Метаболічне здоров’я та профілактика: експерти НМУ радять
Хронічний стрес, дефіцит сну, незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя можуть порушувати обмін речовин, впливати на гормональний баланс і підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань. Про те, як стрес впливає на метаболізм, чим небезпечний вісцеральний жир, чому не варто худнути через суворі обмеження та як правильно працювати з дефіцитами, розповідає старша викладачка кафедри медичної біохімії та молекулярної біології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, лікарка-дієтологиня-ендокринологиня, лікарка сімейної, функціональної та anti-age медицини Катерина Толстікова.
Підтримка метаболічного здоров’я не потребує жорстких дієт чи безконтрольного приймання десятків добавок – вона починається з індивідуального підходу, повноцінного харчування, фізичної активності та своєчасної діагностики.
Стрес, сон і гормональний баланс
Хронічний стрес і нестача сну чинники, які можуть суттєво впливати на метаболічні процеси. За словами Катерини Толстікової, порушення режиму сну та тривале перебування в стані стресу впливають на рівень кортизолу, а також на гормони, що регулюють апетит, зокрема грелін і лептин. Унаслідок цього змінюється харчова поведінка: людина може частіше переїдати, їсти хаотично або втрачати звичні сигнали голоду й насичення.
Так формується замкнене коло, у якому стрес негативно впливає на харчування, а порушення режиму харчування та відпочинку ускладнюють відновлення організму. Одним із ключових кроків для підтримки метаболічного здоров’я є повноцінний сон у поєднанні зі збалансованим харчуванням.
Важливо також оцінювати можливі дефіцити нутрієнтів. Магній, вітаміни групи B, гліцин, L-теанін та заспокійливі рослинні екстракти розглядають як частину підтримки нервової системи, однак потребу в добавках варто визначати індивідуально, зважаючи на стан здоров’я, раціон і рекомендації лікаря.
Вісцеральне ожиріння: ризики, які не завжди помітні зовні
Особливу увагу в превентивній медицині приділяють вісцеральному жиру – жировій тканині, що накопичується навколо внутрішніх органів черевної порожнини. На відміну від підшкірного жиру, його надлишок тісно пов’язаний із метаболічними порушеннями та хронічним запаленням.
Одним із простих орієнтирів для оцінювання ризиків є окружність талії. Показники понад 94 см у чоловіків і понад 80 см у жінок можуть свідчити про підвищений ризик метаболічних порушень, хоча їхню інтерпретацію слід проводити з урахуванням індивідуальних особливостей і клінічних рекомендацій.
Надлишок вісцерального жиру може бути пов’язаний із жировою хворобою печінки, цукровим діабетом другого типу, атеросклерозом та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів. Водночас конкретні порушення та їхня вираженість у кожної людини відрізняються.
Тому корекція має бути спрямована не лише на зменшення об’ємів тіла, а й на поліпшення метаболічних показників. Важливу роль у цьому відіграють харчування, регулярна фізична активність і контроль чинників ризику.
Інсулінорезистентність: чому важливий комплексний підхід
Інсулінорезистентність – це стан, за якого клітини організму менш чутливо реагують на інсулін, гормон, що бере участь у регуляції рівня глюкози в крові. Вона може виникати під впливом різних чинників, зокрема надлишку жирової тканини, порушень харчування та малорухливого способу життя.
Такий стан може бути транзиторним, наслідком порушення способу життя та харчування, а також розвинутися через надмірну кількості жирової тканини. Ці процеси можуть взаємно посилювати один одного: надлишок жирової тканини здатний погіршувати чутливість до інсуліну, а метаболічні порушення можуть ускладнювати контроль маси тіла.
Першочерговим кроком є зміна способу життя. Збалансований раціон допомагає забезпечити організм необхідними нутрієнтами, а регулярна фізична активність підвищує чутливість тканин до інсуліну. За потреби лікар може призначити додаткові обстеження та визначити подальшу тактику лікування.
Здорове схуднення без втрати м’язової тканини
Жорсткі дієти для швидкого схуднення виснажують організм, руйнують м’язи та спричиняють дефіцит нутрієнтів. Замість універсальних обмежень калорійності потрібен індивідуальний раціон, який враховує стан здоров’я, спосіб життя та рівень активності людини. Поступове схуднення, збалансоване за білками, жирами й вуглеводами, дозволяє спалювати жир без шкоди для м’язової тканини та загального самопочуття.
Чи існують продукти, які варто назавжди виключити з раціону?
Універсального переліку продуктів, заборонених для всіх людей без винятку, немає. За словами Катерини Толстікової, значення мають загальний баланс харчування, кількість їжі та індивідуальний стан здоров’я.
Водночас за наявності метаболічних порушень, надлишкової маси тіла або інших факторів ризику особливу увагу варто приділяти споживанню продуктів із доданим цукром, солодких напоїв і трансжирів. Також важливо контролювати загальну кількість жирів у раціоні, враховуючи індивідуальні потреби та енергетичну цінність харчування.
Це не означає, що здоровий раціон має будуватися на жорстких заборонах. Набагато важливіше сформувати сталі харчові звички, дотримуватися балансу та враховувати особливості організму. Якщо людині складно контролювати кількість певних продуктів або вже є метаболічні ризики, раціон варто коригувати разом із фахівцем.
Метаболічне здоров’я починається з повсякденних звичок
Як випливає з рекомендацій основою підтримки метаболічного здоров’я є індивідуальний підхід: відмова від необґрунтованих дієтичних обмежень і самопризначення добавок, увага до тривожних симптомів, обстеження за показаннями та послідовна робота над способом життя. Саме така стратегія допомагає не лише контролювати масу тіла, а й підтримувати нормальний обмін речовин та знижувати ризик хронічних захворювань.
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
за інформацією кафедри медичної біохімії та молекулярної біології
