#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня боротьби проти раку підшлункової залози

Рак підшлункової залози – злоякісна агресивна пухлина, для якої характерне неконтрольоване розростання залозистих і епітеліальних тканин у вивідних протоках органа. Відсутність ранніх характерних симптомів призводить до пізнього виявлення цього захворювання, наявності метастазів на момент діагностики та високого рівня смертності. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчиня кафедри загальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Людмила Левченко розповідає, на які симптоми необхідно звернути увагу, про основні методи діагностики та лікування, надає рекомендації для зниження ризику виникнення небезпечної хвороби.

Причина виникнення раку підшлункової залози точно невідома. Захворювання виникає, коли відбувається неконтрольоване збільшення кількості аномальних клітин, що, зрештою, замінюють здорові клітини підшлункової залози, утворюючи пухлину. Вона може рости, проникаючи в здорові тканини тіла та руйнуючи їх. Ракові клітини можуть відокремитися і поширитися на інші частини людського організму (процес метастазування).

При появі будь-якого симптому, що вказує на порушення в роботі шлункового-кишкового тракту, необхідно звернутися до сімейного лікаря. Фахівець скерує для подальшого обстеження до лікаря-гастроентеролога чи, за явних ознак (жовтяниця, біль), до лікаря-онколога.

Оскільки на початку розвитку злоякісне новоутворення ніяк не проявляється, рак підшлункової залози на ранніх стадіях можна діагностувати тільки у закладі охорони здоров’я. Основними методами діагностики раку підшлункової залози є комп’ютерна чи магнітно-резонансна томографія з внутрішньовенним контрастуванням, що виконуються за призначенням лікаря. Ці методи дозволяють оцінити точну локалізацію пухлини в органі та поширеність патологічного процесу на інші системи організму. У відповідних випадках показана діагностична біопсія, що проводиться для отримання зразка тканини пухлини підшлункової для подальшого гістологічного аналізу.

Основні методи лікування раку підшлункової залози:

• хірургічний метод (полягає у повному чи частковому видаленні підшлункової залози, органів і тканин ушкоджених пухлиною);
• хіміотерапія (протиракові препарати допомагають зменшити обсяг пухлини до операбельної. Хіміотерапію також проводять після хірургічного лікування для закріплення ефекту та мінімізації рецидиву захворювання);
• променева терапія (рентгенівське випромінювання та інші високоенергетичні промені використовуються для знищення ракових клітин);
• таргетна терапія (спеціальні препарати зв’язуються з рецепторами факторів росту ракових клітин і блокують їхнє ділення та відповідно ріст пухлини).

Щоб мінімізувати ризик рецидиву раку підшлункової залози, важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, уважно спостерігати за своїм здоров’ям та проходити профілактичні дослідження протягом усього життя. Важливою є своєчасна діагностика протягом 5 років після лікування.

Одним із важливих факторів, що впливають на виживаність пацієнтів із раком підшлункової залози, є стадія хвороби на момент встановлення діагнозу. На жаль, онкологія підшлункової залози часто виявляється на пізніх стадіях і 70% хворих помирають уже у перший рік після встановлення діагнозу. Середній шанс у пацієнта прожити рік після встановлення діагнозу становить 25%, а 5 років – 6%. Через велику війну в Україні прогнози також невтішні, зважаючи на несвоєчасне обстеження населення, недоступність медичної допомоги чи неможливість дотримуватися здорового способу життя й уникнення стресів.

Серед низки профілактичних заходів для зниження ризику виникнення раку підшлункової залози необхідно вживати достатню кількість свіжих фруктів, овочів, продуктів, що є джерелом фолатів (природна форма вітаміну В9). Кращими природними джерелами фолатів є спаржа, авокадо, брюссельська капуста, броколі, шпинат, дріжджі, печінка, бобові, горіхи, насіння, буряк, кольрабі, зелені частини рослин, яйця, житній хліб, паприка, редис, полуниця. Важливо скоротити в раціоні кількість червоного м’яса (свіжа, рубана, заморожена яловичина, свинина, баранина та дичина) і переробленого  (будь-яке консервоване або змінене м’ясо, приготоване, зокрема, шляхом копчення, консервування, засолювання або додавання консервантів. До переробленого м’яса належать шинка, бекон, ковбаси).

Важливо пам’ятати, що регулярні профілактичні огляди сприяють ранньому виявленню раку підшлункової залози та допоможуть уникнути неприємних наслідків.

Авторка: асистентка кафедри

загальної хірургії №1 Людмила Левченко

Інфографіка: Пресцентр НМУ