Кафедрa громадського здоров’я

Історія кафедри

Історія кафедри: від витоків до сьогодення

Історія становлення соціальної медицини в Україні бере початок зі створення у 1846 р. на медичному факультеті Київського університету Святого Володимира кафедри державного медицинознавства, де розпочалося викладання основ громадської медицини та організації медичної справи.

З 1871 р. на першій в Україні кафедрі гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики викладалися медико-соціальні питання та статистика. Керівник кафедри професор Субботін В.А. багато уваги надавав громадській медицині, питанням епідеміології, медичної статистики, санітарної топографії.

Розпочату справу продовжив у 1893 р. професор Орлов В.Д. При кафедрі було відкрито приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики.

Соціальна медицина як самостійна дисципліна в ті роки не входила в програму навчання. Вона була складовою курсу епідеміології та санітарної статистики.

Курс історії медицини читався з перших днів організації медичного факультету Київського університету Святого Володимира. Спочатку курс називався «Енциклопедія і методологія медицини». Першу лекцію з історії медицини 12 (24) вересня 1841 р. прочитав професор Караваєв В.О.

У 1903 р. приват-доцентом з епідеміології та санітарної статистики став керівник санітарного бюро Київської міської управи, доктор медицини Корчак-Чепурківський О.В., відомий своїми медико-соціальними та статистичними дослідженнями. Розпочатий ним курс лекцій на медичному факультеті Київського університету відразу ж набув медико-соціального спрямування. Корчак-Чепурківський О.В. започаткував викладання предмета в Україні.

Колишній земський санітарний лікар, доктор медицини, професор Корчак-Чепурківський О.В. у 1918 р. був директором санітарного департаменту Міністерства народного здоров’я і опікування, а потім другим міністром охорони здоров’я періоду Директорії. Він став одним з ініціаторів створення у 1917 р. в Українському державному університеті медичного факультету з викладанням українською мовою і його першим деканом.

У перші радянські роки соціальну медицину викладали на об’єднаній кафедрі загальної та соціальної гігієни. Лекції українською мовою читав професор Корчак-Чепурківський О.В., російською – професор Добровольський К.Е. Наприкінці 1922 р. українську та російську лектури було об’єднано і кафедру очолив Корчак-Чепурківський О.В. У березні 1921 р. Його було обрано академіком Всеукраїнської академії наук, де того ж року він організував і очолив кафедру охорони народного здоров’я, на яку остаточно перейшов у 1923 р. Основна робота цієї кафедри зосереджувалася на розробці української медичної термінології.

В Україні самостійні кафедри соціальної гігієни було створено у другій половині 1923 р. (Харків, Одеса). У Київському медичному інституті 7 грудня 1923 р. виконання обов’язків завідувача кафедри соціальної гігієни було доручено Кагану С.С. Затвердження цього рішення відбулося 18 січня 1924 р. Цю дату у звіті про діяльність кафедри за перший рік її роботи визначено датою юридичного заснування кафедри.

Першими співробітниками кафедри соціальної гігієни Київського медичного інституту стали лікарі Гліко О.В., Влайков Г.Ф., Гецов Г.Б., Радченко С.І.

В перші після створення кафедри роки на ній вивчались проблеми, пов’язані з розвитком організації державної охорони здоров’я в Україні, у тому числі охорони материнства та дитинства, санітарної справи.

У 1929 р. професора Кагана С.С. було переведено у Дніпропетровський медичний інститут ректором і завідувачем кафедри соціальної гігієни, де він видав посібник з соціальної гігієни для студентів «Нариси соціальної гігієни». Кафедру в Київському медичному інституті очолив Радченко С.І., який керував нею до 1934 р., коли посаду завідувача знову посів Каган С.С. З цього часу Радченко С.І. виконував обов’язки професора кафедри.

