НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра латинської мови

Історія кафедри

Історія кафедри латинської мови розпочинається  1834 року з промови ординарного професора римської словесності М. Якубовича «De pulchro Platonico» («Про ідею краси у Платона»), виголошеної 15 липня 1834 р. з нагоди відкриття Університету Святого Володимира.

Діяльність кафедри пов’язана з Першим філософським відділенням, де працювали професор  І. Нейкірх, викл. О. Деллена, К. Страшкевич, М. Скворцов, І. Цвєтаєв, В. Модестов, Ю. Кулаковський, А. Сонні та ін. у складі кафедр «Римських старожитностей» та «Давньогрецької мови».

         Греко-латинська наукова терміносистема традиційно є підґрунтям багатьох наук, зокрема  медицини. Сукупність греко-латинських термінів анатомічного, клінічного, фармацевтичного, профілактичного та ін. характеру становить понад 500 тис. лексичних одиниць.

В «Исторіи императорского университета святого Владимира» (автор М.Ф. Владімірский-Буданов) згадується, що у зв’язку з “представлением медицинского факультета” Рада університету просила дозволу попечителя, щоб студенти зазначеного факультету у перші 4 півріччя слухали щотижня по 2 години лекції з латинської мови  професора 1 відділення філософського факультету Л.К. Деллєна, а  наступні 4 півріччя “они упражняемы были практически въ языке профессоромъ медицинского факультета Мирамомъ”.*

Щорічно университет просив додатково виділяти платню за цей вид діяльності у розмірі 240 рублів сріблом.**

У 1841-1842 рр. при підготовці  студентів медичного факультету вже  відокремлювався загальноосвітній курс латинської мови від спеціального термінологічного. До речі, “…остальные … предметы перваго курса, а именно естественныя науки, медицинские студенты могут слушать вместе съ студентами 2-го отделениія философского факультета *** ”, викладання на якому велось переважно латинською або німецькою мовами, оскільки професори цього навчання були вихованцями західноєвропейських університетів. Так, математику викладав Ф. І. Міхович, який отримав освіту в Парижі, зоологію – професор В.Г. Бессер, який закінчив Львівський університет, Р.Е.Траутфеттер був вихованцем Дерптського університету. На той період як викладачі, так і студенти медичного факультету вільно володіли латинською та давньогрецькою мовами. Так, Володимир Афанасійович Караваєв та Микола Ілларіонович Козлов отримали ступінь доктора у Дерпті, а Едуард Ернестович Мірам захистив дисертацію на ступінь доктора в Кенігсберському університеті. На початку XX ст. усі студенти медичного факультету були випускниками класичних гімназій та, зважаючи на вимоги щодо знань латинської та давньогрецької мов, вільно читали та перекладали тексти античних авторів, і тому легко засвоювали сучасні європейські мови та сприймали спеціальну медичну термінологію.

До навчального плану Київського медичного інституту курс медичної латини було введено у 1924 р., а 1933 р. створюється кафедра латинської мови. Першим її завідувачем був М.Ф. Кніпович – вчений-філолог, класик, автор численних посібників та підручників, який працював у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця 30 років. Разом із колегами 1937 р. видав перший підручник «Латинська мова. Підручна книжка з хрестоматією для медвузів» за загальною редакцією і з передмовою завідувача кафедри анатомії професора М.С. Спірова. У передмові наголошувалося на необхідності поглибленого вивчення майбутніми медиками латинської мови в органічному зв’язку з анатомічною номенклатурою та іншими медичними дисциплінами. Додатком до підручника була стаття М.С. Спірова “Общая термінологія костной системы”. Він же підготував “Тлумачний вказівник коренів слів” в книзі професора Я.П. Фрумкіна “Психиатрическая терминология”. Той же авторський колектив видав у 1938 р. у Москві “Учебник латинского языка для студентов медицинских и фармацевтических вузов и врачей”, що здобув першу премію на конкурсі підручників Наркомату охорони здоров’я СРСР. Незабаром був опублікуваний “Учебник латинського языка для средних медицинских школ”.

Результатом багаторічної роботи стала дисертація М.Ф. Кніповича “Методика преподования латинського языка в медвузах” – перше в країні дослідження такого характеру, завершене 1947 р. Автор здобув вчений ступінь кандидата філологічних та педагогічних наук одночасно, а ще через рік отримав звання доцента.

У цей період колектив кафедри складався з Г.В. Казьєр, П.П. Чернецького, І.М. Іванова, А.Л. Залкінда.

У період з 1941 по 1944 рік обов’язки завідувача кафедри у Челябінську, куди був евакуйований КМІ ім. О.О. Богомольця, виконував П.П. Чернецький – видатний вчений-класик, визначний суспільний діяч, співавтор усіх словників, які видавалися кафедрою.

