26 ВЕРЕСНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВОГО РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА
Щороку 26 вересня світова громадськість відзначає День здорового робочого середовища. Його мета – привернути увагу до проблем, які виходять за рамки традиційної гігієни праці як медичної науки, хоча й тісно пов’язані з нею. За роз’ясненням цих проблем ми звернулись до завідувача кафедри гігієни та екології №2 нашого Університету, академіка НАМН України, професора О.П.Яворовського.
«Робота нашої кафедри, – зазначив Олександр Петрович, – полягає у запобіганні ризикам, які виникають на будь-якому робочому місці і часто спричиняють цілу низку захворювань. Тут доречно сказати, що професія медика внаслідок науково-технічного прогресу об’єктивно стала не менш, а, можливо, в чомусь і більш ризикованою, ніж традиційні шкідливі виробництва, пов’язані з токсичними хімічними і біологічними препаратами, радіацією, великими стресовими ситуаціями тощо. Всі перелічені та інші небезпечні для здоров’я людини чинники нині присутні в сучасній лікарні і немає жодних підстав вважати, що тенденція до їхнього збільшення зміниться. Здорове робоче середовище – проблема ширша. Не знімаючи з порядку денного ризики і небезпеки, вона охоплює як саму роботу, так і умови праці в яких вона виконується. Інакше кажучи, в ідеалі праця повинна не тільки не загрожувати людині хворобами і травматизмом, а сприяти її здоров’ю, доброму психологічному станові, довголіттю.
Особливо актуальним це стає для працівників неформального сектору, які в багатьох країнах становлять понад половину всіх працюючих. Цю категорію значною мірою не забезпечено соціальним захистом, який дає змогу вчасно звертатися по медичну допомогу, у цій сфері відсутній нагляд і контроль з боку регулятивних органів за дотриманням норм з гігієни праці і її безпеки. Відтак, на ситуацію тут впливають дещо інші чинники. Зокрема, першорядного значення набуває перенесення впровадження здорового способу життя на виробничу сферу. Із цим тісно пов’язані такі нові поняття, як презентаїзм і абсентеїзм. Перше можна було б ототожнити з «трудоголізмом», якби мотивом для перевищення тривалості робочого дня тут була лише фанатична любов до справи, роботи. Однак часто-густо таким мотивом є страх втратити роботу, зазнати матеріальних збитків. Людина виходить на роботу іноді не зовсім здорова або перевтомлюється, перевищуючи робочий час. Це не може не позначатися на її фізіологічному і психічному стані. Абсентеїзм – термін, що походить від англійського «бути відсутнім». Це ухиляння від роботи. Не завжди це свідчить про ледачість і недбальство. Буває, корінь зла криється в дискомфортних умовах праці, в якомусь одному чи кількох чинниках, які заважають людині отримувати від роботи справжню насолоду.
День здорового робочого середовища – дуже гарна ініціатива. За роки свого існування наша кафедра створила цілу низку загальновизнаних підручників і посібників з проблем гігієни та охорони праці. Попри часом і несприятливі умови ми активно впроваджуємо ці дисципліни у навчальний процес, залучаємо до них студентів, які під керівництвом професора кафедри Ю.О.Паустовського виграють всеукраїнські олімпіади. Нові аспекти, про які йшлося вище, мають істотно доповнити спектр нашої діяльності, внести корективи, зокрема до нового підручника «Охорона праці», над яким працює колектив кафедри у співдружності з ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М.Марзєєва», представлений професором нашої кафедри за сумісництвом Ю.М.Скалецьким. Робоче середовище – це життя людини, про це треба пам’ятати, дбаючи про його стан весь час і скрізь».
Прес-центр
