НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра терапевтичної стоматології

Наукова робота

Відповідальний співробітник

 

Коленко Юлія Геннадіївна, професор, д.мед.н.,

044-483-13-20, kolenko.julia@gmail.com, terstom.nmu@gmail.com

 

Основні напрямки роботи

 

Ініціативно-пошукова НДР: 2019-2021 рр.

«Розробка та впровадження науково обґрунтованих алгоритмів ранньої діагностики та диференційованого лікування захворювань твердих тканин зубів та пародонту» (Development and implementation of scientifically grounded algorithms for early diagnosis and differentiated treatment of diseases of hard tissues of teeth and periodontal diseases)

 

Державний реєстраційний номер: 0119U104010

 

УДК: 616.31; 617.52-089, 616.314.13/.14+616.314.16+616.311.2+616.314.16+616.716.85+616.311]-07-08

 

Мета роботи:

Обґрунтувати алгоритми ранньої діагностики, лікування і профілактики захворювань пародонта та твердих тканин зубів шляхом розробки та впровадження диференційованих схем лікувальних та профілактичних заходів на етапах лікування (To justify the algorithms for early diagnosis, treatment and prevention of periodontal diseases and hard tissues of the teeth by developing and implementing differentiated treatment and prevention measures at the stages of treatment.).

 

Задачі дослідження:

  1. Вивчити розповсюдженість хвороб пародонта та твердих тканин зубів.
  2. Визначити клінічні особливості перебігу хвороб пародонта та та твердих тканин зубів.
  3. Удосконалити методи ранньої діагностики та комплексного обстеження хвороб пародонта та твердих тканин зубів.
  4. Розробити та впровадити необхідний лікувально-профілактичний обсяг комплексних заходів при захворюваннях пародонта та твердих тканин зубів.
  5. На основі клініко-лабораторних досліджень визначити ефективність запропонованих методів профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів та пародонта у найближчі та віддалені терміни спостережень.

 

Методи дослідження:

 

  • Клініко – рентгенологічні
  • Індексна оцінка стану порожнини рота
  • Функціональні
  • Лабораторні
  • Мікробіологічні
  • Біохімічні
  • Експериментальні патогістологічні
  • Експериментальні біохімічні
  • Електронно-мікроскопічні
  • Фізико-хімічні;
  • Соціально-гігієнічні
  • Медико-соціологічні
  • Інтерактивне дослідження
  • Остеометричні
  • Денситометричні
  • Дерматогліфічний
  • Статистичний: варіацийний та кореляційний аналіз.

 

 

Стратегічний пріоритетний напрям інноваційної діяльності: Впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики

 

Очікувані результати: поліпшення ефективності діагностики та лікування хворих.

 

Практична цінність роботи: виконання роботи дозволить розробити науково обґрунтовані алгоритми ранньої діагностики и диференційованого лікування захворювань твердих тканин зубів та пародонту.

 

Результати ініціативно-пошукової роботи кафедри за 2014-2019 рр.

 

Тема НДР «Інноваційні підходи до діагностики та лікування твердих тканин зубів, захворювань  пародонта та слизової оболонки порожнини рота»

 

УДК: 616.314.13/.14+616.311+617.528]-07-085

№ держреєстрації  0114U001355

 

 

Мета роботи

підвищити ефективність діагностики, лікування і профілактики захворювань твердих тканин зубів, пародонта та СОПР шляхом розробки та впровадження інноваційних схем лікувальних та профілактичних заходів на етапах лікування.

 

 

Методи дослідження

  • Клініко – рентгенологічні
  • Індексна оцінка стану порожнини рота
  • Функціональні
  • Лабораторні
  • Мікробіологічні
  • Біохімічні
  • Експериментальні патогістологічні
  • Експериментальні біохімічні
  • Електронно-мікроскопічні
  • Фізико-хімічні;
  • Соціально-гігієнічні ;
  • Медико-соціологічні;
  • Інтерактивне дослідження.
  • Остеометричні;
  • Денситометричні;
  • Дерматогліфічний,
  • Статистичний: варіаційний та кореляційний аналіз.

 

 

За темою НДР

 

ЗАХИЩЕНО: докт.дис.робіт 2
канд.дис.робіт 12
ОПУБЛІКОВАНО: СТАТЕЙ* 260 178  фахових видання ДАК

    4  SCOPUS

 56   за кордоном
∑ h-індекс

за Google Scholar**

93
ТЕЗ 74 19 за кордоном
ЗРОБЛЕНО: доповідей 176 15  за кордоном
ВИДАНО: монографій 3
підручників 7
посібників 8
метод.

