Як подбати про гінекологічне здоров’я: експерти НМУ радять

Турбота про жіноче здоров’я – це не лише лікування захворювань, коли вже з’явилися симптоми. Насамперед мова йде про профілактику, обізнаність і звичку регулярно приділяти увагу своєму здоров’ю. Про те, на що варто звертати увагу жінкам у різному віці, кому рекомендована вакцинація проти вірусу папіломи людини, як часто потрібно проходити профілактичні огляди та чому стрес впливає на жіноче здоров’я, розповідають фахівці кафедри факультетського акушерства і гінекології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Гінекологічне здоров’я в різному віці: що варто знати

У різні періоди життя жінки стикаються з різними гінекологічними проблемами. У молодому віці це можуть бути порушення менструального циклу, функціональні кісти яєчників, синдром полікістозних яєчників, ендометріоз, запальні захворювання органів малого таза, інфекції, що передаються статевим шляхом, а також порушення вагінальної мікробіоти, зокрема бактеріальний вагіноз і кандидоз. Окремої уваги потребує інфекція, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ). За даними Міністерства охорони здоров’я України, пік інфікування припадає на молодий вік – приблизно 20-25 років.

У жінок старшого віку частіше виникають порушення, пов’язані з перименопаузою та менопаузою: аномальні маткові кровотечі, атрофічні зміни слизових, генітоуринарний менопаузальний синдром, пролапс тазових органів, нетримання сечі. Підвищується також ризик деяких онкологічних захворювань.

За даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році в Україні рак молочної залози діагностували у 12 113 жінок, а рак шийки матки – у 3007 жінок. Причини гінекологічних та онкологічних захворювань можуть бути різними. Серед факторів ризику – вік, генетична схильність, гормональні та метаболічні порушення, ВПЛ-інфекція, куріння, надмірна маса тіла, недостатня фізична активність, особливості репродуктивної історії та спосіб життя. Водночас наявність фактору ризику не означає, що захворювання обов’язково виникне. Саме тому важливими залишаються профілактика, своєчасна діагностика та регулярне спостереження у лікаря.

ВПЛ-вакцинація: кому і коли потрібна?

Вірус папіломи людини – це велика група вірусів, які можуть інфікувати шкіру та слизові оболонки. Більшість інфекцій минає без лікування завдяки роботі імунної системи. Проте деякі високоонкогенні типи ВПЛ можуть тривалий час зберігатися в організмі та спричиняти передракові зміни. Вакцинація проти ВПЛ є одним із найефективніших способів профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань. Вона допомагає сформувати захист проти найбільш небезпечних типів вірусу та знижує ризик розвитку передракових змін і раку шийки матки.

Найвища ефективність вакцинації очікується до контакту з ВПЛ, тому оптимальним періодом для щеплення є підлітковий вік, до початку статевого життя. В Україні вакцинація проти ВПЛ включена до Національного календаря профілактичних щеплень для дівчат віком 12-13 років. Водночас вакцинація може бути доцільною і в старшому віці, зокрема після початку статевого життя. Згідно з міжнародними рекомендаціями вакцинацію рекомендують нещепленим людям до 26 років. У віці 27-45 років рішення про вакцинацію приймають індивідуально після консультації з лікарем – з урахуванням попередньої вакцинації, ймовірності майбутнього контакту з ВПЛ та інших факторів.

Важливо розуміти: вакцинація має профілактичний, а не лікувальний характер, допомагає захистити від нових інфікувань типами ВПЛ, які входять до складу вакцини. Поєднання вакцинації проти ВПЛ і своєчасного скринінгу є основою сучасної профілактики раку шийки матки.

Стрес і гінекологічне здоров’я

Гінекологічне здоров’я неможливо розглядати окремо від загального стану організму. Менструальний цикл, репродуктивна функція, сексуальне здоров’я, перебіг вагітності та період менопаузи пов’язані з роботою нервової, ендокринної, імунної та метаболічної систем.

