Аспірант розробив об’єктивні критерії вибору хірургічної тактики при найтяжчих переломах
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії аспірант кафедри травматології та ортопедії Георгій Цапенко. Наукова праця присвячена темі «Тактика лікування переломів дистального епіметафізу великогомілкової кістки».
Кваліфікаційна робота, яку молодий науковець виконав за наставництва професора кафедри травматології та ортопедії Тараса Омельченка, присвячена одній з найскладніших проблем сучасної ортопедії-травматології – лікуванню внутрішньосуглобових переломів типу «пілон» (тип 43С3 за класифікацією AO/OTA). Такі переломи супроводжуються критичним руйнуванням суглобового хряща, тривалою непрацездатністю та високим рівнем інвалідизації, а частота незадовільних результатів і повторних операцій при традиційному остеосинтезі сягає 40–50%.
Ключовим завданням дослідження стало вирішення питання, що донині залишалося відкритим у клінічній практиці: як об’єктивно визначити момент, коли спроби реконструкції зруйнованого суглоба приречені на невдачу, і первинний артродез надп’ятково-гомілкового суглоба стає оптимальною стратегією лікування.
Вперше у вітчизняній практиці Георгій Цапенко розробив і статистично валідизував п’ять об’єктивних клініко-рентгенологічних критеріїв «неврятовного» перелому з конкретними пороговими значеннями, визначеними за допомогою ROC-аналізу. Автор довів наявність кумулятивного ефекту: запропонована комбінована прогностична модель з порогом три та більше критеріїв продемонструвала високу дискримінаційну здатність (площа під кривою AUC = 0,897). На основі отриманих даних розроблено п’ятикроковий клінічний алгоритм диференційованого вибору хірургічної тактики.
Проспективне дослідження показало, що застосування первинного артродезу у пацієнтів з тяжкими переломами дозволяє досягти консолідації у 93,3% випадків, суттєво знизити частоту інфекційних ускладнень та потребу в повторних втручаннях, а також скоротити час до повного навантаження кінцівки. Окремої уваги заслуговує практична цінність роботи в умовах сьогодення — запропонований підхід має пряме застосування у лікуванні бойової та мінно-вибухової травми кінцівок.
Результати дослідження впроваджено в клінічну практику відділення політравми та в навчальний процес кафедри травматології та ортопедії НМУ імені О.О. Богомольця. За темою дисертації опубліковано 4 наукові статті, з них 3 – у наукових періодичних виданнях, що індексуються в наукометричній базі Scopus, основні положення роботи апробовано на 22 науково-практичних конференціях національного та міжнародного рівня.
За результатами публічного захисту спеціалізована вчена рада одностайно прийняла рішення про присудження Георгію Цапенку ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». Вітаємо Георгія Цапенка та його наукового керівника, професора Тараса Омельченка з успішним захистом і бажаємо подальших наукових звершень та нових професійних перемог.
Відділ аспірантури і докторантури