рекомендацій

1
Інф.листів 1
ОТРИМАНО: ПАТЕНТИ*** 30
авторські свідоцтва 18
ВПРОВАДЖЕНО: ∑ актів впровадження 154

 

Рівень впровадження:

 

–     Місцевий

–     Обласний

–     Національний

–     Міжнародний

 

* http://ir.librarynmu.com

** https://scholar.google.com.ua

*** http://uapatents.com

*** http://base.uipv.org

 

Результати НДР:

 

  • До складу моделей рівнів інтенсивності карієсу зубів у чоловіків входять: – показники пальцьової дерматогліфіки (55,5%) – типи візерунків і значення їх асиметрії на пальцях кисті (33,3%), а також значення гребінцевих рахунків та їх асиметрії на пальцях кисті (22,2%); а моделей рівнів резистентності емалі зубів до карієсу – показники долонної дерматогліфіки (65,3%) – величина долонних кутів і значення їх асиметрії (26,5%), наявність візерунків і вісьових трирадіусів на долонях (16,3%), величина міжпальцевих гребінцевих рахунків між трирадіусами та значення їх асиметрії (14,3%) та величина індексу Каммінса і значення його асиметрії (8,2%). Найбільший внесок у дискримінацію, в обох випадках, найбільш часто вносять показники долонної дерматогліфіки (відповідно 66,7 і 75%).
  • У структурі захворювань тканин пародонта переважає генералізований пародонтит: 74,35% – в осіб літнього віку ; 81,45% – в осіб старечого віку.
  • Анаероби F. nucleatum та T. vincentii, симбіоз котрих є етіологічним чинником у розвитку виразково-некротичних захворювань СОПР, виділені приблизно в 50,0% випадків. При ураженнях СОПР токсико-алергійної етіології: представники родини Enterobacteriaceae не виділялися, F. nucleatum та T. vincentii, ентерококи, спірохети та гриби роду Candida приблизно у 10,0%.
  • Поширеність раку СОПР і червоної облямівки губ на тлі лейкоплакії становить 22,52%, на тлі червоного плоского лишаю – 2,76%. Найвищі показники злоякісного переродження виявлені у хворих на ерозивно-виразкову форму лейкоплакії – 24,7% та ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю – 11,3%.
  • В структурі передракових уражень СОПР переважають ерозивно-виразкова форма червоного плоского лишаю (44,21%), верукозна і ерозивно-виразкова форми лейкоплакії (41,37%).
  • Встановлена варіабельність процесів схильності до перебігу карієсу з середнім рівнем КПВ у соматично здорових чоловіків з різних регіонів України, підтверджена дерматогліфічними маркерами в їх регіональних варіантах.
  • У межах кожного адміністративно-територіального регіону України у соматично здорових чоловіків виявлені розбіжності дерматогліфічних показників між низьким і середнім рівнями КПВ.
  • Виявлено функціональні зміни стану нижнього альвеолярного нерва у хворих на компресійно-токсичну невропатію. Ступінь збереження функції нерва відносно протилежної сторони та вікових стандартів у хворих на компресійно-токсичну невропатію в середньому складає 54,74±7,11 %. Найбільший ступінь ураження нервових структур спостерігається при виведенні ендогерметика в канал нижньої щелепи (49,19±9,79 % збереження функції нерва).
  • Абразивні зубні пасти найбільш доцільно застосовувати у пацієнтів з пігментованими мінералізованими зубними відкладеннями; ферментативні – у пацієнтів з відкладеннями на фоні уражень тканин пародонта і пероксидвмісні зубні пасти найбільш ефективні у пацієнтів з галітозом.
  • Провідним фактором структурних змін ясен щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією є апоптоз функціонально різних клітин ясен, який підсилюється під впливом біпрололу. Застосований з лікувальною метою тіотриазолін проявляє свої антиапоптозні властивості.
  • Апоптоз епітеліоцитів та фібробластів ясен щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією призводить до перебудови архітектоніки клітинних і волокнистих компонентів ясен, що загалом проявляється хвилеподібним або лійкоподібним заглибленням («інверсією») епітелію вільної частини ясен (разом з роговим шаром) в підепітеліальну сполучнотканинну основу власної пластинки слизової оболонки ясен.
