НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедрa оториноларингології

Історія кафедри

На медичному факультеті Університету Святого Володимира зароджувалося викладання оториноларингології в Києві та саме тут лежать витоки майбутньої кафедри оториноларингології НМУ: вивчення захворювань ЛОР-органів відбувалося вибірково в курсі лекцій з хірургії, терапії та інших дисциплін.

 

Одним із найвизначніших фундаторів оториноларингології в Україні був Микола Маркіянович Волкович (1858-1928) – видатний хірург і отоларинголог – перший, хто почав викладати систематичний курс з оториноларингології, що тривав 14 років. М.М. Волкович залишив значну й цінну наукову спадщину – 84 наукові праці, чимало з яких було опубліковано за кордоном. Докторська дисертація М.М. Волковича (1888) стала однією з перших наукових праць з питань етіології, патогенезу та лікування склероми верхніх дихальних шляхів. Великими заслугами М.М. Волковича є те, що він перший в Україні об’єднав отіатрію та ларингологію в одну клінічну дисципліну та одним з перших увів у практику оториноларингології хірургічний метод лікування. Як педагог, клініцист і вчений у галузі ЛОР-захворювань М.М. Волкович отримав широке світове призначення.

 

 

З 1903 року курс з оториноларингології в Київському університеті Св. Володимира очолив Микола Павлович Трофімов (1861-1918).

М. П. Трофімову належить честь організації першої отоларингологічної клініки на базі Київського військового шпиталю у 1906 році, а також організація цього ж року «Повторительных курсов», де вперше в Україні почалася планова підготовка лікарів-оториноларингологів. Професор М.П. Трофімов оприлюднив 40 науково-практичних робіт, присвячених різним проблемам оториноларингології. Визначною заслугою М.П. Трофімова є об’єднання та організація лікарів у ЛОР-секцію Київського лікарського товариства.

 

 

 

 

Заснував кафедру оториноларингології 1-го Київського медичного інституту у 1921 році професор Олександр Митрофанович Пучківський (1881-1937). Як перший керівник кафедри, О.М. Пучковський сприяв введенню дисципліни з оториноларингології в програму медичних факультетів університетів і медичних інститутів як обов’язковий предмет. Професор О.М. Пучківський керував кафедрою з 1921 по 1937 роки. Наукові інтереси відомого вченого охоплювали майже всі розділи спеціальності, але найбільше уваги він приділяв вивченню інфекційних гранульом – склеромі та туберкульозу верхніх дихальних шляхів, які на той час були значно розповсюджені й призводили до високої летальності ЛОР-хворих. О.М. Пучковський був автором двох перших підручників з оториноларинголгії, написаних українською мовою. Кафедру оториноларингології спочатку було відкрито в приміщенні хірургічного корпусу (бульвар Т.Шевченка, 17), де амбулаторно приймали хворих та проводили заняття зі студентами. Кафедра стала не лише базовою для навчання студентів, а й кращою школою для підготовки практичних лікарів та наукових кадрів всієї України. У часи переслідування національних кадрів (1937р.) професор О.М. Пучковський був безпідставно звинувачений і незаконно репресований. Посмерно реабілітований у 1957 році.

 

Гіренко Леонід Іларіонович (1882-1972) – доцент, працював у ЛОР-відділенні з 1911 по 1959 роки. Виконував обов’язки завідувача кафедри в 1938-1939 і в 1943-1944 роки. За період праці на кафедрі оториноларингології Л.І. Гіренко підготував значну кількість практичних лікарів, розробив й впровадив у клінічну практику нові методи діагностики та лікування склероми та інших захворювань ЛОР-органів. У 1958 році Л.І Гіренко було присвоєне почесне звання «Заслуженого лікаря України».

Професор Гінзбург Абрам Львович (1889-1963) завідував кафедрою з 1939 по 1943 роки, очолив евакуацію кафедри у 1941 р. спочатку до м. Харькова, а потім до м. Челябінська, де раніше медичного інституту не було. Цією кафедрою професор А.Л. Гінзбург керував до 1944 року. Після звільнення України у 1944 році Київський медичний інститут повернувся до Києва, а в м. Челябінську було відкрито свій медінститут, де залишилися працювати частина викладачів Київського медінституту. Серед них був й А.Л. Гінзбург. Професор А.Л. Гінзбург був висококваліфікаційним лікарем, ерудованим вченим й педагогом, опублікував декілька десятків наукових робіт та підготував сотні практичніх лікарів. Серед хірургічних інтересів було хірургічне лікування озени.