Психологічний стан і гінекологічне здоров’я пов’язані настільки тісно, що в сучасній медицині це отримало окремий напрям – психосоматичну гінекологію. Наприклад, хронічний стрес, недостатній сон, різкі зміни маси тіла можуть впливати на менструальний цикл. Водночас тривалі гінекологічні проблеми – біль, безпліддя, сексуальна дисфункція, патологічні кровотечі можуть суттєво погіршувати психологічний стан жінки. Саме тому сучасний підхід до жіночого здоров’я передбачає увагу не лише до фізичних симптомів, а й до психологічного благополуччя.

Війна та жіноче здоров’я

Війна – це постійне небезпека, психологічне напруження, втрата близьких, перебої з транспортом та електропостачанням, розлука з родиною, фінансові труднощі, порушення сну, а в окремих регіонах – обмежений доступ до медичної допомоги. Тривалий стрес і порушення звичного способу життя можуть негативно впливати на менструальний цикл, репродуктивне здоров’я і загальне самопочуття. А через вимушене переміщення, небезпеку або складнощі з доступом до медичної допомоги жінки можуть відкладати профілактичні огляди та не звернутися до лікаря вчасно.

Особливої уваги потребують жінки-військовослужбовиці та ветеранки. Так, значна їх частка після служби стикається з порушеннями репродуктивного здоров’я, а рівень використання сучасної контрацепції серед українських військовослужбовиць у рази нижчий, ніж, наприклад, серед американських колег.

Війна також позначається на репродуктивних рішеннях українців загалом. Безпекові ризики, економічна нестабільність, психологічне виснаження та невизначеність майбутнього впливають на рішення щодо народження дітей і планування сім’ї.

Профілактичний огляд: як часто потрібно відвідувати гінеколога?

За відсутності скарг здорова жінка репродуктивного віку, яка живе статевим життям, має відвідувати гінеколога не рідше одного разу на рік. Якщо є хронічні гінекологічні захворювання, вагітність, встановлена внутрішньоматкова спіраль чи інші фактори ризику – частота візитів визначається індивідуально лікарем, зазвичай частіше.

Водночас профілактичний візит не означає, що щороку потрібно здавати десятки аналізів. Принципово важливий момент: не існує універсального набору аналізів, який кожна здорова жінка повинна здавати під час кожного візиту.

Під час профілактичного прийому лікар:

• збирає анамнез;
• оцінює особливості менструального циклу;
• запитує про контрацепцію, сексуальне та репродуктивне здоров’я;
• визначає можливі фактори ризику;
• проводить гінекологічний огляд;
• забирає матеріал для проведення ПАП-тесту (цитологічного дослідження епітелію шийки матки);
• за необхідності проводить УЗД органів малого тазу, обстеження молочних залоз (клінічний огляд лікарем + УЗД (до 40 років) або мамографія (після 40 років);
• визначає необхідність додаткових досліджень.

Обов’язковість досліджень визначається віком, симптомами та факторами ризику. Наприклад, без симптомів не потрібно регулярно «для профілактики» здавати аналізи на всі можливі інфекції, гормони, онкомаркери щороку. А от скринінг раку шийки матки (ПАП-тест) є принципово важливим.

Необхідно пам’ятати, що більшість найнебезпечніших гінекологічних захворювань на ранніх стадіях не мають виражених симптомів. І саме регулярний огляд дозволяє виявити їх до того, як з’являться скарги. Бо турбота про себе – це не зайва пересторога, а важлива інвестиція у власне здоров’я, репродуктивне благополуччя та якість життя. Регулярні профілактичні огляди, вакцинація, своєчасний скринінг, увага до змін у менструальному циклі та самопочутті, а за потреби – консультація психолога чи психотерапевта, допомагають зберігати жіноче здоров’я навіть у складних життєвих обставинах.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи за інформацією

кафедри факультетського акушерства і гінекології НМУ імені О.О. Богомольця