  • На поглиблення запально-деструктивних процесів в осіб похилого віку впливають порушення метаболізму кісткової тканини, а саме превалювання процесів резорбції над процесами ремоделювання.
  • Після 2-3 сеансів лікування із застосуванням наносорбентів у 94,23% хворих відбувалося загоєння ураженої слизової оболонки, з одночасною нормалізацією загального стану хворих.
  • Доведено, що у пацієнтів з передраковими захворюваннями СОПР найбільш вагомими чинниками ризику розвитку цих передракових захворювань є тривала механічна травма СОПР (73,48%), тютюнопаління (68,63%) і хронічні захворювання травної системи (64,71%).
  • Показовими маркерами злоякісного переродження є цитогенетичні показники – показники проліферації і деструкції ядра, зростання ступеня дисплазії SIN, поява мікроядер в клітинах букального епітелію. Частота утворення мікроядер і різні їх типи збільшуються в міру зростання дисплазії.
  • При лейкоплакії виявлено сильну позитивну кореляцію між рівнем проліферації епітеліоцитів за експресією білка К-8 (при SIN3 r = 0,975, p<0,01).
  • Визначено критерії диференціації груп ризику малігнізації лейкоплакії і червоного плоского лишаю та розроблено прогностичні матриці ризику злоякісної трансформації епітелію у пацієнтів з лейкоплакією і червоним плоским лишаєм, при яких пацієнтів з лейкоплакією СОПР або червоним плоским лишаєм можна віднести до групи епітелізації (реконвалесценції) або до групи малігнізації (злоякісної трансформації).
  • Експериментальними дослідженнями на лабораторних тваринах показана практична відсутність у мукозо-адгезивного гелю «Нанозолото» гострої та хронічної токсичності, негативного впливу на гематологічні показники, відсутність токсичної дії при тривалому уведенні, нешкідливість гелю, відсутність шкірно-подразнювальної дії, сенсибілізувальної дії, морфологічних змін внутрішніх органів. Це свідчить, що мукозальний гель «Нанозолото» при багаторазовому уведенні не справляє токсичного впливу на структуру і функцію життєво важливих органів і є практично нешкідливим.
  • Мікробіологічними дослідженнями показано, що всі зразки силікагелей з наночастинками срібла і золота мають виражену антибактеріальну активність, як на референтні тестові штами мікроорганізмів, так і на змішану мікробну флору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. Порівняльні мікробіологічні дослідження показали, що антимікробна дія мукозо-адгезивного гелю «Нанозолото» порівняна з дією таких антибактеріальних препаратів порівняння, як 0,5 % розчин етонію, 0,01 % розчин мірамістину, 1 % розчин хлорофіліпту, поступаючись лише 1,2 % розчину умкалору та 0,05 % розчину хлоргексидину.
  • Проведені дослідження показали, що в умовах патогенної дії ліпополісахариду аплікації мукозального гелю з наночастинками золота або срібла суттєво підвищують антидисбіотичну, протизапальну і антиоксидантну дію препарату лізомукоїду по відношенню до тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота.
  • Проведеними клініко-лабораторними дослідженнями показана висока ефективність застосування мукозального гелю в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит: стабілізація дистрофічно-запального процесу в пародонті відмічена у всіх 100,0% пацієнтів основної групи та 11 (91,67%) пацієнтів групи порівняння. У віддалені терміни спостережень (6 та 12 місяців) стабілізація патологічного процесу у пацієнтів основної групи відмічена відповідно у 14 (93,3%) та 14 (93,3%) пацієнтів основної групи порівняно з 10 (83,3%) та 9 (75,0%) пацієнтів групи порівняння.
  • Відмічена клінічна ефективність застосування мукозального гелю в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит переконливо підтверджена динамікою біохімічних показників: зниження активності еластази (до 0,60±0,04 мк-кат/кг), МДА (до 0,16±0,02 ммоль/л), уреази (0,023±0,010 мк-кат/л), збільшення активності лізоциму (до 70±7 од/л), що зменшує ступінь дисбіозу до 2,80±0,33. Відзначено підвищення активності каталази (до 0,19±0,02 мкат/л) та індексу АПІ (11,9±1,4), що свідчить про протизапальні та антиоксидантні властивості мукозального гелю.