У 1941 р. кафедру соціальної гігієни було перейменовано в кафедру організації охорони здоров’я, що визначило суттєві зміни її програми й провідне місце посіли проблеми теорії та практики охорони здоров’я.

Під час Другої світової війни роботу кафедри було спрямовано на зміцнення медико-санітарної служби тилу, удосконалення медичного обслуговування робітників і дітей.

У подальшому на кафедрі проводилися дослідження з проблем організації та планування медичної допомоги різним контингентам, захворюваності різних груп населення України, удосконалення лікувально-профілактичної допомоги, вивчались санітарні наслідки війни в Україні, розроблявся перший повоєнний план розвитку охорони здоров’я.

На кафедрі соціальної гігієни традиційно викладалися питання історії медицини, але обсягїх поступово скорочувався, і на початку 40-х років ХХ століття фактично викладались окремі питання історії охорони здоров’я.

У 1948 р. було створено самостійну кафедру історії медицини, але в 1959 р. її знову об’єднали з кафедрою організації охорони здоров’я.

У 1952 р. обов’язки завідувача кафедри тимчасово виконував доцент Кушнір Ю.А. У серпні 1953 р. завідувачем кафедри став доцент Пігіда І.П., у 1961 р. – професор Хорош І.Д.

Основними напрямками досліджень були вивчення стану здоров’я та організації диспансерного обслуговування робітників промислових підприємств, захворюваності дитячого та дорослого населення України, організації охорони здоров’я сільського населення, розробка проблем історії медицини.

З 1966 р. кафедру перейменовано в кафедру соціальної гігієни та організації охорони здоров’я.

З 1968 р. на кафедрі здійснюється підвищення кваліфікації викладачів соціальної медицини та охорони здоров’я навчальних медичних закладів. На базі кафедри підвищили кваліфікацію більш ніж 500 викладачів, в тому числі 68 завідувачів і професорів, 154 доценти і 216 асистентів.

У 1969 р. розпочато комплексне вибіркове вивчення стану здоров’я населення республіки у зв’язку з переписом населення 1970 р. Це фундаментальне дослідження визначило тематику кафедри на найближчий період.

У 1972 р. кафедру очолив професор Грандо О.А., під керівництвом якого продовжувались дослідження, присвячені організації різних видів спеціалізованої медичної допомоги населенню, створенню реабілітаційної служби в умовах міської поліклініки, удосконаленню амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню.

У 80-ті роки колектив кафедри продовжував працювати над удосконаленням амбулаторно-поліклінічної допомоги, організацією загальної диспансеризації населення. Серед тематики цього періоду – питання удосконалення організації та управління лікувально-профілактичною допомогою робітникам великих промислових підприємств із застосуванням автоматичних систем управління (АСУ).

Одним з постійних напрямків науково-дослідної роботи кафедри було вивчення організації спеціалізованої медичної допомоги різним групам населення.

В результаті вивчення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги хворим гастроентерологічного профілю було науково обґрунтовано, розроблено і впроваджено в практику організаційні заходи, спрямовані на підвищення рівня, якості та ефективності спеціалізованої медичної допомоги.

На кафедрі проводилися дослідження з вивчення медико-соціальних закономірностей опікового травматизму, за їх результатами було запропоновано до впровадження модель організації медичної допомоги опіковим хворим.

Однією з проблем, яка досліджувалась на кафедрі під керівництвом професора Грандо О.А., була історія медицини та охорони здоров’я. Наукові дослідження з цієї проблеми висвітлюють основні етапи розвитку охорони здоров’я та вищої медичної освіти в Україні. Результати цих досліджень відображено в підготовленій кафедрою експозиції музею медицини, який було організовано з ініціативи кафедри.

