Кафедра психіатрії та наркології

СПІВРОБІТНИКИ

Напрєєнко Олександр Костянтинович – завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор.

Напрєєнко Олександр Костянтинович, 1950 року народження в 1973 році закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, після чого по 1976 рік працював терапевтом і головним лікарем в сільських дільничих лікарнях Чернігівської області. В 1976 році пройшов спеціалізацію за фахами «Психіатрія» та «Психотерапія» і до 1986 року працював лікарем-психотерапевтом, потім молодшим науковим співробітником у НДІ урології та нефрології. В 1981 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Психіатрія».

З 1986 року працює на кафедрі психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на посадах асистента потім доцента. В 1991 році захистив докторську дисертацію за фахом «Психіатрія» та був обраний за конкурсом на посаду завідувача даної кафедри. В 1992 році отримав вчене звання професора по кафедрі психіатрії, а в 2004 році почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України. Співавтор Закону Україии «Про психіатричну допомогу» (2000 р.) і 30 підзаконних актів, спрямованих на його успішне виконання.

Наукова та навчально-методична робота: співзасновник таких відносно нових вітчизняних науково-практичних напрямків, як психосоматична медицина (за науковою редакцією О.К. Напрєєнка вийшла у світ перекладом на українську з німецької мови монографія «Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря, 1997)»); історія української психіатрії (монографія «Історія кафедри психіатрії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця», 2003; «Історія становлення ТМО «Психіатрія» в м. Київ», 2015, співавт. проф. Мішиєв В.Д.,); класифікація психічних та поведінкових розладів (клінічні посібники «Критерії діагностики та лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих, 2000 та … у дітей та підлітків, 2001, у співавт. з проф. Волошиним П.В. та ін.); психічні розлади в осіб які пережили різноманітні екологічні катастрофи та зазнали  вплив різних патогенних впливів зовнішнього середовища (перша в історії монографія «Екологічна психіатрія», 1997, у співавт. з проф. К.М. Логановським); непсихотичні психічні розлади, у тому числі соматопсихічні та психотерапія (монографія «Психічна саморегуляція», 1975, у співавт. з к.мед.н. Петровим К.О.; навч. посібник «Дитяча та підліткова психотерапія», 2019, у спіавт. з д.мед.н. Юрценюк О.С.); медична психологія («Практикум з психології», 2001, співавт. Вітенко І.С. та ін.; державні національні підручники «Медична психологія», 2012, «Medical Psychology: State National Textbook», 2015, співавт. Спіріна І.Д. та ін.); проблема деменції осіб різного віку; алкоголізм і наркоманії (навч. посібник «Наркологія», 2008, співавт. Сонник Г.Т. та ін.; навч. посібник «Наркологія. Психічні та поведінкові розлади спричинені зловживанням психоактивними речовинами»,2011, співавт. доц. Петрина Н.Ю.); навчально-методична робота (в тому числі перший в історії України грунтовний підручник «Психіатрія». 2001, який потім неодноразово перевидавався в доповнених редакціях, 2011, 2015); невідкладні стани в психіатрії та в наркології (навч. посібник «Невідкладна медична допомога», 2006, у співат. з Амосовою К.М., Дупленком П.Ю. та ін.; навч. посібник «Неотложные состояния в наркологии», 2013, співавт. Сиропятов О.Г. та ін.); психофармакологія (навч. посібник «Клінічна психофармакологія», 2016, співавт. проф. Хайтович М.В.). В останнє десятиліття, окрім інших основних психічних хвороб проф. Напрєєнко О.К. найбільшу увагу приділяє вивченню надзвичайно актуальних в усіх країнах депресивних розладів (редактор і автор більшості глав монографії «Нециркулярна депресія», 2013); є редактором перших в Україні методичних рекомендацій «Психолого-психіатрична допомога постраждалим у збройних конфліктах», 2014, та багатьох інших друкованих праць, що присвячені цій надзвичайно важливій проблемі («Принципи організації психіатричної допомоги військовослужбовцям, які приймали безпосередню участь у бойових діях», 2018, спіавт. проф. Логановський К.М. та ін.; «Комплексна психологічна, психіатрична та наркологічна допомога постраждалим у озброєнних конфліктах, при мирних протестах і вимушеним переселенцям», 2015, співавт. доц. Напрєєнко Н.Ю.).

