Кафедрa фтизіатрії та пульмонології

Новини кафедри

Благодійний фонд «Благо Лайф» висловив щирі слова вдячності Петренку Василю Івановичу професору, завідувачу кафедри фтизіатрії та пульмонології, заслуженому лікарю України, за надану ним матеріальну допомогу, яка стане невід’ємною частиною роботи фонду в підтримці постраждалих від збройної агресії російської федерації проти України, вимушених переселенців, а також Збройним Силам України та територіальної оборони!

«У цей нелегкий для України час весь світ єднається у відчайдушній боротьбі. Небайдужі громадяни роблять все, щоб забезпечити населення усім необхідним та допомогти тим, хто цього потребує … Ваша допомога то є неоціненний внесок у надію на життя та можливість рятувати багато людських життів, і безсумнівно, відчутна підтримка знедоленим і нужденним. Добрі справи не залишаються непоміченими, бо вони, як маяки, світять тим, хто чекає допомоги …», – зазначається в подяці.

Шановний Василю Івановичу! З повагою та щирими почуттями вдячності висловлюємо Вам наші сердечні привітання! Ваша неоціненна допомога стане важливим кроком у забезпеченні населення усім необхідним та підтримці постраждалих від збройної агресії. Ви є прикладом справжнього гуманізму та надії на краще майбутнє. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги та невичерпної енергії в усіх ваших благородних справах.

 

 

 

 

Професора кафедри фтизіатрії та пульмонології Раду Георгійовича Процюка обрали на посаду академіка-секретаря відділення “Медицина” ГО “НАН ВО УКРАЇНА”

Шановний професоре Раду Георгійовичу, вітаємо Вас з обранням на цю посаду.

Раду Георгійович здійснив значний внесок у підготовку наукових та лікарських кадрів, а також у впровадження передових наукових досягнень у педагогічний процес та практику охорони здоров’я. Він є визнаним вченим і педагогом, як в Україні, так і за її межами, з вищою кваліфікаційною категорією за спеціальностями “фтизіатрія” і “пульмонологія”.

Завдяки своїй експертизі в області діагностики і лікування пульмонологічних захворювань, він надає значний консультативний супровід не лише в місті Києві, але й у різних регіонах України.

По суті своєї діяльності, професор активно сприяє підготовці майбутніх лікарів, впровадженням передових наукових розробок у навчальний процес та у практику медичної допомоги. Його лекції, семінари та практичні заняття зі студентами, інтернами НМУ імені О.О.Богомольця відзначаються високим науковим і методичним рівнем.

Основні наукові напрями досліджень професора Раду Георгійовича пов’язані з актуальними проблемами фтизіатрії, пульмонології та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Його внесок у ці сфери здоров’я та науки визнаний і відзначений численними нагородами, зокрема “Благословеною грамотою” за церковні заслуги перед УПЦ, почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України та почесною відзнакою Великого князя Володимира.

Неабиякі досягнення професора в області медицини та науки підтверджують його високий статус як вченого, педагога та лікаря, який зробив незабутній внесок у розвиток медичної науки та практики в Україні.

 

 

 

 

 

Командування 13-ї Резервної сотні Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” висловило подяку Петренку Василю Івановичу, завідувачу кафедри фтизіатрії та пульмонології.

Командування 13-ї Резервної сотні Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” висловило подяку Петренку Василю Івановичу, завідувачу кафедри фтизіатрії та пульмонології, професору, доктору медичних наук, лікарю вищої категорії за спеціальностями “фтизіатрія” та “пульмонологія”, заслуженому лікарю України за сприяння визвольній справі, адже тільки зусиллями всіх найкращих представників українського суспільства ми зможемо звільнити окуповані землі нашої Батьківщини, а також здобути національну Українську Державу.

Василю Івановичу, Ваші зусилля та небайдужість є невимовно важливими для нас усіх. Ви показуєте, що справжня національна свідомість та віра в нашу країну можуть перетворити неможливе на реальність. Ваше праця на благо українського суспільства та боротьба за національну Державу є прикладом для наслідування. Ми пишаємося Вами як науковцем, лікарем і викладачем, який здобув таке високе визнання. Ви демонструєте, що мрії про сильну і незалежну Українську Державу можуть стати реальністю завдяки наполегливості та відданості.

Нехай Ваш приклад надихає усіх українців до вчинків, спрямованих на підтримку нашої країни. Ми віримо, що лише спільними зусиллями найкращих представників українського суспільства ми зможемо звільнити окуповані землі та побудувати сильну та процвітаючу Україну.

З повагою, родина медичного факультету №3 – Педіатрія

За матеріалами Facebook медичного факультету №3

 

 

 

 

Співробітники кафедри фтизіатрії та пульмонології брали участь у вебінарі на тему «Академічна доброчесність та наукове дослідження»

Захід  відбувся 22 лютого 2023 року. Організаторами виступили медичний факультет №3 (Педіатрія) спільно з навчально-методичним відділом НМУ імені О.О.Богомольця.

Модератором зустрічі виступила Виговська Оксана Валентинівна – декан медичного факультету №3, професор, MD, профессор кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Спікерами були:

1) Інна Кучеренко – заступниця начальника навчально-методичного відділу.

Тема: «Неформальна освіта як елемент формування індивідуальної освітньої траєкторії в НМУ ім. О. О. Богомольця».

2) Катерина Гололобова – завідувачка відділу аспірантури НМУ імені О.О. Богомольця.

