Кафедра ортопедичної стоматології

Історія кафедри

 

Датою створення кафедри, яка сьогодні має назву кафедра ортопедичної стоматології, був серпень 1920 року, в рік реорганізації Одонтологічного інституту в одонтологічний факультет Київського медичного інституту. І називалася вона тоді кафедрою протезного зуболікування. Першим завідувачем новоствореної інституції було призначено Л. Дудкіна, знаного фахівця у галузі протезної стоматології.

1919 року Л. Дудкін працював у комісії з реформи зуболікарської освіти при Наркомохоронздоров’я в Києві, відповідно був призначений завідувачем кафедри протезного зуболікування при організованому тоді одонтологічному інституті, який 1920 року був приєднаний до Київського медичного інституту як окремий факультет. На цій посаді він перебував упродовж 28 років.

1920-ті

Початок 1920-х рр. – період, коли вища стоматологічна освіта переживала значні труднощі, адже сам навчальний процес був іще недосконалим, не було чітких програм і планів навчання, відчувалася нестача кваліфікованих викладацьких кадрів, врешті, були непідготовленими для навчання студентів клінічні бази. Внаслідок несприятливих умов, в яких працювала кафедра, а також невисокої кваліфікації викладацьких кадрів, наукова робота на кафедрі тривалий час проводилася на низькому рівні

ПЕРШИЙ ЗАВІДУВАЧ ЛЕВ ДУДКІН

1920–1948 рр.

Лев Дудкін – засновник кафедри ортопедичної стоматології. На час призначення його завідувачем кафедри уже мав чималий досвід роботи у стоматології. Після навчання у зубо-лікарській школі Джемс-Леві у Варшаві залишився працювати там викладачем зубопротезної техніки. У 1898-1901 рр. у клініці професора К. Баєра, в Мюнхені, вдосконалювався у складному протезуванні та щелепній ортопедії. Потім склав іспит на зубного лікаря на медичному факультеті Юр’ївського університету (нині Тартуський університет, Естонія). А далі працював асистентом у першій зубній лікарні в Петербурзі, асистентом у відомого лікаря Камаєва в Тифлісі, асистентом у лікаря Богдановського в Полтаві. 1905 році вступив до Першої київської зуболікарської школи, старшим асистентом у відділ протезного зуболікування. Наступного року медичним департаментом був затверджений викладачем протезного зуболікування та прийняв завідування клінічним і лабораторним відділами цієї дисципліни, на якій пропрацював до 1919 року. Одночасно з 1907 р. читав лекції на курсах підвищення кваліфікації зубних лікарів. Із 1908 р. Л.Н. Дудкін працював на кафедрі факультетської хірургії медичного факультету Київського університету Св. Володимира, розробляючи питання щелепної ортопедії і складного протезування при хірургічних втручаннях та інших щелепних травмах. 1914 року, на початку імперіалістичної війни, був призначений завідувачем й інструктором ортопедичної апаратури

1930-ті

Із 1930 року на кафедрі ортопедичної стоматології почали викладати ортодонтію, оскільки після смерті Костянтина Тарасова кафедру ортодонтії, яку він очолював, було ліквідовано.

У 1932 році відбулася реорганізація факультету у стоматологічний інститут, куди була переведена кафедра. Співробітники кафедри проводили велику роботу з підготовки кадрів і підвищення якості зубопротезної допомоги в Україні, з розвитку ортопедичної стоматології як науки. Так, Л. Дудкін запропонував два артикулятори для функціональної постановки штучних зубів. Асистент В. Петров винайшов спосіб приготування відбиткової маси, А. Кисіленко, розробляючи методи протезування при конвергенції зубів, сконструював простий і точний прилад для визначення паралельності між апроксимальними поверхнями зубів, які препарують, І. Вайсблат опублікував роботу про показання до застосування анатомічних артикуляторів

ВАЖКІ 1940-ві

1940 року на кафедрі було надруковано першу кандидатську дисертацію М. Матесіса «Фіксація знімного протеза на нижній щелепі», яка все ж офіційно не була захищена через початок війни. У той період на кафедрі не було жодного кандидата медичних наук, а співробітники опублікували всього три наукові праці. Водночас кафедра ортопедичної стоматології підготувала значний загін кваліфікованих фахівців, які обіймали керівні посади в госпіталях Радянської армії.

