НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ. ПРОФЕСОР СВІНЦІЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ – ВИДАТНИЙ УЧЕНИЙ-ТЕРАПЕВТ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ

06.10.2021

Високий сучасний рівень освітньої діяльності в НМУ імені О. О. Богомольця був би неможливим без славних традицій, закладених від початку його славетного історичного шляху, які продовжуються сьогодні всесвітньовідомими науково-педагогічними медичними школами.

Найкращі їх представники були не лише блискучими клініцистами, видатними вченими, але й талановитими педагогами, які значною мірою сприяли прогресивним змінам у системі медичної освіти.

Гідним продовжувачем традицій Київської терапевтичної школи став багаторічний керівник терапевтичної клініки імені академіка В. М. Іванова і завідувач кафедр госпітальної терапії № 2 (1990–2008), внутрішньої медицини № 3 (2008–2017), внутрішніх хвороб стоматологічного факультету (2017–2020) Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, почесний член Польської академії медицини, дійсний член Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера та Академії наук вищої школи України, доктор медичних наук, професор Анатолій Станіславович Свінціцький.

Народився Анатолій Станіславович 2 травня 1948 року на Житомирщині. 1963 року після закінчення з похвальної грамотою 8-ми класів школи вступив до Житомирського фармацевтичного училища. 1966 року в рамках виробничої практики брав участь в науковій експедиції з вивчення поширення осоки парвської (Carex brevicollis) на Поділлі.

1967 року після закінчення з відзнакою училища був призваний до лав армії. Спочатку службу проходив у навчальному підрозділі в Чернігові, а з грудня 1967 року – у Ленінграді (нині – Санкт-Петербург) на посаді начальника аптеки однієї з військових частин.

1969 року Анатолій Станіславович вступає до Київського медичного інституту (нині – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) на лікувальний факультет. Уже з першого курсу відмінне навчання поєднує з активною роботою в студентських громадських організаціях і наукових гуртках. Після завершення 4-го курсу він проходив виробничу практику в клініці медичного факультету Лейпцизького університету (Німецька Демократична Республіка).

Свій професійний шлях лікаря-інтерніста розпочав 1975 року, коли з відзнакою закінчив Київський медичний інститут та був рекомендований на наукову роботу на кафедру госпітальної терапії № 2, яку тоді очолював патріарх київської терапевтичної школи, професор Анатолій Петрович Пелещук. У стінах цього закладу понад 45 років він успішно займався науковою, навчально-методичною, лікувально-консультативною, виховною та громадською діяльністю.

Під час навчання в клінічній ординатурі впродовж 1975–1977 років А. С. Свінціцький розпочав роботу над кандидатською дисертацією на тему: «Функціональний стан міокарда та його зміни в процесі лікування у хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми», яку успішно захистив 1981 року. 1977 року він був обраний на посаду асистента, 1985 року – доцента, а 1990 року – завідувача кафедри госпітальної терапії № 2 (у 2008–2017 роках – внутрішньої медицини № 3, з 2017 року – внутрішніх хвороб стоматологічного факультету). Упродовж 1981–1987 років працював заступником декана І лікувального факультету. 1991 року захистив докторську дисертацію на тему: «Стан гастродуоденальної системи при основних ревматичних захворюваннях», а 1995 року йому було присвоєно вчене звання «професор».

2005 року Анатолія Станіславовича призначено деканом з інтернатури та підвищення кваліфікації лікарів, а протягом 2008–2013 років він обіймав посаду проректора з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Професор А. С. Свінціцький проявив себе як здібний, цілеспрямований вчений-клініцист. Основні його наукові дослідження стосувалися вивчення особливостей виникнення та перебігу патології органів шлунково-кишкового тракту в умовах супутнього ураження опорно-рухового апарату та дії радіоактивного чинника, а також розроблення сучасних алгоритмів діагностики та лікування вказаних коморбідних станів. Він детально описав особливості ураження слизової оболонки шлунка у хворих на ревматоїдний артрит, одним із перших у країнах Східної Європи започаткував вивчення гастропатій, асоційованих із прийманням нестероїдних протизапальних препаратів.