Проф. О.К. Напрєєнко представляв Україну із доповідями на численних наукових форумах найвищого рівня закордоном (країни Європи, США, Японія, Австралія та ін.). Підготував 5 докторів і 22 кандидати наук. Лікар-психіатр вищої категорії.

На 2023 рік є автором/співавтором близько 400 друкованих наукових, навчально-методичних і науково-популярних  публікацій, з них 40 у західних закордонних виданнях; серед цих праць 44 книги українською та англійською мовами: 10 монографій, 35 підручників та навчальних посібників, 3 патенти на корисну модель і 3 рацпропозиції,  низки стандартів медичної допомоги та державних формулярів лікарських засобів. Має індекс Гірша за Scopus 7, за GooglScolar 17.

Довгі роки був головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю психіатрія та наркологія, а також головою Проблемної комісії МОЗ і НАМН України, а також експертом ВАК України за тими самими спеціальностями. Експерт клініко-експертної комісії МОЗ України; член постійної групи МОЗ України із супроводу державних закупівель лікарських засобів для дітей; член мультидисциплінарної робочої групи МОЗ України зі стандартизації медичної допомоги…; член Вченої ради МОЗ України; член Вченої ради НМУ імені О.О. Богомольця та заступник голови вченої ради медико-психологічного факультету; член Спеціалізованої вченої ради при НДІ психіатрії МОЗ України; голова правління Київського регіонального науково-практичного товариства психіатрів, наркологів і медичних психологів; член президії правління Українського науково-практичного товариства невропатологів, психіатрів та наркологів; член правління Міжнародного товариства невідкладної (екстремальної) психіатрії; член редакційних рад 11 науково-практичних фахових журналів.

Нагороджений орденом Преподобного Агапіта Печерського, Міжнародним орденом святого Станіслава, низкою почесних грамот МОЗ та відзнаками інших відомств України, а також мера міста Київ.

 

 

 

Дзеружинська Наталія Олександрівна – професор кафедри, доктор медичних наук.

У 1986 році закінчила перший лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. У 1986-1988 рр. навчалася в клінічній ординатурі, а в 1988-1991 рр. в аспірантурі у ВНДІ загальної та судової психіатрії ім. В.П. Сербського (м. Москва), де в 1991 р. успішно захистила кандидатську дисертацію. З 1992 по 2010 рік працювала в УНДІ соціальної і судової психіатрії та наркології, де пройшла шлях від молодшого до головного наукового співробітника. У 2001 р. їй присвоєно вчене звання «Старший науковий співробітник». У 2003 р. захистила докторську дисертацію на тему: «Коморбідні психічні розлади у літніх пацієнтів загальної медичної (кардіологічної) практики».

Із 2011 р. працювала доцентом, а з 2013 р. призначена на посаду професора кафедри психіатрії та наркології НМУ імені
О.О. Богомольця. У 2015 р. присвоєно вчене звання «Професор кафедри психіатрії та наркології».

Є членом Вченої ради медико-психологічного факультету та апробаційної ради «Нервові хвороби і психіатрія» НМУ імені
О.О. Богомольця. Член спеціалізованої вченої ради Д26.620.01 при УНДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України зі спеціальності 14.01.16 – психіатрія. Також є членом редакційної ради науково-практичного журналу «Архів психіатрії», атестованого ДАК МОН України, електронного медичного журналу «Психосоматична медицина та загальна практика» та міжнародного науково-практичного журналу «Психиатрия, психотерапия и клиническая психология», атестованого ДАК МОН України, ВАК Російської Федерації та ВАК Республіки Білорусь.

Дзеружинська Н.О. є співавтором 23 монографій, підручників і  навчальних посібників та автором понад 250 наукових статей, методичних рекомендацій та інших наукових праць та 1 патенту. Є керівником 4 виконавців кандидатських дисертацій. Має вищу кваліфікаційну категорію з «Психіатрії», «Медичної психології» та має спеціалізації за фахом «Дитяча психіатрія», «Управління охороною здоров’я» і «Психотерапія». Заснувала на базі кафедри школу молодих психіатрів і клінічних психологів.

Спектр наукових інтересів — ендогенні захворювання, соматопсихічні розлади, неврози, медико-психологічна корекція.