Тема виступу – «Академічна доброчесність як базовий принцип сучасного університету».

3) Ірина Костюк – голова Товариства молодих вчених і спеціалістів.

Тема: «Відповідальність учасників освітнього та наукового процесу а академічну недоброчесність».

4) МаріяМатвіян – адміністраторка системи антиплагіатної перевірки науково-дослідного сектору НДЧ.

Тема: «Особливості перевірки академічних текстів на наявність ознак порушення академічної доброчесності в НМУ ви. О.О. Богомольця за допомогою Strike Plagiarism»

5) Людмила Папуша – директорка бібліотеки НМУ імені О.О. Богомольця.

Доповідь про наукові бази даних, електронні ресурси та послуги бібліотеки.

Після усіх доповідей відбулась жвава дискусія під час якої слухачі активно ставили питання, а спікери із задоволенням відповідали та доповнювали одне одного

До вебінару на платформі ZOOM, а також в YouTube разом приєдналось понад 450 учасників, серед яких студенти, як спеціальності “Педіатрія”, так й інших та науково-педагогічні працівники університету.

Посилання на запис вебінару в YouTube: https://youtube.com/live/IwOX-iNf5eU?feature=share

Пройдіть, будь ласка, опитування:

Щиро дякуємо шановним спікером за важливий вебінар як для студентів, так і для науково-педагогічнихпрацівниківуніверситету. Академічна доброчесність здатна змінити світ.

 

 

 

 

 

В рамках міжнародного співробітництва для студентів-педіатрів прочитана лекція про організацію лікування  тубкрульозу.

21 лютого 2023 року, в онлайн форматі відбулася лекція на тему «Досвід США щодо організації амбулаторного лікування хворих на туберкульоз дорослих та дітей.»

Лекція організована в кооперації медичного факультету №3 з кафедрою фтизіатрії та пульмонології (завідувач кафедри професор, MD, Петренко Василь Іванович).

Спікер: Наташа Рені Рибак – медичний директор клініки туберкульозу госпіталю Міріам, професор кафедри інфекційних захворювань медичної школи Уоррен Альберт університету Браун, Провіденс, штат Род Айленд, США Почесний професор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Захід відкрила шановна Виговська Оксана Валентинівна – декан медичного факультету №3, професор, MD, профессор кафедри дитячих інфекційних хвороб.

 

До лекції долучилось близько150 учасників, серед яких студенти спеціальності “Педіатрія” та науково-педагогічні працівники університету.

10.6 млн нових активних випадків туберкульозу встановлено в 2021 році, включаючи 1 млн дітей. 1.5 млн людей померли.

Під час лекції було розглянуто такі питання:

  • Світова статистика хворих на туберкульоз, в тому числі на латентну форму.
  • Мультирезистентна форма туберкульозу.
  • Поширеність данного захворювання в світі, найбільш вразливі вікові групи.
  • Фактори ризику, які включають цукровий діабет, імуносупресію, ВІЛ інфекцією і контакт з туберкульозним хворим.
  • Важливість скринінгу населення на ТБ, а особливо іммігрантів що прибули з країн, що розвиваються.
  • Різницю клінічних проявів ТБ у немовлят, молоді, дорослих та людей похилоговіку.
  • Як трактувати результати IGRA (Interferon gamma release assays) тесту щобуникнутихибно позитивно чихибно негативного результату.
  • Систему моніторингуприйманняпротитуберкульознихліків в США eMOCHA – коли кожна доза ліків повинна бути прийнятаабо в присутностімедичногопрацівникаабо з відеопідтвердженнямзавантаженим в цейдодаток.

Секцію питання-відповідь модерували: Виговська Оксана Валентинівна – декан медичного факультету №3, професор, MD, профессор кафедри дитячих інфекційних хвороб та Бурлака Євгенія Анатоліївна – к.мед.н., PhD, доцент кафедри педіатрії №4.

Наташа Рені Рибак відповіла на запитання слухачів лекції, серед яких:

– Чи складно відбувся перехід від стаціонарної до амбулаторної форми лікування?

– Чи зустрічається серед дітей в США коінфекція?

– Як виявити латентну форму туберкульозу?

Як змінилася статистика за останні 5 років в Америці?

Учасник, що поставив найцікавіше питання: про різницю протоколів лікування в США та Україні в залежності від епідемічної ситуації, – отримає книгу в подарунок відкафедри фтизіатрії та пульмонології !

Під час лекції працював перекладач – студентка 3-го курсу, Власик Маргарита, тому із розумінням інформації яку надавала спікерка проблем не виникло

Також доступний запис лекції на YouTube: https://www.youtube.com/live/woHjQ5mKrkg?feature=share

Усі слухачі можуть отримати сертифікат учасника, і для цього просимо вас пройти опитування після лекції: https://forms.gle/8HxNgnN4pxnUVitG7

Ми вдячні спікеру за лекцію і приділений час. Сподіваємося проблема туберкульозу в Україні стане такою ж контрольованою, як і в США!

 

 

 

 

Науковці з кафедри фтизіатрії та пульмонології взяли участь у розробці стандартів медичної допомоги «Туберкульоз»

Провідні фахівці кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця долучилися до розробки національних стандартів медичної допомоги «Туберкульоз». Україна першою в європейському регіоні привела національні стандарти охорони здоров’я у разі захворювання на туберкульоз відповідно до рекомендацій ВООЗ 2022 року.

