Наслідки іонізуючого випромінювання вивчали на засіданні СНГ
Екологічні наслідки на організм людини та особливості клінічних симптомів, характерних для туберкульозу у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, розглянули учасники СНГ кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Презентовані доповіді показали тісний зв’язок фтизіатрії та інших дисциплін, зокрема онкології, мікробіології, фармакології, сімейної медицини, рентгенології та радіології, гематології, ендокринології, травматології щодо подолання проблеми туберкульозу.
До участі у засіданні долучилися завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології доцентка Марія Долинська та наукова керівниця СНГ професорка Ольга Пікас. Марія Долинська розповіла учасникам про важливі аспекти радіаційного впливу на організм людини та особливостях клінічних симптомів, характерних для туберкульозу (ТБ) у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Окрім того, на засіданні СНГ виступили студенти 4 курсу ННІ «Медицини». Доповідь на тему «Радіогенний рак та патології щитоподібної залози після Чорнобиля» представила Ольга Малиновська. Студентка зупинилась на основних компонентах викиду (інертні радіоактивні гази, леткі елементи, гарячі частинки). У доповіді були досліджені клінічні особливості радіогенного папілярного раку, автоімунного тиреоїдиту, гіпотиреозу, доброякісні вузлові утворення.
Про роль Чорнобильської катастрофи як причини розвитку захворювань крові в Україні поінформувала Єлизавета Кашич. Дослідниця акцентувала увагу на тому, що навіть малі дози іонізуючого опромінення є фактором ризику розвитку пухлинних та окремих непухлинних захворювань, показала методи їх дослідження, клінічні прояви та віддалені наслідки. Спікерка відмітила, що найчутливішими до хронічного радіаційного впливу є органи кровотворення (гемопоез) та імунна система. Вищий ризик розвитку цих хвороб у жінок, ніж у чоловіків. У дітей, що зазнали впливу радіації, зафіксовано стійке підвищення активності процесів перекисного окиснення ліпідів, а природний захист (рівень антиоксидантів) виявився недостатньо активним, щоб їх зупинити.
Вплив Чорнобильської катастрофи на дихальну систему та виникнення туберкульозу легень досліджувала Анна Клімчук. За представленими доповідачкою даними дихальна система стала першим бар’єром на шляху потрапляння в організм «гарячих часток», що зумовило розвиток специфічних патологічних змін та загострення вже набутих хронічних захворювань, зокрема туберкульозу. Спікерка також розкрила механізми ураження дихальної системи радіонуклідами, відмітила структурні та функціональні зміни в легенях, а також показана більш виражену клініку і швидше прогресування бронхолегеневих порушень у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Про асептичний некроз головки стегнової кістки розповіла у своїй доповіді розповіла студентка Олександра Печенюк. Вона детально зупинилася на клінічних проявах, особливостях діагностики та лікування цього захворювання.
Із доповіддю на тему «Радіаційна енцефалопатія та туберкульозний менінгіт: патогенетичні паралелі та труднощі діагностики» виступила Катерина Бринзей, яка показала вплив іонізуючого опромінення на нервову систему. Доповідачка відмітила зростання випадків туберкульозу (зокрема туберкульозного менінгіту) серед радіаційно-опромінених популяцій, що пов’язано з імуносупресією, а також показала ускладнену діагностику через атиповий перебіг хвороби та збільшений (на 25-30%) ризик розвитку туберкульозу у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Вона також зупинилася на патогенезі радіаційної енцефалопаті та показала активацію латентної туберкульозної інфекції в умовах радіаційного запалення. Окрім того, студентка озвучила інформацію про лабораторні та молекулярні методи дослідження туберкульозу нервової системи, принципи терапії туберкульозного менінгіту у пацієнтів з радіаційною енцефалопатією та про профілактику і скринінг латентного туберкульозу у групах ризику.
Соломія Росоловська презентувала доповідь на тему «Вплив аварії на ЧАЕС на систему органів травлення» та показала шлях проходження радіонуклідів в організмі людини, їх відкладання у внутрішніх органах. Студентка розповіла про продукти, у яких найбільше накопичується радіонуклідів, а також про наслідки і клінічні прояви цього процесу. Зокрема, доповідачка відмітила появу хронічного гастриту, виразкової хвороби 12-палої кишки і раку шлунка, які виникають під дією іонізуючого опромінення. Окрема увага була приділена дослідженням, які необхідно проводити для прогнозу виникнення онкологічних процесів.
Підбиваючи підсумки засідання, наукова керівниця СНГ кафедри фтизіатрії та пульмонології, професорка Ольга Пікас відмітила ґрунтовну підготовку учасників до засідання студентського наукового та відмітила багатовекторність і мультидисциплінарність презентованих досліджень.
За інформацією кафедри фтизіатрії та пульмонології
