Головна/Загальні відомості/Кафедри/Кафедра фармакології/Студентський науковий гурток

Кафедра фармакології

Студентський науковий гурток

Загальна інформація:

Завідувачка кафедрою: д.мед.н., професор Зайченко Ганна Володимирівна

Керівник гуртка: асистент Горбач Анна Олександрівна

Староста гуртка: студентка 3 курсу, медичного факультету №1, Ковальова Аліна

Адреса: Пр-т. Перемоги 34, фізико-хімічний корпус НМУ імені О.О. Богомольця, кафедра фармакології.

Контакти:

Завідувачка кафедрою, д.м.н, професор Зайченко Ганна Володимирівна – 067 750 57 96
Керівник гуртка, асистент Горбач Анна Олександрівна – 063 862 69 01
Староста гуртка, Ковальова Аліна – 096 028 38 62

Історія гуртка (дата створення) та видатні вихованці гуртка:

Витоки кафедри фармакології беруть початок у 1841 році, коли в університеті Св. Володимира серед перших десяти була створена кафедра з назвою „Врачебное веществословие с рецептурой”. Серед завідувачів кафедри були такі видатні вчені, як М.І. Козлов, О.П. Вальтер, В.І. Дибковський, Ю.П. Лауденбах, Г.Л. Шкавера, О.І. Черкес, І.С. Чекман.

Активну участь в науковій роботі кафедри беруть студенти – члени наукового студентського гуртка. Наукова пошукова робота студентів – один із варіантів організації навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Науковий студентський гурток кафедри фармакології активно функціонує з 1945р., хоча окремі дослідження проводилися студентами на базі кафедри під керівництвом її вчених і до цього часу.

За останні роки в нашому Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця значно підвищився науковий рівень студентських дослідницьких робіт, більш актуальною і конкретною стала їхня тематика. Для сучасного лікаря необхідне вміння творчо мислити над кожним складним клінічним випадком. Студентські наукові гуртки допомагають виховувати грамотних лікарів для практичної охорони здоров’я, а також добирати і готувати кадри для кафедр медичних вузів та НДІ з числа найбільш обдарованих і працьовитих студентів.

Студенти готують змістовні доповіді, які ґрунтуються на сучасних поглядах щодо застосування лікарських препаратів. Для цього потрібно виявити зацікавленість студентів, запропонувати теми майбутніх наукових досліджень та допомогти дібрати матеріал, виконати практичну роботу.

Робота у науковому гуртку стала першим етапом у діяльності багатьох видатних учених, чудових фахівців. У студентські роки активним гуртківцем кафедри фармакології був член- кор. НАН і АМН України, професор Тринус Ф.П., який багато років був директором профільного інституту фармакології і токсикології, професор Чеботарьова В.Д. – багаторічний декан педіатричного факультету. Багато вихованців кафедри захистили докторські, кандидатські дисертації і плідно працюють на кафедрі (Горчакова Н.О., Бабак В.В., Бондур В.В., Дяченко В.Ю., Клименко О.В., Савченко Н.В., Шумейко О.В., Дорошенко А.І.), а також у науково-дослідних інститутах (Дужак В.Г., Вікторов О.П., Шатило В.Б., Бульда В.І., Свіщенко Є.П., Маньківський Б.М., Бурчинський С.П., Кущ В.М.).

Робота гуртка спрямована на:

Підвищення рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів.
Ознайомлення студентів з новими фармакологічними дослідженнями та новинками серед лікарських засобів.
Організацію досліджень у катедральній лабораторії, опанування студентами її обладнання.
Відкриття наукового потенціалу студентів та підготовка науко-дослідницьких робіт.
Розвиток наукового мислення та аналітичних здібностей у гуртківців.

На базі кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця регулярно відбуваються засідання студентського наукового гуртка. Кожен охочий студент може підготувати доповідь згідно теми засідання, в чому йому допоможуть викладачі кафедри.

Співпраця з іншими гуртками:

з СНГ кафедри акушерства та гінекології інституту післядипломної освіти
з СНГ кафедри онкології
з СНГ кафедри мікробіології
з СНГ сексології та андрології
з СНГ кафедри біохімії
з СНГ клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики
з СНГ кафедри офтальмології
з СНГ кафедри педіатрії
з СНГ кафедри нейрохірургії

План засідань на 2023-2024 навчальний рік:

«Лікувати чи омолоджувати. На що здатні лікарські препарати ботулотоксинів? Сьогодення та майбутнє» 03.10.2023
Міждисциплінарне засідання кафедри фармакології та кафедри офтальмології НМУ: «Синдром сухого ока. Від діагностики до фармакологічної корекції» 23.11.2023
Міждисциплінарне засідання кафедри фармакології та кафедри нейрохірургії: «Фармакологічна підтримка нейрохірургічних втручань» 18.12.2023
Міждисциплінарне засідання кафедри фармакології та кафедри педіатрії: «Сучасне лікування кашлю у дітей. Погляд педіатрів і фармакологів на проблему» Січень 2024
Спільне засідання з кафедрою акушерства та гінекології: «Контрацептиви: в яких випадках ефектів більше ніж один?» Лютий 2024
«Противірусні препарати: нові тенденції та перспективи» Березень 2024
Міждисциплінарне засідання кафедри фармакології та кафедри алергології та імунології, кафедрою патофізіології НМУ: «Протиалергічні ЛЗ. Що нового для лікарів та фармацевтів» Квітень 2024

Дати засідань орієнтовні та можуть змінюватись. Для отримання детальної інформації відвідайте Facebook кафедри *https://www.facebook.com/nmu.pharma/* або зверніться до старости гуртка.

