#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги

Українське законодавство передбачає, що кожен громадянин повинен мати базові знання та навички з надання першої медичної допомоги. Однак навіть в умовах війни такими навичками володіє відносно невелика кількість громадян. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта та з нагоди Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги (World First Aid Day), який відзначають 14 вересня, фахівці кафедри медицини надзвичайних ситуацій та тактичної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають рекомендації, як діяти у разі виникнення ситуації, коли вчасно надана перша медична допомога може врятувати життя і здоров’я людини.

Які є різновиди першої медичної допомоги і хто має право її надавати?

• перша медична (долікарська) допомога здійснюється немедичним працівником, що часто не має необхідних засобів;
• перша медична кваліфікована допомога проводиться медичним працівником, що пройшов спеціальну підготовку (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і тощо);
• перша лікарська допомога, яка надається лікарем, що у своєму розпорядженні має необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров і кровозамінники.

Що потрібно знати кожному про надання першої медичної допомоги?

Основне завдання під час надання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і попередити розвиток можливих ускладнень.

Як визначити рівень небезпечності стану для життя потерпілого?

Важливо встановити, коли виникла травма (години та хвилини), де, за яких обставин і з якої причини, адже це полегшує розпізнавання характеру ушкодження, сприяє швидкому і правильному вибору методів надання допомоги.

Ознаки, за якими можна швидко оцінити небезпечність стану потерпілого:

• свідомість: ясна, порушена (потерпілий загальмований або збуджений), відсутня;
• дихання: нормальне, порушене (поверхневе, неритмічне, хрипле), відсутнє;
• серцебиття: добре визначається (ритм правильний або неправильний), погано визначається, відсутнє;
• зіниці: розширені, звужені;
• колір шкіри та слизових оболонок (губ, очей): рожеві, бліді, синюшні;
• травми: оцініть розмір, глибину та інші ознаки травм на тілі потерпілого.

Яким є алгоритм надання першої медичної допомоги при найнебезпечніших для життя станах?

1) Визначити наявність свідомості. Обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад: «Із Вами все гаразд? Вам потрібна допомога?»

2) Якщо постраждалий реагує:

а) залишити його у попередньому положенні, якщо йому нічого не загрожує;

б) за необхідності допомогти прийняти зручне положення;

в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

3) Якщо постраждалий не реагує:

а) звернутися по допомогу до осіб, які поряд. Якщо випадкових свідків декілька, слід звертатися до конкретної особи;

б) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати до 10 секунд. Якщо виникли сумніви чи є дихання або воно ненормальне, вважати, що дихання відсутнє.

4) Якщо постраждалий дихає нормально, за відсутності свідомості слід перевести його у стабільне бокове положення, перевіряти кожні 3-5 хвилин дихання до моменту приїзду бригади швидкої медичної допомоги. Якщо є підозра щодо травми, потрібно уникати повороту в стабільне бокове положення, забезпечити прохідність дихальних шляхів методом висування нижньої щелепи до приїзду медиків;

5) Якщо дихання відсутнє:

а) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватися вказівок диспетчера прийому виклику;

б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:

• виконати 30 натискань на середину грудної клітки глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
• виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. За відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох штучних вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
• після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку;
• не слід переривати натиснення на грудну клітку потерпілому дорослому більше ніж на 10 секунд;
• бажано змінювати особу, що проводить натискання на грудну клітку, кожні 2 хвилини.

6) припинити проведення СЛР до прибуття бригади швидкої за наступних умов:

а) у разі появи у дорослого явних ознак життя;

б) відновлення самостійного нормального дихання, координованої рухової активності, відкривання очей;

в) виникнення загрози життю рятівника та/або дорослого;

г) неможливості проведення серцево-легеневої реанімації внаслідок значного фізичного виснаження, відсутність появи ознак життя протягом 30 хвилин проведення СЛР.

У яких ситуаціях першу медичну допомогу надавати не рекомендується?

Коли стан пацієнта важкий або критичний, де потрібні серйозні медичні втручання або експертна діагностика. У таких випадках краще дочекатися бригади фахівців, які мають відповідні навички і обладнання.

Автори: фахівці кафедри медицини надзвичайних ситуацій та тактичної медицини

Інфографіка: Пресцентр НМУ