Як правильно обирати вітаміни, запобігати дефіциту заліза та підтримувати імунітет: експерти НМУ радять

Чому не варто самостійно призначати собі біологічно активні добавки (БАДи), коли яблук і гречки недостатньо для подолання дефіциту заліза та чи існують універсальні засоби для зміцнення імунітету? Про важливість лабораторної діагностики, індивідуального підходу до харчування й відповідальної турботи про здоров’я розповідає старша викладачка кафедри медичної біохімії та молекулярної біології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, лікарка-дієтологиня-ендокринологиня, лікарка сімейної, функціональної та anti-age медицини Катерина Толстікова.

«Самостійне призначення вітамінів і БАДів, спроби відновити рівень заліза лише за допомогою продуктів харчування та пошук універсальних засобів для зміцнення імунітету можуть не дати очікуваного результату. Важливо враховувати індивідуальні потреби організму, результати обстежень і рекомендації фахівців», – зауважує, наголошуючи на важливості доказового підходу до збереження здоров’я, Катерина Толстікова.

Лабораторні дослідження: індивідуальний підхід замість універсальних списків

Прийом вітамінів і БАДів без попереднього обстеження може бути неефективним, а в окремих випадках навіть потенційно шкідливим. Перелік лабораторних досліджень слід визначати з урахуванням скарг, анамнезу, віку та індивідуальних факторів ризику.

Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати дослідження рівня глюкози крові та глікованого гемоглобіну для оцінювання вуглеводного обміну, ліпідограму, аналіз на феритин та інші показники обміну заліза, а також визначення рівня вітаміну D. Дослідження пролактину й кортизолу проводять за наявності відповідних показань.

Водночас універсального переліку аналізів, який необхідно щороку здавати кожній людині, не існує. Доцільність кожного дослідження визначає лікар, оцінюючи, чи допоможуть його результати встановити діагноз, виявити ризики або скоригувати лікування.

Дефіцит заліза: чому яблук і гречки недостатньо

Дефіцит заліза може тривалий час залишатися непомітним, проте негативно впливати на самопочуття, працездатність і загальний стан здоров’я. Тому поширені поради на кшталт «їжте більше яблук і гречки» не варто розглядати як повноцінний спосіб лікування залізодефіциту.

Залізо в рослинних продуктах переважно представлене негемовою формою, що засвоюється гірше, ніж гемове залізо з продуктів тваринного походження. При вираженому дефіциті заліза або залізодефіцитній анемії самих лише змін у харчуванні може бути недостатньо для відновлення його запасів.

У таких випадках лікар визначає необхідність лікування препаратами заліза та встановлює можливу причину дефіциту. Важливо не лише відновити запаси цього мікроелемента, а й з’ясувати, чому вони знизилися.
На засвоєння заліза можуть впливати захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема інфекція Helicobacter pylori, атрофічні зміни слизової оболонки шлунка та знижена кислотність. За таких обставин навіть збалансований раціон не завжди забезпечує достатнє надходження заліза.

Отже, харчування відіграє важливу роль у профілактиці дефіцитних станів, однак підтверджений дефіцит потребує індивідуального підходу, що може передбачати додаткові обстеження, лікування та контроль його ефективності.

Імунітет: системна турбота замість «чудо-вітамінів»

З настанням осінньо-зимового періоду зростає інтерес до засобів, які обіцяють швидко зміцнити імунітет. Проте, за словами Катерини Толстікової, не існує універсального продукту чи вітамінного комплексу, який гарантовано захистить організм від інфекцій.

На функціонування імунної системи впливають різні чинники: повноцінність харчування, забезпеченість організму необхідними нутрієнтами, стан кишківника, наявність хронічних захворювань і рівень стресу. Оскільки значна частина імунних механізмів пов’язана зі слизовою оболонкою кишківника, певні захворювання та запальні процеси в цій ділянці можуть впливати на імунні функції.
Важливе значення має також хронічний стрес, який може порушувати регуляцію фізіологічних процесів.

Дефіцит окремих нутрієнтів, зокрема вітаміну D, також може позначатися на нормальному функціонуванні імунної системи.
Підтримка імунного здоров’я передбачає комплексний підхід: збалансоване харчування, повноцінний сон, регулярну фізичну активність, управління стресом і своєчасне лікування хронічних захворювань.

Вітаміни та інші добавки доцільно застосовувати за наявності відповідних показань, а не як універсальний засіб профілактики інфекцій.
Отже, відповідальне ставлення до здоров’я починається з розуміння потреб власного організму. Лабораторні дослідження за показаннями, своєчасне виявлення дефіцитів і консультація лікаря допомагають уникнути необґрунтованого прийому добавок та обрати ефективну стратегію збереження здоров’я.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
за інформацією кафедри медичної біохімії та молекулярної біології