#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього тижня серцевого ритму
Серце – це найважливіший орган в організмі людини. Всесвітній тиждень серцевого ритму, що відзначається з 4 по 11 червня, покликаний привернути увагу громадян до необхідності контролю стану здоров’я серцево-судинної системи (ССС) та профілактики порушень ритму серця. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчиня кафедри внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Руденко інформує про симптоми серцевих аритмій, профілактику серцево-судинних хвороб, надає відповіді на актуальні питання.
У нормі всі камери серця скорочуються і розслаблюються ритмічно, тобто синхронно, в певному порядку, з частотою і регулярністю, котру визначають пейсмейкерні клітини синусового вузла, які створюють ці ритмічні імпульси та задають частоту скорочень серця.
Синусовий вузол – це клітинна структура, розташована у верхній частині правого передсердя і є «водієм ритму» першого порядку в нормі. Ця зона створює електричні імпульси з певною частотою; ці імпульси охоплюють серце через його провідну систему. З якою частотою ця зона генерує імпульси, з такою ж частотою і скорочується серце, тому нормальний серцевий ритм (СР) називається синусовим. У нормі СР має бути регулярним. Його частота коливається у досить широких межах.
Аритміями називають порушення регулярності СР та/або зміни ЧСС, котрі не обумовлені фізіологічними причинами. Причиною аритмій є зміна електрофізіологічних властивостей міокарда, обумовлена органічними ураженнями серця, спадковими захворюваннями або впливом вегетативної нервової системи. Як результат, порушується або продукування імпульсу або його проведення.
Найпоширенішими з них є екстрасистоли – позачергові скорочення серця на тлі нормального синусового ритму. Часто зустрічається також фібриляція передсердь, при котрій СР повністю втрачає свою ритмічність. Пароксизмальні порушення СР, які можуть становити суттєву загрозу життю і спричинити порушення гемодинаміки, на щастя, трапляються з меншою частотою
Порушення ритму не мають абсолютно специфічних клінічних ознак і можуть бути навіть асимптомними. Важкі порушення ритму, зокрема шлуночкові тахікардії і фібриляція шлуночків, можуть спричинити втрату свідомості і зупинку кровообігу.
Більшість порушень СР, зокрема екстрасистоли, не становлять безпосередньої небезпеки для життя, але неприємні симптоми можуть погіршити її якість. Одна з найпоширеніших аритмій – фібриляція передсердь – сприяє тромбоутворенню в порожнинах серця і розвитку емболічних ускладнень, найнебезпечнішім з котрих є інсульт. У пацієнтів з серцевою недостатністю фібриляція передсердь може стати тригером декомпенсації. Отже, пори те, що від нападу фібриляції передсердь пацієнт зазвичай не помирає, ускладнення цієї аритмії збільшують ризик смерті в 2-3 рази.
До порушень СР, котрі становлять суттєву небезпеку для життя належать шлуночкові тахікардії та фібриляція шлуночків. Вони є основним механізмом раптової серцевої смерті. Шлуночкові аритмії можуть розвинутись як ускладнення ішемічної хвороби серця, дилатаційної, гіпертрофічної і рестриктивної кардіоміопатії, важкого міокардиту або вроджених (синдром Бругада, синдром подовженого QT) і набутих (автоімунні захворювання) каналопатій.
У переважної більшості осіб порушення СР не потребують специфічного медикаментозного лікування. Проте, якщо вони з’явились вперше, асоціюються з неприємними або новими симптомами, слід обов’язково звернутись до сімейного лікаря для належної діагностики. Саме лікар може фахово оцінити чи становить аритмія небезпеку для життя, чи потребує ситуація консультації кардіолога і чи треба її лікувати.
На жаль, специфічної первинної профілактики порушень СР не існує. Проте, завжди корисно дотримуватись загальних принципів профілактики серцево-судинних захворювань:
- відмова від куріння, обмеження вживання алкоголю;
- дотримання принципів здорового харчування – обмеження вживання солі, цукру, тваринних жирів, червоного м’яса, м’ясних субпродуктів; натомість надавати перевагу овочам, фруктам, горіхам, рибі, олії;
- контроль маси тіла – індекс маси тіла не має перевищувати 25 кг/м2;
- 150-300 хвилин аеробних фізичних вправ помірної інтенсивності або 75-150 хвилин значної інтенсивності на тиждень;
- контроль рівня ліпідів, глюкози крові, артеріального тиску (цільовий рівень 130/80 мм рт. ст.).