 

Професор Шварцберг Яків Олександрович (1886 – 1969) очолював кафедру з 1944 по 1963 р., відродив діяльність Київського наукового ЛОР-товариства. Під час Другої світової війни Я.О. Шварцберг був консультантом у фронтових шпиталях Радянської Армії, організатором першого в країні з’їзду, присвяченого травматизму ЛОР-органів. Він запропонував класифікацію поранень приносових пазух і тактику їх лікування. У 1941 р. Я.О. Шварцбергу було присвоєне почесне звання Заслуженого діяча науки УРСР, а з 1944 по 1955 рр. – головний спеціаліст МОЗ України. Професором Я.О. Шварцбергом опубліковано більше ста наукових праць, що присвячені питанням експертизі бойових травм; тонзилярним проблемам; склеромі; трахеобронхоезофагоскопії; історії розвитку оториноларингології в Україні. Я О. Шварцберг багато років керував Українським ЛОР-товариством. В одній з шкіл м. Рильська, де навчався Я.О. Шварцберг, при музеї історії відкрито кабінет, присвячений життю і діяльності Я.О. Шварцберга.

 

 

Курилін Іван Авксентіойвич (1918-1984) – Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України, професор, один із учнів фундатора української оториноларингології в післявоєнний період професора О.С. Коломийченка. І.А. Курилін очолював кафедру з 1963 по 1984 роки. Дослідження професора І.А. Куріліна та учнів його школи були спрямовані на вивчення важливих актуальних проблем оториноларингології: онкології, невідкладної ЛОР-допомоги, запальних захворювань вуха та верхніх дихальних шляхів, дитячої оториноларингології, склероми та озени, реконструктивно-відновлювальної хірургії верхніх дихальних шляхів. І.А. Куриліним та його учнями вперше в Україні запропоновані та широко впроваджені в практику різні методи екстра- та ендоларингеальної мікроларингоскопічної корекції стійких стенозів гортані; започатковано новий розділ алопластики ЛОР-органів.

 

 

Професор Юрій Володимирович Мітін (1941) –  Заслужений діяч науки та техніки України, академік АН України, очолював кафедру з 1985 по 2014 роки. У 1981 році, після захисту докторської дисертації, працював професором ЛОР-кафедри Куйбишевського медінституту. В 1985 році обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри оториноларингології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Основними напрямками робіт Ю.В. Мітіна та його учнів були: ото- і риногенні ускладнення; діагностика і патологія середнього та внутрішнього вуха; невідкладна ЛОР-допомога; тонзилярні проблеми; хронічні риніти; непроменеві методи діагностики захворювань приносових пазух; ендоскопічна ринохірургія; історія оториноларингології. За період керування кафедрою професором Ю.В. Мітіним було створено та постійно оновлюється й досі повний навчально-методичний комплекс для забезпечення викладання дисципліни українськю та англійською мовами.

 

Професор Олександр Миколайович Науменко (1965) – Заслужений лікар України, Відмінник освіти України, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи НМУ імені О.О. Богомольця. Очолював кафедру з 2014 по 2015 роки.

О.М. Науменко з 1993 року – асистент кафедри, з 1995 року – працював у приймальній комісії, у 2000 році обраний на посаду доцента кафедри, а з 2003 року – професор кафедри оториноларингології та помічник ректора НМУ імені О.О. Богомольця. З 2013 р. по 2020 р. професор О.М. Науменко – проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, на теперішній час працює на посаді першого проректора НМУ. Нагороджений Почесною Грамотою Київського міського Голови та Почесною Грамотою Міністерства охорони здоров’я у 2013 році.

У 1997 році О.М. Науменко брав активну участь у створенні і організації роботи першого факультету підготовки лікарів для Збройних Сил України, працюючи тоді заступником декана. О.М. Науменко налагодив тісну співпрацю з кафедрами і клініками Української військово-медичної академії, де проходили обстеження і лікування військовослужбовці-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Це визначило науковий інтерес О.М. Науменка – патологія порожнини носа у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, і у 2002 році відбувся захист докторської дисертації, результатом якої стало покращення та вдосконалення алгоритмів діагностики і лікування хворих на патологію носа і приносових пазух як причетних до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, так і мешканців міста Києва.