 

За результатами НДР розроблено:

  • спосіб хірургічного лікування ГП з використанням остеотропної композиції на основі легованої (1 ат.% срібла та 0,5 ат.% міді) біоактивної кераміки у комбінації з препаратом «Алфлутоп».
  • комплексну схему лікувально-профілактичних заходів у осіб літнього та старечого віку, хворих на ГП, яка включає гігієнічну фазу (навчання індивідуальній гігієні порожнини рота, професійну гігієну), ретельну санацію порожнини рота, протизапальне лікування, загальну терапію (препарат «Есмін», полівітаміни).
  • медикаментозну композицію, яка складається з ентеросгелю, метронідазолу і алфлутопу для тимчасового заповнення кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту
  • диференційовані лікувально-профілактичні комплекси для корекції змін кольору твердих тканин зубів з використанням гігієнічних засобів
  • формулу розрахунку твердості композиційного матеріалу АВШ та обґрунтовано необхідність нанесення «оклюзійного» шару шини високонаповненим композитом, близьким за твердістю до емалі.
  • лікувально-профілактичні комплекси для лікування лейкоплакії і червоного плоского лишаю залежно від цитоімуногістохімічних показників.
  • диференційовану модель диспансеризації пацієнтів з передраковими захворюваннями СОПР і критерії оцінки її ефективності на підставі клінікоцитоімуногістохімічних показників.
  • концепцію програми надання стоматологічної допомоги хворим з передраковими захворюваннями СОПР
  • Проведеними експериментальними та клінічними дослідженнями обґрунтована рецептура мукозо-адгезивного гелю «Нанозолото» (дозвіл Міністерства охорони здоров’я України (РЦ У 20.4-13903778-032/3:2013. Гігієнічний висновок № 05.03.02-07/5292 від 28.01.2014 р.) виробник «Одеська біотехнологія» за ТУ У 20.4-13903778-032:2012 НВА), який рекомендується для застосування у комплексному лікуванні хворих із захворюваннями пародонта.

Ефективність результатів НДР

  • Підвищення якості діагностики та ефективності лікування твердих тканин зубів, захворювань тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота
  • Зменшення часу та витрат на діагностику та лікування твердих тканин зубів, захворювань тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота
  • Можливість застосування у клініках різної форми власності, а також в домашніх умовах
  • Застосування запропонованого гелю «Нанозолото» в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит дозволяє досягти високої ефективності лікування та подовжує період стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті.

 

 

 

Видавнича діяльність кафедри за 2013-2019 рр.

 

Патенти 2013-2019 рр.

 

За період існування кафедри захищено 154  дисертації:

  • 126 на звання кандидата медичних наук; 28 на звання доктора наук.

 

За останні 10 років на кафедрі захищено 21дисертація:

  • 17 на звання кандидата медичних наук; 4 на звання доктора наук.

 

 

ДОКТОРСЬКІ дисертації:

 

1. БИЛЕЙКИН  Л.А. Пародонтоз (альвеолярная пиорея) 1940
2. НОВИК  И.О. Предупреждение и лечение кариеса зубов у детей 1953
3. ДАНИЛЕВСКИЙ Н.Ф. Патогенез, клиника и лечение пародонтоза 1968
4. ЧУЧМАЙ Г.С. Стоматологическая диспансеризация беременных и ее значение в предупреждении пардонтопатопатий у матерей и кариеса зубов у детей 1968
5. УДОВИЦКАЯ Е.В. Гормональные сдвиги при пародонтозе у женщин 1968
6. ЯВОРСКАЯ Е.С. Клиника, патогенез и лечение глоссодинии как висцеро-рейлекторного бульбарного синдрома 1972
7. УРБАНОВИЧ Л.И. Клинико-морфологическое обоснование лечения пульпита в связи с возрастом 1973
8. ВИШНЯК Г.Н. Патогенез и клиника пародонтоза при патологии полового созревания 1974
9. МАЩЕНКО И.С. Особенности патогенеза, клиники и лечения пародонтоза у больных с аутоиммунизацией организма 1980
10. ХОМЕНКО Л.А. Ферменты протеолиза и их ингибиторы в патогенезе, диагностике и лечении пародонтоза 1980
11. ГРОХОЛЬСКИЙ А.П. Применение низких температур при лечении болезней пародонта и слизистой оболочки полости рта (клинико-экспериментальное исследование) 1982
12. КОЛЕСОВА Н.А. Структурные основы дистрофических и воспалительных заболеваний пародонта 1986
13. КЕРИМОВ Э.Э. Патогенез болезней пародонта при патологии щитовидной железы, их профилактика и лечение в очагах зобной эндемии Аз.ССР 1989
14. ГОРЗОВ И.П. Распространенность кариеса и его профилактика в условиях биогеохимического дефицита фтора и йода 1991
15. ЗАБОЛОТНЫЙ Т.Д. Патогенез, клиника и лечение болезней пародонта у лиц с сердечно-сосудистой патологией 1992
16. БОРИСЕНКО А.В. Нарушение белкового обмена в тканях пародонта при патологии и их коррекция в комплексном лечении 1992
17. ПОЛІТУН А.М. Епідеміологія, особливості розвитку хвороб пародонту і їх профілактика в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду 1996
18. БІЛОКЛИЦЬКА Г.Ф. Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованої фармакотерапії генералізованого пародонтиту 1996
19. СИЛЕНКО Ю.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування генералізованого пародонтиту з використанням низькомолекулярних поліпептидних препаратів 2000
20. ГЕРЕЛЮК В.І. Роль ліпідних медіаторів у перебігу генералізованого пародонтиту та ефективність їх корекції в комплексному лікуванні 2001
21. КУЛИГІНА В.М. Патогенетичне обґрунтування комплексного лікування і профілактики запальних і деструктивних захворювань червоної кайми губ 2004
22. НАЗАРЯН Р.С. Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактору у комплексному лікуванні хвороб пародонта 2006
23. МЕЛЬНИЧУК Г.М. Генералізований пародонтит і пародонтоз: маркери спадкової схильності, патогенетичні механізми, метаболічних порушень та їх комплексна корекція. 2006
24. РОМАНЕНКО І.Г. Особливості патогенезу і лікування хейлітів у хворих на цукровий діабет 2009
25. АНТОНЕНКО М.Ю. Наукове обґрунтування сучасної стратегії профілактики захворювань пародонта в Україні 2012
26. ЛІНОВИЦЬКА  О.В. Освітня парадигма відповідальності: філософське осмислення 2013
27 ШІНКАРУК-ДИКОВІЦЬКА М.М. Показники захворюваності зубів та їх залежність від фенотипічних особливостей соматично здорових чоловіків із різних регіонів України 2016
28 КОЛЕНКО Ю.Г. Наукове обґрунтування  удосконалення діагностики, лікування та профілактики передракових

