#МедичнаПросвіта: як попередити та лікувати стрес

З початком повномасштабної війни в України кількість факторів, що викликають стрес, значно зросла. Що, своєю чергою, призвело до збільшення кількості панічних та тривожних розладів у загальній картині психічних порушень, що спостерігаються у громадян. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають професійні поради, як запобігти виникненню стресу та як його лікувати.

Відомий австро-канадський лікар Ганс Сельє зазначав, що стрес – це неспецифічна нейрогуморальна відповідь організму на дію стресових факторів різної природи (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних). Тобто, стрес – це певне відчуття перенапруження через життєві проблеми та загрози, що є нормальною реакцією на ненормальну кризову ситуацію, до якої треба швидко адаптуватися.

Розрізняють два види стресу – гострий і хронічний.

Гострий стрес – фізіологічна та психічна реакція організму на стресову ситуацію з моменту, коли трапилася травматична ситуація, починається відлік, від кількох годин до трьох днів, коли людина може мати гостру реакцію на стрес.

Хронічний стрес – це затяжний психічний розлад, що з’являється від певних подій, але триває постійно.

Розрізняють дві моделі реагування на стрес (якщо розглядати гострі прояви):

• бігти – людина стає активною, іноді надмірно. Може бути балакучою, багаторазово повторювати з детальним описом попередню подію;
• сховатися – людина може різко закритися, відгородитися від звичного соціального кола спілкування.

Для стресу є характерними різка зміна поведінки, порушення сну та апетиту. Ознаки стресу у дитини схожі з дорослими. Та першочергово можна помітити зміни настрою, закритість (якщо до того дитина була активна, товариська), появу страхів, неможливість сконцентруватися, засвоювати інформацію.

Під час війни в Україні значно зросла кількість стресових факторів, серед яких постійне оновлення стрічки новин, багаторазові сирени та тривоги впродовж дня, нічні недосипання, дефіцит харчування у деяких категорій населення, незрозуміла перспектива майбутнього та соціально-економічна занедбаність. Сучасне життя, сповнене наслідків війни, спонукає організм працювати на повну силу, стресова сигналізація не відключається і людина виснажується.

До психофізіологічних реакцій людини на військові події, як найпотужніший стресовий фактор, належать тривога, страх, гнів, роздратованість, фізичне збудження, плач, втрата контролю над власним станом, емоціями, поведінкою, зниження концентрації уваги, відчуття провини, сорому.

Серед психопатологічних наслідків впливу військових дій на населення спостерігаються гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, депресивні, тривожні, психосоматичні розлади, загострення наявних психічних хвороб, розлади адаптації та розлади пов’язані з вживанням психоактивних речовин.

За даними дослідницької компанії Gradus Research, загалом в українському суспільстві переважають напруженість, надія й утома. «Українці час від часу думають, що їм потрібна допомога, але однаково по неї не звертаються», – зазначають дослідники.

Стрес може бути чинником для старту багатьох соматичних та психічних захворювань. Всебічні соматичні та психосоматичні прояви є характерними для фази адаптації та фази дистресу (фаза виснаження), тобто, коли людина максимально використала свої ресурси та знехтувала відновленням. На стадії виснаження є помітні глибинні зміни в організмі, що можуть призводити до більш тривалих, серйозних, часом невиліковних проблем.

 

Симптоми за яких треба звернутися до лікаря:

• лабільність поведінки та настрою: людина смієтеся, а за хвилину плаче;
• змінився апетит (як правило, переїдання);
• гумор і лібідо зникають або майже зійшли нанівець;
• у думках переважає негативізм: людина відчуваєте смуток або провину;
• сон надчутливий, поверхневий або ж надто міцний;
• постійна втома;
• напади неусвідомленної тривоги (панічні атаки);
• різка зміна ваги тіла за останні 6-12 місяців;
• порушення менструального циклу;
• виснаженість (що до вечора ще більше наростає).

Що важливо, саме лікар може надати підтримку та поради щодо варіантів лікування стресу та його наслідків.

 

Базові навички турботи про себе та інших

Важливі навички в періоди стресу: ілюстроване керівництво

 

Автори: фахівці кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ

Інфографіка: Пресцентр НМУ