19 січня 2023 року наказом Міністерства охорони здоров’я України №102 були затверджені стандарти медичної допомоги «Туберкульоз». Стандарти розроблені за активної участі фахівців МОЗ України, Центру громадського здоров’я, Державного експертного центру та провідних науковців країни. Науково-педагогічні співробітники кафедри фтизіатрії та пульмонології нашого Університету також були залучені до розробки, рецензування й адаптації національних стандартів.

Відтак, завідувач кафедри, професор Василь Петренко та доцентка кафедри Марія Долинська входили до групи розробників і брали участь у створенні Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз», заснованих на Клінічній настанові «Туберкульоз», що ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій і підходів щодо профілактики, систематичного скринінгу, діагностики та лікування туберкульозу. Професор кафедри Сергій Норейко був одним із рецензентів стандарту.

Дані стандарти спрямовані на вдосконалення нормативної бази на засадах доказової медицини та рекомендацій ВООЗ. Вони дозволять підвищити якість лікування, знизити рівень захворюваності, інвалідизації та смертності, а також зменшити витрати та ризики для пацієнтів.

Оновлена редакція стандартів медичної допомоги «Туберкульоз» включає такі напрями:

  • охорона громадського здоров’я та профілактика туберкульозу;
  • систематичний скринінг на туберкульоз серед груп підвищеного ризику;
  • діагностика та лікування туберкульозу, в тому числі із лікарською стійкістю;
  • ведення ВІЛ-інфекції й інших супутніх захворювань у людей, хворих на туберкульоз;
  • ведення туберкульозу дітей і підлітків.

У стандартах медичної допомоги «Туберкульоз» також з’явилися новації:

  • оновлені стандарти ведення туберкульозу дітей і підлітків, що включають питання вакцинації БЦЖ серед ВІЛ-інфікованих дітей, сучасні підходи до діагностики ТБ у дітей і підлітків, запроваджено інтегрований алгоритм ухвалення рішення про лікування дітей віком до 10 років з імовірним туберкульозом легень, описані сучасні підходи до формування педіатричних схем лікування ТБ;
  • оновлені стандарти лікування чутливого ТБ за віковими категоріями та тяжкістю захворювання. Запроваджені скорочені 4-місячні схеми лікування чутливого туберкульозу замість традиційних 6-місячних режимів;
  • оновлені стандарти лікування лікарсько-стійкого туберкульозу, що передбачає регулювання питань щодо вибору сучасних режимів терапії з пріоритетом повністю пероральних схем лікування. Україна першою в Європейському регіоні впроваджує інноваційні режими лікування BPaLM/BPaL у рамках рутинного використання;
  • завдяки режиму BPaL загальна тривалість лікування пацієнтів з лікарсько-стійким туберкульозом скорочується майже втричі: до 6-9 місяців проти 18-24 місяців – пацієнтам більше не потрібно протягом багатьох місяців отримувати болісні ін’єкції. За результатами клінічних досліджень, цей режим збільшує шанси на одужання до 90%;
  • вживається нестигматизуюча лексика, як важлива складова при наданні медичної допомоги. Тепер ми ще на крок ближче до європейської системи цінностей, де в центрі нашої уваги саме людина, яка стикнулася з проблемою туберкульозу.

Загальна мета нових стандартів у лікуванні туберкульозу полягає не тільки в одужанні без рецидивів для всіх пацієнтів, а й у припиненні передачі інфекції та запобіганні набуття або розширення медикаментозної стійкості. Війна не може стати на заваді змінам, що вдосконалюють і підвищують ефективності лікування хворих на туберкульоз. Колектив кафедри, маючи вікові традиції та потужний науковий потенціал, завжди на передовій запровадження новітніх сучасних підходів у подоланні туберкульозу.

З повним текстом наказу та стандарту можна ознайомитись за посиланням:

https://moz.gov.ua/article/news/ukraina-onovila-standarti-medichnoi-dopomogi-pri-tuberkulozi

 

 

 

 

 

До 60-річчя Сергія Борисовича Норейка

 

Доктор медичних наук професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного  університету імені О.О. Богомольця Сергій Борисович Норейко 1 жовтня 2022 р. відзначив свій ювілей.

Сергій Борисович Норейко у 1986 році з відзнакою закінчив Донецький державний медичний інститут за фахом «Лікувальна справа» та був направлений на наукову роботу у Донецький НДІ гігієни праці та професійних  захворювань. За час роботи на посаді наукового співробітника відділення професійної патології була підготовлена та захищена кандидатська дисертація зі спеціальності «Фтизіатрія» на тему «Стан бронхіальної прохідності, газообміну та фізичної  працездатності у хворих на пневмоконіоз та коніотуберкульоз легень» (1992 р.). З 1992 року працював на посаді асистента кафедри внутрішніх хвороб Донецького державного медичного інституту. У 2007 році захистив докторську дисертацію зі спеціальності «Фтизіатрія» на тему «Бронхообструктивний синдром у хворих на туберкульоз легень». У 2012 році отримав вчене звання доцента, у 2021 році – професора.

У період з 2010 по 2014 рр. працював у Донецькому державному інституті здоров’я, фізичного виховання і спорту на посаді професора, зав. кафедри фізіології, фізичної та психологічної  реабілітації.

На кафедрі фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця працює з 2015 р. Загальний лікарський стаж – 36 років. Науково-педагогічний стаж – 15 років.

