#Медична Просвіта: до Всесвітнього дня біполярного розладу
Біполярний афективний розлад (також відомий як маніакально-депресивний розлад) — це психічний стан, який характеризується різкими змінами настрою, енергії та активності, що може ускладнити повсякденне життя людини. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта завідувач кафедри загальної і медичної психології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Михайло Матяш розповідає про причини, небезпеки біполярного розладу, надає професійні поради, як допомогти людині з таким захворюванням.
Причини виникнення біполярного афективного розладу (БАР) до кінця не вивчені. Вважається, що це захворювання виникає внаслідок комбінації кількох факторів. Зокрема, генетичної складової, дисбалансу нейромедіаторів (хімічних речовин, які передають сигнали між нервовими клітинами), внаслідок сильного стресу, травматичних подій, гормональних змін. Кожна людина може мати свій унікальний набір причин для розвитку цього стану.
Симптоми біполярного афективного розладу характеризуються чергуванням у людини маніакальних, депресивних і змішаних періодів:
- Симптоми манії (гіпоманії) (маніакальний період триває не менше ніж 1 тиждень, а гіпоманічний – від 4 днів і м’якший за інтенсивністю): людина має підвищений настрій, відчуває ейфорію або дратівливість, має гіперактивність, прискорене мовлення, зростання ідей, зменшення потреби в сні (може спати 2–3 години і почуватися добре). Також характеризується завищеною самооцінкою, відчуттям всемогутності, імпульсивною поведінкою (ризиковані витрати, безрозсудні вчинки, сексуальна розбещеність), дезорганізованістю, неадекватними ідеями.
- Симптоми депресії (депресивний період триває не менше ніж 2 тижні та може бути тяжким): пригнічений настрій, відчуття безнадії, втрата інтересу до улюблених занять, слабкість, втома, відсутність мотивації, порушення сну (безсоння або надмірна сонливість), зміни апетиту (схуднення або переїдання), почуття провини, занижена самооцінка, суїцидальні думки.
- Змішані періоди – поєднання симптомів манії та депресії одночасно (наприклад, енергії багато, але настрій пригнічений і є суїцидальні думки).
У групі ризику перебувають
- Люди з генетичною схильністю. Якщо в когось із близьких родичів (батьків, братів / сестер) є біполярний розлад, ризик розвитку захворювання зростає. Проте конкретні гени, що відповідають за цей розлад, ще не визначені.
- Люди з іншими психічними розладами. Особи, які мають певні психічні захворювання (тривожні розлади, депресія або розлади особистості) можуть мати вищий ризик розвитку біполярного розладу.
- Молодь і підлітки. БАР часто проявляється в підлітковому або молодому віці, хоча захворювання може розвиватися й пізніше.
- Особи, які пережили травму або сильний стрес. Травматичні події (насильство, смерть близької людини, серйозні медичні захворювання або фінансові проблеми) можуть стати тригерами для початку маніакальних або депресивних епізодів (періодів) у людей із генетичною схильністю.
- Жінки. Хоча біполярний розлад вражає і чоловіків, у жінок він може мати певні специфічні риси, зокрема, частіші цикли манії і депресії. Крім того, у жінок біполярний розлад часто може починатися після великих гормональних змін (наприклад, після пологів або в менопаузі).
- Люди з порушеннями сну. Дослідження показали, що люди з порушеннями сну, зокрема безсонням або надмірною сонливістю, можуть мати вищий ризик розвитку БАР.
- Люди, які зловживають алкоголем чи наркотиками. Вживання психоактивних речовин може сприяти розвитку або загостренню симптомів захворювання.
Хоча зазначені фактори підвищують ризик, це не означає, що у людини обов’язково виникне біполярний розлад.
Основні небезпеки захворювання
- Суїцидальний ризик. Суїцидальні дії найчастіше виникають під час депресивних або змішаних епізодів.
