30 ТРАВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ АСТМИ І АЛЕРГІЇ

30.05.2020

Щороку 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії, заснований за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я. За даними вчених, нині на планеті понад 40% населення мають ті чи інші ознаки алергії, а до 2025 року їх стане 50%. Сьогодні кожна третя людина у світі хвора на алергічний риніт і майже кожний десятий – на бронхіальну астму. Дані не втішні, тому проведення цього дня має на меті привернути увагу громадськості до діагностики та лікування бронхіальної астми і алергії. Розповідає завідувач кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики, доктор медичних наук, професор Андрій Ігорович Курченко:

Сьогодні ми поговоримо про алергію і алергічну бронхіальну астму, до якої я, як спеціаліст, маю безпосереднє відношення. Вона є найбільш поширеною у світі формо цієї хвороби. У значної кількості дітей і дорослих є алергія на якісь речовини, що може стати причиною розвитку захворювання. Особливо небезпечні легкі форми астми, які не виявляються своєчасно і довгий час перебувають поза увагою спеціалістів. Захворювання може бути спадковим. Якщо один з батьків мав алергію, то, в одному випадку з чотирьох дитина може успадкувати це захворювання, а якщо в обох – шанс захворіти збільшується до 80%. Діти сьогодні не зовсім готові, навіть в утробі матері, сприймати наш світ, який сильно змінився. Ті мікроорганізми, які оточували нас ще 100 років тому і займалися надзвичайно правильним, мудрим тисячолітнім «навчанням» нашої  імунної системи, потрошку нас залишають. У цьому і є парадокс, що нібито ми стали більш цивілізованими, але алергія є ні чим іншим, як продуктом цієї цивілізації і ми за це розплачуємося. До речі, найчастіше алергія зустрічається саме у більш цивілізованих країнах з високим рівнем життя. Крім спадкових, причиною виникнення алергічної астми можуть також стати: часті інфекційні захворювання дихальних шляхів, несприятливі екологічні умови, професійна шкідливість, паління, у тому числі пасивне, використання їжі, що містить багато консервантів, барвників і інших добавок. Напад задухи розвивається під час контакту чутливих бронхів з алергеном, який у кожного пацієнта може бути своїм. Найчастіше напади астми провокують: пилок рослин; спори цвілевих грибів; домашній пил; харчові продукти; речовини з різкими запахами (парфумерія, засоби побутової хімії); дим, холодне повітря; шерсть тварин. На багато речей, які оточують нас в побуті я дивлюся очима лікаря-алерголога. Наприклад, наш улюбленець – кіт, який живе поруч з нами у квартирі. Він уже їсть геномодифіковану їжу. Це вже не той кіт-безхатько, який живе на вулиці, а тварина, адаптована до наших сьогоднішніх умов. Це також стосується і тих мікроорганізмів, які живуть на ньому. Це й стосується хутряних речей, вовняних килимів і тих мікроорганізмів, які століттями жили поруч з людиною у цих речах. У мене як у алерголога зовсім інше ставлення до всього того, що я щойно перерахував. Скажімо шкіра і кліщ, який жив на цій шкірі, він завжди жив поруч з людиною, яка носила або накривалася цією шкірою. Цей та інші мікроорганізми жили з людиною протягом тисячоліть. Чому за останні 70 років ці маленькі мікроорганізми раптом стали небезпечними для нас? А причина у тому, що наш світ змінився.

  • Такі речі, як пилок рослин, домашній пил, холод або їжа сприймаються організмом як вороги. Це помилкова реакція імунної системи, саме в цьому суть алергії?

А.І.К.: Це, я б сказав, модифікований визначений шлях захисту організму від чогось чужорідного. Він частково модифікований, бо ми ніколи не можемо вважати пилок рослин чужорідним. Але на певному етапі, у певних людей з певною генетикою за певних обставин цей пилок, який був поряд з людино протягом усього його життя, стає для нього чужорідним. Ми по-іншому почали ставитися до того, до чого раніше ставилися цілком спокійно. І це, якщо хочете, є відповіддю на ті цивілізаційні виклики, які ми зараз маємо. Світ змінився і призвів до глобальних трансформацій навколишнього природного середовища, які у свою чергу змінили генетику людини. Мало того, що через агресивну діяльність людини змінився світ, ми виявилися не готовими до цих викликів і не вміємо протидіяти їм.

  • Якщо головною причиною алергічної астми є алергія, як можна виявити алерген?

А.І.К.: Слід звертатися до професіонала, спеціаліста лікаря-алерголога або лікаря-алерголога-пульмонолога. У нас є дуже хороші державні та приватні центри, інститути. Першим етапом мають стати первинні фізикальні дослідження, наприклад, заміри повітря, яке видихає пацієнт тощо. Це можна зробити в поліклініці, звернувшись до лікаря-алерголога. Наступний, складніший етап – це пошук причинного алергену. Слід зробити шкіряні проби, тобто діагностику алергії на ліки, кропивницю, алергічний риніт, бронхіальну астму. В Україні зараз вперше діє ALEX діагностика, нове покоління компонентної діагностики алергії, яке покриває понад 99% стандартних діагностичних тестів. Сьогодні – це тест на 295 алергенів. Тест ALEX – багатокомпонентний, він дозволяє одночасно визначити рівень антитіл до алергенних молекул і екстрактів алергенів в крові та одержати практично повну картину сенсибілізації кожного пацієнта. Після цього ми можемо визначити, який конкретний спосіб лікування слід запропонувати хворому.

  • Наявність алергії, чи алергічної бронхіальної астми значно погіршує якість життя. Чи можна сьогодні вилікуватися від цих недуг?

А.І.К.: Я вам скажу – так! Ми можемо позбавити людину на довгий час від захворювання на алергію. Взяти під контроль і, я б сказав, ми можемо на досить довгий час повернути людину у доалергічний стан. Ми використовуємо метод алерген-специфічної  імунотерапії (АСІТ) причинним алергеном. Цьому методу вже понад 100 років. Коли ж була відкрита молекулярна алергодіагностика, ми почали точно розуміти, яка молекула викликає алергію, чи є ця молекула у тому лікувальному екстракті, який ми використовуємо. Ну і тоді відповідно ми можемо призначити чітке патогенетичне лікування. Життя без алергії і алергічної бронхіальної астми – це цілком реально!

 

Прес-центр