#МедичнаПросвіта: до Міжнародного дня розсіяного склерозу

Високий рівень захворюваності на розсіяний склероз становить медичну та соціально-економічну проблему, як у світі, так і в Україні зокрема. Це пов’язано з хронічним, схильним до прогресування перебігом цієї хвороби, що уражає переважно людей молодого та середнього, працездатного, соціально активного віку і призводить до неминучої інвалідизації. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта професорка кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Лариса Соколова розповідає про причини, ранні симптоми розсіяного склерозу, як сповільнити прогресування захворювання та знизити рівень інвалідизації пацієнтів з розсіяним склерозом.

Розсіяний склероз – це хронічне запальне та аутоімунне захворювання центральної нервової системи, головною рисою патогенезу якого є демієлінізація (пошкодження мієлінової оболонки провідних шляхів, що погіршує проведення ними сигналів).

Найбільш доведеною сьогодні є мультифакторна теорія розвитку розсіяного склерозу (РС), за якою збіг кількох чинників, ендогенних та екзогенних, обумовлює початок і подальший перебіг хвороби. До ендогенних належать генетичні чинники, що відповідають за імунну відповідь організму на чужорідні антигени. Серед екзогенних чинників активну увагу приділяють вірусам, тригерна роль яких припускається під час активації імунопатологічного процесу. Наукові дослідження вказують на можливу роль у виникненні розсіяного склерозу інфекції вірусом Епштейна-Барр (EBV) і герпесу 6-типу (HHV6). Разом з тим показана роль й інших факторів зовнішнього оточення для розвитку і перебігу РС.

У разі виникнення ранніх симптомів розсіяного склерозу пацієнтам необхідно звернутися до сімейного лікаря, який може запідозрити хворобу нервової системи та направити до невролога. Будуть призначені необхідні обстеження, але не завжди можна одразу підтвердити діагноз розсіяного склерозу, для цього потрібна відповідність всім критеріям діагнозу. Тому інколи потрібно спостереження і проведення повторних досліджень.

Розсіяний склероз – це хронічна хвороба, але перебіг її може бути різним. У більшості випадків вона починається з чергування загострень і ремісій, що надалі трансформується у прогресивний варіант. Невелика частина хворих з самого початку відзначає неухильне прогресування і погіршення стану. Саме прогресування розсіяного склерозу і є найчастішою причиною стійкої інвалідизації пацієнтів, яка призводить до обмежень не лише пересування, але й самообслуговування.

Важливим є своєчасне діагностування розсіяного склерозу і призначення адекватного патогенетичного лікування, яке дозволяє запобігти виникненню загострень і сповільнює прогресування й інвалідизацію хворих. Напрями лікування будуть різними, залежно від характеру перебігу, стадії, ступеня порушень функцій.

Сьогодні в Україні розроблено новий клінічний протокол медичної допомоги «Розсіяний склероз у дорослих», що передбачає надання медичної допомоги пацієнтам з використанням скоординованого мультидисциплінарного підходу. До ведення пацієнта мають залучатися спеціалісти, які найкраще задовольняють потреби людей з розсіяним склерозом та які мають досвід лікування РС: неврологи, фізіотерапевти та трудотерапевти, логопеди, психологи, дієтологи, працівники соціальних служб, лікарі загальної практики.

Виконання діагностично-лікувальних алгоритмів на всіх етапах надання медичної допомоги хворим на розсіяний склероз дозволить забезпечити своєчасну діагностику та проведення необхідного лікування, а також зменшити інвалідизацію, покращити якість життя таких пацієнтів.

Чи правдивою є інформація, що:

а) розсіяний склероз – це друга за поширеністю хвороба після черепно-мозкової травми?

Так, розсіяний склероз – це друга за поширеністю хвороба після черепно-мозкової травми, що уражає центральну нервову систему у молодих людей.

б) ліки для проведення тривалого лікування пацієнти можуть отримати у центрах розсіяного склерозу за місцем проживання?

Так, в Україні створені центри надання допомоги хворим на розсіяний склероз, де можна отримати консультацію та необхідні призначення. Одним із напрямів терапії є призначення лікарських засобів, що модифікують перебіг захворювання: імуномодуляторів, моноклональних антитіл, цитостатичних препаратів та інших. Ціла низка таких препаратів закуповується в нашій країні за бюджетною програмою і розподіляється між всіма регіонами України відповідно до поданих заявок. Саме така терапія призначена зменшити частоту та інтенсивність загострень, сповільнити прогресування хвороби. Тому пацієнтам з РС доцільно звернутись до центрів розсіяного склерозу за місцем проживання, де вони зможуть, за необхідності, отримати ліки для проведення тривалого лікування.

в) чи можливе планування вагітності для пацієнтів із розсіяним склерозом?

Планування вагітності хворим на розсіяний склероз безумовно можливе. Необхідно звернутися до лікаря, який лікує таких пацієнтів (як варіант, в центрі розсіяного склерозу). Потрібен лікарський супровід невролога під час вагітності і після пологів.

г) для кожного хворого на розсіяний склероз розробляється індивідуальна програма з реабілітації?

Програми з реабілітації дійсно мають бути індивідуалізовані та розроблятися мультидисциплінарною командою фахівців, про що йшлося вище.

ґ) через 10 років від початку захворювання до 37% хворих здатні пересуватися лише з допомогою близьких, 50% хворих на розсіяний склероз мають труднощі під час виконання професійних обов’язків, понад 80% змушені змінити роботу?

У разі своєчасного призначення і тривалого проведення терапії, що змінює перебіг хвороби, зазначені показники змінюються. Перебіг хвороби надзвичайно індивідуальний і зазначена статистика сьогодні не відповідає дійсності.

д) у світі, та в Україні зокрема, кількість людей, які хворіють на розсіяний склероз стрімко зростає?

У світі сьогодні нараховують понад 2 мільйони хворих на розсіяний склероз, в Україні їх більше ніж 20 тисяч, але за період війни в Україні немає достовірної статистики захворюваності на РС. За останні десятиліття кількість хворих зростала швидше, ніж у попередні роки ХХ століття. Це пояснюють кількома причинами. З одного боку, погіршуються екологічні умови в певних регіонах, з іншого – покращується рання діагностика захворювання і виявлення такої хвороби вже за першими її ознаками. Прогрес фармацевтичної промисловості і винайдення ліків, що модулюють перебіг ремітуючого варіанту хвороби (характеризується повторними періодами ослаблення проявів захворювання), покращення реабілітації і соціальної допомоги дозволили збільшити в кінцевому результаті тривалість життя хворих на розсіяний склероз.

 

Автор: професорка кафедри неврології НМУ імені О.О. Богомольця Лариса Соколова

Інфографіка: Пресцентр НМУ