Кафедра акушерства і гінекології №1

Наукова робота

Відповідальна за наукову роботу – доцент Загородня Олександра Сергіївна

gyner2007@gmail.com

 

Напрямки наукової діяльності – патогенез та профілактика гестаційних ускладнень – прееклампсія, плацентарна дисфункція, синдром втрати плода, удосконалення техніки лапароскопічних операцій.

 

Науково-дослідна тематика кафедри на 2023-2025 роки – «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки в умовах стрімких медичних та соціальних змін».

 

Репродуктивне здоров’я є невід’ємними компонентом здоров’я в цілому. Низький рівень народжуваності, велика кількість родин, що мають проблеми із настанням вагітності, зменшення терміну виходжування недоношених новонароджених поставили проблему репродуктивного здоров’я у ранг загальнонаціональної.

 

Розробка та впровадження сучасних технологій в акушерстві та неонатології дозволили істотно знизити рівень перинатальної смертності –  якщо на початку ХХІ століття  вона коливалася в межах 17-20‰, то 2017 року зареєстровано його значення 12,5‰. Головним чином, такого результату досягнуто за рахунок удосконалення виходжування глибоко недоношених новонароджених. Сподівання на розробку заходів щодо прогнозування та профілактики передчасних пологів не виправдали очікувань, тому в царині акушерства все більше уваги приділяють удосконаленню ведення передчасних пологів. На сьогодні, від 8% до 10% всіх вагітностей завершується передчасно,  призводячи до численних як материнських, так і перинатальних ускладнень.

 

На особливу увагу заслуговує зростання частки передчасного розродження через тяжкі ускладнення з боку матері або плода, важливу роль в чому відіграє прорив можливостей пренатальної діагностики. Саме тому подальше вивчення ланок патогенезу  прееклампсії та плацентарної недостатності є надзвичайно перспективним. Одним з  таких патогенетичних механізмів є розлади електролітної регуляції в першому триместрі вагітності, наукова оцінка яких дозволить прогнозувати патофізіологічний варіант перебігу пізнього гестозу.

 

Ще одним перспективним способом покращення перинатальних наслідків при вагітності, ускладненій недостатнім ростом плода. Сучасні погляди на ведення цієї нозології передбачають передчасне розродження. Проте розширення відомостей про кореляцію інструментальних діагностичних критеріїв та метаболічних розладів плода дозволяють пролонгувати час спостереження, що призведе до досягнення плодом  максимально можливої гестаційної зрілості.

 

Важливим аспектом ведення та попередження передчасних пологів є організаційний. Саме правильний вибір та постійне удосконалення алгоритмів надання допомоги вагітним високого ризику передчасних пологів або з невідворотними передчасними пологами, включення до прийняття рішень неонаталогів-реаніматологів є потужним способом покращення перинатальних наслідків. Сучасний спосіб нейропротекції недоношеного плода – інтранатальна магнезіальна терапія має доведену ефективність лише у разі жорсткого дотримання дозування та часу введення, тому наукова розробка алгоритму її призначення матиме практичне значення. Організаційне значення має і наукове обґрунтування розширення показань до абдомінального розродження при екстремально недоношеній вагітності.

 

Проблема внутрішньоутробного інфікування плоду є одним із актуальних аспектів перинатології. Велику частку серед діагностованих патологій  викликає вірусна інфекція. Вагітні жінки з можливим зараженням вірусними інфекціями створюють значну проблему для акушерів та неонатологів. І хоча деякі віруси не наносять великої біди під час вагітності, частина з них є причиною тяжких наслідків для вагітності  і можуть стати причиною загибелі плоду, що не має пояснень. Серед вірусних збудників, які є найбільш поширеним патогеном причетним до загибелі плоду, є парвовірус В19. Вивчення впливу парвовірусної 19 інфекції  є переконливим прикладом досягнень сучасної медицини та молекулярної біології у встановленні «нових» хвороб людини.

 

Для фізіологічного виношування вагітності важливе значення має соматичне здоров’я, у тому числі – нормальна регуляція роботи ендокринних органів. Одним з поширених ендокринних розладів, що має прихований перебіг та суттєвий вплив на реалізацію репродуктивної функції, є субклінічний гіпотиреоз. Удосконалення тактики діагностики та лікування субклінічного гіпотиреозу дозволить підвищити частоту настання та успішного виношування вагітності.

 

Все більша поширеність лапароскопічних втручань на органах малого тазу призвела до появи проблеми збереження оваріального резерву при впливі фізичних чинників на тканину яєчників. Розробка та впровадження ефективного способу збереження генеративної тканини при виконанні операції лапароскопічним доступом дозволить покращити реалізацію репродуктивної функції та попередити раннє виснаження яєчників.

 

 

Видавнича діяльність:

протягом останніх 5 років кафедрою видано підручник для студентів медичних факультетів:

 

«Гінекологія» для студентів медичних факультетів під редакцією Венцківської І.Б., Лакатоша В.П.,  Куща В.М. –  Київ, 2018.

 

«Навчальний посібник з акушерства» для студентів та викладачів медичних університетів ІІІ-IV рівнів акредитації за ред. проф. Венцківської І.Б., проф. Лакатоша В.П., доц. Куща В.М. – К: РА «Гармонія», 2018. – 210 с.

http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/500

 

Для лікарів створено довідник «Екстремальні стани в акушерстві»  – за ред. проф. Венцківського Б.М. К; РА «Гармонія», 2017. – 169 с.

http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/497