НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

01.10.2009
ВІДГОМІН МИНУЛОГО В НАШИХ СЕРЦЯХ
Напередодні 65-ї річниці визволення України та 66-ї річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників група студентів 1 курсу медико-психологічного факультету побувала на екскурсії у Бабиному Яру. Цей захід було організовано заступником декана медико-психологічного факультету, доцентом М.М. Філоненко з метою формування у молодого покоління громадянської позиції, громадянської свідомості, поваги до героїчного подвигу наших співвітчизників.
Трагедія Бабиного Яру– одна з найстрашніших сторінок ХХ століття. Вона є тим чорним символом людської ненависті і насильства, перед глобальною небезпекою яких людство стоїть і зараз, намагаючись відвернути від себе загрози агресії, тероризму і безкарних вбивств. Ще живі вцілілі жертви цього злочину, праведники миру, які їх врятували і свідки-кияни, яким довелося пережити жахливі роки гітлерівської окупації. Значить, це було ще недавно!
Пам’ятник, встановлений у 1976 році у верхів’ях Бабиного яру, знаходиться в місці, яке було вибрано символічно з міркувань архітектурно-містобудівничих – справді так, щоб віддати належне пам’яті всіх жертв усього Бабиного Яру. Адже навколо розсіяно попіл спалених жертв. Ніхто вже не може точно вказати, де лежали чи ще лежать тисячі жертв усіх двох років нацистської окупації Києва. Хоч відомо, що на вулиці Оранжерейній було закопано 300 киян, розстріляних тільки за те, що більшовицьким підпільникам захотілося спалити будинок колишньої Думи, який стояв посеред нинішнього Майдану Незалежності. А на південний захід від монумента були братські могили командирів Червоної армії, розстріляних у протитанковому рові (вул. Олени Теліги), західніше монумента були могили в’язнів Сирецького табору, на північ – братські могили і євреїв, і рома, і українців, і росіян, і сотень тих, хто спалював трупи й не зміг утекти, і всіх-всіх, хто загинув від рук нацистів, нагадаймо – за два роки окупації Києва.
Ніколи не забуде невинно пролиту кров київська земля. Ніколи не забудуть це скорботне, святе місце кияни і жителі України. Вічна пам’ять УСІМ ЛЮДЯМ, похованим у Бабиному Яру!