Сергій Борисович Норейко – автор 166 публікації, з них 160 наукового та 6 навчально-методичного характеру, в тому числі, 56 наукових робіт видано у спеціалізованих  виданнях, з яких 4 статі – у журналах, що включені до Web of Science (квартиль видання – Q4). Співавтор 6  монографій, 16 патентів. Загальна кількість посилань згідно баз даних «Scopus» – 1, «Google scholar» (https://scholar.google.com/citations?user=7WtzcWkAAAAJ&hl=ru) –  210,  h-index – 9, Web of Science ResearcherID AAF-2236-2019, ORCID 0000-0003-3139-5968.  У 2018 році отримав сертифікат учасника тестування Aptis з англійської мови у British Council, м. Київ (рівень В2).

Академік ГО «Національна академія наук вищої освіти України», член спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, член редакційної колегії журналу «Туберкульоз,  легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», заступник головного редактора журналу «Вісник невідкладної і відновної медицини».

Професор С.Б. Норейко продовжує плідно працювати на кафедрі фтизіатрії та пульмонології, бере активну участь у науковому, лікувальному та педагогічному житті університету.

Ми вітаємо від щирого серця Сергія Борисовича з ювілеєм, бажаємо здоров’я, удачі та всього самого найкращого.

 

 

 

 

 

НАШ ЮВІЛЯР – ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ ФТИЗІАТРІЇ ТА ПУЛЬМОНОЛОГІЇ, ПРОФЕСОР ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ПЕТРЕНКО

 

12 січня 2022 року виповнюється 70 років від дня народження відомому фтизіатру, вдумливому клініцисту, досвідченому педагогу, науковцю, члену Міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і легеневими хворобами, Заслуженому лікарю України, академіку НАНУ ВО, завідувачу кафедри фтизіатрії та пульмонології, доктору медичних наук, професору В.І. Петренку. Шлях до професії лікаря Василь Іванович розпочав у тринадцятирічному віці, коли вступив до Чорнобильського медичного училища. Тоді хлопчик з українського Полісся раз і назавжди обрав справою свого життя медицину, про що жодного разу не пошкодував.

“З медициною я знайомий з дитинства, моя мама була медичною сестрою. Саме вона вплинула на мій вибір професії, бо я досі чудово пам’ятаю її розповіді про хворих, яким вона допомагала швидше одужати. Так у 13 років ми разом із моїм шкільним товаришем вступили до Чорнобильського медичного училища, закінчивши яке, я пішов служити до армії у зенітно-ракетні війська.

Про роки армійської служби я маю добрі спогади. Тоді мені, зовсім молодому фельдшеру, дуже довіряло військове медичне керівництво. В армії я був старшиною полкового медичного пункту. Доводилося і зуби лікувати, і невеличкі операції робити, але найбільше я запам’ятав випадок, який дуже часто згадував у наш ковідний час. Це — спалах  холери. Тоді на практиці я швидко і дуже добре вивчив та запам’ятав на все життя, що таке санітарно-епідеміологічні заходи і чому додержання їх є життєво важливим. Військові медики помітили мене і запропонували надати рекомендації для вступу до Ленінградської військово-медичної академії імені С.М. Кірова, однак я хотів повернутися до дому, в Україну. Так і сталося.

Повернувшись до Києва 1973 року, я вступив на вечірнє відділення лікувального факультету Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця), той вечірній набір мого курсу став останнім. Вдень я працював на кафедрі гістології та ембріології, а з 17.00 до 20.00 навчався. Робота подарувала мені зустрічі з прекрасними, високоосвіченими, інтелігентними людьми, які навчили мене не лише любити наукову роботу, а й по-справжньому — свою професію. Часто згадую завідувача кафедри, заслуженого діяча науки і техніки, члена-кореспондента АМН СРСР, професора Миколу Івановича Зазибіна. Він створив взірцеву кафедру, одну із найкращих у колишньому Радянському Союзі.

Такий самий великий вплив на моє формування мав і професор Костянтин Степанович Кабак, а також професори А.К. Коломійцев, Г.А. Константиновський, В.П. Яценко та багато інших співробітників кафедри, серед яких практично всі були учнями М.І. Зазибіна. Дуже добре пам’ятаю молодого аспіранта Ю.Б. Чайковського. Сьогодні Юрій Богданович є членом-кореспондентом НАМН України, професором і очільником моєї улюбленої кафедри гістології та ембріології, з ним нас поєднують не лише теплі спогади про роки нашої молодості, а добрі взаємини. 1980 року я з відзнакою закінчив Київський медичний інститут  і був рекомендований на наукову роботу.

З 1980 року почалася моя трудова діяльність на кафедрі фтизіатрії НМУ. На мій вибір професії лікаря-фтизіатра вплинула зустріч із видатним українським фтизіатром та фтизіохірургом, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України, академіком Академії Наук Вищої школи України, протягом багатьох років завідувачем кафедри фтизіатрії та пульмонології НМУ імені О.О. Богомольця, проректором з лікувальної роботи, моїм учителем М.С. Пилипчуком. Микола Степанович запросив мене на кафедру фтизіатрії на посаду старшого лаборанта.

Під його керівництвом розроблялися нові способи діагностики захворювань легень, удосконалювалися хірургічні методи лікування туберкульозу, що підвищувало ефективність антимікобактеріальної терапії хворих на туберкульоз легень, вивчалася бар’єрна функція легень при туберкульозі та неспецифічних захворюваннях органів дихання, зокрема в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, досліджувалася роль системи ейкозаноїдів при туберкульозі. Микола Степанович створив широку оригінальну школу, був вимогливим, але справедливим провідником і лідером, якого я щиро любив і поважав.