А. С. Свінціцький – автор понад 870 наукових праць, зокрема 70 підручників, монографій, навчальних посібників, довідників, 35 патентів. Основними з них є такі: «Госпітальна терапія. Частина I (пульмонологія, кардіологія, ревматологія)» (1993), «Госпітальна терапія. Частина II (гастроентерологія, нефрологія, гематологія)» (1994), «Энциклопедия семейного врача» (1995), «Гастроентерологія» (1995), «Нефрологія» (1995), «Ревматологія» (1996), «Фармакотерапевтический справочник гастроэнтеролога» (2000), «Рецептурный справочник врача» (2003), «Внутрішні хвороби: навчальний посібник у 10 частинах» (2004), «Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення» (2004, 2007), «Кардиопротекторы» (2005), «Ревматичні хвороби та синдроми» (2006), «Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов дыхания» (2007, 2013), «Внутрішня медицина» (українською (2008, 2009) і російською (2008, 2010) мовами), «Феномен академічної школи Вадима Миколайовича Іванова» (2009), «Остеоартроз: генезис, діагностика, лікування» (2009), «Псориатический артрит (вопросы генезиса, диагностика и лечение)» (2009), «Пороки серця в практиці сімейного лікаря» (2010), «Діагностика та лікування захворювань системи крові» (2010), «Практикум з внутрішньої медицини» (2010), «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» (2011), «Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність і прийнятність для пацієнта» (2011), «Фармакотерапія» (2012), «Жовчний рефлюкс у клінічній практиці» (2012), «Сімейна медицина» (українською (2013), російською (2015), англійською (2016) мовами), «Патріарх київської школи внутрішньої медицини Анатолій Петрович Пелещук (до 100-річчя від дня народження)» (2013), «Внутрішня медицина: порадник лікарю загальної практики» (2014), «Діагностика та лікування хвороб нирок» (2014), «Діагностика та лікування ревматичних захворювань» (2017), «Внутрішні хвороби: підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19» (2018), «Внутрішні хвороби: підручник у 2 частинах» (2019) тощо. Крім того, професор А. С. Свінціцький був головним редактором порталу для лікарів «eMPendium: внутрішні хвороби» (https://empendium.com/ua), розробником Державного формуляру лікарських засобів і низки медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги (адаптованих клінічних настанов й уніфікованих клінічних протоколів) за темами: «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба», «Хронічний панкреатит», «Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки», «Неалкогольна жирова хвороба печінка», «Алкогольна хвороба печінки», «Аутоімунний гепатит», «Цироз печінки та його ускладнення», «Ревматоїдний артрит» тощо.

Анатолій Станіславович створив потужну власну наукову школу: під його безпосереднім керівництвом підготовлено та захищено 4 докторські й 27 кандидатських дисертаційних робіт. Ним спільно з учнями виконано науково-дослідні роботи прикладного значення, результати яких дали змогу підвищити ефективність лікування ерозивно-виразкових уражень верхніх відділів травного тракту, зменшити частоту ускладнень фармакотерапії ревматичних захворювань у хворих із супутньою гастродуоденальною патологією, удосконалити діагностику та здійснювати диференційоване лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та патологічного гастроезофагеального рефлюксу, модифікувати морфологічний метод виявлення хелікобактерної інфекції, оптимізувати діагностику та терапію ерозій шлунку при захворюваннях жовчних шляхів, розробити ефективні стратегії ведення пацієнтів з різними типами функціональної диспепсії, покращити результати лікування осіб з артеріальною гіпертензією в поєднанні з хронічною ішемією мозку, вивчити можливості застосування метаболічних препаратів у комплексній терапії артеріальної гіпертензії, розробити ефективний спосіб лікування та профілактики порушення обміну сечової кислоти в пацієнтів з ожирінням у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом, патогенетично обгрунтувати систему відновного лікування та реабілітації хворих на остеоартрит тощо.

Багатогранною була і громадська діяльність професора А. С. Свінціцького. Він організував і впродовж 25 років очолював Товариство лікарів польського походження при Спілці поляків України, був консультантом Державного експертного центру МОЗ України, членом Президії Асоціації ревматологів України, Правління Українського товариства терапевтів, Центрального формулярного комітету МОЗ України, проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гастроентерологія», Координаційної ради з післядипломної освіти МОЗ України, підкомісії з післядипломної медичної освіти Науково-методичної комісії післядипломної освіти МОН України, Координаційної ради з науки та інновацій за напрямом «Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань» Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, робочої групи МОЗ України з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, спеціалізованих вчених рад при ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені М. Д. Стражеска» НАМН України» і при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, Правління Спілки поляків України і Товариства житомирян тощо.

