ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З РАКОМ – ПРОФЕСОР КАФЕДРИ ОНКОЛОГІЇ ТА ПРОФЕСОР ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ НМУ ВАЛЕРІЙ ЄВГЕНОВИЧ ЧЕШУК

Щороку 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку,проголошений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями» (UICC). Розповідає доктор медичних наук, професор кафедри онкології та професор Інституту післядипломної освіти Валерій Євгенович ЧЕШУК:

“Мета проведення цього дня – підвищення обізнаності про рак як про одне із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації, привернення уваги до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання. Міжнародний день боротьби проти онкологічних захворювань вказує громадськості на завдання, що стоять перед світом у боротьбі з цим смертельним захворюванням, і закликає політиків і організації ставитися до раку як до соціального пріоритету. Відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти за допомогою таких норм здорової поведінки, як: відмова від паління, фізична активність, збалансована, здорова їжа, контроль маси тіла, гігієна, вакцинація проти вірусів, що викликають рак печінки і шийки матки, зважене перебування на сонці і в соляріях, ерадикація Helicobacter pylori, обмеження вживання гормональних препаратів.

Наприклад, за останні два роки у США зафіксували зниження захворюваності на рак молочної залози (на противагу зростанню у всьому світі), що пов’язують із зменшенням вживання жінками гормональних препаратів для контрацепції чи гормонозамісної терапії в менопаузі, після великої кількості наукових публікацій про їх шкоду.

Окрім важливих правил поведінки, вагоме місце займає контрольне обстеження з метою раннього виявлення найбільш поширених онкологічних захворювань, таких як: рак легень, рак молочної залози, рак ободової та прямої кишки, рак передміхурової залози, рак шийки матки, яєчників та тіла матки, меланоми шкіри. Остання, за статистичними даними, набирає найшвидше зростання захворюваності у всьому світі. Ці вивірені обстеження мають назви онкологічного скринінгу: низькодозова комп’ютерна томографія органів грудної порожнини,  мамографія, тест на простат специфічний антиген, ПАП-тест, тест на приховану кров у калі тощо.

На прикладі раку молочної залози,  важливо цінувати вплив участі в організованому скринінгу мамографічної служби, незалежно від змін у лікуванні раку молочної залози (мається на увазі значні досягнення, які підвищили ефективність лікування). За даними шведських онкологів, мамографічний скринінг з 40 років дає змогу знизити смертність на 41% від раку молочної залози порівняно з жінками, які не беруть участь у регулярних мамографічних обстеженнях і в них, відповідно, діагноз встановлювали після клінічного виявлення пухлини. Участь у скринінгу дає змогу виявляти пухлини на доклінічній стадії розвитку і таким чином розпочати лікування з більш раннього етапу розвитку, яке буде менш травматичним, менш токсичним, дешевшим і ефективнішим.

Хоч на противагу мамографічному скринінгу існує значна кількість досліджень, які вказують на дещо менший ефект зниження смертності (10-20%), при цьому зростає кількість хибно позитивних результатів,що призводить до того, що певній кількості жінок завдається моральна та фізична травма (шляхом завищених показів до біопсії). Існує також судження, що рак молочної залози починає досить рано метастазувати і навіть скринінг не дає змоги виявити процес ще до того, як метастазування відбулося, а отже,смертність від метастазів буде однаковою з мамографічним скринінгом і без нього. Такі дискусії все одно завершуються на користь продовження скринінгових програм у всіх напрямках онкології.

Слід сьогодні також звернути увагу і на значні досягнення в лікуванні онкологічних захворювань. Розроблено і впроваджено нові лікарські засоби для таргетної терапії, інноваційні лікарські засоби, які являють собою кон’югати хіміопрепаратів та таргетних біологічних препаратів, і особливо препарати імунотерапії. За останні 3 роки сучасні препарати імунотерапії зробили прорив у лікуванні багатьох онкологічних хвороб (меланома, рак легень, колоректальний рак, уротеліальна карцинома та ін.). Коли  після 2018 року  за «відкриття терапії онкологічних захворювань шляхом пригнічення негативної імунної регуляції» Джеймса Еллісонаразом із Тасуку Хондзебуло нагороджено Нобелівською премією в медицині. Цей напрямок стрімко розвивається, лікування має меншу токсичність і більшу ефективність, навіть на пізніх стадіях.

Отже, рак – це смертельне захворювання, але не вирок, і за дотримання певних правил для раннього виявлення, персоніфікованого лікування з урахуванням усіх прогностичних факторів та можливості використання сучасних методів комплексного лікування може бути під повним контролем, в тривалій ремісії, що обережно, дедалі частіше називають «перемогою» в кожному конкретному випадку”.

 Прес-центр за матеріалами кафедри онкології та Інституту післядипломної освіти НМУ