#МедичнаПросвіта: Cезонні зміни та адаптація організму
Перехід від зими до весни – це не лише зміна пори року, а й період перебудови для організму. Саме тому багато людей у цей час відчувають втому, коливання настрою, зниження концентрації, підвищену тривожність або чутливість до стресу. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта асистентка кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Анастасія Шкварок-Лісовенко розповідає, як підтримати організм під час сезонних змін і в яких випадках необхідно звернутися до сімейного лікаря, щоб отримати професійну підтримку.
Сезонне навантаження на організм формується під впливом кількох факторів. Узимку обмежена рухова активність і переохолодження знижує місцевий захист слизових оболонок, а часті гострі респіраторні інфекції виснажують організм. Додатковим чинником є хронічний стрес, який нині переживає значна частина населення, а також порушення режиму сну. На настрій і загальний тонус організму впливає також дефіцит сонячного світла. Коли світловий день подовжується, змінюється гормональна регуляція та перебудовуються циркадні ритми. Така адаптація може супроводжуватися сонливістю або безсонням, нестійкістю емоцій, зниженням працездатності. У більшості випадків – це фізіологічний процес. Ознаки нормальної адаптації зазвичай тимчасові: незначна втомлюваність, короткочасні порушення сну, що можуть бути мінімальними й часто непомітними. Що важливо, під час сезонних змін людина може самостійно підтримати власний організм.
З позиції доказової медицини основою підтримки організму є нормалізація режиму сну. Регулярний сон тривалістю 7-9 годин із фіксованим часом засинання та пробудження допомагає стабілізувати циркадні ритми, гормональний фон та емоційний стан. Важливо максимально використовувати природне світло – ранкові прогулянки або перебування на денному світлі позитивно впливають на синтез серотоніну та зменшують прояви емоційної нестабільності. Одним із найефективніших немедикаментозних методів стабілізації настрою є фізична активність. Йдеться не про виснажливі тренування, а про регулярний помірний рух – ходьбу, плавання, йогу. Рух покращує кровообіг, роботу серцево-судинної системи та сприяє виробленню ендорфінів, що природно знижують рівень тривоги. Окрім того, харчування під час сезонних змін має бути повноцінним і регулярним, адже організм потребує достатньої кількості білка, складних вуглеводів, корисних жирів, мікроелементів.
На фоні адаптації організму люди часто шукають «підтримку імунітету» в аптеках, однак варто чітко розуміти, що більшість так званих імуномодуляторів не мають належної доказової бази щодо ефективності у профілактиці сезонних захворювань. Не варто також безконтрольно приймати вітаміни на власний розсуд, дозування та доречність прийому має визначити лікар, адже неправильною дозою також можна собі нашкодити. Якщо прагнете захиститися від певного захворювання, правильним рішенням є своєчасна вакцинація відповідно до рекомендацій. Саме вакцинація, а не «стимулятори імунітету», є доведеним методом профілактики. Важливо уникати переохолодження та перевтоми, які знижують адаптаційні можливості організму.
Окрім того, для подолання емоційної нестабільності необхідно звернути увагу на психогігієну. Обмеження надмірного інформаційного навантаження, особливо тривожного контенту, чітке планування дня, чергування роботи та відпочинку, дихальні вправи, техніки м’язової релаксації можуть суттєво знизити рівень напруження. Важливу роль у стабілізації емоційного стану відіграє соціальна підтримка – спілкування з близькими, спільні активності. Якщо ж людина відчуває тривалий пригнічений настрій, втрату інтересу до звичних справ, порушення сну, виражену тривожність, не слід відкладати візит до лікаря.
Сімейний лікар найперше рекомендує не займатися самолікуванням і не орієнтуватися на рекламу. Своєчасне звернення до вашого сімейного лікаря дозволить скоригувати стан здоров’я людини на ранньому етапі, не пропустити початок захворювання. Саме він виконає первинну оцінку стану, призначить мінімально необхідні обстеження (наприклад, для виключення анемії, порушень функції щитоподібної залози, дефіцитних станів). Також визначить, чи достатньо корекції способу життя, чи є зміни варіантом норми, чи потребує людина додаткового обстеження. За необхідності скерує до вузькопрофільного спеціаліста – ендокринолога, кардіолога, невролога або лікаря з психічного здоров’я.
Пам’ятайте, що підтримка організму під час сезонних змін має базуватися не на «чарівних пігулках», а на фізіології та розумінні роботи власного тіла. Саме вчасна консультація сімейного лікаря допоможе запобігти ускладненням, уникнути необґрунтованого самолікування.
Нагадаємо, що в Університетській клініці НМУ імені О.О Богомольця всі охочі можуть підписати декларацію із сімейним лікарем. Декларанти мають доступ до якісних безоплатних послуг первинної ланки медичної допомоги, передбачених програмою медичних гарантій НСЗУ. Телефонуйте – і наша команда операторів надасть необхідну інформацію: +38 (096) 01-02-03-1, +38 (095) 01-02-03-1, +38 (073) 01-02-03-1.
Авторка: асистентка кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ імені О.О. Богомольця Анастасія Шкварок-Лісовенко
Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