На базі музею медицини 29 жовтня 1982 р. за рішенням МОЗ УРСР було відкрито Музей медицини Української РСР, який у 1990 р. перейменовано у Центральний музей медицини УРСР. Цьому передувала багатолітня науково-дослідна робота і збирання та вивчення історичних джерел, фондів багатьох державних архівів, музеїв і наукових бібліотек. Зібрано тисячі експонатів, розроблялися науково-методичні основи побудови експозиції. Засновником музею і його директором був доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор Грандо О.А. (1919–2004).

Наказом МОЗ України № 314 від 22.06.1971р. при кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я КМІ були організовані курси підвищення кваліфікації керівників органів і закладів охорони здоров’я. За час функціонування курсів з 1971 р. по 1982 р. підвищили свою кваліфікацію 1435 керівників охорони здоров’я з усіх областей України.

На базі цих курсів при кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я КМІ згідно з наказом МОЗ України № 632 22.12 1982 р. було організовано самостійну кафедру соціальної гігієни і організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я (нині – кафедра менеджменту охорони здоров’я, завідувач професор Парій В.Д.).

З 1990 р. до січня 2004 р. кафедрою завідував член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор Вороненко Ю.В. В цей період кафедра була учасником міжнародних проектів з вивчення здоров’я жінок і дітей, які проводилися під егідою ВООЗ. Спільно з Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології здійснювався проект «Сім’я і діти України» як частина Європейського тривалого дослідження вагітності і дитинства.

У травні 1998 р. змінено назву кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я на кафедру соціальної медицини та охорони здоров’я.

Кафедра проводила поглиблене дослідження нових підходів до розробки навчальних і контрольних тестових питань, що знайшло впровадження у педагогічний процес вищих медичних закладів освіти України. У 1997 р. вийшли з друку «Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я», у 2001 р. здійснено його друге видання.

Наполеглива робота колективу кафедри завершилась у 2000 р. виданням першого в Україні фундаментального підручника «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» для студентів вищих медичних навчальних закладів III–IV рівнів акредитації. У 2002 р. вийшов «Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я», а також підручник «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» для студентів вищих медичних навчальних закладів I–IІ рівнів акредитації.

З 2004 р. по 2014 р. кафедрою завідував академік НАМН України, доктор медичних наук, заслужений лікар України, професор Москаленко В.Ф. Колектив кафедри працював над науковими проблемами реформування охорони здоров’я, пріоритетного розвитку первинної медичної допомоги, впровадження профілактичних засад в діяльність закладів охорони здоров’я, вивчення впливу екологічних детермінант на здоров’я, формування засад здорового способу життя. Співробітники кафедри були членами численних робочих груп МОЗ України.

Колективом кафедри було підготовлено низку примірних навчальних програм з викладання навчальних дисциплін за участю провідних методистів кафедри – доцентів Прус Л.О., Чуйко А.П., Зоріної С.М., Кухленко Г.В., Полянського О.А.

Авторськими колективами, основу яких склали співробітники кафедри, написано та видано підручники нового покоління: «Біостатистика», «Економіка охорони здоров’я», «Громадське здоров’я».

У цей період розпочинається співпраця викладачів кафедри з Бюро ВООЗ в Україні та Європейським регіональним бюро ВООЗ. Професор Грузєва Т.С. як член офіційної делегації України взяла участь у роботі Талліннської міністерської конференції ВООЗ (2008 р.). Співробітників кафедри було обрано до інституцій ВООЗ. Зокрема, завідувача кафедри було обрано членом Комітету ВООЗ з політики та координації Спеціальної програми наукових досліджень, розробок і підготовки наукових кадрів у галузі відтворення населення (2009-2010 рр.), професора кафедри Гульчій О.П. – членом Постійного комітету ЄРБ ВООЗ (2010-2012 рр.).

