36 РОКІВ ТОМУ СТАЛАСЯ АВАРІЯ НА ЧАЕС, ЯКА НАБУЛА МАСШТАБІВ СВІТОВОЇ ТЕХНОГЕННОЇ КАТАСТРОФИ
26 квітня 1986 року – день, який увійшов до анналів як дата найбільшої за всю історію людства техногенної катастрофи. Обсягу наукової і науково-популярної літератури, зокрема й медичної, написаної і виданої за 36 років з моменту цієї трагічної події, цілком би вистачило на не один саркофаг, що накрив, врешті-решт, сумнозвісний четвертий реактор. Щороку у кінці квітня чорнобильська тема традиційно підігрівається в українському суспільстві, а нинішній 2022-й рік з відомих причин актуалізував її, як ніколи.
Поділитися думками з цього приводу ми попросили завідувача кафедри радіології та радіаційної медицини НМУ імені О.О.Богомольця, професора М. М. ТКАЧЕНКА:
«Два теплових вибухи і подальше руйнування 4-го енергоблоку на ЧАЕС, – зазначив Михайло Миколайович, – без перебільшень стали найжахливішою подією в історії атомної енергетики, а, за великим рахунком, в історії цивілізації загалом. Стався викид плутонію-239, йоду-131, цезію-137, стронцію-90 та інших небезпечних для здоров’я і життя людини ізотопів. Радіоактивні хмари пройшли над європейською частиною тодішнього СРСР, країнами Європи, східною частиною США.
Про все це вже йшлося неодноразово. Та, на превеликий жаль, цьогорічні події в Україні, а саме жахлива війна, яку розв’язав проти нашої Батьківщини рашистський режим, змусили знову і знову повертатися до чорнобильських проблем, значною мірою, загострили їх. Зокрема, кілька тижнів поспіль не сходив з медіа-простору України і світу так званий «рудий ліс». Це лісова ділянка завбільшки 10 км2, прилегла до ЧАЕС, яка взяла на себе найбільшу частку викиду радіоактивного пилу у 1986 році.
Висока доза радіації призвела навіть до загибелі дерев, переважно сосен. Під час робіт з дезактивації території уражений ліс знесли і поховали, як і залишки графітових стрижнів. І от у цьому стращному місці навесні 2022 року, ігноруючи елементарні заходи безпеки, окопалися російські загарбники. Ясна річ, усі вони отримали значну дозу радіації. 1 квітня ц.р. зафіксовано першу смерть російського окупанта від гострої променевої хвороби. Перебування російських частин в чорнобильській зоні відчуження, не лише в «рудому лісі», загалом мало вкрай негативні наслідки. Пересування важкої техніки спричинило забруднення прилеглої місцевості радіоактивним пилом. Окупанти накопичували боєприпаси, створювали пожежонебезпечну ситуацію тощо. На щастя завдяки активним діям Збройних Сил України рашистські загарбники залишили зону ЧАЄС.
Однак сьогодні ми, за традицією, згадуємо добрим словом тих, хто у далекому 1986-му і впродовж подальших років організовував і проводив ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, досліджував і продовжує досліджувати ділянки забруднених територій, поєднання на них негативного ефекту радіонуклідів і пестицидів тощо. Це співробітники і студенти нашого Університету. Передусім варто згадати тодішнього ректора НМУ академіка Є.Г.Гончарука, професорів В.І.Мілька, А.П.Лазара, В.Г.Бардова, С.Т. Омельчука, В.М.Сидельнікова, О.П.Волосовця, Р.П.Матюшку та багатьох інших».
Прес-центр
