Досвід фахівців НМУ з респіраторної і паліативної допомоги в пульмонології опублікують у «The Lancet Respiratory Medicine»
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся круглий стіл на тему «Тяжкі респіраторні захворювання в Україні: потреби пацієнтів та роль паліативної допомоги». Захід відбувся за ініціативи Комісії з інтеграції паліативної допомоги при важких респіраторних захворюваннях одного з найвідоміших у світі медичних журналів «The Lancet». За результатами заходу Комісія «The Lancet» створить звіт, що опублікують у спеціальному випуску «The Lancet Respiratory Medicine» у 2027 році.
Головною спікеркою круглого столу виступила відома британська лікарка-радіологиня, науковиця Королівського коледжу Лондона, одного з найпрестижніших університетів Великобританії, Джемма Бовшер. До фахового обговорення долучилися керівник відділу неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський, лікарка-пульмонологиня Центру респіраторної медицини клінічної лікарні «Феофанія» Вікторія Хлибова, менеджерка програми Комісії з інтеграції паліативної допомоги при важких респіраторних захворюваннях Катерина Денисенко.
НМУ імені О.О. Богомольця на заході представили ректор Юрій Кучин, проректорка з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та європейської інтеграції Рімма Скрипник, директор Навчально-наукового інституту медицини Сергій Земсков, завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології Марія Долинська, професорка кафедри гігієни та екології Олена Вавріневич, професорка кафедри хірургії з курсом гепатобіліарної та судинної хірургії Ольга Коваленко, доцент кафедри клінічної та лабораторної імунології, алергології та медичної генетики Владислав Царик.
Під час заходу говорили, як війна в Україні вплинула на респіраторні захворювання та догляд за хворими, адаптацію клініцистів та системи охорони здоров’я, уроки з українського досвіду, що мають вплинути на міжнародні підходи до респіраторної та паліативної допомоги в умовах конфлікту. Йшлося, зокрема, про організацію респіраторної медицини в Україні, респіраторні захворювання, що є причиною інвалідності та передчасної смертності в Україні, основні перешкоди для доступу до діагностики, спеціалізованої респіраторної допомоги, кисневої терапії, легеневої реабілітації, ліків та паліативної допомоги, які професійні або екологічні захворювання легень є особливо важливими в Україні. Особливу увагу учасники приділили, як змінили клінічну картину хронічних респіраторних захворювань вплив забрудненого повітря, вибухових та опікових травм, диму та продуктів горіння, хімічного впливу під час війни.
У межах круглого столу визначали, наскільки ефективно пацієнти з хронічними респіраторними захворюваннями можуть переміщуватися між первинною медичною допомогою, спеціалізованими службами, лікарнями, реабілітацією, протитуберкульозними службами та паліативною допомогою. Йшлося і про майбутні пріоритети. Зокрема, зміни, що можуть покращити догляд за людьми, які живуть із серйозними або нежиттєздатними респіраторними захворюваннями в Україні.
За результатами зустрічі Комісія «The Lancet» з інтеграції паліативної допомоги при важких респіраторних захворюваннях створить звіт, що опублікують у спеціальному випуску «The Lancet Respiratory Medicine» у 2027 році, а також пов’язані публікації та рекомендації для клінічної практики, досліджень та політики охорони здоров’я.
Досвід українських фахівців з респіраторної та паліативної допомоги є особливо важливим для Комісії, а напрацьовані рекомендації та майбутній звіт у «The Lancet Respiratory Medicine» визначать нові міжнародні стандарти лікування, інтегруючи паліативну допомогу в пульмонології задля покращення якості життя мільйонів пацієнтів.
Варто зазначити, що Комісія об’єднує понад 70 клініцистів, дослідників, соціологів, політиків, правозахисників, пацієнтів і сімейних опікунів з шести континентів. Її робота досліджує масштаби та характер страждань, пов’язаних зі здоров’ям, з респіраторними захворюваннями, різні моделі інтеграції паліативної та респіраторної допомоги, співпрацю між професійними групами, організацію та фінансування системи охорони здоров’я, а також досвід та пріоритети пацієнтів та сімей. Важлива частина її роботи стосується досліджень умов лікування пацієнтів, які постраждали від збройних конфліктів і гуманітарної кризи, вивченню потреб паліативної допомоги за умов, коли системи охорони здоров’я, ланцюги постачання, спеціалізовані служби та шляхи направлення медичної допомоги зазнають сильного утиску.
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