захворювань слизової оболонки порожнини рота

2017

 

 

КАНДИДАТСЬКІ  дисертації:

 

1. ГИНЗБУРГ И.С. Язвенный стоматит 1940
2. ПИЛЯВСКИЙ Я.М. Кариес зубов в период беременности 1949
3. ФРАНКОВСКАЯ С.И. Роль местной флюоризации в профилактике кариеса зубов у детей 1953
4. ДАНИЛЕВСКИЙ Н.Ф. Клиника и лечение воспаления десневого сосочка 1955
5. КОДОЛА Н.А. Диагностика начального кариеса 1955
6. СКУРСКАЯ Н.Н. Особенности течения кариеса зубов в раннем детском возрасте 1955
7. УДОВИЦКАЯ Е.В. Лечение глубокого кариеса у детей 1955
8. ФЛИС З.А. Клиника и лечение язвенного гингивостоматита 1955
9. ЯВОРСКАЯ Е.С. Биологический метод лечения острых пульпитов 1955
10. ШАРАЕВСКАЯ З.Н. Гипоплазия эмали 1955
11. КОГОСОВА Л.С. Некоторые показатели состояния реактивности организма при амфородонтозе и их изменения под влиянием гемотерапии 1956
12. МАРЧЕНКО А.И. Лечение хронических периодонтитов диатермокоагуляцией 1956
13. ВИШНЯК Г.Н. Клиника начальной стадии амфодонтоза (пародонтоза) 1957
14. КОРЫТНЫЙ Л.А. К вопросу об отдаленных последствиях огнестрельной травмы челюстно-лицевой области 1959
15. ЛЕВИЦКАЯ Е.В. Клиника и лечение катарального гингивита 1959
16. УРБАНОВИЧ Л.И. Лечение пульпита в один сеанс 1960
17. ЕПИШЕВ В.А. Хронический рецидивирующий афтозный стоматит (клиника и лечение) 1962
18. МАСЛЕНКОВА Н.В. Болезни зубов и полости рта у населения украинской ССР 1962
19. СОКОЛОВСКАЯ Е.П. Лечение периодонтитов постоянных зубов с незаконченным ростом корней 1963
20. ЧУЧМАЙ Ю.С. Клиника и лечение гингивита у беременных 1963
21. КОЗЛОВСКИЙ С.И. О пломбировании зубов амальгамами 1965
22. КОНОНОВИЧ Е.Ф. Конкрементозный пульпит (клиника, патогенез, лечение) 1965
23. ХОМЕНКО Л.А. Лечение острых и хронических периодонтитов сочетанием протеолитических ферментов с антибиотиками 1965
24. ГРОХОЛЬСКИЙ А.П. Зубные отложения и их влияние на ткани пародонта 1965
25. МАМЕДОВ О.Р. Ранняя диагностика, клиника и лечение лейкоплакии слизистой оболочки полости рта 1965
26 ЕНИ А.М. Применение антибиотиков и лечебной повязки в комплексной терапии пародонтоза 1967
27. ПОЛИТУН А.М. Гингивиты у детей и подростков 1967
28. СЫРБУ С.В. Возрастные особенности пульпы и клиническое лечение пульпита молочных зубов (клинико-морфологическое и экспериментальное исследование) 1967
29. КЕРИМОВ Э.Э. Состояние полости рта у больных эндемическим зобом, проживающих в некоторых эндемических очагах зоба Азербайджанской ССР 1968
30. МАЩЕНКО И.С. О применении стимулирующей терапии в комплексном лечении пародонтоза 1968
31. ЧИЖЕВСКИЙ И.В. Вопросы клиники и местного лечения пародонтоза 1968
32. БУЛЬДА И.Д. Об уходе за полостью рта при пародонтопатиях 1969
33. ГЕНИС И.Е. Лечение верхушечных периодонтитов серебряной пастой 1969
34. ЗАВЕРНАЯ А.М. Аллергическое и кандидамикозное поражение слизистой оболочки полости рта у детей при антибиотикотерапии 1969
35. БАЙБУЛОВА К.К. Состояние слизистой оболочки полости рта и некоторые биохимические показатели паротидной слюны при хроническом гломерулонефрите 1970
36. ВАСИЛЕНКО В.Ф. Комплексное лечение пульпита биологическим методом 1970
37. СИДЕЛЬНИКОВА Л.Ф. Лечение язвенно-некротических процессов слизистой оболочки полости рта протеолитическими ферментами 1970
38. ХОЦЯНОВСКИЙ А.Н. Роль ортопедических вмешательств на различных этапах комплексного лечения пародонтоза 1970
39. ГИТИНА Л.И. Состояние пародонта у рабочих, имеющих производственный контакт со свинцом 1970
40. АНИФАЕВ Т.М. Состояние полости рта у рабочих железорудного производства 1971
41. ГАМЗАЕВ Г.М. Состояние зубов и тканей пародонта у рабочих алюминиевого производства 1971