 

 

 

Селюков Георгій Іванович – доцент кафедри, кандидат медичних наук.

У 1966 поступив на лікувальний факультет КМІ імені О.О. Богомольця і з того часу впродовж 53 років професійне життя пов’язане з Національним медичним університетом.

У 1972 році закінчив із відзнакою лікувальний факультет Київського медичного інституту та був занесений до Золотої книги пошани КМІ. Навчання поєднував із роботою фельдшера і лікаря виїзної бригади Центральної станції швидкої допомоги м. Києва.

По завершенні в 1975 році навчання в аспірантурі на кафедрі психіатрії, до 1992 року працював асистентом цієї ж кафедри. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності “Психіатрія”. У 1992 році його було обрано на посаду доцента кафедри психіатрії, а у 1993 році присвоєно вчене звання “доцент”.  Має вищі атестаційні категорії з психіатрії та психотерапії.

Головний позаштатний психіатр Управління охорони здоров’я м. Києва (1997-1998 рр.)

Протягом 25 років (1992-2017) був помічником завідувача кафедри з навчальної роботи (завуч кафедри). Упродовж  22 років є куратором підготовки лікарів-інтернів на кафедрі.

У 2003-2011 роках за сумісництвом викладав слухачам-психологам Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка основи сексології, загальної психопатології та психосоматичної медицини.

Автор 49 друкованих наукових праць, у тому числі є співавтором підручника для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації, рекомендованих МОЗ і МОН України.

У складі ініціативної групи на чолі з Л.Е. Музичук був засновником Української протиепілептичної Ліги. Із 1995 року – член правління та виконкому УПЕЛ, а з 2017 р. – Голова Наглядової ради Української протиепілептичної Ліги, член редакційної ради журналу “Вісник епілептології”, член Правління київського осередку Асоціації психіатрів України. У 1998 р. обраний дійсним членом Європейської академії епілепсії.

Неодноразово отримував подяки і нагороджений почесними грамотами Міністерства охорони здоров’я України та Київського міського голови. Нагороджено медаллю «Ветеран праці», медаллю «Двадцать лет победы в Великой отечественной Войне 1941-1945 гг.».

За рейтингом «БЛИК» у 2007 році увійшов до 132 найкращих лікарів України всіх спеціальностей і посів почесне місце серед 12 найкращих психіатрів України.

 

 

 

Дупленко Павло Юрійович  – доцент кафедри, кандидат медичний наук.

У 1983 році закінчив Київський медичний інститут, лікувальний факультет за фахом «лікувальна справа». Із 1983 по 1986 працював лікарем-психіатром у КМКПНЛ №1. Із 1986 по 1989 роки – аспірант у НДІ фізіології імені О.О. Богомольця. У 1993 захистив кандидатську дисертацію на тему «Психофізіологічна характеристика осіб із хронічною алкогольною інтоксикацією». Із 1989 по 1999 рр. працював науковим співробітником у НДІ біохімії АН України та в Українському НДІ загальної та судової психіатрії.

Із 1999 року працював асистентом, а з 2009 – доцентом кафедри психіатрії та наркології НМУ імені О.О. Богомольця.

Стаж роботи за фахом – 35 років, науковий стаж – 32 роки, педагогічний стаж – 19 років.

Є куратором студентського наукового гуртка та профоргом кафедри.

Автор 50 друкованих наукових праць, у тому числі співавтором 3 підручників для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації, рекомендованих МОЗ і МОН України.

Нагороджено Почесною грамотою Київського міського голови.

 

 

 

Процик Валентина Олексіївна – доцент кафедри, кандидат медичних наук.

У 1977 році закінчила з відзнакою Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова.  Працювала лікарем-психіатром у КОПНЛ №2.  З 1989 року обіймає посаду асистента, а з 2004 року  – доцента кафедри  психіатрії та наркології НМУ ім. О.О. Богомольця.

У 1992 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з теми: «Суїцидні прояви при психічних розладах у осіб старших 45 років».  Опубліковано 58 наукових робіт. Наукові дослідження присвячено проблемі подолання резистентності при лікуванню депресій, психодіагностиці суїциду, дослідженню ефективності та переносимості сучасної психофармакотерапії шизофренії та афективних розладів, психогенним психічним розладам. Має винахід “Спосіб лікування депресій”. Є співавтором навчального посібника “Патопсихологія” (2019).