Працюючи на кафедрі, я організував роботу на міжнародному напрямку, зокрема зав’язав контакти із Університетом Брауна (Провіденс, Род-Айленд, США), співробітницю якого Наташу Рибак було обрано почесним професором нашого Університету і Гарвардської медичної школи (Бостон, Массачусетс, США). Пожвавлення міжнародних контактів позитивно вплинуло на професійне зростання працівників кафедри, сприяло постійним контактам між університетами і спеціалістами та обміну досвідом.

Цікавою для мене була також робота зі створення у 2007-2008 рр. Комітету з питань протидії ВІЛ інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам, який я згодом очолив, а також активна співпраця з ВООЗ, USAID з питань організації профілактики та боротьби з туберкульозом в Україні. Ця діяльність спонукала мене до створення журналу “Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція”, головним редактором якого я є.

Важливою і вкрай потрібною вважаю свою педагогічну роботу, до якої мене залучили ще під час навчання в аспірантурі. З 2010 по 2015 роки я був деканом медичного факультету №3 (педіатричний). Горджуся тим, що ми готували і продовжуємо навчати висококваліфіковані медичні кадри. Сьогодні я є автором 10 підручників: національного підручника «Фтизіатрія» українською, англійською та російською мовами; підручника “Педіатрія”; 5 навчально-методичних посібників; понад 300 наукових праць та 18 методичних рекомендацій; 10 патентів та 5 нововведень з основних питань туберкульозу і респіраторної патології; типового навчального плану і програми підготовки магістрів медицини зі спеціальності “Фтизіатрія”; навчальних програм по фтизіатрії для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та типового навчального плану і програми підготовки лікарів-інтернів.

НМУ імені О.О. Богомольця — велика і дуже вагома частина мого життя, незабутні студентські роки, робота на кафедрі гістології та ембріології, а з 1980 року — на кафедрі фтизіатрії та пульмонології, яку я очолюю вже 25 років. Наш чудовий колектив має попереду багато планів та задумів щодо наукової, педагогічної, лікувальної та громадської роботи”.

 

Колектив Національного медичного університету імені О.О. Богомольця вітає з ювілейним Днем народження завідувача кафедри фтизіатрії та пульмонології, Заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора

ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА ПЕТРЕНКА

 

Шановний Василю Івановичу!

Прийміть найщиріші вітання з Ювілеєм!

У цей святковий і радісний день Вашого славного Ювілею, від усього серця бажаємо Вам всього самого найкращого: богатирського здоров’я, міцних сил для реалізації своїх мрій та бажань, невпинного руху вперед для досягнення найголовніших життєвих цілей!

Ви – висококваліфікований лікар, викладач, наставник і керівник! Багато років Ви вдосконалюєте роботу кафедри і спрямовуєте на відмінний результат задля успішного навчання майбутніх лікарів.

Нехай доля дарує Вам безмежне щастя, любов та Божу благодать, постійну підтримку надійних друзів та рідних людей, впевненість у завтрашній день та яскраве майбутнє!

Адміністрація Університету

 

 

 

БІБЛІОТЕКА НМУ ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ЛІКАРЯ-ФТИЗІАТРА, ДОКТОРА МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА ПЕТРЕНКА

Сьогодні, 12 січня, лікар-фтизіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології, голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІД та іншим соціально-небезпечним хворобам, колишній декан медичного факультету № 3, лікар вищої категорії за спеціальностями “фтизіатрія” та “пульмонологія”, відмінник освіти України Василь Іванович Петренко відзначає своє 70-річчя.

До ювілейної дати бібліотека НМУ підготувала виставку наукових робіт Василя Івановича, яка експонується за адресою: вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус, 1-й поверх,  кімната № 4.

Науковий доробок Василя Івановича Петренка широко представлено в:

імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця» ,

електронному каталозі  та алфавітному і систематичному каталогах.

 

 

 

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ФТИЗІАТРІЇ ТА ПУЛЬМОНОЛОГІЇ НМУ професора

ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА ПЕТРЕНКА!

 

Шановний Василю Івановичу!

Колектив кафедри фтизіатрії та пульмонології сердечно вітає Вас з Ювілеєм!

Від усієї душі бажаємо міцного здоров’я, безмежного щастя, миру, любові та злагоди Вам і Вашій родині, відмінного настрою, знаменних подій та незабутніх вражень, значних наукових здобутків, кипучої енергії і бажання творити, багато-багато років щасливого життя!

Ваші визначні професійні досягнення та успіхи це результат багаторічної Вашої наполегливої  та самовідданої праці на благо медичної науки і практичної медицини. Ви – мудрий і справедливий керівник. Ми бажаємо Вам ще багато-багато років очолювати наш маленький і дружній колектив.

Нехай Ваша життєва нива квітне добром і достатком, увагою та щедрою вдачею, а доля усміхається Вам і дарує радість життя, дає можливість здійснити найзаповітніші мрії!

Колектив кафедри.

 

 

 

 

18 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІДМОВИ ВІД ПАЛІННЯ

 

Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day) – відзначають щорічно у третій четвер листопада в більшості країн світу. Встановлений Американським онкологічним товариством 1977 року після того, як було визнано згубний вплив куріння на організм людини та здатність регулярного куріння провокувати розвиток раку.