Професор О.М. Науменко володіє широким спектром хірургічних втручань як при ургентній патології ЛОР-органів, так і плановими, що проводяться на всіх базах кафедри оториноларингології. Організовує, очолює та бере безпосередню участь у конгресах та конференціях з оториноларингології для лікарів України та іноземних фахівців.

Завдяки професору О.М. Науменко проводиться цілорічна робота з удосконалення і покращення науково-методичної роботи в університеті та його матеріально-технічної бази.

 

Професор Валерій Михайлович Васильєв (1939-2018) завідував кафедрою з 2015 по 2016 роки. Науковий шлях В.М. Васильєва пов’язаний з дослідженням та лікуванням хворих на озену. Узагальнення власних досліджень дозволило В.М. Васильєву обгрунтувати нову теорію патогенезу цього захворювання. Ця концепція лягла в основу докторської дисертації В.М. Васильева, яка стала підсумком та результатом більш ніж 40-річної роботи хірурга-оториноларинголога. Професором В.М. Васильевим було розроблено нову клініко-морфологічну класифікацію озени, модифіковано хірургічні методи лікування хворих із застосуванням нових імплантів. Вперше в літературі ним було описано та задокументовано відеоендоскопічні стани носової порожнинини при різних стадіях озени. Наукові та практичні пошуки В. М. Васильєва пов’язані з вивченням різних проблем оториноларингології: невідкладної ЛОР-допомоги, внутріньочерених ото- та риногенних ускладнень, запальних захворювань ЛОР-органів, склероми верхніх дихальних шляхів, ринопластики, мікозів ЛОР-органів. За безпосередньою участю професора В.М. Васильєва було збережено здоров’я і життя кількох десятків тисяч громадян України, він систематично оперував важких хворих, надавав планову та ургентну допомогу при складній ЛОР-патології. За свою сумлінну працю В.М. Васильєв був нагороджений знаком «Отличник Здравоохранения СССР» та Почесною грамотою МОЗ України.

Протягом багатьох років В.М. Васильєв працював секретарем опорної кафедри оториноларингології та відповідав за навчально-методичну роботу кафедри. За участю професора В.М. Васильєва був створений навчально-методичний комплекс для викладання дисципліни державною мовою на ЛОР-кафедрах медичних ВНЗ України, були створені програми з оториноларингології для студентів, лікарів-інтернів та магістрів відповідно до засад Болонського процесу.

У 2015 році професору В.М. Васильєву присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України».

 

З 2016 року кафедрою оториноларингології керує, доктор медичних наук, професор Юлія Валеріївна Дєєва (1970). Наукові інтереси професора Ю.В.Дєєвої насамперед охоплюють питання патології слухового і вестибулярного аналізаторів, консервативне і хірургічне лікування захворювань вуха. Поглиблене дослідження цих проблем із залученням експериментальних дослідів на тваринах, вивчення впливу нових препаратів та методів хірургічного втручання відображені у докторській дисертації Ю.В. Дєєвої, яка була захищена у 2012 році. Професор Ю.В. Дєєва виконує весь обсяг хірургічних втручань вищої категорії складності, консультує важких хворих, виконує хірургічні втручання при ото- та риногенних внутрішньочерених ускладеннях, флегмонах шиї тощо. Професор Ю.В. Дєєва має багаторічний досвід викладача-методиста, завдяки її створено методичне забезпечення навчального процесу студентів за кредитно-модульною системою для вітчизняних, іноземних та англомовних студентів. Як керівник кафедри, професор Ю.В. Дєєва завжди бере активну участь в усіх напрямках діяльності кафедри та університету в цілому. Заслугою професора Ю.В. Дєєвою безумовно є те, що кафедра оториноларингології НМУ імені О.О.Богомольця наразі тримає статус провідної серед медичних вишів України. У 2005 році професора Ю.В. Дееву нагороджено Подякою Київського міського голови, а у 2007 р. – Грамотою Міністерства охорони здоров’я України.