42. ЛИХОТА Т.Ф. Клиника и лечение хронического пульпита постоянных зубов у детей 1971
43. ЛЕЩУК Г.Ф. Сравнительная оценка введения аскорбиновой кислоты, галаскорбина, витаминов С и Р (катехина) методом электрофореза при лечении дистрофически-воспалительной формы пародонтоза 1971
44. ПУШЕНКО А.И. Временное шинирование подвижных зубов в комплексном лечении дистрофически-воспалительной формы пародонтоза 1972
45. МОХОРТ В.В. Применение мефенамината натрия в комплексном лечении дистрофически-воспалительной формы пародонтоза 1973
46. ХУДАЙБЕРДИЕВ Г.И. Изменение химического состава челюстных костей человека при пародонтозе и в возрастном аспекте 1974
47. ПЛЕЩЕЕВ А.Д. Состояние зубов, пародонта и слизистой оболочки полости рта у рабочих электролизных цехов Сумгаитского алюминиевого завода 1974
48. АСТАПЕНКО Я.П. Применение мефенамината натрия для лечения верхушечных периодонтитов 1974
49. ГОРОВИЦ Г.В. Электрофорез трипсина в комплексном лечении пародонтоза 1975
50. КИРИЛЕНКО И.И. Сравнительная оценка витальной и девитальной ампутации пульпы зуба 1975
51. РУБАН А.И. Клинико-экспериментальное обоснование применения пиримиданта в комплексном лечении дистрофически-воспалительной формы пародонтоза 1977
52. ДАЦЕНКО В.Я. Применение вакуум-кюретажа в комплексном лечении пародонтоза 1978
53. ТОМОВА-ДИШОВСКА З.А. Клинико-экспериментални проучвания на токсичного действие на пестицидите в’рху устната кухина. Болгария, София 1978
54. ТУТКУВЕНЕ А.В. Лечение периодонтита лизоцимом в сочетании с антибактериальными препаратами 1979
55. ЗЕЛИНСКАЯ Н.А. Особенности течения и лечения пародонтоза у больных ревматоидным артритом 1979
56. СОЛНЦЕВА Т.А. Хирургическое лечение пародонтоза с трансплантацией аллогенного костного мозга у больных с обострившимся и хроническим течением 1979
57. НЕСИН А.Ф. Лечение язвенно-некротических поражений слизистой оболочки полости рта мефенамина натриевой солью 1979
58. ЗАБЫШНАЯ С.В. Особенности клиники и лечения острого герпетического стоматита у детей в различные возрастные периоды 1980
59. ГРИНЫК Б.С. Гидролитические ферменты в комплексной терапии пародонтоза 1981
60. СТРЮК Л.В. Применение террилитина в комплексном лечении пародонтоза 1983
61. БОРИСЕНКО А.В. Применение витаминов А, Е, К в комплексном лечении пародонтоза 1983
62. ТКАЧУК Н.Н. Особенности течения и терапии пародонтоза у больных неспецифическим колитом 1984
63. АНТОНИШИН Б.В. Применение настойки софоры японской и масла аира в комплексном лечении пародонтоза 1984
64. ЧЕПИГА А.И. Особенности клинического течения и лечения заболеваний пародонта у работников вискозного производства 1984
65. ПЕТРАШ И.В. Распространенность и особенности течения болезней пародонта у жителей горных, предгорных и равнинных районов Ивано-Франковской области 1985
66. БЕЛЕНЧУК Т.А. Клиническая и цитологическая характеристика эпителия слизистой оболочки полости рта при прорезывании зубов и формировании прикуса 1985
67. ГОЛОВНЯ И.А. Научное обоснование системы специализированной медицинской помощи больным пародонтозом в городских лечебно-профилактических учреждениях 1985
68. ШВЕЦ Л.Г. Применение ингибиторов протеолиза в комплексной терапии больных язвенно-некротическими поражениями слизистой оболочки полости рта 1986
69. КОЗЛОВА М.Ю. Нарушение слюноотделения при глоссодинии и методы лечения 1986
70. КОСЕНКО С.В. Лечение периодонтитов террилитином с антимикробными препаратами 1987
71. ВИДЕРСКАЯ А.В. Применение террилитина в комплексном лечении язвенно-некротических поражений слизистой оболочки полости рта 1987