Чи правдивою є інформація, що:
а) За останні 25 років кількість громадян, у яких спостерігається серцева аритмія, зросла у 6 разів?
Із сумом слід констатувати, що Україна за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань є країною дуже високого ризику. Саме вони є причиною 68% смертей. За даними Національного наукового центру «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України» на 2017 рік від хвороб системи кровообігу страждало понад 22 млн наших співвітчизників. У близько 100 тис. з них діагностовано порушення серцевого ритму (пароксизмальні тахікардії і фібриляція передсердь), що на 9 тис. більше ніж в 2014 році. Частка осіб з серцево-судинними захворюваннями зростає з віком і є майже вдвічі більшою серед літніх людей.
б) Серцева аритмія невиліковна?
Як вже було зазначено, таке поширене порушення серцевого ритму, як екстрасистолія, у більшості пацієнтів не потребує специфічного лікування. У них слід належним чином контролювати основне захворювання серця та чинники серцево-судинного ризику.
Постійне лікування потрібне хворим з фібриляцією передсердь. Зазвичай, цю аритмію дійсно неможливо усунути повністю, але належна фармакологічна підтримка, лікування основного і супутніх захворювань разом з контролем чинників серцево-судинного ризику надають змогу значно подовжити життя пацієнтів і покращити його якість.
Дієвим методом лікування небезпечних для життя шлуночкових аритмій і ефективною профілактикою раптової серцевої смерті є імплантовані кардіовертери-дефібрилятори. Окремим пацієнтам з такими аритміями може допомогти електрофізіологічне втручання.
в) Деякі види аритмії можуть бути безсимптомними і громадяни про них не підозрюють?
Такі порушення ритму, як екстрасистолія і фібриляція передсердь (остання, в разі нормальної ЧСС), можуть не викликати суттєвих відчуттів. Це не завжди означає, що їх насправді нема. Оскільки симптоми неспецифічні (слабкість, задишка, зниження толерантності до фізичного навантаження) пацієнт не пов’язує їх безпосередньо з аритмією. Саме тому слід вчасно звертатись до лікаря.
г) Серцеві аритмії частіше виникають у літніх людей і чоловіків?
Порушення серцевого ритму можуть виникнути в будь-якому віці, але в літніх осіб їх частота дійсно зростає, оскільки з віком збільшується поширеність чинників серцево-судинного ризику. Так, згідно з даними Європейського товариства кардіології на фібриляцію передсердь серед дорослого населення впродовж життя може захворіти кожен 4-й, а в віці після 55 років – кожен 3-й європеєць. Частка осіб з фібриляцією передсердь є меншою серед жінок, ніж серед чоловіків. Слід зауважити, що в будь-якому віці і в осіб будь-якої статі модифікація способу життя, зокрема контроль маси тіла, значно зменшує ризик розвитку фібриляції передсердь.
ґ) З аритмією неможливо жити нормальним активним життям?
Екстрасистолія не обмежує повсякденну активність і навіть не заважає брати участь у спортивних змаганнях. Пацієнти з фібриляцією передсердь, у разі дотримання усіх рекомендацій лікаря, також можуть продовжувати жити звичайним активним життям. Суттєві обмеження, зокрема щодо занять спортом, є у хворих зі шлуночковими тахікардіями та іншими аритміями, котрі становлять безпосередню небезпеку для життя.
д) Якщо серце б’ється дуже швидко – це завжди ознака аритмії та серцевого нападу?
Частота серцевих скорочень може зростати з цілком фізіологічних причин, зокрема при значному фізичному навантаженні або під час емоційного стресу. Тривожною ознакою можуть бути випадки, коли серцебиття виникає раптово, у стані спокою і супроводжується іншими симптомами (задишкою, болем чи дискомфортом в грудях, запамороченням чи втратою свідомості).
е) Кава викликає аритмію?
Наразі не існує доказів зростання ризику аритмій в разі помірного вживання кави. З огляду на дані наукових досліджень останніх років, від 1 до 3 філіжанок кави на день не наражають на додаткову небезпеку пацієнтів з фібриляцією передсердь.
Автор: професор кафедри внутрішньої медицини № 2 НМУ імені О.О. Богоморльця Юлія Руденко
Інфографіка: Пресцентр НМУ