Міждисциплінарне засідання кафедри фармакології та кафедри офтальмології НМУ імені О. О. Богомольця «Синдром сухого ока. Від діагностики до фармакологічної корекції», 23.11.2023 р.

23 листопада 2023 року відбулося міждисциплінарне засідання студентських наукових гуртків (СНГ) кафедри фармакології та кафедри офтальмології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Тема засідання: “Синдром сухого ока: від діагностики до фармакологічної корекції”.

Захід відбувся у змішаному форматі, об’єднуючи в собі присутніх в аудиторії учасників, так і тих хто знаходився онлайн. Більше 40 студентів проявили зацікавленість у проблемі.

Засідання розпочала завідувачка кафедри фармакології, д. мед. н., професор Ганна Зайченко. Вона детально розглянула статистику поширення синдрому сухого ока та висвітлила етіологічні фактори, що призводять до його виникнення. З доповіді професора стало відомо, що тепер ця патологія носить назву «хвороба сухого ока». Професорка поділилася інформацією про сучасні лікарські засоби та підходи до консервативного лікування цього захворювання, акцентуючи на важливості ранньої діагностики та вчасного лікування. Цікава була інформація про допоміжні речовини, що впливають на ефективність обраної терапії.

На заході були присутні і гості з кафедри офтальмології, зокрема доцент Рижова Ірина Петрівна. Вона долучилася до обговорення, розкриваючи аспекти офтальмологічної сторони синдрому сухого ока та надаючи важливі клінічні вказівки щодо діагностики та лікування.

На засіданні виступили студенти з доповідями, представляючи свої теоретичні та практичні напрацювання, з проблемами хвороби сухого ока. Презентації були цікаві, актуальні, цікаво оформлені, що вказує на завзятість та зацікавленість учасників СНГ. Учасники мали можливість ознайомитися з актуальними дослідженнями та новинками у лікуванні хвороби сухого ока.

Засідання виявилося плідним форумом для обміну думками та дослідницькими ідеями між студентами та викладачами обох кафедр де студенти висловлювали свої думки, задавали питання та обмінювалися досвідом. Це сприяло взаємному навчанню та розвитку аналітичних навичок учасників. Подібні ініціативи сприяють поглибленню знань студентів та створенню кросдисциплінарних зв’язків між різними галузями медичної науки.

Ми вдячні всім учасникам за активну участь та співпрацю у розвитку студентського наукового середовища нашого університету. Бажаємо подальших наукових досягнень та плідної співпраці у майбутніх наукових заходах!

3 жовтня 2023 року на кафедрі фармакології Національного Медичного Університету імені О. О. Богомольця відбувся захоплюючий студентський науковий гурток, присвячений важливій темі – “Лікувати чи омолоджувати. На що здатні лікарські препарати ботулотоксинів? Сьогодення та майбутнє.”

Засідання гуртка пройшло в змішаному форматі, зібравши багатьох зацікавлених учасників. На ньому були присутні завідувачка кафедри фармакології НМУ імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко та викладачі кафедри фармакології. В заході взяли участь більше 50 студентів різних факультетів університету.

Центральною темою обговорення була роль ботулотоксинів у медицині та косметології. Учасники гуртка представили цікаві доповіді, де розглянули різні аспекти використання ботулотоксинів у клінічній практиці та косметологічних процедурах. Доповіді включали аналіз сучасних методів та можливостей застосування ботулотоксинів, а також виокремлювали перспективи їхнього використання у майбутньому.

Присутні на заході вели активну дискусію, обмінюючись думками та ідеями щодо застосування цих препаратів у лікуванні та косметичних цілях. Завдяки активній участі студентів і професорсько-викладацькому складу, гурток став цікавим і продуктивним форумом для обговорення сучасних та майбутніх можливостей ботулотоксинів.

Завідувач кафедри фармакології, професор Ганна Володимирівна Зайченко висловила подяку усім учасникам за їхній внесок у цей науковий захід та наголосила на важливості подібних ініціатив для розвитку наукової спільноти студентів.

Студентський науковий гурток на кафедрі фармакології виявився успішним та надихаючим заходом, що показав великий інтерес студентів до актуальних проблем сучасної медицини та косметології. Учасники гуртка залишилися з новими знаннями та ідеями для подальших досліджень у цій захоплюючій області.

