Кафедрі гігієни, безпеки праці та професійного здоров’я – 100 років
Кафедра гігієни, безпеки праці та професійного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відзначає 100-річчя від дня свого заснування. Впродовж вікового періоду кафедра динамічно розвивалася, успішно вирішуючи пріоритетні освітні та наукові завдання, що ставилися державою в процесі її історичного розвитку в питаннях підготовки медичних кадрів і медичної науки.
Із моменту створення у 1923 році кафедра була однією з перших профільних гігієнічних кафедр на теренах колишнього СРСР та мала назву кафедра професійної гігієни Київського медичного інституту. Пізніше у зв’язку із відкриттям санітарно-гігієнічного факультету її назву було змінено на кафедру гігієни праці. Із початком війни у 1941 році кафедру було евакуйовано до м. Челябінська та тимчасово об’єднано з кафедрою загальної гігієни. І лише через два роки, після повернення до Києва вона повернула собі статус профільної кафедри гігієни праці.
Ще кілька разів кафедра змінювала назву, що було пов’язано із створенням при кафедрі клініки професійних хвороб, реформуванням вищої медичної освіти в Україні, реорганізацією Державної санепідслужби і зміною парадигми вищої медичної освіти.
На всіх етапах свого історичного розвитку завідувачі кафедри і очолювані ними колективи науково-педагогічних працівників серед інших видів діяльності незмінно виділяли наукові та освітні пріоритети, намагалися вирішувати найактуальніші для того часу і для своєї сфери діяльності наукові завдання, а результати наукових досліджень спрямовували на практичні потреби, зокрема запроваджували в навчальний процес на кафедрі.
Засновником і першим завідувачем кафедри протягом шести років став талановитий вчений з надзвичайно високими організаторськими здібностями професор Володимир Підгаєцький. Він створив учення про наукову організацію праці у сільському господарстві, яке було визнане європейською спільнотою і послугувало приводом для запрошення його стати професором Національного інституту індустріальної технології в Лондоні у 1928 році. Також він створив перший підручник і першу навчальну програму з гігієни праці.
Одним із найвидатніших завідувачів кафедри був Лев Медвєдь, який увійшов в історію НМУ та вітчизняної медицини не лише через те, що був директором КМІ. Він організував евакуацію вузу до Харкова, а потім до Челябінська, повернув інститут у Київ у 1943 р., відновив профільні гігієнічні кафедри, а також очолював кафедру гігієни праці впродовж 1943-1952 рр. У подальшому він став доктором медичних наук, професором, заслуженим діячем науки УРСР, академіком АМН СРСР, міністром охорони здоров’я УРСР, директором Інституту гігієни праці і професійних хвороб, засновником і першим директором Всесоюзного НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас, який функціонує до цього часу.
Наступним завідувачем кафедри став Гайк Шахбазян, який очоливши кафедру у 1952 році, значно зміцнив і розширив науковий потенціал кафедри, створивши потужну експериментальну токсикологічну лабораторію. Саме він створив при кафедрі гігієни праці клініку професійних захворювань, що проіснувала понад півсторіччя.
Із приходом на посаду професора Андрія Шевченка, з’явилися нові наукові напрямки – гігієни і токсикології синтетичних полімерів і пластичних мас (епоксидних, фенолформальдегідних, поліефірних та ін.), змазувально-охолоджувальних рідин, лакофарбних матеріалів тощо.
Із 1993 року кафедру очолює академік НАМН України, Заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор Олександр Яворовський. Він є відомим в Україні фахівцем у галузі гігієни та токсикології синтетичних полімерів і пластичних мас, пестицидів, інших видів хімічних сполук і композитних матеріалів; комбінованої і поєднаної дії фізичних і хімічних чинників довкілля, зокрема іонізуючого випромінювання, пестицидів і солей важких металів. Олександр Петрович уперше провів системні натурні гігієнічні та епідеміологічні дослідження, які дали змогу встановити закономірності формування професійного здоров’я у виробництві епоксидних матеріалів. У результаті аналізу токсиколого-гігієнічних характеристик більш ніж 160 нових епоксидних смол, клеїв, лаків, фарб, компаундів установив параметри токсичності і небезпечності та з’ясував механізм ушкоджуючої дії епоксидних смол на молекулярному рівні. Він також дослідив об’єктивну залежність загальнотоксичної, сенсибілізуючої, мутагенної, ембріогонадотоксичної, канцерогенної дії епоксидних смол від фізико-хімічних властивостей, будови молекули і квантово-хімічних характеристик, розробив алгоритм і вивів математичні формули для прискореного гігієнічного нормування таких сполук.
За роки свого існування кафедра опублікувала близько 1500 наукових праць, зокрема, понад 30 монографій, видала 58 підручників і навчальних посібників. Впродовж 100-річного існування співробітниками кафедри захищено 80 дисертаційних робіт, а саме 17 докторських, 63 кандидатських.
Сьогодні у зв’язку з реорганізацією та перейменуванням медичного факультету №4 в Інститут громадського здоров’я та профілактичної медицини, відповідно до концепції розбудови і актуальних завдань громадського здоров’я, а також вимог європейської і світової медичної освіти та науки кафедра розширила сферу своєї діяльності та змінила назву на кафедру гігієни, безпеки праці та професійного здоров’я.
Наразі на додипломному рівні на кафедрі викладаються такі обов’язкові дисципліни для медичних факультетів: гігієна та екологія, охорона праці в галузі; на факультеті громадського здоров’я – гігієна та безпека праці, а також вибіркові дисципліни на медичних факультетах: госпітальна гігієна, екологічна медицина та гігієна та безпека праці лікарів-стоматологів на стоматологічному факультеті. Крім того, кафедра створила навчальний план і програму підготовки лікарів за спеціальністю гігієна праці на післядипломному етапі (вторинна спеціалізація).
Сьогодні на кафедрі гігієни, безпеки праці та професійного здоров’я під керівництвом завідувача. професора Олександра Яворовського працюють професор Юрій Паустовський, доценти: Михайло Веремей, Валентина Зенкіна, Тетяна Зінченко, Роман Брухно, Ніна Таран, асистенти Ярослав Кудієвський, Наталія Устяк, Василь Рябовол.
Свою плідну освітньо-виховну роботу кафедра органічно поєднує з науковою діяльністю. Співробітники кафедри досліджують механізми ушкоджуючої дії (патогенез інтоксикацій) і питання безпеки праці при одержанні та застосуванні наночастинок металів, їхніх кисневмісних і безкисневих сполук (діоксид титану, композиту діоксиду титану з сріблом, дисиліциду хрому, нітриду титану, титанату барію, карбонітридів титану, силіцидів молібдену, хрому, танталу тощо).
За матеріалами газети «Медичні кадри»