17

Кафедра ортопедичної стоматології: Л.Н. Дудкін (у другому ряду третій зліва),

І.Л. Злотник (у центрі зліва) (1940-ві рр.)

 

У червні 1941 року кафедра, як і весь стоматологічний факультет, була евакуйована до м. Фрунзе. У цьому ж році Л.Н. Дудкін здав кандидатський мінімум, проте через початок війни не захистив кандидатської роботи. Протягом всього часу евакуації у м. Фрунзе Л.Н. Дудкін завідував кафедрою ортопедичної стоматології в Киргизькому державному медінституті.

У цей час Л.Н. Дудкін займався не лише педагогічною і науковою роботою, але і надавав практичну допомогу органам охорони здоров’я. Організував щелепне відділення для поранених, де працював консультантом до реевакуації. Викладачі кафедри були також консультантами в щелепно-лицевих госпіталях.

Це був важкий період в житті кафедри, пов’язаний із війною і вимушеною евакуацією. Після повернення в жовтні 1944 р. до Києва, згідно виклику Наркомохоронздоров’я, Л.Н. Дудкін знову завідує кафедрою ортопедичної стоматології в Київському державному медичному інституті. У листопаді 1945 р. був відновлений Київський стоматологічний інститут.

Після закінчення війни Л.Н. Дудкін був нагороджений медаллю за доблесну працю під час Великої Вітчизняної війни.

Розвиток щелепно-лицевої ортопедії в період Великої Вітчизняної війни, ортодонтії як профілактичної дисципліни та зубного протезування дозволили ортопедичній стоматології посісти вагоме місце в системі охорони здоров’я.

 

 

У 1948–1949 роки виконувачем обов’язків завідувача кафедри ортопедичної стоматології став доцент І. Злотник – видатний організатор і науковець. Він закінчив 1937 року Харківський стоматологічний інститут, де пропрацював асистентом на кафедрі ортопедичної стоматології до початку війни.

У період евакуації в м. Фрунзе був асистентом кафедри ортопедичної стоматології в Киргизькому медичному інституті, де й отримав науковий ступінь кандидата медичних наук. А вже з 1946 року став доцентом кафедри ортопедичної стоматології Київського стоматологічного інституту. Також отримав державну нагороду – «Медаль за доблесну працю». Ісаак Злотник – автор багатьох наукових праць, серед яких монографія «Ортодонтія», яка на той час була основним навчальним посібником із ортодонтії.

 

 

 

 

 

 

 

Бетельман А

ЗАВІДУВАЧ АБРАМ БЕТЕЛЬМАН

1949–1968 рр.

 

Упродовж тривалого часу кафедру ортопедичної стоматології Київського медичного інституту очолював професор А. Бетельман. Він мав чималий досвід роботи лікарем-ортопедом у зуболікувальних амбулаторіях різних міст, а також працював у наукових установах  Центральному інституті травматології та ортопедії, Центральному інституті удосконалення лікарів у Москві.

Після захисту кандидатської дисертації із 1941 до 1945 року завідував кафедрою ортопедичної стоматології Пермського стоматологічного інституту. В ці роки він також працював консультантом щелепно-лицевого відділення евакогоспіталю в Пермі. За роботу в госпіталі був нагороджений почесною грамотою Наркомохоронздоров’я СРСР і медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». 1945 року Абрам Бетельман повернувся до Москви і до 1949 р. працював доцентом кафедри ортопедичної стоматології Московського медичного стоматологічного інституту. Цього самого року його було переведено до Києва і призначено завідувачем кафедри ортопедичної стоматології Київського стоматологічного інституту, який 1954 року став стоматологічним факультетом Київського медичного інституту.