Ми вдячні всім, хто взяв участь у цьому заході, і очікуємо на подальшу співпрацю та наукові досягнення в галузі фармакології та медицини.

СНГ кафедри фармакології провів засідання щодо протидії COVID-19

5 квітня на кафедрі фармакології відбулося засідання студентського наукового гуртка, присвячене COVID-19 «Фармакологія COVID-19. Від профілактики до боротьби з ускладненнями». На заході, що проходив у форматі онлайн на платформі ZOOM, були присутні завідувачка кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорка Ганна Зайченко, викладачі кафедри, а також 70 студентів з різних факультетів Університету.

SARS-CoV-2 (скорочено від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2), перекладається як «Важкий Гострий Респіраторний Синдром Коронавірус 2», раніше відомий як новий коронавірус 2019 (2019-nCoV) – одноланцюговий РНК-вмісний штам виду SARSr-CoV роду бетакоронавірусів, що вперше був генетично виявлений у 2019 році у пробі пацієнта з атиповою пневмонією під час спалаху пневмонії в Ухані 2019-2020 років. Затверджена ВООЗ назва хвороби – коронавірусна хвороба 2019, скорочена офіційна назва Covid-2019 або COVID-19, що є абревіатурою від англ. Coronavirus disease 2019, де взято для скорочення Coronavirus disease. Разом із запровадженням нової назви вірусу, ВООЗ 11 лютого 2020 року відзначили його спорідненість з вірусом SARS-CoV, що спричинив у 2002-2004 роках тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS).

На сьогодні вчені виявили багато різних штамів вірусу SARS-CoV-2, але найбільше занепокоєння викликають такі:

«Дикий» (L) – уперше зафіксовано в Китаї в грудні 2019 року;
«Альфа» (B.1.1.7) – уперше виявили у Великій Британії в грудні 2020 року;
«Бета» (B.1.351) – уперше зафіксовано в Південно-Африканській Республіці в грудні 2020 року;
«Гама» (P.1) – уперше знайдений у Бразилії в січні 2021 року;
«Дельта» (B.1.617) – уперше виявлений в Індії у квітні 2021 року.
26 листопада 2021 року ВООЗ за порадою Технічної консультативної групи ВООЗ з еволюції вірусів (TAG-VE) назвала варіант B.1.1.529 варіантом, що викликає занепокоєння, під назвою «Омікрон».

Специфічного лікування нової коронавірусної хвороби не існує, але наявні противірусні препарати можуть бути призначені лікарем.

Лікування COVID-19 розпочинається частіше всього вдома, амбулаторно. Найбільш ефективним і доказовим препаратом є противірусний лікарський засіб Молнупіравір, що представлений студенткою Маргаритою Власик (10305п). Засіб являє собою проліки, що метаболізуються до аналога рибонуклеозиду N-гідроксицитидину (NHC). NHC розподіляється у клітини та фосфорилюється з утворенням фармакологічно активного рибонуклеозид-трифосфату (NHC-TP). NHC-TP діє за рахунок механізму, що реалізується завдяки вбудовуванням NHC-TP у вірусну РНК за допомогою ферменту РНК-полімерази і призводить до накопичення помилок у геномі вірусу, результатом чого є пригнічення реплікації. Особливістю даного препарату є те, що його не схвалено для застосування у дітей і підлітків віком до 18 років; у період вагітності та лактації; для профілактики COVID-19; для осіб, які потребують госпіталізації через COVID-19; для застосування довше 5 днів.

Доповідь Лілії Єрмоленко (гр. 10102) присвячена Паксловіду. Було показано, що Paxlovid є препаратом прямої дії, що знижує ризик важкого перебігу хвороби, це ліки, що складаються із двох окремих компонентів – нірматрелвіру та ритонавіру. Нірматрелвір блокує роботу одного з ключових білків SARS-COV-2, що потрібен вірусу для створення нових копій. Ритонавір запобігає розпаду Нірматрелвіру до того, як останній завершить свою роботу. На даний час Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт щодо поставок препарату, що сприятиме покращенню результатів одужання пацієнтів і зменшить побічні прояви COVID-19.

Анна Загорулько (гр. 10405) надала порівняльну характеристику Молнупіравіра і Паксловіда та показала необхідність кожного з препаратів у алгоритмі лікування даної патології в залежності від ступеню важкості перебігу.

Золотарьова Карина (гр. 10119) презентувала новий противірусний препарат. Xocova (Енсітрелвір) – це пероральний противірусний засіб, що застосовують один раз на день протягом п’яти днів і пригнічує реплікацію SARS-CoV-2 шляхом вибіркового інгібування вірусної 3-химотрипсин-подібної протеази. Лікарський засіб є першим противірусним препаратом, що продемонстрував як клінічну симптоматичну ефективність щодо п’яти типових симптомів, пов’язаних з Omicron (первинна кінцева точка), так і противірусну ефективність (ключова вторинна кінцева точка) у переважно вакцинованій популяції пацієнтів з легким та помірним перебігом CОVІD-19, незалежно від факторів ризику, дані результати досліджень та огляду літератури представила молодий фармаколог.

