ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ. «СКРИПНИЧЕНКО ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ – ВИДАТНИЙ ХІРУРГ, ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР»: ДО 100-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Дмитро Федорович Скрипниченко (20.08.1921-18.09.1994) – хірург, доктор медичних наук (1956), професор (1957), завідувач кафедри хірурги стоматологічного факультету (1960-1964), завідувач кафедри хірургії № 1 Інституту удосконалення лікарів (1964-1988), головний хірург МОЗ УРСР (1959), член Міжнародної асоціації хірургів. Закінчив ВМА імені С. М. Кирова (1943), учень В. І. Стручкова.

Професор Дмитро Федорович Скрипниченко – до­свідчений військовий хірург. Після закінчення військово-медичної академії в Ленінграді,  23-річний хірург перебував у партизанських з’єднаннях у тилу ворога на окупованій фашистськими загарбниками Україні, де стає головним хірургом і начальником медико-санітарної служби з’єднання партизанських загонів під командуванням С. А. Ковпака і П. П. Вершигори (1943 -1944), помічником начальника і хірургом евакопункту 1-го Білоруського фронту (1944), начальником гарнізонного хірургічного відділення (Сталінград, 1944 -1945).

У тридцять років Дмитро Федорович захищає канди­датську дисертацію, а через п’ять років – докторську. Його обирають завідувачем кафедри факультетської хі­рургії Київського медичного інституту. Тема дисертації – «Хірургічне лікування бронхоектатичної хвороби» – свідчить про те, що професор Скрипниченко перебуває на провідних рубежах хірургії. Адже це основний післявоєнний напрямок, де працюють М. М. Амосов, І. П. Дєдков, О. О. Шалімов, О. М. Авілова, К. К. Березовський, Г. Г. Горовенко, В. М. Савич, Л. К. Богуш, інші видатні торакальні хірурги.  1959 року його призначають головним хірургом МОЗ України, він очолює кафедру хірургії стоматологічного факультету Київського медичного інституту, а з 1964-го керує кафедрою хірургії №1 КДІУЛ. Член Міжнародної асоціації хірургів.

Досвідчений торакальний хірург (лікування легене­вого туберкульозу, нагноєних процесів, бронхоектатич­ної хвороби, ехінококозу) Дмитро Федорович Скрипниченко, як головний хірург України, приділяє особливу увагу абдомінальній хірургії (перитоніти, перфоративні виразки, жовчно-кам’яна хвороба).

Учений постає лідером і в застосуванні антикоагу­лянтів у хірургії, насамперед – в профілактиці тромбоемболії легеневої артерії. Та вінцем його хірургічної кар’єри є розвиток хірургічної ендокринології. Він ви­конав понад 5 тисяч операцій на щитовидній залозі, ви­дав 30 публікацій і дві монографії, присвячені аспектам міастенії. Володіючи філігранною технікою операцій на наднирниках, Дмитро Федорович блискуче лікував не лише міастенію, а й, застосовуючи комбіновані спосо­би, облітеруючий артеріоз. Не втратили значення його пропозиції та технології щодо хірургічного лікування гнійних захворювань кості. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 20 монографій. Науковий напрям – торакальна хірургія, хірургія органів черевної порожнини, судинна хірургія, ендокринна хірургія, хірургія підгрудинної залози, організація хірургiчної допомоги.

До ювілейної дати від дня народження Дмитра Федоровича Скрипниченка працівники Бібліотеки НМУ імені О. О. Богомольця підготували виставку наукових робіт видатного хірурга. Виставка експонується в Бібліотеці (стоматологічний корпус, бібліотека, 2-й поверх, кімната №17).

Науковий доробок Дмитра Федоровича  Скрипниченка широко представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.

Бібліотека НМУ