При кафедрі створено наукову лабораторію стратегічних досліджень в охороні здоров’я, до складу якої увійшли професор Грузєва Т.С., доцент Галієнко Л.І., ст. н. с. Іншакова Г.В. Вони стали учасниками підготовки низки національних звітів України для ВООЗ, у т. ч. «Контроль над тютюном в Україні» (2009 р.), «Поширеність хронічних неінфекційних хвороб та чинників ризику їх виникнення у різних вікових групах населення України» (2009 р.), «Оцінка фінансування, освіти, управління і політичного контексту для стратегічного планування кадрових ресурсів охорони здоров’я України» (2010 р).

Було започатковано спільну підготовку науково-педагогічних кадрів з Каролінським інститутом (Стокгольм, Швеція), в рамках якого співробітник кафедри виконала і захистила дисертаційне дослідження з вивчення впливу забруднення повітря на виникнення та розвиток алергії у дітей, і отримала ступінь доктора філософії у медицині.

Кафедра підтримувала професійні зв’язки з багатьма зарубіжними та вітчизняними науковими установами. Співробітники кафедри були співавторами щорічних доповідей про стан здоров’я населення України, які видавалися спільно з Інститутом стратегічних досліджень МОЗ України.

У 2014 р. кафедру реорганізовано та змінено її назву на «кафедра організації охорони здоров’я та соціальної медицини», а з 2016 р. – на «кафедра соціальної медицини та громадського здоров’я»

З вересня 2014 р. кафедру очолила д.мед.н., академік НАНВО України, професор Грузєва Т.С.

Основним освітнім напрямом діяльності кафедри стало забезпечення якості навчального процесу відповідно до європейських стандартів, реалізація нового навчального плану підготовки магістрів, впровадження нової навчальної дисципліни «соціальна медицина, громадське здоров’я» та створення її навчально-методичного забезпечення, обгрунтування та розробка освітньої програми «громадське здоров’я» підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я.

Як опорна серед однопрофільних кафедр закладів вищої медичної освіти України кафедра соціальної медицини та громадського здоров’я НМУ імені О.О. Богомольця працювала над створенням нових навчальних програм та навчально-методичного забезпечення навчального процесу.

Викладачі кафедри працювали у складі робочої групи МОЗ України з розробки проекту стандарту вищої освіти за спеціальністю 229 «громадське здоров’я» галузі знань 22 «охорона здоров’я» (наказ МОЗ України від 11.04.2017 р. №384).

Співробітники кафедри (професор Грузєва Т.С., доцент Гречишкіна Н.В.) у складі робочої групи НМУ імені О.О. Богомольця спільно з колегами з кафедр профілактичного напряму у 2017 р. розробили проект навчального плану підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньої кваліфікації «магістр охорони здоров’я», професійної кваліфікації «магістрів громадського здоров’я» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 229 «Громадське здоров’я». Було підготовлено ліцензійну справу та отримано ліцензію на підготовку магістрів громадського здоров’я.

У 2018 р. фахівцями кафедри (професор Грузєва Т.С., доцент Гречишкіна Н.В., доцент Литвинова Л.О.) у співпраці з кафедрою менеджменту охорони здоров’я розроблено 2 нові примірні навчальні програми навчальної дисципліни «соціальна медицина, громадське здоров’я» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти, освітньої кваліфікації «Магістр медицини», професійної кваліфікації «Лікар» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина» та 221 «Стоматологія». Примірні навчальні програми було схвалено Центральним методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України та рекомендовано для використання у закладах вищої медичної освіти.

В контексті навчально-методичного забезпечення реалізації нових навчальних програм було розроблено навчальні посібники, методичні рекомендації до практичних занять, методичні розробки для викладачів тощо. Навчально-методичне забезпечення англомовної форми навчання здійснюється за активної участі викладачів Галієнко Л.І., Замкевич В.Б., Литвинової Л.О., Антонюк О.М.

Впродовж 2014-2018 рр. було проведено 4 засідання однопрофільних кафедр, на яких обговорено найважливіші питання підготовки фахівців охорони здоров’я за напрямом «соціальна медицина, громадське здоров’я».