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) є найбільшою глобальною кризою у сфері охорони здоров’я з часів спалаху пандемії грипу 1918 року. Це викликано коронавірусом 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), що проникає в клітини господаря через рецептори ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (ACE2) і нейропіліну (NRP1), що призводить до складного та гетерогенного респіраторного захворювання.

У продовження теми лікування COVID-19 Назар Голубнич (гр. 10103) представив доповідь: «Лікування COVID-19 назальними моноклональними антитілами – «Форалумаб». Даний препарат вироблений Tiziana Life Sciences і є моноклональним антитілом, що стимулює регуляторні Т-клітини імунної системи або протизапальні клітини, що призводить до зменшення запалення. Назальне введення пацієнтам з COVID-19 змогло послабити запальну Т-клітинну відповідь. Про це свідчить той факт, що у пацієнтів спостерігалося менше випадків пневмонії. Крім того, високі концентрації маркерів запалення в сироватці, включаючи інтерлейкін-6 (IL-6) і С-реактивний білок, були значно знижені. Експресія генів GIMAP7 і TGFB1 сягнула вгору, тоді як експресія гена NKG7 була знижена. Було виявлено, що каспаза-1, протеолітичний фермент, що бере участь у опосередкуванні запальних реакцій через активацію прозапальних інтерлейкінів, знижується не тільки в Т-клітинах, але також у В-клітинах і моноцитах у пацієнтів, які отримували форалумаб. Відомо, що каспаза-1 пов’язана з імуноопосередкованою патогенністю COVID-19 і погіршенням захворювання. Лікування форалумабом добре переносилося без серйозних побічних ефектів.

Інтерлейкін-6 (ІЛ-6) – плейотропний цитокін з широким спектром функцій, що підвищується при гострих запальних реакціях, механічних травмах, опіках, інфекціях, пухлинних процесах, стресах і смерті мозку. ІЛ-6 стимулює синтез СРБ і білків гострої фази. Він є більш раннім маркером запалення, ніж білки гострої фази, синтезовані в печінці. Значне підвищення концентрації ІЛ-6 спостерігається при запальних захворюваннях (перитоніт, коліт, гострий панкреатит, ревматоїдний артрит), генералізованих (сепсис) і важких місцевих інфекціях, травмах, пов’язаних з порушенням безперервності або цілісності тканин (великі хірургічні втручання), важких опіках, захворюваннях сполучної тканини, забійних ранах, некрозі. Синдром вивільнення цитокінів або CRS – це явище, що вважається ключовим у розвитку важкої форми COVID-19. Як свідчать численні дослідження, відбувається неконтрольоване вивільнення цитокінів, таких як IL-1, IL-6, IL-12 та IL-18, TNFα., IFNγ та інших медіаторів запалення, що, у свою чергу, можуть збільшувати альвеолярно-капілярний газообмін, тим самим зменшуючи оксигенацію в легеневій тканині. IL-6 є ключовим рушієм цього гіперзапального процесу при COVID-19.

Дар’я Скорохода (гр. 10119) свою доповідь присвятила препарату «Тоцилізумаб». Даний лікарський засіб уявляє собою рекомбінантне гуманізоване моноклональне антитіло до людського рецептора ІЛ-6 з підкласу імуноглобулінів IgG1, що одержують за допомогою ДНК-технології у клітинах яєчників китайського хом’ячка (СНО). Механізм дії якого заключається в тому, що селективно зв’язується та пригнічує як розчинні, так і мембранні рецептори ІЛ-6 (sIL- 6R і mIL-6R). 21 грудня 2022 року FDA схвалило використання внутрішньовенного (IV) тоцилізумабу для лікування COVID-19 у госпіталізованих дорослих, які отримують системні кортикостероїди та потребують додаткового кисню, ШВЛ

Широкий спектр нових механізмів дії лікарських засобів сприяв тому, що препарати різних груп проявляють тропність до SARS-CoV.

У своїй доповіді студентка Елеонора Кізенко (гр. 10102) показала, що флувоксамін – антидепресант, що є потужним інгібітором зворотного захоплення серотоніну, має спорідненість з підтипами серотонінових рецепторів, з сигма-1 рецепторами (агоніст), володіє незначною здатністю зв’язуватися з адренергічними, гістамінергічними, мускариновими рецепторами, виявив влив на SARS-CoV-2. Все це реалізується за рахунок того, що SARS-CoV-2 зв’язується з рецептором ACE2 на клітині, а це призводить до активації кислої сфінгомієлінази (ASM) і своєю чергою сприяє перетворенню сфінгомієліну на церамід. Система ASM/церамід полегшує вірусний вхід. Флувоксамін, інгібує утворення ASM та збагачених церамідами мембранних доменів, що призводить до зниження кількості вірусного проникнення в клітину. Слідуючим механізмом є вплив через рецептор сигма-1. Даний рецептор відіграє роль у реплікації SARS-CoV-2. Флувоксамін, як сигма-1-рецептор агоніст: послаблює реплікацію SARS-CoV-2; послаблює індукований реплікацією SARS-CoV-2 стрес ER у клітинах; запобігає ускладненням перебігу хвороби. Як було показано, легені мають високу експресію транспортера серотоніну, що свідчить про те, що біодоступнісь серотоніну переважно регулюється його транспортером в ендотелії легень. Флувоксамін проявляє протизапальну дію за рахунок інгібування переносника серотоніну, в легеневій тканині включно.