У 1948 р. вийшов “Латино-русско-украинский словарь медицинской терминологии” М.Ф. Кніповича за участю І.Ф. Єрофєєва, А.Л. Залкінда, Г.В. Казьєр, С.Й. Смирнова, В.Г. Соколовського, Є.О. Февральова та П.П. Чернецького.

У 1950 р. побачив світ перший післявоєнний “Підручник латинської мови для студентів-медиків” М.Ф. Кніповича та С.Й. Смирнова.

Авторський колектив викладачів (Г.В. Казьєр, В.Г. Соколовський, Є.О. Февральов та П.П. Чернецький) у складі утвореної 1955 р. кафедри продовжував роботу над “Українсько-латинсько-російським медичним словником”, який побачив світ 1960 р. за редакцією відомого хірурга, професора С.Т. Новицького.

Серед ветеранів кафедри були надзвичайно талановиті й гармонійні особистості, зокрема, І.Ф. Єрофєєв – педагог, літературознавець і письменник, член Спілки письменників України, автор наукових досліджень творчості Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя, Г. Сковороди, П. Грабовського, В. Чумака, його перу належить історична повість “Олекса Довбуш”. Співавтором та редактором “Краткого ученого словаря клинической терминологии” був В.Г.  Соколовський. Четверте видання його словника, суттєво доповнене, побачило світ у 1969 р. як “Словарь клинических терминов с переводным и толковым значеним”. У підготовці словників брали активну участь Є.О. Февральов та П.П Чернецький – багатогранні філологи, досвідчені педагоги й вихователі молоді.

У середині 50-х років на кафедру прийшли вихованці відділення класичної філології Київського університету Н.О. Гайова-Шульга та Ю.В. Шанін і випускниці Харківського університету Н.І. Міняйлова-Шаповалова та Т.Ю. Хорошавіна.

Галі Вадимівна Казьєр очолювала кафедру з 1961 р. по червень 1978 р. – чудовий педагог і методист, співавтор словників. Викладачі кафедри розробляли нові методики, вели літературознавчі дослідження.

З вересня 1978 року кафедру очолив кандидат філологічних наук, доцент Шанін Ю.В., вихованець Київського державного університету ім. Т.Г.  Шевченка. Трудовий шлях Ю.В. Шаніна починався в далекому 1952 році, коли він прийшов викладачем на кафедру латинської мови Київського стоматологічного інституту. Ще в університеті він цікавився темою агоністики в давньогрецькій поезії, що й стало темою його кандидатської дисертації “Агонистика в древнегреческой поэзии”, яку він захистив у 1968 р. За 53 роки роботи на кафедрі, яку він очолював протягом останніх 27 років, Юрій Вадимович зробив значний внесок не тільки у формування курсу “Латинська мова та основи медичної термінології”, з переорієнтацією на медичну термінологію, також йому вдавалося плідно працювати як автору науково-популярних та наукових творів. Багато років професор Ю.В.Шанін був членом Спілки письменників України. Серед більш ніж 500 наукових та науково-популярних праць можна  згадати його основні монографії “Герои античных стадионов” (Москва, 1971, 1979; Софія, 1978), “Олимпийские игры и поэзия эллинов” (Київ, 1980), “Міфи та люди Олімпії” (Київ, 1980; Варшава, 1989), “Олимпия. История античного атлетизма” (С.-Петербург, 2001), а також книги його спогадів “Не уставайте слушать стариков” та “На байдарке”. До останнього дня свого життя Юрій Вадимович керував кафедрою.

Плідно працювали у той період інші співробітники кафедри. Так, А.М. Поскрипко опублікувала статті про світосприймання давньоримського письменника і педагога Квінтіліана, вона ж у співавторстві створила посібник “Биология в образах и определениях” (1995).

Є.М. Шевченко видала підручник “Латинська мова і основи медичної термінології”, який тричі перевидавався (1992, 1996, 1999 рр.).

З червня 2005 року кафедру очолила О.Г. Кісельова – вихованка Київського державного університету ім.Т.Г. Шевченка. У своєму науковому доробку має численні видані підручники, навчальні посібники, спеціалізовані словники, понад 300 статей.

Кафедра латинської мови здійснює підготовку студентів усіх спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Фахівцями кафедри були розроблені примірні, навчальні, робочі програми з дисципліни «Латинська мова і медична термінологія» і «Латинська мова», враховуючи специфіку підготовки за спеціальностями: 222. Медицина, 221. Стоматологія, 225. Медична психологія, 226. Фармація, промислова фармація, 227.Фізична терапія, ерготерапія, 228. Педіатрія. Програми розробляються відповідно до нормативних документів: Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VІІ; Положення про організацію освітнього процесу в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, Положення про порядок оцінювання під час поточного та кінцевого контролю з дисципліни в НМУ імені О.О.Богомольця, освітньо-професійної програми підготовки магістра і навчального плану. Ґрунтовне  вивчення міжнародної наукової термінології сприятиме професійному розвиткові студентів не лише як фахівців, а і як гармонійно сформованих особистостей. Курс «Латинська мова і медична термінологія» сприяє засвоєнню як рідної, так і сучасних  європейських комунікативних мов, оскільки кожна з них містить фундаментальний субстрат  давньогрецького та латинського походження. З об’єктивних причин культурологічні питання виносяться як додаткові і також включаються в учбовий процес.

