«ЗВАЖАЮЧИ НА ГОСТРУ ПРОБЛЕМУ АСТМИ У СВІТІ, МИ НАВЧАЄМО СТУДЕНТІВ НОВІТНІМ МЕТОДАМ ДІАГНОСТИКИ ТА КОНТРОЛЮ АСТМИ З АЛЕРГІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ», – ПРОФЕСОР А.І.КУРЧЕНКО

Всесвітній день хворого на бронхіальну астму, який було засновано  за рішенням ВООЗ,  має щорічний характер і проводиться 11 грудня. Основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтів з цією недугою.

Розповідає завідувач кафедри клінічної імунології та алергології  з секцією медичної генетики,  доктор медичних наук, професор А.І Курченко:

«Астма є одним з найпоширеніших основних неінфекційних захворювань, що впливає на якість життя мільйонів людей в усьому світі.  Існує велика географічна різниця в поширеності астми, тяжкості та смертності. Близько 300 мільйонів людей у світі страждають на бронхіальну астму, і, ймовірно, до 2025 року ця цифра буде зростати. Сьогодні бронхіальна астма посідає 16 місце серед провідних причин інвалідності в світі. За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно спостерігається близько 250 000 випадків смерті від астми. Хоча поширеність астми вища в країнах з високим рівнем доходу, більшість випадків смертності від астми спостерігається в країнах із низьким рівнем доходу. Незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні астми за останні десятиліття, все ще необхідно вдосконалювати освіту пацієнтів, використовувати нові діагностичні підходи та впроваджувати персоніфікований підхід до лікування.

Кафедра клінічної імунології та алергології  з секцією медичної генетики, зважаючи на гостру проблему астми у світі, активно проводить тематичні удосконалення та спеціалізації, в яких навчає студентів  новітнім методам діагностики та контролю астми з алергічним компонентом.

Лекції з новітньої діагностики проводить асистент кафедри Сергій Дмитрович Юр’єв. У навчальних матеріалах студенти дізнаються про перший багатокомпонентний тест-аналізатор алергенів (in vitro), що дає змогу визначити рівні загального IgE(tIgE) специфічних IgE(sIgE) до більшості найважливіших екстрактів алергенів і молекулярних компонентів одночасно.

Отримання точного діагнозу астми може бути складним завданням, оскільки багато захворювань мають симптоми, схожі на астму. Традиційні методи оцінки астми дають лише часткову картину, оскільки вони часто не розглядають конкретно запалення дихальних шляхів.

Крім того, звичайні методи оцінки, такі як піковий потік та спірометрія, вимірюють лише потік повітря, а не запалення дихальних шляхів. Зазвичай їм потрібен час для отримання результатів (від кількох десятків хвилин для спірометрії до декількох днів для пікового потоку), а іноді результати буває важко інтерпретувати.

Тому астму часто може бути неправильно діагностовано або недостатньо діагностовано.

Оксид азоту (NO) є важливим регулятором імунних реакцій і є продуктом запалення в дихальних шляхах, який надмірно виробляється при астмі. З’являється все більше доказів того, що оксид азоту (NO) відіграє ключову роль у модуляції запалення 2 типу та регулюванні імунної відповіді 2 типу.

Вимірювання фракційного оксиду азоту в повітрі, що видихається (FeNO) є широко доступним у сучасній повсякденній клінічній практиці. Це зручний, чутливий і неінвазивний метод моніторингу алергічного запалення дихальних шляхів. Багато досліджень показали, що рівні FeNO підвищуються у пацієнтів з астмою і знижуються у відповідь на протизапальну терапію інгаляційними кортикостероїдами.

Таким чином, FeNO може бути корисним неінвазивним маркером не тільки для діагностики бронхіальної астми, а й для контролю її лікування.

На тематичних удосконаленнях та спеціалізаціях, що проходять на базі  кафедри клінічної імунології та алергології  з секцією медичної генетики, студенти дізнаються про нові можливості діагностики та контролю астми, а саме про використання електрохімічного аналізатору  NioxVero® (Circassia) не тільки у наукових дослідженнях, а й у повсякденній роботі клініцистів – пульмонологів, алергологів, терапевтів, сімейних лікарів. Саме цей пристрій є найбільш використовуваним у рандомізованих клінічних дослідженнях з астми, має близько 300 посилань на PubMed, зареєстрований у 40 країнах світу.

Використання NIOX VERO® з іншими інструментами моніторингу допомагає:

• Виявити пацієнтів, що реагують на лікування інгаляційними кортикостероїдами (ІКС)
• Оптимізувати дозу ІКС
• Контролювати прихильність пацієнта до лікування
• Зменшити ймовірність загострень астми у пацієнтів, які можуть виникнути в майбутньому
• Виявити пацієнтів з астмою, які є можливими кандидатами на біологічне лікування
• Знизити вартість діагностики та лікування бронхіальної астми

На сьогодні проведено більше +18 млн. тестів за допомогою пристрою NIOX VERO, який допомагає лікарю точно встановити діагноз і поліпшити персональний контроль перебігу бронхіальної астми.

Прес-центр за матеріалами кафедри клінічної імунології та алергології  з секцією медичної генетики