Одним із нагальних питань у лікуванні хворих COVID-19, це зменшення побічних ефектів і перебування у відділенні інтенсивної терапії, скорочення днів на штучній вентиляції легень і скорочення днів у лікарні. Всі вище перераховані вимоги можна досягти застосуванням Сабізабуліну. Даний препарат був представлений студенткою Дар’єю Ковтун (гр. 10102). При опрацюванні сучасних джерел літератури автором встановлено, що даний препарат відноситься до групи протипухлинних засобів (пероральний деполімеризатор мікротрубочок) і виявляє, крім протипухлинного, імунодепресивного, протизапального ефектів, ще і противірусну дію. Свої властивості, зокрема противірусні ефекти, препарат реалізує завдяки пригніченню реплікації вірусу та зниженню продукції і вивільнення цитокінів.

Студентка Дар’я Статкевич (гр. 10119) підсумувала огляд літератури та встановила, що препарат «Анакінра» є першим біологічним рекомбінантним препаратом, що діє як антагоніст рецептора IL-1, що інгібує IL-1a та IL-1ß, має короткий період напіввиведення (4-6 годин) і може вводитися підшкірно або внутрішньовенно, а це, своєю чергою, сприяє гнучкому дозуванні та знижує надмірну імуносупресію. Крім того, швидкий кліренс після припинення прийому препарату знижує прояви побічних ефектів, таких як гепатотоксичність, особливо у важкохворих пацієнтів.

Блок доповідей, що присвячені попередженню та лікуванню наслідків COVID-19, була розпочата доповіддю Владислави Рахновецької (гр. 10111) і присвячена антикоагулянтній терапії у пацієнтів із COVID-19. Було проведено порівняння ефективності низькомолекулярних гепаринів (Дальтепараин натрій, Еноксипарин, Нандропарин кальцій, Ревіпарин) у лікуванні даного захворювання. Продовженням даного питання стала доповідь Софії Коваленко (гр. 10114), де була дана характеристика прямих оральних антикоагулянтів у лікуванні та профілактиці тромботичних складнень при COVID-19.

Доповідь Катерини Медведєвої (гр. 10101) була присвячена інгібіторам АПФ та блокаторам ангіотензину2 (БРА) при COVID-19. Після аналізу сучасних джерел літератури доповідачка зробила висновки, що використання інгібіторів АПФ при COVID-19 не є доречним, адже можливі ускладнення внаслідок накопичення брадикінінів. БРА здатні блокувати виникнення брадикінінового шторму, так як інгібують РАС ефективніше за іАПФ, а також БРА не пригнічує АПФ, що в подальшому призводило б до утворення надлишкового брадикініну. Серед даних, наданих у дослідженнях, при порівнянні лікування коронавірусної інфекції у хворих з АГ, які мали відповідне лікування сартанами та іАПФ, та у хворих, які не мали АГ, відмічається: підвищення важкості перебігу інфекційного захворювання у хворих, що приймали інгібітори РАС, відсутність підвищення рівня смертності та необхідності госпіталізації серед хворих, які приймали препарати інгібітори РАС.

Однією з найбільших проблем сьогодні залишається профілактика COVID-19 у вразливих групах та групах підвищеного ризику. Єдиним профілактичним засобом для цих груп є моноклональні антитіла, але їм перешкоджає схильність вірусу еволюціонувати, щоб уникнути нейтралізації.

Слідуюча робота була презентована Світланою Бєлінською (гр. 10305п) і присвячена впливу урсодезоксихолевої кислоти для попередження інфікування COVID-19. Рецептори вірусу-хазяїна є логічними терапевтичними мішенями, оскільки вони необхідні для проникнення вірусу SARS-CoV-2 в клітини й інфікування. Серед них особливо привабливим є ангіотензинперетворювальний фермент 2 (АПФ2). АПФ2 – це трансмембранна карбоксипептидаза з високою субстратною специфічністю, в тому числі до ангіотензину II, що діє як основний рецептор для SARS-CoV-2. Відповідно, COVID-19 переважно вражає тканини, що експресують АПФ2, такі як легені, серцево-судинна система, травний тракт і жовчовивідні шляхи. Оскільки АПФ2 є білком клітини-господаря, на його експресію навряд чи вплинуть мутації вірусу. Тому терапія, що модулює експресію АПФ2, може бути ефективною проти декількох варіантів SARS-CoV-2 з вищим генетичним бар’єром до резистентності. Цей механізм діє в деяких тканинах, уражених SARS-CoV-2, включаючи епітелій шлунково-кишкового тракту та дихальних шляхів. Пригнічення сигналізації фарнезоидного рецептору X, за допомогою затвердженого препарату урсодезоксихолевої кислоти або фітостероїду z-гуггулстерону (ZGG), зменшує експресію АПФ2 та інфікування SARS-CoV-2.