72. ВЛЯЛЬКО В.И. Электрофорез постоянным магнитным полем в комплексном лечении генерализованного пародонтита 1987
73. ИЩЕНКО Л.В. Состояние тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта у курильщиков 1990
74. ПОТАПЧУК А.М. Применение высокоминерализованной минеральной воды «Пасіка» в комплексной профилактике кариеса зубов у детей 1991
75. КОВАЛЬ Н.И. Хроническая лимфэдема, клиника, диагностика, лечение 1989
76. ОКОНСКАЯ Л.Д. Применение низких температур в комплексном лечении невралгии тройничного нерва 1990
77. ДИКОВА И.Г. Лечение периодонтитов антибактериальніми препаратами, иммобилизованніми на полиметилсилоксане. 1992
78. СИНИЦА М.Г. Клинико-цитологические параллели при пародонтите у женщин. 1992
79. АЛАФИФ ХИШАМ Пульпит. Особенности развития и выбор метода лечения 1993
80. СЕРГЄЄВА І.Є. Диференційна діагностика катарального гінгівіту та початкового ступеню генералізованого пародонтиту 1995
81. ЗАХАРОВА С.М. Особливості перебігу та лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет 1995
82. ПЕЧКОВСЬКИЙ К.Є. Використання полімегенералізованого пародонтиту 1998
83. ВОЛОСОВЕЦЬ Т.М.  Застосування мазі «Мефенат» в комплексному лікуванні виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота 1998
84. РЕВЕНОК Б.А. Особливості клінічного перебігу та лікування генералізованого пародонтиту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1998
85. ЛЄСНУХІНА Г.Л. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту з корекцією порушень перекисного окиснення ліпідів 2000
86. ГУЖЕВСЬКА Н.С. Клінічна ефективність застосування фітозасобів багатоспрямованої дії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту 2000
87. ПАВЛЮК Т.Д. Особливості клінічного перебігу та лікування генералізованого парадонтиту, ускладненого кандидозом 2000
88. ОКОНСЬКИЙ Е.І. Застосування рефлексотерапії в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит 2001
89. КОЛЕНКО Ю.Г. Імунні порушення у хворих на генералізований пародонтит та їх корекція у комплексному лікуванні 2002
90. ЛИНОВІЦЬКА О.В. Вибір антибактеріальних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pilary 2002
91. СИМОНЕНКО Р.В. Застосування мірамістину в лікуванні апікальних періодонтитів 2002
92. ЖИРОВА В.Г. Порушення системи гемостазу, клінічного і гуморального імунітету при запальних і дистрофічно-запальних захворюваннях парадонта у підлітків та їх корекція у комплексному лікуванні 2002
93. КОЛЕСОВА Н.В. Особливості альтерації і репаративної регенерації епітелію ясен при генералізованому пародонтиті, та їхня фармакологічна корекція 2002
94. ВАСИЛЬЧЕНКО О.І. Особливості клінічного перебігу та лікування червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет 2002
95. ВОРОНІНА І.Є. Порушення мінерального обміну в альвеолярній кістці при генералізованому паподонтиті та їх корекція у хворих на цукровий діабет 2003
96. ЛЕВЧЕНКО Г.В.  Оцінка ефективності ендодонтичного лікування при удосконаленому препаруванні кореневих каналів зубів 2003
97. ФЕДЯНОВИЧ І. М. Особливості порушень метаболізму кісткової тканини пародонта при генералізованому пародонтиті та можливості їх спрямованої фармакологічної корекції 2004
98. МАРКОВ А.В. Комплексна гідротерапія генералізованого пародонтиту сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою 2004
99. ДЗЕМАН Н.А. Корекція загальноадаптивних реакцій у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту 2005
100. СЕРЕДЮК І.Н. Клініко-патогенетичні особливості застосування протизапальних засобів та ангіопротекторів в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту 2005
