Закінчила семирічку у м. Вінниці, а повну середню освіту здобула вже у Києві. У 1940 р. вступила до столичного медичного інституту, встигла провчитися лише рік і почалася війна. Працювала спочатку санітаркою, потім лаборантом у прифронтовому шпиталі, де працював батько. У 1943-44 рр. навчалася в Казанському медичному інституті, а закінчила навчання у 1946 р. у Києві. Згадує, як батько – акушер-гінеколог, прагнучи зробити з неї гарного лікаря,  змушував її, вже випускницю медінституту, разом з ним ходити на виклики, які за специфікою фаху часто траплялися вночі.

З 1947 по 1963 рік працювала в Київському НДІ охорони материнства і дитинства, пройшовши низку професійних сходинок –  клінічний ординатор, старший науковий співробітник, науковий керівник акушерсько-гінекологічного відділу. У 1957 р. захистила кандидатську дисертацію. З сердечною теплотою згадує своїх вчителів, які відкрили їх шлях до науки, навчили робити складні хірургічні операції: Серафиму Петрівну Виноградову, Олександра Іларіоновича Євдокимова, Анатолія Петровича Ніколаєва.

У 1963 р. Галина Костянтинівна повертається до альма-матер –   Київського медичного інституту (зараз – НМУ імені О.О. Богомольця) на кафедру акушерства і гінекології №1 до професора М. С. Бакшеєва, якого теж вважає своїм вчителем. Стає доцентом (1963), професором (1968), а у 1974 р. стає першою жінкою в історії кафедри, яка займає посаду завідувача. Вона очолювала кафедру протягом 16 років. За цей період захистила докторську дисертацію (1967), отримала звання Заслуженого діяча науки УРСР (1987).

Професор Г. К. Степанківська – Лауреат Державної премії України (2007), автор понад 375 наукових праць, зокрема 17 монографічних видань, 2 підручників, 7 винаходів і довідника з акушерства та гінекології; підготувала 56 дисертантів, в тому числі 9 докторів медичних наук; член президії Асоціації акушерів-гінекологів України (з 1992 р.), член Європейської асоціації акушерів-гінекологів (з 1993р.), член Всесвітньої Асоціації акушерів-гінекологів (з 1995 р.); нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями; має почесне звання „Відмінник охорони здоров’я”.

Окрім того, Галина Костянтинівна має різні уподобання: грає на фортепіано, любить класичну російську літературу (прозу Толстого і Достаєвського, поезію Єсеніна). Вона – велика шанувальниця камерної музики й опери. Серед улюблених творів – „Аіда” Верді, „Пікова дама” Чайковського, „Кармен” Бізе.

Вчена Рада, ректорат, профспілковий комітет та колектив кафедри щиро вітають ювілярку, бажають їй міцного здоров’я, довголіття, добробуту, успіхів та здійснення мрій.