Патофізіологічні механізми та фармацевтична терапія аносмії, спричиненої SARS-CoV-2 була висвітлена студенткою Ольгою Заріцькою (гр. 10112). Доповідачка представила механізм розвитку даного ускладнення та, згідно огляду літератури, перспективні шляхи фармакологічного «тренування нюху» за допомогою кортикостероїдів, цитрату натрію, інтраназальних форм вітаміну А, системних омега-3 поліненасичених кислот.

Продовженням розгляду ускладнень, що відмічаються в результаті перенесеного COVID-19 стала робота Іллі Воробей (гр. 10119), де детально описано розлади психічного здоров’я, пов’язані з COVID-19 і шляхи фармакологічної корекції, що направлені на зменшення даних ускладнень.

Приєднання бактеріальної інфекції на тлі COVID-19 потребує застосування в схемах лікування більш сучасних антибактеріальних засобів, що не викликають резистентність у мікроорганізмів. Ангеліна Пономаренко (гр. 10402) присвятила свою доповідь новому антибіотику тейксобактину, що відкритий у 2015 році. Антибіотик, що активний проти грампозитивних бактерій, блокує синтез пептидоглікану, зв’язуючи одночасно як бактопренолдифосфат (аналогічно бацитрацину), так і мурамілбактопренолдифосфат (як глікопептиди). Синтез тейхоєвих кислот також блокується шляхом зв’язування та блокування їх попередника ліпіду ІІІ. Численні клітинні мішені роблять розвиток стійкості майже неможливим. Не проникає через зовнішню мембрану грамнегативних мікробів. Антибіотики як група лікарських засобів характеризуються високим ризиком розвитку різноманітних побічних реакцій (специфічних і неспецифічних, біологічних, токсичних тощо). У тейксобактина побічні реакції ще не вивчені, тому потрібен час на подальші дослідження.

Завдяки досконалій організації керівниці СНГ кафедри фармакології, асистентки кафедри фармакології Анни Горбач зустріч пройшла на належному технічному рівні. Модерувала засідання староста студентського наукового гуртка кафедри фармакології, студентка третього курсу медичного факультету №1 Олександра Клименко.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наступні засідання, про які буде повідомлено заздалегідь у соціальних мережах Університету.

АНОНС

ЗАСІДАННЯ 2022-2023 Н.Р.

25 січня 2023 року на кафедрі фармакології відбулося засідання студентського наукового гуртка. Тема: «Фармакологія мігрені». На заході, що проходив в форматі онлайн на платформі ZOOM, були присутні завідувач кафедри, д,м.н., професор Зайченко Г.В., викладачі кафедри фармакології, а також 58 студентів з різних факультетів університету.

На порядку денному розглядались питання, пов’язані з фармакологічним вирішенням проблеми лікування мігрені. У вступному слові професор Зайченко Г.В. зазначила поширеність в популяції та основні соціальні аспекти проблеми (даним захворюванням страждає приблизно 10-16% населення світу, а це майже 1 млрд. людей в світі. Жінки:чоловіки = 3:1) і можливі шляхи її подолання.

Грунтовну доповідь на тему: «Застосування моноклональних антитіл для профілактики і лікування мігрені. Сучасні підходи і методики» зробила студентка медичного факультету №4, 10401, Ковальова Аліна. Робота присвячена порівняльній характеристиці препаратів моноклональних антитіл, що застосовуються у вирішені даної проблеми. Низька побічна дія на ЦНС при високій ефективності.

Новий аспект у вирішенні антимігренозної терапії висвітлено студенткою медичний факультет №1, гр. 10102 Ковтун Дар’єю в доповіді: «Засоби для лікування мігрені. Гепанти». Було показано значення нейропептида CGRP у формуванні болю при мігрені, результати досліджень та світовий досвід застосування даної групи препаратів у лікуванні захворювання.

Виступ студентки медичного факультету №2, гр. 10217 Олійник Надії був присвячений: «Триптани та їх роль у лікуванні мігрені». У своєму виступі Надія зупинилась на властивостях триптанів, їх застосуванні при профілактичній та лікувальній терапіях мігрені.

Про унікальний новітній препарат, що використовується для усунення мігреней з аурою або без неї в дорослих, схвалений Європейською комісією і дозволений до викоритсання в серпні 2022 року, була присвячена доповідь Семенової Анастасії, студентки медичного факультету №1, 10102 «Lasmiditan. Новітній метод лікування мігрені».

