10 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ ЗА МИР І РОЗВИТОК
10 листопада міжнародна громадськість відзначає Всесвітній день науки за мир і розвиток, покликаний наголосити на важливій ролі науки в суспільстві і необхідності участі широкого загалу в обговоренні наукових питань, які виникають, на актуальності науки для повсякденного життя. Всесвітній день науки, ідея якого виникла ще 1999 року, на Всесвітній науковій конференції в Будапешті (Угорщина) під патронажем ЮНЕСКО, і була втілена в життя, починаючи з 2002 року, закликає також всіляко заохочувати національну і міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами.
Можна без перебільшень сказати, що Інститут гігієни та екології НМУ імені О.О.Богомольця, очолюваний професором, доктором медичних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки С.Т.Омельчуком, є одним з головних осередків науки нашого Університету, а у своїй галузі – унікальним науковим явищем на пострадянському просторі, а, можливо, і в усій Східній Європі. Ми попросили Сергія Тихоновича сказати кілька слів з нагоди цього свята:
«Ще з середини 1990-х років в країні виникла потреба у нормуванні різних хімічних, біологічних, радіохімічних та інших антропогенних речовин, кількість яких останнім часом зростала і продовжує зростати зараз у геометричній прогресії. У нашому Університеті збереглася достатня наукова база, щоб здійснювати цю функцію. Отже, починалося все з прикладної наукової роботи, яка передбачала досить тісний зв’язок із найбільшими виробниками хімікатів у світі. Крім очевидної користі від дослідження хімікатів, які надходять на ринок України, це мало і має вагоме значення і у фінансовому плані. Отримані кошти йшли і йдуть на розвиток науки в Університеті, зокрема на закупівлю найпередовішого і дорогого устаткування. Але поряд з цією прикладною роботою поступово почала формуватися й суто наукова складова. Ми дійшли висновку, що вивчати треба вплив на організм людини не окремо взятих препаратів, а цілих систем захисту рослин. Багато сил та енергії пішло на написання ґрунтовної праці – довідника «Пестициди» обсягом у 880 сторінок. На пострадянському просторі це поки що єдина подібна праця і, думаю, залишатиметься такою ще дуже довго. Другий важливий напрямок і, забігаючи наперед, відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки за 2010 рік – це цикл робіт із дослідження поєднаної дії малих доз радіації і пестицидів. Ця визнана у світі праця – яскравий приклад наукового успіху на стику різних дисциплін. Поруч з нами, медиками-гігієністами працювали аграрники, фізики, хіміки, біологи. Цінність наших експериментів полягає в тому, що вони проводились не в лабораторіях і віваріях, а прямо біля реактора. Ми не моделювали процеси, а працювали в реальних умовах.
Курс нашої держави до Європи, європейських цінностей, безумовно, позначився на стратегії і тактиці Інституту гігієни та екології. Необхідність дотримуватись європейських стандартів зумовила нашу активну участь у міжнародному проєкті ВООЗ, який знайшов відображення у «Національному огляді поточної ситуації в галузі управління біоцидами в Україні». Йдеться вже не про пестициди, а про побутові хімікати, з якими людина стикається майже щодня і вплив яких на організм ще невиправдано мало вивчений. До речі, цей досвід стає нам у пригоді зараз, під час пандемії COVID-19, коли виникає потреба оперативно досліджувати дію так званих дезінфікаторів. Під егідою нашої РНБО і ВООЗ ми брали також участь у розробці програми із запобігання біотероризму – так, на жаль, актуальним є і такий напрямок. Авторитет, якого ми набули в ході чорнобильських досліджень, є, мабуть, неоціненним науковим капіталом. Адже запрошення до участі у проєктах надходять з багатьох зарубіжних центрів. Останній приклад – участь у дослідженнях, пов’язаних із забрудненням ґрунтових вод. Якщо говорити про плани і перспективи, то найновішим пріоритетом, який знаходить розуміння і підтримку з боку керівництва Університету, є розширення спектру мікробіологічних досліджень, зокрема і з урахуванням клінічних потреб. Чи пов’язано це з пандемією? Якоюсь мірою, так. Між іншим, темою цьогорічного Дня науки є «Наука на службі суспільства у боротьбі з пандемією», яка передбачає круглий стіл та інші заходи».
Ми щиро вітаємо весь колектив НМУ імені О.О.Богомольця із цим святом, зичимо всім здоров’я, благополуччя, творчої наснаги і нових наукових відкриттів.
Прес-центр