Незабаром до цієї корисної ініціативи почали приєднуватися країни світу, а пізніше, 1988 року, за пропозицією ВООЗ виник молодший брат цього Міжнародного дня – Всесвітній день без тютюну, який щороку відзначається 31 травня. Розповідає завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології, професор Василь Іванович Петренко:

“Статистика ВООЗ дуже сумна. Епідемія тютюнопаління у ХХ столітті забрала життя понад 100 мільйонів людей. У XXI столітті ця цифра може вирости на порядок. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління у цій сумній статистиці займає стійку позицію лідера.

Цей День – прекрасна можливість для тих, хто палить, дізнатися чому і наскільки просто залишити цю погану звичку. Те, що курець тягнеться за наступною цигаркою, має назву комплексу специфічних процесів, які відбуваються в організмі людини, яка палить. Нікотин – алкалоїд пиридинового ряду. Він діє як слабке знеболювальне всього 18 хвилин після викуреної сигарети. Потім курець починає більш виразно відчувати той процес, коли організм очищається від чадного, вуглекислого газу та інших непотрібних йому сполук, виводячи їх за рахунок внутрішнього механізму обміну речовин. Всього з димом через легені в нього потрапляє близько 500 елементів і сполук, включаючи азот, аміак, смоли, солі важких металів, залишкові речовини, що виникли при згорянні, а час виведення надлишків залежить від ступеня їх проникнення в організм і займає період від кількох годин до кількох днів.

Метою Дня відмови від паління є активні дії із сприяння зниження поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців. ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби, захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, низку податкових і цінових заходів зі скорочення попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму.

Щоб допомогти тим, хто хоче позбутися згубної звички, в Україні було запущено перший національний сервіс: www.stopsmoking.org.ua.

Кинути курити — одне із найкращих рішень у житті кожного курця. Вже з першого дня відмови від сигарет організм починає відновлюватися, а ризики виникнення хвороб, асоційованих з курінням, зменшуються. Через тиждень без сигарет у колишнього курця покращується відчуття смаку та запаху, через три місяці збільшується обсяг роботи легень на 30%, через п’ять років знижується ризик інсульту до рівня некурця. Що раніше курець вирішить кинути палити, то краще”.

 

 

 

 

17 ЛИСТОПАДА — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ (ХОЗЛ)

 

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (World Chronic Obstructive Pulmonary Disease Day, World COPD Day) заснований міжнародною громадською організацією «Глобальна ініціатива по боротьбі проти ХОЗЛ» (GOLD, офіційний сайт організації – https://goldcopd.org/world-copd-day/) за підтримки ВООЗ і проводиться у всьому світі щорічно з 2002 року. Цього року він припадає на 17 листопада. У цей День фахівці охорони здоров’я та групи пацієнтів проводять різні заходи, робляться глобальні кроки щодо підвищення обізнаності з ХОЗЛ і поліпшенню допомоги пацієнтам.

За даними ВООЗ, 2016 року у світі було зареєстровано 251 млн випадків ХОЗЛ. Сьогодні ця недуга є четвертою основною причиною смерті у світі і, за прогнозами фахівців, до кінця 2020 року посяде третє місце. Понад 90% смертей від ХОЗЛ припадає на країни із низьким і середнім рівнем доходу. За різними оцінками, в Україні від ХОЗЛ потерпає щонайменше 4% населення, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Основними факторами ризику розвитку ХОЗЛ є паління тютюну, забруднення повітря всередині приміщень і на вулиці, а також вплив пилу та хімічних речовин на робочих місцях. У деяких випадках ХОЗЛ пов’язано із генетичними чинниками, гіперчутливістю дихальних шляхів, невідповідним розвитком легень у дитячому віці, тривалим захворюванням на астму.

Для ХОЗЛ характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння.

Існують різні методи діагностики ХОЗЛ: 1) спірометрія — цей дихальний тест дає змогу виміряти, який обсяг повітря людина може видихнути за один раз, доклавши максимальне зусилля, і наскільки швидко; 2) плетизмографія (дослідження тонусу дрібних судин і кровотоку в них шляхом реєстрації змін об’єму легень унаслідок кровонаповнення); 3) дослідження дифузійної здатності легень; 4) оцінювання толерантності до фізичного навантаження, яка на пізніх стадіях захворювання знижується (тести з ходьбою, серцево-легеневі навантажувальні тести з використанням бігової доріжки або циклоергометра, моніторинг активності за допомогою акселерометрів чи інших пристроїв); 5) методи із візуалізацією (рентгенографія органів грудної клітки, комп’ютерна томографія легень з високою роздільною здатністю); 6) пульсоксиметрія і газометрія артеріальної крові (призначають з метою оцінити важкість загострень ХОЗЛ, за хронічної дихальної недостатності). Окрім того, загальний аналіз крові допоможе перевірити зростання кількості еритроцитів у крові, а ЕКГ і ехокардіографія виявляють ознаки легеневого серця.

Хронічне обструктивне захворювання легень невиліковне, проте наявні лікарські препарати й засоби фізіотерапії можуть полегшити симптоми, підвищити здатність витримувати навантаження і поліпшити якість життя, а також зменшити ризик смерті. Найбільш ефективним лікуванням ХОЗЛ у курців є відмова від куріння. У деяких пацієнтів позитивний ефект дає призначення інгаляційних препаратів. Інгаляційний шлях введення має перевагу над пероральним, оскільки препарат доставляється безпосередньо до органу-мішені (дихальні шляхи), мінімізується системна дія препарату, виключаються медикаментозні взаємодії. Інгаляційним шляхом вводяться бронхолітики (короткої та тривалої дії), інгаляційні кортикостероїди, комбінації інгаляційних кортикостероїдів з бронхолітиками тривалої дії. Своєчасна діагностика і правильне лікування дають змогу сповільнити розвиток хвороби.