Завдяки широкій фаховій ерудиції та міжнародним зв’язкам професора А. С. Свінціцького на базі керованої ним клініки постійно проводилися науково-практичні конференції для лікарів за участю провідних спеціалістів з різних регіонів України, а також з інших країн. З 1999 року Анатолій Станіславович виступав координатором навчальної програми спільного проєкту МОЗ України та благодійного фонду «Діти Чорнобиля» федеральної землі Нижня Саксонія (Федеративна Республіка Німеччина), в рамках якого Україна безкоштовно отримала 150 УЗД-апаратів, а під його керівництвом спільно з німецькою стороною здійснено підготовку майже 2 тисячі фахівців з ультразвукової діагностики.

За його безпосередньої допомоги медичні працівники польського походження, які проживають на території України, мали змогу ознайомитися з досягненнями медичної науки і практики Республіки Польща, навести контакти та обмінюватися досвідом з польськими колегами, брати участь в медичних заходах у Польщі тощо. За керівництва професора А. С. Свінціцького в Києві було організовано і проведено багато українсько-польських наукових форумів: науково-практичну конференцію «ХХІ століття і фах лікаря», семінари «Функціональні методи діагностики в пульмонології», «Хвороби цивілізації: алергійні захворювання, ожиріння, цукровий діабет» у рамках українсько-польської наукової програми щодо здорового способу життя «Студенте! А як же твоє здоров’я?», симпозіум «Сучасні погляди на автоімунні захворювання», X Ювілейну українсько-польсько-білоруську наукову конференцію «Фізіологія та патологія дихання: фундаментальні дослідження та їх клінічне застосування» та інші. Він всебічно сприяв реалізації проєкту Варшавської окружної лікарської палати щодо створення і забезпечення функціонування Польської медичної бібліотеки імені професора Збігнєва Реліги на базі Національної наукової медичної бібліотеки України. У рамках цієї співпраці до бібліотеки надходять книги та журнали польських видавництв з різних проблем медицини як польською, так і англійською мовами.

Упродовж 2003–2006 років він був позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та брав активну участь у розробленні низки законопроектів з питань медицини, організував поїздку делегації Верховної Ради України до Варшави для ознайомлення з досвідом роботи лікарського самоврядування у Республіці Польща.

Професор А. С. Свінціцький був головним редактором науково-практичного видання «Практикуючий лікар», членом редакційних рад і колегій близько 30 наукових журналів, зокрема і закордонних: «Medycyna Praktyczna» (Республіка Польща), «Reumatologia/Rheumatology» (Республіка Польща), «Developmental Period Medicine (Medycyna Wieku Rozwojowego)» (Республіка Польща), «Ginekologia i Położnictwo medical project» (Республіка Польща).

За вагомий внесок у розвиток медичної науки і практики та високий професіоналізм Анатолія Станіславовича обрано дійсним членом Польської академії медицини (1998), Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера (1999), Академії наук вищої школи України (2007) та відзначено премією імені Ф. Г. Яновського НАН України (1997), нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (1998), медалями імені Альберта Швейцера (1998), імені М. Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я» НАМН України (2001), Миру в пам’ять про Нагасакі Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера (2005), почесними грамотами Київського міського голови (2002), Міністерства охорони здоров’я України (2004, 2007, 2009), голови Житомирської обласної державної адміністрації (2005), відзнаками Київського міського голови «Знак Пошани» (2004), «Fellow Royal Scientist» Міжнародної колегії кардіологів (2010) тощо.

За зміцнення українсько-польської співпраці в галузі медицини професор А. С. Свінціцький відзначений медалями імені Єжи Москви Варшавської лікарської палати (2011), імені доктора Владислава Бєганьського Ченстоховського лікарського товариства (2011), «Laudabilis» Варшавської лікарської палати (2013), «Gloria Medicinae» Польського лікарського товариства (2013), Міжнародною премією суспільної довіри «Golden OTIS» (2013) і державною нагородою Республіки Польща – Кавалерським хрестом ордену «За заслуги перед Республікою Польща» (2014).

Помер Анатолій Станіславович 29 січня 2020 року, похований у Києві. Пам’ять про нього як видатного вченого, талановитого клініциста, блискучого педагога, чуйну і щиру людину назавжди збережеться в серцях колег, друзів, численних учнів, пацієнтів і студентської молоді.

 

Кафедра внутрішніх хвороб стоматологічного факультету НМУ,

ГО «Польське медичне товариство в Україні імені А. С. Свінціцького»