#МедичнаПросвіта: до Міжнародного дня поінформованості про вади серця

Вади серця – вроджені або набуті захворювання, що призводять до порушення роботи серця і кровообігу, погіршують якість життя та можуть призвести до смерті пацієнта. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчині кафедр дитячих інфекційних хвороб та внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформують про діагностику, корекцію та профілактику вад серця.

Які симптоми вроджених вад серця у дітей можуть спостерігати батьки?

При вроджених вадах серця (ВВС) у дітей старшого віку може спостерігатися відставання, як у фізичному, так і психомоторному розвитку, наявність деформації грудної клітки, шуми в серці, порушення ритму, набряки кінцівок.

Природний перебіг вроджених вад серця супроводжується високою летальністю. Тому необхідна рання діагностика з метою своєчасної хірургічної корекції. Якщо хірургічна корекція не проводиться, то на 1 році життя помирає близько 50-55% дітей з гемодинамічно значущими ВВС, до 5 років – 85%.

Що робити майбутнім батькам з метою профілактики вродженої вади серця у дитини?

Оскільки вроджені вади серця формуються під час внутрішньоутробного розвитку, плануючи вагітність, майбутні батьки мають відмовитися від шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя і повноцінно харчуватися. Подружій парі, яка планує вагітність, варто обстежитись до настання вагітності, вилікувати захворювання, що підвищують ризик уроджених аномалій.

У період вагітності варто остерігатися вірусних інфекцій, уникати негативного впливу зовнішнього середовища, контакту з небезпечними хімічними речовинами, з обережністю підходити до прийому лікарських засобів.

Пам’ятайте, що у перші три місяці вагітності плід найбільш уразливий до будь-яких впливів. Крім того, згідно з науковими даними, до факторів ризику належить вік вагітної до 17-ти та після 40 років.

Що таке набуті вади серця? Які причини їх виникнення?

Набуті вади серця – виникають незалежно від віку, проявляються змінами роботи клапанного апарату, призводять до порушення кровообігу.

Причини набутих вад серця:

– кальцинуюча хвороба клапанів серця (відкладання з віком кальцію на клапанах серця);

– ішемічна хвороба серця (порушення роботи клапанів внаслідок збільшення порожнин серця, ускладнення інфаркту міокарду);

– хронічна ревматична хвороба серця, як ускладнення перенесеної стрептококової інфекції (ангіни);

– інфекційний ендокардит (бактеріальне запалення клапанів);

– захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит – запальне захворювання суглобів хребта), хвороба Марфана – генетичне порушення розвитку сполучної тканини);

– травми, вроджені дефекти (зокрема, двостулкового аортального клапана).

Які ознаки набутих вад серця ?

Зверніть увагу, що симптоми, які спостерігаються при набутих вадах серця, можуть проявлятися при різних захворюваннях, зокрема й непов’язаних із роботою серця. Точний діагноз може поставити тільки лікар.

До якого лікаря треба звертатися для постановки діагнозу?

З будь-якими проблемами зі здоров’ям, перш за все слід звертатись до сімейного лікаря. Навіть при доброму самопочутті доцільно раз на рік проходити диспансеризацію. Після огляду, зокрема за наявності характерних аускультативних ознак (шумів різного тембру й тривалості), сімейний лікар скерує пацієнта до кардіолога та призначить додаткове інструментальне і лабораторне обстеження.

Як діагностуються вади серця?

Доплерехокардіографія (УЗД серця) є основним методом діагностики. Додатково можуть бути призначені електрокардіограма (ЕКГ), ангіографія коронарних судин, комп’ютерна томографія (КТ) та магніторезонансна томографія (МРТ) серця.

Чи правдивою є інформація що:

а) рання діагностика вад серця подовжує життя хворих?

Рання діагностика є основою ефективного лікування. Вчасним має бути не тільки медикаментозне лікування, а й хірургічне. Кожна вада має свої показання до хірургічного втручання, котрі визначаються за клінічними даними і ехокардіографічними показниками.

Зволікання з хірургічним втручанням значно підвищують ризик ускладнень. З часом прогресування хвороби спричиняє значне порушення функції серця, котре може стати протипоказанням до проведення операції. За наявності показань до операції у більшості пацієнтів здійснюється протезування клапана, у інших пацієнтів виконуються різні варіанти пластичних операцій.

Сучасні малоінвазивні втручання надають змогу проводити повноцінну корекцію клапанних вад навіть літнім пацієнтам з коморбідностями (наявність, окрім первинного захворювання, ще одного або декількох захворювань).

б) за відсутністю своєчасної діагностики і корекції вад серця, летальність (смертність) складає 40 %?

Рівень смертності залежить від багатьох причин. Зокрема, від розвитку таких ускладнень, як серцева недостатність, порушення ритму та провідності серця. Поза сумнівом, несвоєчасна діагностика і зволікання з хірургічним втручанням є чинниками, котрі значно погіршують прогноз пацієнта.

в) з віком серцевий м’яз людини слабшає і необхідно виконувати протезування клапанів?

Показанням до протезування клапанів є порушення їх функції, а не погіршення скоротливої здатності міокарда. До того ж, зменшення скоротливої функції міокарда, зазвичай, є наслідком серцево-судинного захворювання, а не віку пацієнта.

Навіть без ускладнень вади серця відбирають у людини якість життя, тож важливо своєчасно звертатися до експерта в області кардіології.

 

                   Автори: деканка медичного факультету №3, професорка кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ Оксана Виговська (інформація про вроджені вади серця);

доцентка кафедри внутрішньої медицини №2 НМУ Оксана Рокита (інформація про набуті вади серця)

Інфографіка: Пресцентр НМУ