СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ВОЛОДИМИРУ ЮРИЧКУ

 

Сьогодні минуло сорок днів з дня загибелі Юричка Володимира, який навчався на 3 курсі медичного факультету №3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Тоді в літку тисячі самбірчан попри дощову погоду зустрічали свого Героя, який загинув від кулі снайпера, біля містечка Щастя, у ніч з 13 на 14 серпня 2014 року. Батькам сказав, що служить санітаром, а насправді – був помічником кулеметника. В одному з боїв, після втрати бойового побратима – сам став кулеметником, причому, як говорять командири – дуже влучним. Після звільнення українськими військами одного з міст  Луганщини, особисто вивісив у ньому на адміністративній будівлі синьо-жовтий прапор перемоги. Юнак за свою мрію про вільну країну, за любов до Батьківщини заплатив найдорожчою ціною – життям.

 

Небо плаче: ми стрічаєм – проводжаєм Героя!
Піднялось з тяжким серцем село на зорі.
Він поліг в незбагненно жорстокім двобої.
Біль нестерпний відчули усі матері.

Він пішов – молодий – рятувати державу.
Він пішов – хто ж іще? – захищати народ.
Так хотілось радіти : "Героям слава!"
Довелося, крізь сльози : "Не вмирає Герой!"

Володимир! Володар Миру – по суті.
Вкотре кров'ю омилась українська земля.
По якому праву проклятий Путін
Це священне носить ім'я ?!!

Володимир! Він обрав сам свій шлях на Голгофу .
Щоб не дати Вкраїні піти в небуття,
Відвернути біду, зупинить катастрофу –
Його смерть нам дарує свободу й життя!

                        Людмила Григоровська   (http://www.sambir.in.ua/news/3)