Оскільки повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, слід ужити всіх заходів, аби попередити цю недугу: цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння; не контактуйте із забрудненим повітрям (як атмосферним, так і у приміщеннях); щепіться від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця); дотримуйтеся здорового способу життя.

 

 

 

До Всесвітнього Дня боротьби із пневмонією (World Pneumonia Day)

 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) і Всесвітня організація охорони здоров’я  (ВООЗ) оголосили 12 листопада 2009 року днем початку масштабної кампанії по боротьбі з дитячою пневмонією. ВООЗ і ЮНІСЕФ почали кампанію зі збору коштів, які підуть на лікування від цього захворювання дітей у десятках країн, що розвиваються, переважно в Азії та Африці. За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає два малюки у світі.

Багато хто ставиться досить спокійно до того, що можуть захворіти на запалення легенів. Часто пневмонія сприймається як наступна стадія після ГРВІ або бронхіту. Подумаєш – похворів, вилікувався. Але раніше до пневмонії ставилися більш серйозно. Коли не було антибіотиків смертність від цієї хвороби становила практично 100 відсотків. Недарма винахід антибіотиків став революцією в медицині. Антибіотики перевели пневмонію з розряду смертельних захворювань, з летальним результатом, в розряд якщо не банальних хвороб, то, принаймні, таких, з якими можна боротися.

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Діагностика пневмонії базується на поєднанні даних фізичного (об’єктивного) обстеження пацієнта лікарем та даних рентгенограми органів грудної клітки. При встановленні етіології досліджують мазки із глотки і харкотиння на наявність збудника.

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

Але пандемія COVID-19 у 2020 році різко змінює наше ставлення до цієї хвороби. COVID-19 — це гостре інфекційне респіраторне захворювання, яке викликається новітнім штамом коронавірусу, або SARS-CoV-2 (тяжкий гострий респіраторний синдром – коронавірус-2 — вірус, що викликав спалах хвороби COVID-19 в Китаї у грудні 2019 року, яка згодом поширилася на весь світ). Станом на 12 листопада 2021 р.  в світі коронавірус виявлено у 253 млн. осіб,  5,1 млн. пацієнтів померли. В Україні зафіксували 3,3 млн. лабораторно підтверджених випадки Covid-19. Померли від коронавірусу 81 тис. пацієнтів. Кількість хворих невпинно зростає кожного дня і досягла майже 25 тис. на день.

Інфекція SARS-CoV-2 в основному проявляється грипоподібними симптомами, такими як лихоманка, кашель і астенія, які схожі з іншими коронавірусами. Хоча важке пошкодження легенів може бути в будь-якому віці, у деяких людей з високим ризиком, таких як літні люди або люди, які страждають від мультиморбідності, вірус викликає важку інтерстиціальну пневмонію, гострий респіраторний дистрес-синдром і подальшу поліорганну недостатність. У уражених осіб можуть спостерігаться різні ступені задишки і рентгенологічні ознаки. Як відомо, в діагностиці COVID-19 полімеразна ланцюгова реакція вважається еталонним стандартом.

Пам’ятайте: Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явились симптоми, зверніться до лікаря. Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити відповідне лікування.

 

 

 

ДО 180-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. ДО 150-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ЛІКАРЯ-ФТИЗІАТРА, ПЕРШОГО ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ КИЇВСЬКОГО МЕДІНСТИТУТУ, ПРОФЕСОРА ДАВИДА ЯКОВИЧА ЕПШТЕЙНА

 

Давид Якович Епштейн народився 25 вересня (за старим стилем 13 вересня) 1871 року у місті Старокостянтинів Волинської губернії (нині – Хмельницька область).

У 1896 році – успішно закінчив медичний факультет Віденського університету. Ще у студентські роки він досконало вивчав туберкульоз, зокрема методи хірургічного лікування цієї недуги.

Після повернення із Відня Д.Я Епштейн одним з перших в Україні почав застосовувати штучний пневмоторакс для лікування легеневого туберкульозу

У 1924 році Давид Якович блискуче захищає докторську дисертацію, над якою працював 15 років: «Лікування легеневого туберкульозу шляхом штучного пневмотораксу». У 1929 році – його призначено доцентом курсу туберкульозу в Київському медичному інституті.

В 1934 році курс туберкульозу у Київському медичного інституті було реорганізовано у кафедру туберкульозу, яку очолив професор Д.Я. Епштейн і керував нею до 1946 року. Базами кафедри туберкульозу тоді були фтизіатрічне відділення лікарні імені Жовтневої революції (нині – Олександрівська лікарня) та перший протитуберкульозний диспансер міста Києва. Певний час сім’я Д.Я. Епштейна проживала на Андріївському узвозі в будинку №34, нещодавно відбудованому будинку-теремі. Про це свідчать дані Музею однієї вулиці.