Завершенням засідання була плідна дискусія, та діалог у режимі «питання-відповідь». Запропонована тема наступного між кафедрального засідання: «Фармакологія бронхіальної астми: існуючі терапевтичні підходи та іновації».

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наступні засідання, про які буде повідомлено заздалегіть у всіх соціальних мережах університету.

24 лютого 2023 року на кафедрі фармакології відбулось міжкафедральне засідання студентського наукового гуртка кафедр фармакології, патологічної фізіології, клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики. Тема зустрічі: «Фармакологія бронхіальної астми (БА): існуючі терапевтичні підходи та інновації». На заході, що проходив в форматі онлайн на платформі ZOOM, були присутні завідувач кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця, д,мед.н., професор Зайченко Ганна Володимирівна, запрошені гості: завідувач кафедри клінічної імунології, алергології з курсом генетики НМУ, д.мед.н., професор Курченко Андрій Ігорович та завідувач кафедри патологічної фізіології НМУ, д.мед.н., професор Зяблицев Сергій Володимирович, викладачі 3-х кафедр, а також 68 студентів з різних факультетів університету.

На порядку денному розглядались питання, пов’язані з клініко-імунологічними та патофізіологічними аспектами перебігу бронхіальної астми (БА) і фармакологічним менеджментом захворювання традиційними і інноваційними лікарськими засобами. У вступному слові професор Зайченко Г.В. зазначила поширеність БА в популяції, основні соціальні аспекти проблеми, можливі шляхи фармакологічної корекції, приділила увагу фармацевтичним аспектам, зокрема сучасним доставковим пристроям (інгаляторам).

Професор Курченко А.І. в своєму виступі розставив основні імунологічні акценти розвитку БА, звернув увагу на генетичні поліморфізми, причетні до етіології, патогенезу та різних клінічних форм перебігу БА.

В продовження висвітлення питання імунологічних змін в організмі людини при БА, виступив студент медичного факультету №2, 10211 гр., посол європейської молоді в Україні в рамках Регіональної комунікаційної програми ЄС, Пасічник Богдан, він зробив доповідь на тему: «Імуногенетика бронхіальної астми». Дана робота представлена результатами дослідження проведеними кафедрою клінічної імунології, алергології з курсом генетики протягом останнього року. Керівник роботи: завідувач кафедри клінічної імунології, алергології з курсом генетики НМУ, д.мед.н., професор Курченко А. І. та куратор студентського наукового гуртка: к.мед.н., доцент Турова Л.О.

Було висвітлено дані про генетичні фактори ризику, що спричинюють розвиток “великої трійки алергічних хвороб” Genome-Wide Association Studies (GWAS): астма – 95%, алергічний риніт – 91% та алергічний дерматит 84%. Генетично детермінованими можуть бути наступні варіанти: схильність до гіперпродукції IgE; схильність до гіперреактивності бронхів; схильність до бронхосмазму; схильність до алергічних захворювань у цілому. Надані дані про гени, асоційовані із розвитком атопічної бронхіальної астми та особливості застосування різних бронхолітиків в залежності від дефекту дефектів АDRβ2 та LTC4S (5q35).

Патофізіологічні зміни в організмі людини при БА висвітлив професор Зяблицев С.В. Зупинившись на досягненнях фундаментальних наук, що є підгрунтям сучасних поглядів на патогенез і фармакотерапію БА.

В продовження доповіді свого наукового керівника, виступив студент Андрущенко Василь (медичний ф-т №1, 10101 гр.) з інформацією про роль молекулярних порушень імунної системи в патогенезі бронхіальної астми. Зупинившись безпосередньо на патофізіологічних та патоморфологічних змінах дихальних шляхів при бронхіальній астмі.

Наступним блоком міжкафедрального засідання СНТ були доповіді, що ознайомили присутніх з інноваційними терапевтичними підходами до лікування БА.

Відкрили даний блок студентки медичного факультету №1, 10102 групи (науковий керівник проф. Горчакова Н.О.). Семенова Анастасія надала інформацію про новий комбінований препарат «Трімбоу» (потрійна комбінація глюкокортикоїда (беклометазону), бета-адреноміметика (формотеролу) і бронхоселективного холіноблокатора (глікопіронію).

При дослідженнях було показано, що в порівнянні з комбінацією тіотропію бромід+ БДП/ФФ достовірно збільшував час до розвитку першого загострення БА.

Дана доповідь підкреслила важливість фіксованих комбінацій селективних β_2-адреноміметиків, холінолітиків разом з глюкокортикостероїдів у лікуванні БА, їх переваги, клінічні, фармакологічні, фармакоекономічні тощо.

В продовження ознайомлення з новими препаратами, Ковтун Дарина показала особливості застосування нового біофармацевтичного препарату «Тезепелумаб» у лікуванні БА. Доповідач розповіла, що це повністю людське моноклональне антитіло (імуноглобулін G2λ), мішенню якого, є стромальний лімфопоетин тимуса (TSLP). Натепер, він є єдиним біологічним препаратом, схваленим для лікування тяжкої астми без обмежень щодо біомаркерів чи фенотипу.