- Імпульсивна та ризикована поведінка (особливо при манії):
– фінансові проблеми (люди можуть брати великі кредити, витрачати всі заощадження);
– ризикована сексуальна поведінка (незахищені статеві акти, непередбачені вагітності);
– конфлікти та правопорушення (агресія, бійки, порушення закону);
– вживання психоактивних речовин (алкоголь, наркотики, що можуть спровокувати загострення).
- Соціальна дезадаптація (втрата роботи через нестабільну продуктивність, руйнування сімейних і дружніх стосунків, ізоляція через часті зміни настрою та поведінки);
- Психотичні симптоми (іноді при БАР I*):
– марення (наприклад, про власну могутність або переслідування);
– галюцинації (слухові, зорові);
– втрата критики до свого стану.
*БАР I: мінімум один маніакальний епізод (≥7 днів або госпіталізація) ± депресивні епізоди.
Основні небезпеки захворювання
- Суїцидальний ризик. Суїцидальні дії найчастіше виникають під час депресивних або змішаних епізодів.
- Імпульсивна та ризикована поведінка (особливо при манії):
– фінансові проблеми (люди можуть брати великі кредити, витрачати всі заощадження);
– ризикована сексуальна поведінка (незахищені статеві акти, непередбачені вагітності);
– конфлікти та правопорушення (агресія, бійки, порушення закону);
– вживання психоактивних речовин (алкоголь, наркотики, що можуть спровокувати загострення).
- Соціальна дезадаптація (втрата роботи через нестабільну продуктивність, руйнування сімейних і дружніх стосунків, ізоляція через часті зміни настрою та поведінки);
- Психотичні симптоми (іноді при БАР I*):
– марення (наприклад, про власну могутність або переслідування);
– галюцинації (слухові, зорові);
– втрата критики до свого стану.
*БАР I: мінімум один маніакальний епізод (≥7 днів або госпіталізація) ± депресивні епізоди.
Як рідні можуть допомогти людині з біполярним розладом?
- Вивчити особливості БАР
- дізнатися більше про симптоми та фази розладу;
- розуміти, що манія – не просто гарний настрій, а депресія – не слабкість, а частина хвороби.
- Допомагати у контролі лікування
- стежити, чи приймає пацієнт ліки (у фазі манії може заперечувати потребу в них);
- допомагати вчасно відвідувати лікаря.
- Розпізнавати ознаки загострення
- ранні симптоми манії: менше спить, надмірно активний, багато ідей;
- ранні симптоми депресії: ізоляція, втрата інтересу, млявість;
- якщо симптоми посилюються – мотивувати звернутися до лікаря.
- Підтримувати емоційно
- говорити спокійно, не критикувати за настрій;
- запитувати: «Як я можу тобі допомогти зараз?»
- не змушувати «брати себе в руки» – це не працює при БАР.
- Допомогти з режимом дня
- сон – не дозволяти людині працювати ночами;
- збалансоване харчування та фізична активність;
- зниження стресу (менше конфліктів, більше спокійної атмосфери).
- Правильно діяти при суїцидальному ризику
- якщо є суїцидальні думки – не залишати людину одну;
- за необхідності – викликати лікаря чи швидку.
- Проявляти терплячість і турботу
- пам’ятати, що людина – це не її хвороба;
- бути поруч навіть у складні періоди;
- важливо підтримувати і пацієнта, і себе – можливо, потрібна сімейна терапія.
Біполярний розлад – це не вирок. Захворювання не можна вилікувати повністю, але його можна контролювати, досягаючи тривалої ремісії. Так, при правильному лікуванні та підтримці можна мінімізувати загострення або зробити їх нечисленними та менш інтенсивними. Багато пацієнтів із біполярним розладом ведуть повноцінне життя – працюють, будують сім’ю, реалізують себе. Але ризик рецидивів залишається, тому потрібен постійний контроль (медикаменти, психотерапія, режим). Різка відмова від ліків майже завжди призводить до рецидиву.
Автор: завідувач кафедри загальної і медичної психології НМУ імені О.О. Богомольця, професор Михайло Матяш
Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