Ще до приїзду в Київ Абрам Бетельман захистив докторську дисертацію і став доктором медичних наук. А з 1949 року він стає незмінним членом президії Київської спілки стоматологів, членом правління Всесоюзної спілки стоматологів, членом проблемної комісії Вченої ради Міністерства охорони здоров’я УРСР, членом редакційної ради журналу «Стоматологія».

Також до київського періоду Абрам Бетельман опублікував підручник «Ортопедична стоматологія» (у співавторстві з Б. Баніним), який отримав загальне визнання і став популярним не тільки в СРСР, а і за кордоном. Зокрема, його друге видання було перекладене польською, румунською, болгарською та китайською мовами.

 

1950–1960-ТІ

Кінець 1940-х років був ознаменований для кафедри тим, що змінився її очільник. 1949 року на посаду завідувача було призначеного нового фахівця – Абрама Бетельмана – людину також із чималим досвідом, до того ж доктора наук. А у липні 1950 року за наказом тодішнього директора Київського стоматологічного інституту та відповідно до рішення атестаційної комісії було запропоновано «звільнити від роботи асистента Л. Дудкіна, який не має наукового ступеня кандидата і є безперспективним у сенсі подальшого зростання». Це було зроблено незважаючи на ті досягнення, які здійснила ця людина впродовж тривалого часу очолювання кафедри. Лев Дудкін – один із найстаріших працівників радянської ортопедичної стоматології – був серйозним фахівцем, який за свою 50-річну педагогічну діяльність виховав не одне покоління зубних лікарів та лікарів-стоматологів. Під його керівництвом і за час завідування кафедрою троє зі співробітників написали кандидатські дисертації.

 

НАУКОВА РОБОТА

У цей період, окрім навчально-педагогічного процесу, на кафедрі здійснювалася також велика наукова робота. Основний науковий напрям, над яким працювали на кафедрі, полягав у дослідженні та удосконаленні методів протезування, ортодонтичного лікування зубощелепних деформацій і щелепно-лицевих дефектів й науковому обґрунтуванні методів лікування. Значна частина наукових здобутків кафедри представлена у працях його тодішнього завідувача.

 

21

Кафедра ортопедичної стоматології на урочистостях з нагоди

125-річчя Київського медичного інституту, 1966 р. (зліва-направо):

1-й ряд: Сакада Я.Н.(зт, зав. лаб.), Фрідман Є.С. (зт), Рижков С.М. (ас.), Сидоренко Г.І.(доц.), Александрова Ю.М. (доц.), Мухіна А.Д. (доц.), Бетельман А.І. (проф.), Познякова-Шупик А.І. (доц.), Котляр А.А. (ас.), Куреленко В.С. (ас.), Василенко З.С. (доц.), Василевська З.Ф., Дорошенко С.І.

2-й ряд: Навосад О. (зт), Гольденфін Ф.В. (зт), Славинська В.М. (зт), Живогляд А.М. (лікар), Ципинюк М.Є. (зт), Хоцяновский А.М. (асп.), Овчаренко О.М. (ас.), Пясецький М.І. (ас.), Василевська В.Ф.(лікар), Тлокар І.С. (зав. лаб.), Шарова Т.В. (ас.), Ковалевська К.І. (лікар), Ляшенко Н.Ф. (ас.), Калениченко П.Я. (лікар), Калінін С.М. (зт), Хорева Н.В. (ас.), Каплан Н.Л. (зт), Пшенний М.М. (лікар), Мишкін Е.О. (лікар)