Особливість в застосуванні: один раз в 4 тижні, що дуже зручно для пацієнта та попереджає розвиток неконтрольованої БА.

Єрмоленко Лілія присвятила свою доповідь біотехнологічному препарату бенралізумабу. Він представлений на світовому фармацевтичному ринку під торговою назвою «Фазенра». Препарат розроблений для терапії еозинофільної БА. Автором представлені особливості патогенезу і складності у традиційному лікуванні еозинофільної БА, переваги для нового терапевтичного рішення за допомогою препарату моноклональних антитіл. Презентовані переваги нового препарату в порівнянні з іншими препаратами моноклональних антитіл. Результати відкритих клінічних досліджень на всіх етапах показали, що бенралізумаб знизив прояви симптомів астми, зменшив кількість нападів астми, а також дозволив повністю чи частково відмовитися від прийому глюкокортикостероїдів пацієнтам зі стероїдозалежною астмою з різними рівнями еозинофілів у крові.

Маємо надію, що в найблищий час даний препарат з’явить на ринку України та стане «рятівним кругом» для хворих БА.

В доповіді «Нові імунологічні препарати для лікування бронхіальної астми» Студентка 3 к., медичний факультет №4, гр. 10401 Ковальова Аліна підсумувала стан на ринку України застосування ЛЗ моноклональних антитіл при БА.

В яскравій доповіді: «Терапія пульмопротекторами – сучасний підхід до лікування БА» Олійник Надія, студентка медичного факультету №2, гр.10217 надала інформацію про пульмопротектори. Дана група ЛЗ – новий підхід до захисту бронхів і попередження приступів БА за допомогою фітопротекторів – осмолітів. Різні живі організми з метою цитопротекції розробили різноманітні механізми захисту від стресу. Бактерії мають здатність виробляти особливі сполуки – осмоліти. Через їхнє накопичення мікрорганізми чинять опір згубним наслідкам виходу із клітин води. Осмопротектори не взаємодіють безпосередньо з макромолекулами у водному розчині, а лише з молекулами води, що прилягають до поверхні білка, збільшуючи гідратацію макромолекули, внаслідок чого спостерігається відштовхування білків.

Доповідач розказала про новий вітчизняний препарат «Ектобріс» (виробник «Юрія-Фарм», Україна). Даний препарат містить ектоін для інгаляційної терапії за допомогою небулайзера. Ектоін завдяки утворенню структурованого гідрокомплексу здатна захищати клітини респіраторного епітелію від алергенів, вірусів, бактерій, хімічних агентів.

Цікавим та виконаним на високому технічному рівні, був виступ студентки 3 курсу, медичного факультету №2, гр.10210 Безпалової Владислави (науковий керівник доц. Гнатюк В.В.) на тему: «Нові можливості в лікуванні бронхіальної астми. Антилейкотриєнові препарати».

Владислава показала патофізіологічний механізм виникнення БА та акцентувала увагу на розмаїття лейкотрієнових рецепторів і ЛЗ, що проявляють блокуючий вплив на дані рецептори. Надала інформацію про показання та протипоказання до даної групи препаратів, підкреслила перспективні напрями у лікуванні захворювань, не лише респіраторної системи.

У фінальній частині засідання студентка 2 курсу медичного факультету №1, 11105 групи Божко Євгенія (науковий керівник д.мед.н., Зайченко Г.В.) в доповіді на тему: «Сучасні ліки для контролю бронхіальної астми. Що пропонує доказова медицина?» висвітлила сучасні, засновані на підґрунті доказової медицини, підходи до лікування різних форм БА, з урахуванням персоніфікації (Медицина 4 Р), принципів прецизійної медицини.

Наприкінці засідання відбулася плідна дискусія, діалог у режимі «питання-відповідь».

На завершені спільного засідання СНГ трьох кафедр була анонсована тема наступного міжкафедрального засідання: «Фармакологія кохання або контрацептивні засоби, що можуть бути використанні задля…».

Цікаво, динамічно, інтерактивно, на «одному диханні» пройшла зустріч майбутніх лікарів, а поки сумлінних здобувачів медичної освіти і досвідчених викладачів, завдяки організаційно-технічній підтримці керівника СНГ кафедри фармакології, асистента Горбач Анни Олександрівни, ретельній підготовчій роботі і вдалій модерації заходу старостою студентського наукового гуртка кафедри фармакології студентки 3 курсу, медичного факультету №1 гр. , Клименко Олександри.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наступні засідання, про які буде проходити 20 квітня 2023 р., про що буде повідомлено завчасно у всіх соціальних мережах університету.

Науково-педагогічний колектив кафедри фармакології безмірно вдячний запрошеним гостям, спікерам, і звісно всім учасникам засідання!