Процик В.О. – досвідчений педагог та науковець, постійно проходить курси підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти в НМУ імені О.О. Богомольця.  Загальний педагогічний стаж складає 34 роки.  З 1997 по 2009 р.р. була відповідальним виконавцем НДР кафедри, з 2009 р. року здійснювала організацію та проведення клінічних конференцій на кафедрі та в клініці, а з 2020 року є куратором лікувально-консультативної роботи кафедри.

В.О.Процик – лікар-психіатр вищої категорії з 1991 року, виконує лікувально-діагностичну та консультативну роботу у відділеннях клінічної бази кафедри – КНП “Клінічна лікарня “Психіатрія” та поліклініці Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Володіє сучасними методами обстеження, лікування та реабілітації хворих на розлади психіки та поведінки, розвиває та вдосконалює свої професійні навички. Постійно підвищує кваліфікацію в Національному університеті охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика.  Стажувалась в Австрії, Греції, Болгарії. Постійно бере участь у фахових науково-практичних конференціях різного рівня. Приділяє увагу психолого-психіатричному консультуванню осіб, що перенесли окупацію та інші психотравми  під час війни.  Лікарський стаж – 46 років.   Тел. +38 093-952-55-51.

 

 

 

 

Бурса Андрій Іванович  – доцент кафедри, кандидат медичних наук.

Закінчив Національний медичний університет імені О.О. Богомольця в 1997 р. за фахом «лікувальна справа». Із 1997 по 2005 р. працював лікарем-психіатром Київської міської психіатричної лікарні №1. Із 2005 р. працював асистентом кафедри, а з 2019 р. займає посаду доцента кафедри психіатрії та наркології. Закінчив аспірантуру при Українському НДІ соціальної, судової психіатрії та наркології, у 2008 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Аутоагресивна поведінка у хворих похилого віку з органічним депресивним розладом (клініка, діагностика, терапія, профілактика)» за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Лікар-психіатр вищої кваліфікаційної категорії.

Автор та співавтор біля 30 друкованих наукових праць, в тому числі однієї монографії. Більшість наукових робіт присвячено депресивним розладам, їх особливостям та суїцидогенезу у похилому віці. Серед наукових інтересів – віковий патоморфоз різних форм психічних розладів та фармакотерапевтична корекція ендогенних психічних захворювань.

У 2018 р. отримав сертифікат про володіння англійською мовою рівня В2 (APTIS) від Британської ради в Україні.

Відповідальний за навчальну роботу кафедри та англомовне викладання.

У 2014 р. був нагороджений Подякою МОЗ України.

 

 


Отрощенко Наталія Петрівна – доцент кафедри, кандидат медичних наук.

У 1987 р.  закінчила з відзнакою лікувальний факультет Київського медичного інституту. Навчалася в клінічній ординатурі на кафедрі психіатрії КМІ, кафедрі неврології та рефлексотерапії Київського державного інституту вдосконалення лікарів імені П.Л. Шупика (1988-1990 рр.), заочній аспірантурі ВНДІ загальної та судової психіатрії імені В.П. Сербського (1990-1994 рр.). Працювала на посадах молодшого наукового співробітника, наукового та старшого наукового співробітника Українського НДІ соціальної та судової психіатрії МОЗ України.

У 1995 р. захистила кандидатську дисертацію “Депресивні розлади у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (клініка, діагностика, лікування)”.

Із 1999 р. працювала на посаді асистента кафедри психіатрії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.  У 2001 р. обрана на посаду доцента кафедри психіатрії НМУ. Проводить практичні заняття та читає лекції з психіатрії та медичної психології, виконує наукову роботу, 15 років на кафедрі – куратор методичної, виховної роботи та рейтингу успішності студентів.

Є лікарем-психіатром вищої кваліфікаційної категорії, постійно підвищує  професійний рівень: на кафедрі психіатрії факультету вдосконалення лікарів Львівського державного  медичного університету, кафедрі неврології та рефлексотерапії, кафедрі психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, бере участь у наукових конференціях, симпозіумах, з’їздах. Лікарський стаж – 35 років, науковий стаж – 32 роки, педагогічний стаж – 24 роки.

