НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

РОЗМОВА З АКАДЕМІКОМ О.П. ЯВОРОВСЬКИМ

13.10.2021

13 жовтня виповнюється 70 років від Дня народження дійсного члена НАМН України, завідувача кафедри гігієни і екології №2, професора О.П. Яворовського. Напередодні ювілею ми зустрілися із Олександром Петровичем у його робочому кабінеті, щоб поговорити про медичну науку і освіту, сьогоднішнє студентство і просто про життя. Обкладений книгами та довідниками відомим вченим в галузі профілактичної медицини, академік Олександр Петрович Яворовський працював, він готувався до лекцій.

  • Олександре Петровичу, ви походите зі звичайної родини інженерів-лісівників, як так сталося, що ви стали першим у родині лікарем?

О.П.Я.: Народився я на Київщині у звичайній родині. Мої батьки з дитинства прищепили мені любов до книг і знань. Можливо через тяглість поколінь, бо мої дідусь і бабуся з маминого боку були сільськими вчителями, у нас вдома завжди цінувалося мудра книга. Завше з теплотою згадую своїх батьків, яким завдячую не лише життям, а багатьом головним принципам, яких вони мене навчили і з якими намагаюся йти по життю. Мені дуже поталанило із викладачами в школі, всіх їх я із повагою згадую, а особливо свого класного керівника, вчителя фізики. Мені легко давалися точні предмети, я любив хімію, математику, фізику і біологію. Школу закінчив з одними п’ятірками у атестаті, тож міг обирати будь-який інститут. Однак, сталося кілька знакових подій у науці, зокрема в 1962 році Френсіса Кріка, Джейна Уотсона та Моріса Вілкінса було удостоєно Нобелівської премії за відкриття молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі, а в 1968 році американський біохімік і генетик Маршалл Воррен Ніренберг став лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків. Це був тріумф медико-біологічної науки, який остаточно вирішив мій вибір професії. Мене, як і багатьох моїх однолітків, тоді ці відкриття настільки захопили, що я вирішив вступати до Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця на санітарно-гігієнічний факультет, щоб займатися тими питаннями, які були на передовій тогочасної науки. Так у родині Яворовських з’явився перший медик.

  • Чи є у Вашій родині лікарі?

О.П.Я.: Можна сказати, що в нашій родині – династія лікарів. Лікарем була моя дружина Тамара, моя однокурсниця. Я був дуже щасливим із нею. Нажаль, вона залишила цей світ. Тамара подарувала мені дочку, яка теж стала лікарем. Але що мене найбільше втішає – це мої онуки, їх у мене троє, усі хлопчики. Вони теж Яворовські, їх батько О.В. Савченко погодився взяти дівоче прізвище нашої доньки Олени. Двоє з них навчаються у медичному коледжі і теж мріють стати лікарями.

  • Все Ваше професійне життя пов’язане з НМУ імені О.О. Богомольця. Скільки років Ви тут працюєте?

О.П.Я.: 46 років я працюю в НМУ, стільки ж у санітарно-гігієнічному корпусі, сюди 1 вересня 1975 року я прийшов аспірантом кафедри гігієни праці, тут труджуся й досі, часто буваю у вихідні. В НМУ я відбувся і як вчений, і як педагог, зустрів своїх вчителів, яким завдячую своєму професійному зростанню. Це, передусім,  академік Є.Г. Гочарук, професори А.М. Шевченко, І.М. Моргунов, І.В. Савицький, О.С. Сокол, доктор філософських наук Ю.М. Охріменко, у подальшому академік В.П. Широбоков та багато інших славних імен. За ці роки я став автором понад 600 наукових праць, 26 винаходів та патентів. Серед них 9 монографій, 18 підручників і навчальних посібників, 24 методичні рекомендації та інформаційні листи. Під моїм керівництвом виконано 6 докторських і 13 кандидатських дисертацій. Дуже люблю студентську молодь. У нас в НМУ вона особлива і найкраща. Завжди ретельно готуюся до лекцій, використовуючи новітні форми навчання.

  • Яким Ви бачите майбутнє профілактичної медицини?

О.П.Я.: Сьогодні усі провідні країни Європи та світу запроваджують різні форми профілактичної діяльності, об’єднавши їх терміном Public health – громадське здоров’я. У нашій країні розбудову громадського здоров’я розпочали після реформування СЕС, але створили, нажаль, лише Центр громадського здоров’я, інфраструктура на рівні областей і районів не була побудована. Від СЕС залишилися лабораторні центри як спадкоємці санітарно-епідеміологічної служби, саме вони у цей перехідний період брали на себе функцію фактично лише оцінки впливу факторів довкілля на здоров’я людини. Саме ж здоров’я людини не оцінювалось, а Міністерство охорони здоров’я України ліквідувало навіть звітно-облікові форми, які слугували первинними матеріалами для оцінки здоров’я. Сьогодні на базі лабораторних центрів створено центри контролю і профілактики захворювань, які, сподіваюсь, дозволять здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг і оцінювати здоров’я населення під впливом чинників довкілля різної природи. Керівництво НМУ, в першу чергу наш ректор, тепер уже член-кореспондент НАМН України, професор Ю.Л. Кучин  чудово розуміє роль профілактичної медицини у системі охорони здоров’я і має дуже хороше ставлення до гігієнічних кафедр. Наш Університет – єдиний вищий заклад медичної освіти в країні, який зберіг гігієнічні кафедри. Саме вони сьогодні можуть стати основою для підготовки фахівців із громадського здоров’я, орієнтованих на європейські і світові стандарти, але за моделлю, яку запропонував би НМУ. Ми створили проєкти таких освітніх стандартів, які дадуть змогу готувати таких висококласних фахівців, які розумітимуть і що таке довкілля, і що таке здоров’я, і які існують між ними причинно-наслідкові зв’язки, і як можна оцінювати здоров’я здорової людини, здоров’я колективів, популяцій людей і населення країни в цілому для прийняття управлінських рішень.

У профілактичній медицині вкрай важливе місце відводиться гігієністам і епідеміологам. Сьогодні світова медична громадськість усвідомлює це і зорієнтована на профілактичну медицину. Певен, що прийде час, коли гігієністів і епідеміологів будуть готувати у достатній кількості для того, щоб вони могли контролювати ситуацію, берегти наше довкілля і людство від спалахів епідемій, неякісної води, повітря, заражених ґрунтів, професійних та інших екологічно зумовлених захворювань.

 

Прес-центр