За останні 15 років працівниками кафедри опубліковано понад 80 доповідей та наукових статей термінологічного та літературознавчого характеру.   Зокрема, кафедрою були розроблені посібники і підручник, а саме: «Латинська мова та медична термінологія», «Практикум по латинскому языку и медицинской терминологии», «Латинська мова та медична термінологія (робочий зошит)», «Medical Latin terminology workbook: study guide», «Лексичний додаток з дисципліни «Латинська  мова та медична термінологія», «Лексичний мінімум з латинської мови (для студентів фармацевтичного факультету)», «Lexicon terminologiae medicinalis» та інші.

У період з 2005-2020 рр. на кафедрі були захищені 9 кандидатських робіт. Сфера наукових інтересів фахівців кафедри представлена такою проблематикою:

1) лінгвокультурологічному вивченню античної спадщини присвячені роботи: Галамаги О.В. «Сакральний латиномовний текст доби античності: лінгвокогнітивні, прагмакомунікативні та генеалогічні виміри»,      Малунової Г.Д.  «Концептуальний простір «Апології Сократа»  Платона: лінгвокультурологічний аспект», Ніколаєнко О.А. «Ораторський дискурс у давньому Римі: культурологічний та функціонально – стилістичний виміри (на матеріалі промов республіканської доби)»,  Черненко Н.А. «Вербалізація концепту ДОБРОЧЕСНІСТЬ у європейських лінгвокультурах (на матеріалі латинської, французької, англійської та української мов)»;

2) науково-дослідницьке вивчення ранньомодерної латини  представлене у праці Ластовець М.Ю. «Лінгвопоетика латинськомовних авторів ранньомодерної України кін. XVII – поч. XVIII ст.»;

3) дослідженню словотвору латинської мови присвячена робота       Єрьоміної О.Ю. «Композиція у словотворі латинської мови: структурно-типологічний та семантичний аспекти»;

4) дослідженню терміносистем, зокрема вивченню питань походження медичних термінів, присвячена праця  Бражук Ю.Б. «Натуроморфна метафора у медичній термінології (на матеріалі латинськомовних анатомічних термінів)»; проблематиці термінотворення і формування наукових термінів з використанням грецького субстрату присвячена робота Шпинти Г.М. «Грецький компонент у латинськомовній зоологічній номенклатурі»;  лінгвокогнітивному аспекту формування медичної, зокрема фармацевтичної термінології і номенклатури, присвячене дослідження Лехніцької  С.І. «Явище синонімії у фармацевтичній номенклатурі грецько-латинського походження: ономасіолого-дериваційний аспект».

 

*М.Ф. Владімірскій-Будановъ. Исторія императорского университета святого Владимира. Том 1. Ст о р . 425.

** Делосовета. 1843. № 77.

*** М.Ф. Владімірскій-Будановъ. Исторія и мператорскогоуниверситета святого Владимира. Том 1. Стор. 206.

 

 

Засновником кафедри і першим її завідувачем був з 1933 року Михайло Федорович Кніпович – вчений, філолог, класик, автор багатьох посібників і підручників. Прекрасний методист, гуманна людина, вчитель і вихователь молоді. Пропрацював у КМІ 30 років до самої смерті. Серед його наукових праць є такі, що використовуються і до цього часу, зокрема “Латинсько-українсько-російський словник” К., 1948.

З 1953 по 1961 рр. завідувачем кафедри призначено П.П. Чернецького. Співавтор усіх словників, що на той час були видані кафедрою, відомий у Києві класик, прекрасний методист. Пропрацював у КМІ більш, ніж 20 років.

З 1961 року на посаду завідувача кафедри латинської мови була призначена Г.В. Казьер, яка на той час вже пропрацювала у КМІ 26 років. Автор цілої низки багатомовних словників медичної термінології, найдосвідченіший педагог та методист.

З вересня 1978 року кафедру очолив кандидат філологічних наук, доцент Ю.В. Шанин. Його основні наукові та науково-популярні праці присвячені ідеї гармонічного розвитку людини, а також спорту в античному світі. Знаний в Києві письменник та публіцист.

З червня 2005 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри латинської мови є О.Г. Кісельова, співавтор медичних словників, автор численних статей у наукових та науково-популярних журналах.