Автор і співавтор понад 50 наукових робіт з клінічної психіатрії, методичних рекомендацій, рацпропозиції з питань діагностики, лікування, реабілітації та профілактики депресії у хворих на психічні та соматичні розлади.

Нагороджена Подякою Київського міського голови та Почесною грамотою МОЗ України. Куратор виховної та організаційної роботи кафедри.

 

 

 

Бабич Вікторія Володимирівна – доцент кафедри, кандидат медичних наук.

Бабич Вікторія Володимирівна закінчила Українську медичну стоматологічну академію у 1996 році, лікувальний факультет за фахом «Лікувальна справа». З 1996 по 1997 р.р. навчалася в інтернатурі за фахом «Психіатрія» на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії. З 1997 по 2004 рік, працювала лікарем психіатром при Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні імені О.Ф. Мальцева.

З 2004 по 2007 рік навчалася в аспірантурі з відривом від виробництва в відділі соціальної та екстремальної психіатрії Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, після закінчення аспірантури працювала науковим співробітником сектору психотерапії, медичної психології та сексології відділу соціальної та екстремальної психіатрії вищезазначеного закладу.

В 2008 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з теми: «Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду» за фахом 14.01.16 – психіатрія.

З вересня 2008 року працює асистенткою, а з січня 2021 року доценткою на кафедрі психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В 2022 році Бабич В.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри психіатрії та наркологїї НМУ ім.О.О. Богомольця.

Успішно поєднує учбово-методичну, наукову та лікувально-консультативну роботу на кафедрі та в клініці. З 2008 року по теперішній час є відповідальною виконавицею НДР кафедри.

Має високий рівень викладання, велику інформаційну наповненість та змістовність занять, тісний зв’язок теоретичного матеріалу з практикою. Приймає участь у підготовці навчальних програм та методичних розробок практичних занять для студентів.

Загальний педагогічний стаж складає 15 років. Науковий стаж – 19 років.

В.В. Бабич має кваліфікацію лікаря-психіатра вищої категорії з 2007 року, спеціалізацію лікаря-медичного психолога, лікаря-психотерапевта. Лікарський стаж – 27 років. Здійснює лікувально-діагностичну та консультативну роботу у відділеннях клінічної бази кафедри, поліклініці Університетської клініки, волонтерських проекта.

Є автором та співавтором 30 наукових та навчально-методичних праць, навчальних програм, публікацій  у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus, є співавтором монографії «Нециркулярні депресії». Рівень володіння англійською мовою – В2.

 

 

 

Марценковський Дмитро Ігорович – асистент кафедри, доктор філософії

Закінчив Національний медичний університет імені О.О. Богомольця у 2013 році, медичний факультет за фахом «Лікувальна справа». З 2013 по 2015 р.р. навчався в інтернатурі за фахом «Психіатрія» на кафедрі психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, після інтернатури працював лікарем психіатром у Територіальному медичному об’єднані «Психіатрія» в місті Києві. З 2019 року за сумісництвом працює лікарем-психіатром дитячим в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» в місті Києві.

З 2016 по 2020 рік навчався на денній формі аспірантури на кафедрі психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В 2020 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему: «Депресії при посттравматичному стресовому розладі у дітей та підлітків (клінічний поліморфізм, коморбідність, терапія, профілактика)» зі спеціальності «222 – Медицина».

З липня 2020 року працює асистентом на кафедрі психіатрії та наркології  Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Успішно поєднує учбово-методичну, наукову та лікувально-консультативну роботу на кафедрі та в клініці. З 2020 року по теперішній час є відповідальним за дистанційні методи навчання на кафедрі, з 2021 року – за внесення змін до Єдиної Державної Електронної Бази з питань Освіти (ЄДЕБО) та з 2022 року – за міжнародну діяльність на кафедрі. В 2021 році отримав другу категорію зі спеціальності “Дитяча психіатрія” та другу категорію зі спеціальності “Психіатрія”.

Марценковський Д.І. є автором та співавтором 29 наукових та навчально-методичних праць, з яких 10 опубліковано у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз  Scopus, співавтор глави міжнародного підручника «JM REY’S IACAPAP e-Textbook of Child and Adolescent Mental Health». Наукова та практична діяльність Дмитра Ігоровича була неодноразово відзначена в Україні та закордоном, зокрема у 2019 році за успішну науково-дослідницьку діяльність отримав премію імені С. Костюченка від Асоціації Психіатрів України, а в 2020 році IACAPAP Medal від Міжнародної асоціації дитячих та підліткових психіатрів та суміжних спеціалістів (IACAPAP). З 2022 року був обраний представником від України в Союзі Європейських медичних спеціалістів (UEMS) по дитячій та підлітковій психіатрії.