101. ТКАЧЕНКО А.Г. Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики генералізованого пародонтиту у осіб молодого віку 18-25 років 2006
102. ФЛІС Г.С. Лікування аномалій форми та зміни кольору зубів 2006
103. МЄДВЄДЄВА М.Б. Поширеність та інтенсивність гострого початкового карієсу, сучасні методи його профілактики та лікування в осіб молодого віку 2006
104. ГОЛОВЧАНСЬКА О.Д. Тяжкі ускладнення пломбування кореневих каналів зубів: причини виникнення, особливості клініки, лікування та попередження 2007
105. ТИВОНЕНКО Л.І. Обґрунтування диференційованої антибактеріальної терапії та оцінка її ефективності у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту 2007
106. ПОЛОЗОК Д.М. Обґрунтування вибору ендодонтичного пломбувального матеріалу для підвищення ефективності лікування хронічних періодонтитів 2007
107. РЕГУРЕЦЬКА Р.А. Особливості клінічного перебігу та лікування  простого герпесу слизової оболонки порожнини рота та губ у осіб молодого віку 2008
108. ШЕКЕРА О.О. Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією 2008
109. АЛЕКСАНДРОВ Є.І. Профілактика і лікування карієсу та запальних захворювань пародонта у юних вагітних з прееклампсією 2009
110. ЧЕГРИНЮК Л.Т. Особливості клінічного перебігу та лікування генералізованого пародонтиту при псоріазі. 2011
111. ДУДІК О.П. Клініко-експериментальне обґрунтування застосування силера на основі біокераміки. 2011
112. ГРИГ Н.І. Особливості передопераційної підготовки та медикаментозного супроводу хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит 2012
113 БОЙЦАНЮК С.І. Особливості перебігу та лікування захворювань пародонта у хворих на опікову хворобу. 2013
114 ТІМОХІНА Т.О. Клініка, профілактика і лікування  хвороб пародонта та слизової оболонки порожнини рота у жінок репродуктивного віку із залізодефіцитною анемією 2013
115 СКІБІЦЬКА О.О. Обґрунтування та оцінка ефективності сорбційної терапії у комплексному лікуванні ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки порожнини рота 2013
116 ЧЕРКАСОВА О.В. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією 2013
117 ЗНАЧКОВА О.А. Нехірургічне лікування ускладнень ендодонтичних  втручань у разі виведення пломбувального матеріалу  в канал нижньої щелепи 2013
118 ПЕЧКОВСЬКА І.М. Порівняльна характеристика застосування шин з композиційних матеріалів, армованих скловолокном,
у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту
2013
119 САВИЧУК А.О. Експериментально-клінічне обґрунтування вибору конструкції внутрішньоканальних штифтів для відновлення ендодонтично лікованих зубів 2014
120 КОНОНОВИЧ Т.М. Клінічні особливості та оцінка ефективності лікування генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку 2014
121 ПАЛАМАРЧУК С.І. Стимуляція процесів регенерації кісткової тканини періапікальної ділянки в лікуванні хронічних форм періодонтит 2015
122 ДУДНІКОВА М.О. Застосування зубних паст, що не містять пероксидів у корекції змін кольору твердих тканин зубів 2015
123 СТОЛЯР В.Г. Обґрунтування та оцінка ефективності  лікувально-гігієнічних заходів на етапах імплантації та протезування пацієнтів похилого віку 2016
124 ЛИСЕНКО О.С. Клініко-експериментальне обґрунтування використання модифікованої біокераміки при хірургічному лікуванні хворих на генералізований пародонтит 2016
125 ВОЛОВИК І.А. Корекція гіпоксії в комплексному лікуванні захворювань пародонта 2018
126 ТКАЧ О.Б. Експериментально-клінічне обґрунтування застосування мукозального гелю, модифікованого наночастинками золота, в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит 2018