Завідувача кафедри у 2017 р. було запрошено в якості міжнародного експерта для акредитації Міжнародного казахсько-турецького університету імені Ходжи Ахмеда Ясаві (Казахстан). Відбулися стажування фахівців з питань викладання громадського здоров’я в Національному інституті громадського здоров’я, Санітарному інспектораті Вроцлавського воєводства, клінічній лікарні м. Вроцлав (Польща, 2016 р.), Інституті громадського здоров’я Ягелонського університету (Польща, 2017 р.).

У 2019 р. співробітники кафедри (професор Грузєва Т.С., доцент Гречишкіна Н.В.) у складі робочої групи НМУ імені О.О. Богомольця спільно з колегами з кафедр профілактичного напряму розробили проекти освітньої програми підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньої кваліфікації «магістр охорони здоров’я», професійної кваліфікації «магістрів громадського здоров’я» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 229 «Громадське здоров’я» (2-річний термін навчання) та освітньої програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої кваліфікації «бакалавр охорони здоров’я», професійної кваліфікації «бакалавр громадського здоров’я» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 229 «Громадське здоров’я» (4-річний термін навчання).

В науковому плані кафедра зосереджувалася на обгрунтуванні сучасних стратегій боротьби з неінфекційною патологією, удосконаленні профілактичних технологій в первинній ланці охорони здоров’я, розвитку спеціалізованих служб медичної допомоги в умовах реформування охорони здоров’я та розбудови системи громадського здоров’я, вирішення проблем кадрового забезпечення служби громадського здоров’я та обгрунтування програм підготовки фахівців з питань громадського здоров’я.

На кафедрі виконано НДР «Обґрунтування сучасної системи профілактики хронічних неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя» на замовлення МОЗ України (2014-2016 рр.), НДР «Наукове обгрунтування кадрового забезпечення служби громадського здоров’я» (2017-2019 рр.). З 2020 р. заплановано виконання НДР «Медико-соціальне обгрунтування оптимізації медичної допомоги в умовах розвитку системи громадського здоров’я».

В результаті виконання наукової тематики у 2014-2019 рр. обгрунтовано низку функціонально-структурних моделей, організаційних технологій, навчальних програм. Співробітниками підготовлено та видано у співавторстві 6 монографій, у т. ч. 2 – за кордоном, 106 статей, у т. ч. 15 – у виданнях, що входять до наукометричної бази Scopus, понад 150 тез в матеріалах наукових форумів, з яких понад 40 – за кордоном, 4 інформаційні листи, 2 методичні рекомендації, 2 навчальні посібники. В контексті переходу на нову систему присудження наукових ступенів співробітниками розроблено навчальну програму «Соціальна медицина» (для аспірантів), науковий ступінь «доктор філософії».

Співробітники кафедри працювали над вирішенням різнобічних питань розвитку національної системи охорони здоров’я у складі робочих групи МОЗ України, у т. ч. у складі міжвідомчої експертної робочої групи з міжнародною участю щодо розробки концепції/стратегії розбудови системи громадського здоров’я (наказ МОЗ України від 07.12.2015 р., № 87-Адм.); міжвідомчої робочої групи з питань супроводу проекту Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року» наказ МОЗ України від 28.01.2015 № 37); у складі комісії МОЗ України з атестації лікарів за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я» (наказ МОЗ України від 27.02.2018 р., № 353).

В рамках співпраці з Бюро ВООЗ в Україні співробітники кафедри професор Грузєва Т.С., доценти Галієнко Л.І., Замкевич В.Б., Іншакова Г.В. брали участь у низці програм під егідою ЄРБ ВООЗ, Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва тощо. Завідувач кафедри у складі української делегації взяла участь у Cемінарі ВООЗ з впровадження Пакету основних заходів щодо НІЗ для ПМД в Східній Європі та Центральній Азії (м. Самарканд, Узбекистан, 2016 р.). В рамках програми ВООЗ з підтримки України в умовах кризи і розширення доступу внутрішньо переміщених осіб і постраждалих від конфлікту до якісних медичних послуг викладачі кафедри взяли участь у підготовці та проведенні тренінгу з надання невідкладної та первинної медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам для персоналу мобільних підрозділів (2015 р.).

