Друга субота жовтня – День паліативної та хоспісної допомоги
8 жовтня відзначають Всесвітній День паліативної та хоспісної допомоги. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я, паліативна допомога покращує якість життя пацієнтів та їхнього оточення, які стикаються з труднощами, пов’язаними з небезпечною для життя хворобою – фізичною, психологічною, соціальною чи духовною. Також, що немало важливо, покращується якість життя опікунів.
Щороку приблизно 40 мільйонів людей потребують паліативної допомоги. 78% цих осіб живуть у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. У всьому світі лише близько 14% людей, які потребують паліативної допомоги, її отримують. Паліативна допомога чітко визнається правом людини на здоров’я. Вона повинна надаватися через особистісно орієнтовані та інтегровані послуги охорони здоров’я, які приділяють особливу увагу конкретним потребам і проблемам таких пацієнтів.
В Україні дана галузь медицини до недавніх пір була розвинута недостатньо, подекуди взагалі відсутня. Тому логічним є рішення про реформування медичної ланки на користь розвитку паліативної та хоспісної допомоги. Необхідні адекватна національна політика, програми, ресурси та навчання з паліативної допомоги серед медичних працівників. Початком довгого шляху будь-якого медичного працівника є вищий медичний навчальний заклад, де він має навчитись основам своєї професії, освоїти знання і навички та поєднати їх між собою.
Так, з 2021 року на основі кафедри загальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця була заснована нова дисципліна – «Паліативна та хоспісна допомога». Предмет передбачений для вивчення студентами 6-го курсу медичних факультетів №1-4, факультету підготовки іноземних громадян, ФПЛЗСУ. Завдання даної дисципліни є покращення і удосконалення знань і вмінь майбутніх лікарів у сфері паліативної та хоспісної допомоги для забезпечення якісного лікування пацієнтів даної категорії.
Розвиток галузі паліативної та хоспісної допомоги передбачає широкі перспективи в етичному, фізичному, соціальному й економічному розумінні.
Адже паліативна допомога необхідна при широкому спектрі захворювань. За даними ВООЗ більшість дорослих, які потребують паліативної допомоги, мають такі хронічні захворювання, як серцево-судинні захворювання (38,5%), рак (34%), хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%). Багато інших станів можуть вимагати паліативної допомоги, включаючи ниркову недостатність, хронічні захворювання печінки, розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, ревматоїдний артрит, неврологічні захворювання, деменцію, вроджені аномалії та стійкий до ліків туберкульоз.
Біль і ускладнене дихання є двома з найбільш частих і серйозних симптомів, з якими стикаються пацієнти, які потребують паліативної допомоги. Наприклад, 80% пацієнтів із СНІДом або раком і 67% пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями чи хронічною обструктивною хворобою легень наприкінці життя відчуватимуть помірний або сильний біль.
В цій галузі ще відкрито багато невирішених питань, які також потребують вдосконалення. Глобальна потреба в паліативній допомозі продовжуватиме зростати внаслідок старіння населення та зростання тягаря неінфекційних та деяких інфекційних захворювань. Раннє надання паліативної допомоги зменшує непотрібні госпіталізації та використання медичних послуг, що позитивно буде впливати і на економіку.
Паліативна допомога передбачає низку послуг, які надаються різними професіоналами, які відіграють однаково важливі ролі, включаючи лікарів, медсестер, допоміжних працівників, фельдшерів, фармацевтів, фізіотерапевтів і волонтерів, для підтримки пацієнтів та їхніх родин. Тож наш Університет враховує потреби і запити суспільства, формуючи освітні програми для майбутніх медиків.
За інформацією кафедри загальної хірургії №1