 

 

 

Харчук Євген Валерійович – асистент кафедри, кандидат медичних наук.

У 2005 році закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Із 2008 року працював в НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології на посадах молодшого, старшого наукового співробітника. Із 2010 по 2013 рр. навчався в аспірантурі з відривом від виробництва у НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології. Із 2014 року обіймає посаду асистента кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

У 2014 році захистив кандидатську дисертація на тему: «Когнітивні порушення у осіб з параноїдною шизофренією, коморбідною з гіпертонічною хворобою».

Автор 24 наукових публікацій. Наукові роботи присвячено проблемам соматопсихічної патології, поєднанню ендогенних психічних захворювань із залежністю від психоактивних речовин, поведінкових аддикцій, порушень статевої ідентифікації, терапії афективних розладів.

Наукові інтереси стосуються проблем межової психіатрії, розладів особистості, афективної патології.

Куратор лікувально-консультативної роботи кафедри.

 

 

 

Долинський Роман Геннадійович – асистент та аспірант кафедри.

У 2019 році закінчив з відзнакою медичний факультет №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а .у 2021 році – інтернатуру за спеціальністю «Психіатрія».

З серпня 2019 року по вересень 2021 року працював на посаді старшого лаборанта кафедри психіатрії та наркології. Після закінчення інтернатури працював півроку лікарем-психіатром КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» за сумісництвом.

З вересня 2021 року – працює асистентом кафедри та паралельно навчається в аспірантурі за спеціальністю «Медицина/психіатрія». Проводить практичні заняття для студентів як україномовної, так і англомовної форм навчання.

Під час навчання в університеті брав активну участь у роботі студентського наукового гуртка кафедри, наукових конференціях, Всеукраїнських студентських олімпіадах, де посідав призові місця. У 2017-2018 рр. проходив стажування під час літніх канікул у психіатричних клініках Німеччини (м. Емден та м. Марбург).

Працює над дисертацією на здобуття ступеню доктора філософії за темою «Когнітивні порушення у пацієнтів із ПТСР та депресивними проявами».

Є автором та співавтором 10 наукових праць у національних та міжнародних медичних науково-практичних журналах.

 

 

 

Горбаченко Наталія Іванівналаборант кафедри

Працює на кафедрі психіатрії та наркології НМУ ім. О.О. Богомольця з 2020 року на посаді лаборанта. До цього 28 років працювала у відділенні дитячої психоневрології ТМО “ПСИХІАТРІЯ” м. Києва на посаді медичного реєстратора. Займаючи посаду лаборанта кафедри психіатрії та наркології, відповідаю за журнали успішності студентів. Заповнюю журнали відвідування лекцій студентами, контролюю атестаційні та залікові відомості для подальшого відправлення їх в деканат університету.

 

 

 

 

 

 

Лелюк Наталія Валеріївна  – лаборант кафедри.

Працює в університеті з 2000 року. Здійснює контроль процесу навчання, наявності необхідних технічних засобів та правильності заповнення відповідної документації, а також слідкує за дотриманням студентами правил внутрішнього розпорядку.

 

 

 

 

 

 

 

Інна Олександрівна Смаль – старший лаборант кафедри.

У 2018 році закінчила інтернатуру в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за спеціальністю медична психологія. В тому ж році успішно пройшла навчальний курс та отримала сертифікат по ресурсній мандалотерапії, одному із напрямків арт-терапії. Під час навчання в університеті була волонтером у Київському головному військовому госпіталі як молодший медичний персонал, та працювала в якості асистента психолога в ТМО ” Психіатрія ” в одному з відділень комплексної реабілітації для чоловіків. Працювала тьютором в молодших класах спеціалізованої школи-інтерната, та інклюзивних класах гімназії з дітками, які мають розлад аутистичного спектру та розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Автор власного невеличкого збірника віршів та оповідань «Смятение чувств ( психологічні етюди )», який був надрукований у 2020 році.