В рамках проекту «Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні» у 2016 р. було розроблено і проведено на національному рівні «Основний тренінг для первинної ланки медичної допомоги щодо інтегрованого ведення випадків гіпертензії та діабету» за сприяння МОЗ України, який дозволив підготувати регіональних тренерів для усіх регіонів України, і в подальшому здійснювати каскад регіональних тренінгів профілактичного спрямування. Також викладачі кафедри взяли участь у розробці програми і проведення низки тренінгів «Актуальні питання профілактики та ведення пацієнтів з неінфекційними захворюваннями в практиці закладів первинної медичної допомоги» (2014-2015 рр.), «Профілактика НІЗ та ведення пацієнтів старших вікових груп з НІЗ в первинній ланці охорони здоров’я» (2017 р.) в регіонах України.

За участі співробітників кафедри підготовлено Національний план дій щодо неінфекційних захворювань відповідно до стратегії «Здоров’я-2020: Європейська політика здоров’я і благополуччя, Концепцію розвитку системи громадського здоров’я, проект Національного плану дій щодо скорочення шкідливого вживання алкоголю, стандарт вищої освіти за спеціальністю 229 «громадське здоров’я» галузі знань 22 «охорона здоров’я», навчальну програму освітнього семінару підготовки консультантів телефонних служб допомоги у відмові від вживання тютюну.

У цей період започатковано партнерські зв’язки з низкою європейських освітніх та наукових інституцій, зокрема з Польським товариством громадського здоров’я (Варшава, Польща), Всепольським товариством фахівців соціальної медицини та громадського здоров’я (Варшава, Польща), Національним інститут громадського здоров’я (Варшава, Польща), Національним інститутом страхування (Варшава, Польща), Інститутом громадського здоров’я Ягелонського університету (Краків, Польща), Вроцлавським медичним університетом (Вроцлав, Польща), Варшавською школою економіки (Варшава, Польща), Медичним університетом м. Лодзь (Польща), Інститутом охорони здоров’я сільського населення в Любліні (Польща), Інститутом охорони здоров’я і соціальних послуг Міжнародного Арт-кампусу м. Праги (Чехія), Політехнічним коледжом м. Йіглава (Чехія), Університетом Святих Кирила і Мефодія (Трнава, Словаччина), Університету імені Я.А. Коменського в Братиславі (Словаччина) тощо.

Зарубіжні колеги з Польщі, Чехії, Словаччини, Хорватії, Білорусі, США, Італії стали учасниками щорічних міжнародних науково-практичних конференцій до Всесвітнього дня здоров’я в НМУ імені О.О. Богомольця, круглих столів та семінарів, які організовувала кафедра. Співробітники кафедри були учасниками щорічних конгресів Польського товариства громадського здоров’я, зарубіжних наукових форумів, організованих закладами-партнерами у Польщі, Словаччині, Білорусії, Греції, Швеції та численних наукових форумів в Україні, де зробили понад 70 доповідей.

На базі кафедри соціальної медицини та громадського здоров’я функціонує апробаційна рада «соціальна медицина» при спеціалізованій вченій раді Д.26.003.01 НМУ імені О.О. Богомольця. З 2015 р. по 2019 р. на засіданнях апробаційної ради було розглянуто 17 дисертаційних робіт, у т. ч. 10 – на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, 7 – кандидата медичних наук. Протягом 2015-2019 рр. на кафедрі було виконано та захищено 7 дисертаційних робіт, у т. ч. 2 – співробітниками та 5 – пошукувачами кафедри.