Давид Якович опублікував понад 40 наукових праць із різноманітних питань фтизіатрії, удосконалив метод лікування туберкульозу за допомогою штучного пневмотораксу. Особливий інтерес представляють його монографії «Душа туберкульозного хворого» (1927), «Штучний пневмоторакс» (1931), «Туберкулез и вегетативная нервная система» (1931), «Туберкулез, его предупреждение и лечение» (1943).

Титульна сторінка книги Д.Я Епштейна «Душа туберкулезного» (1929 р.)

Величезні заслуги Д.Я. Епштейна у справі організації боротьби з туберкульозом в Україні. Він був засновником і першим очільником Наукового фтизіатричного Товариства Києва, головою комісії з питань туберкульозу Вченої медичної ради Міністерства охорони здоров’я УРСР, членом ради з питань туберкульозу при Міністерстві охорони здоров’я СРСР.

У своїй монографії “Душа туберкулезного” Д.Я Епштейн на прикладі світової художньої літератури намагався розкрити психологію хворих, визнаючи особливості статі та їх реакцію на страшний діагноз, а також проблеми взаємостосунків із лікуючими докторами: “Вже здавна душею туберкульозних цікавились не тільки лікарі, але художники та письменники. При жодній хворобі ми не зустрічали стільки намагань поглибитись у психологічні проблеми, як при туберкульозі легень…

Хоча переживання хвороби являються єдиним психічним актом, який не підлягає аналізу, тим не менше, для кращого розуміння процесу необхідно завжди розглядати особисті моменти та зовнішні умови…

Якщо ж ми запитаємо, яким має бути образ лікаря, що вміє обійняти і зрозуміти особистість туберкульозного хворого, то відповідь на це питання знаходимо у словах іменитого німецького клініциста Лейдена, який так характеризує лікаря-людину: “Мій лікар турбується про мене не тільки через обов’язки своєї професії, він тріпоче наді мною, а не за честь свого мистецтва. Він не задовольняється випискою ліків, він мені підносить їх з власної руки. Він іде до моїх схвильованих рідних, щоби втішити їх. В критичні моменти він стояв біля мого ложа. Не було такої тяжкої і огидної роботи, якої би він не виконав для мене . Цій людині я зобов’язаний не тільки як лікарю, але і як другу. Чи буду я коли-небудь у стані віддячити йому за все зроблене для мене? “

Останній рядок якнайкраще характеризує самого Д.Епштейна.

Його учнями були багато відомих фтизіатрів, серед них молодий аспірант Василь Плющ (1902-1976), майбутній професор і діяч національного відродження, брат талановитого письменника-модерніста Олексія Плюща і один із перших керівників українського Пласту.

Помер Д.Я. Епштейн 05.06.1946 року на 75 році життя.

 

 

 

Колектив кафедри вітає доктора медичних наук, професора Норейка Сергія Борисовича з присвоєнням вченого звання професора кафедри фтизіатрії та пульмонології.

 

Шановний Сергію Борисовичу, бажаємо Вам наснаги у нових звершеннях, невичерпної енергії та натхнення в усіх справах!

Вітаємо Галан Ірину Олегівну з присвоєнням вченого ступеню «кандидат медичних наук».

Асистенту кафедри фтизіатрії та пульмонології  Галан Ірині Олегівні присвоєно вчений ступінь «кандидат медичних наук».

Щиро вітаємо Ірину з цією визначною подією, бажаємо їй нових досягнень і звершень на ниві медичної науки.

Вітаємо Наташу Рені Рибак з присвоєнням звання Почесний професор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Рішенням вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за вагомий внесок у розвиток медичної науки, вищої медичної освіти,міжнародногоспівробітництва у освітній галузіприсвоєне високе звання “Почесний професор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця”медичному директору клініки туберкульозу госпіталю Міріампрофесору кафедри інфекційних захворювань медичної школи УорренАльперт університету Браун (Провиденс, штат Род Айленд, США) Наташі Рені Рибак.

Продовжується співпраця кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з дослідницькою групою з США

З 26 травня по 4 червня 2019 року відбувся вже третій традиційний робочий візит до кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця дослідників із Університету Брауна і медичної школи Бостонського університету (США) докторів Наташи Рибак, Вунмі Айбана і Хелен Дженкінс.

Цього разу в рамках візиту були підведені перші підсумки виконання одразу двох масштабних досліджень. Перше дослідження присвячене розробці нових методів діагностики туберкульозу у дітей за грантом Центру дослідження СНІДу Бостон-Провіденс (Providence Boston Centerfor AIDS Research, CFAR). Друге дослідження стосується епідеміологічного аналізу і виявлення предикторів результатів лікування туберкульозу у хворих різних вікових груп. Під час роботи у лікувальних закладах і обговорення висновків у Центрі Громадського здоров’я МОЗ України, американські і українські дослідники намітили план подальшої роботи, а також домовились про представленні на широкому загалі результатів, що, крім істотної наукової цінності внаслідок величезного масиву оброблених даних, мають ще практичне значення для реформування системи контролю за туберкульозом.

До наукової співпраці долучені також  співробітники кафедри патологічної анатомії на чолі з професором С. Гичкою. Вони провели плідну та ґрунтовну зустріч з колегами із США, розробили подальший план дій у рамках спільного наукового дослідження.

Згідно плану спільної роботи Вунмі Айбана, Хелен Дженкінс та Наташа Рибак відвідали Київський обласний протитуберкульозний диспансер у місті Боярка. Важливі зустрічі для розуміння напрямків подальшої спільно роботи були проведені зі співробітниками  Українського інституту громадського здоров’я, фахівцями Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».