5 грудня 2009 року виповнилося 80 років з дня народження та 56 років наукової, педагогічної та громадської діяльності видатного вченого-гігієніста, блискучого педагога, завідувача, професора кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О.О.Богомольця доктора медичних наук, професора Андрія Мусійовича Шевченка.

Він – випускник санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту 1953 року, навчався в аспірантурі при Київському НДІ гігієни праці і профзахворювань і захистив кандидатську дисертацію під керівництвом члена-кореспондента АМН СРСР, професора Г.Х. Шахбазяна. За направленням МОЗ України працював у Криворізькому НДІ гігієни праці і профзахворювань (тепер – Український НДІ промислової медицини) з 1956 р. по 1972 р., починаючи з посади керівника лабораторії і закінчуючи посадою директора інституту. Андрій Мусійович є одним із засновників учення про етіологію і патогенез пневмоконіозу, розробником методичних підходів до гігієнічної оцінки нових машин і механізмів, комплексу профілактичних заходів, впровадження яких дозволило суттєво знизити захворюваність на пневмоконіоз працівників видобувної промисловості. Докторську дисертацію захистив у 1969 році, а вчене звання професора йому було присвоєно у 1972 році.

Відтоді, як в 1972 році А.М.Шевченка було обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри гігієни праці і професійних хвороб КМІ імені О.О.Богомольця, вся його творча, педагогічна та громадська діяльність була пов’язана з рідною кафедрою.

Під керівництвом професора Андрія Мусійовича Шевченка було проведено оснащення кафедри новітньою апаратурою, організовано лабораторію та започатковано новий напрямок наукових досліджень з гігієни і токсикології полімерних матеріалів і пластмас, гігієнічного нормування компонентів, розроблено та вдосконалено методичні підходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду, були також розширено наукові дослідження з проблем гігієни та фізіології праці жінок і підлітків. За результатами досліджень запропоновано понад 100 гігієнічних регламентів, санітарних правил, методичних рекомендацій щодо оздоровлення умов праці в різних галузях виробництва.

Ці досягнення є важливим внеском в теорію і практику охорони здоров’я. Результати їх узагальнені у 7 монографіях, які отримали широке визнання фахівців як в нашій країні, так і за її межами. Також медична громада високо цінує підручники, підготовлені за його редакцією та авторством, адже вони стали не тільки навчальними посібниками для студентів, але й широко використовуються лікарями з гігієни праці, спеціалістами з охорони праці, керівниками підприємств. Основні із них – "Гігієна праці" (2000), "Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд)" (2005), "Гігієна та екологія" (2006) та інші.

Андрію Мусійовичу Шевченку належить заслуга у створенні наукової школи з проблем гігієни, промислової токсикології, профпатології. Під його керівництвом виконано вітчизняними та зарубіжними спеціалістами 4 докторських та 13 кандидатських дисертацій.

Професора А.М. Шевченка знають та поціновують як досвідченого, чуйного педагога та блискучого лектора, громадського діяча. Він плідно працював як член правління Республіканської комісії по боротьбі з силікозом, товариства гігієністів та санітарних лікарів, Проблемної комісії МОЗ України, а також редакційних колегій наукових журналів. Неодноразово обирався секретарем партійного комітету університету, депутатом Райради народних депутатів.

Значні досягнення у науковій, педагогічній і громадській діяльності професора А.М.Шевченка удостоєні високих урядових нагород – 2 ордени Трудового Червоного прапора, численні почесні грамоти та подяки. Напередодні 80-річного ювілею за багаторічну плідну працю та видатні заслуги професора А.М.Шевченка нагороджено Подякою Міністерства охорони здоров’я України.

Колеги, учні, студентство захоплюються високою ерудицією, доброзичливістю та інтелігентністю професора А.М. Шевченка, а кафедра продовжує та примножує кращі традиції, які були  ним започатковані, – принциповість, безкомпромісність у відстоюванні інтересів здоров’я працюючого населення, шляхетність у людських стосунках.

Тепер після півсторічної самовідданої наукової праці професор Андрій Мусійович Шевченко перебуває на заслуженому відпочинку. Але він підтримує творчі зв’язки з колективом, працюючи на громадських засадах. Він є членом Спеціалізованої вченої ради, а також редакційної ради кількох наукових журналів, бере активну участь у підготовці 3-го видання підручника "Гігієна праці".