З 2019 р. на кафедрі виконуються 5 дисертаційних робіт, у т.ч. 3 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії аспірантами кафедри, 2 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медицини -пошукувачами кафедри.

Пріоритетним напрямом діяльності кафедри став розвиток молодіжної медико-соціальної науки. В цьому контексті спільно з науковцями Каролінського інституту професором Першагеном Й., асистентом професора Грузєвою О. і аспірантом Піко А. на кафедрі було організовано та проведено 2 тренінги з питань епідеміології для молодих науковців у 2015р. та 2016 р. З ініціативи співробітників кафедри розроблено програму та проведено низку циклів для студентської молоді «Наукове дослідження: від А до Я» за активної участі доцентів Литвинової Л.І., Гречишкіної Н.В, Замкевич В.Б., Донік О.М., Іншакової Г.В. Особливу увагу було приділено роботі студентського наукового гуртка, яким опікувалися професор Галієнко Л.І., доцент Донік О.М. та асистент Артемчук Л.І.

Результатом копіткої роботи з талановитою молоддю стали перемоги гуртківців кафедри у ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з соціальної медицини (2015-2019 рр.), ІІ турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт (2015-2019 рр.) та зарубіжних наукових конкурсах, зокрема в в Х Міжнародній науковій конференції молодих вчених (Лісабон, Португалія, 2015 р.) – І місце, міжнародному конкурсі студентських наукових робіт (Вроцлав, Польща) в рамках Х ювілейних Днів громадського здоров’я – ІІ місце в 2017 р. та І місце – в 2018 р.

Співробітники пишаються славною історією кафедри, її видатними особистостями. Понад 18 років кафедру очолював професор Грандо О.А., 100-річчя з дня народження якого урочисто відзначено у 2019 р. Понад 13 років кафедру очолював академік НАМН України, професор Вороненко Ю.В.

Вихованцями кафедри є відомі вчені – професори Беліцька Є.А., Гецов Г.Б., Дупленко К.Ф., Познанський С.С., Лєкарєв Л.Г., Сачук Н.М., Дудко О. Криштопа Б.П. та ін.

Більше півстоліття навчально-методичній роботі кафедри присвятили доценти Прус Л.О., Чуйко А.П., Зоріна С.М., Кухленко Г.В., Полянський О.А.

За час існування кафедри опубліковано близько 1500 наукових робіт, у т. ч. понад 70 монографій, більше 50 підручників і навчальних посібників, значна кількість методичних рекомендацій та вказівок. Зроблено понад 1200 доповідей на з’їздах і наукових конференціях. З 1946 р. співробітники та пошукувачі кафедри захистили 28 докторських та понад 130 кандидатських дисертацій.

Сьогодні на кафедрі працюють д.м.н., академік НАНВО України, професор Грузєва Т.С., д.мед.н., доцент Галієнко Л.І, д.мед.н., доцент Микитенко Д.О., д.мед.н., ст.н.с. Паламар Б.І., к.мед.н., доцент Гречишкіна Н.В., к.мед.н., доцент Замкевич В.З., к.мед.н., доцент Зоріна С.М., к.мед.н., доцент Литвинова Л.О., к.пед.н., доцент Донік О.М., к.пед.н., доцент Іншакова Г.В., к.мед.н. Бібік І.Г., к.мед.н. Стойка О.О., ст. викладач Власенко С.В., асистент Антонюк О.Я, асистент Артемчук Л.І., асистент Волошина Д.С., асистент Жолобко О.В., асистент Іонов М.М., асистент Сахно Н.А., асистент Слуту Н.Ю., асистент Шкала О.В., ст. лаборант Ксьондз Н.А., лаборанти Масоріна Л.І., Путівська Н.А., Чуйко Л.В.

Кафедра соціальної медицини та громадського здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця продовжує славні традиції минулого і на високому професійному рівні виконує поставлені перед нею завдання з підготовки кадрів для системи охорони здоров’я.