3-й ряд: Мельников О.О. (зт), Герцвольф Б.Л. (зт), Зінченко Ю.М. (зт), Сєдаков М.В. (зт), Лейбович О.А. (зт), Хольберг М.М. (зт), Гуршпон Є.П. (зт), Рабський Б.Й. (зт), Меєрзон Г.Я. (зт), Терещенко Н.З. (зт), Рєзникова В.І. (зт), Косинський Б.Н. (зт), Крамер Ю.Г. (зт), Гіберман Н.С.   (зт), Радуцький   М.Я. (зт), Поляниця   М.М. (зт),   Шевченко Г.І. (зт)

4-й ряд: Сосенко   А.Є. (зт), Кучеровський   С.Г. (зт), Харук   В.М. (зт), Гершович   С.Б. (зт), Друмарецький В.А. (зт)

 

 

 Професор А. Бетельман проводить консультацію. (зліва направо) З.Василенко, В. Куриленко, А. Галяпа, З. Василевська, Г. Сидоренко, М. Хотинська, А. Мухіна, С. Криштаб

 

«Використання анатомічних і біофізичних методів фіксації протезів при протезуванні щелеп з частковими дефектами зубних рядів», А. Мухіна

«Дистальний і мезіальний прикус (клініка й лікування)», І. Корбелецький

«Порівняльна оцінка методів фіксації частково знімних протезів», Ю. Александрова «Заміщення дефектів зубів і зубних рядів у дітей» та ін.

ДИТЯЧИЙ НАПРЯМ

Завдячуючи завідувачеві на кафедрі розвинувся профілактичний напрям у ортодонтії та ортопедії. Зокрема, у роботах А. Бетельмана і його учнів значне місце належало вивченню стоматологічних чинників (особливо рахіту) в розвитку щелепно-лицевих деформацій у дітей. Науковці кафедри продовжували розвивати думку, висловлену раніше відомими вченими про те, що рахіт – один із важливих етіологічних чинників у розвитку аномалії прикусу.

 

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРАЦІ ТА ПІДРУЧНИКИ

Паралельно з науковою діяльністю активно велася й методична робота. Зокрема, одними з найбільш вагомих видань, де висвітлювалися питання методики, були книги за загальною редакцією А. Бетельмана.

«Вплив аномалій прикусу на функції порожнини рота, профілактика і раннє лікування» та «Зубопротезна техніка» (співавтори С. Рижков, В. Куриленко, С. Криштаб, Н. Каплан, М. Пясецький, З. Василенко, А. Мухіна, Г. Сидоренко, Ю. Александрова, З. Василевська, А. Котляр). У підручнику з зубопротезної техніки подано дані з лабораторного виготовлення зубних і щелепно-лицевих протезів із металів та їх сплавів. Матеріал викладено так, що дані з зубопротезної техніки доповнюються даними про основні клінічні етапи протезування.

Монографії А. Бетельмана

«Профілактика і раннє лікування аномалій прикусу» (1958 р.) та «Ортопедична стоматологія» (1965 р.)

 

1970-ТІ

1970-ті роки позначилися на роботі кафедри тим, що було перебудовано лікувальну роботу із зубного протезування завдяки впровадженню єдиної методики лікування. На кафедрі почало широко використовуватися бюгельне протезування, шинування рухомих зубів при захворюваннях пародонта, заміщення часткових дефектів твердих тканин зубів мікропротезами.

Ще 1969 року кафедру очолив учень А. Бетельмана – Сергій Криштаб – відомий в Україні вчений, педагог. Саме з його іменем пов’язують новий етап розвитку кафедри ортопедичної стоматології.

 

ВНЕСОК У РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

1970-ті роки були позначені на кафедрі активною науковою діяльністю. На чолі наукової організації роботи стояв її завідувач С. Криштаб. Тому й не дивно, що його внесок у діяльність кафедри, факультету, медичного інституту і загалом вітчизняної стоматології важко переоцінити. Його діяльність торкалася вирішення вагомих теоретичних та практичних питань із методології викладання пропедевтичного курсу ортопедичної стоматології та ортодонтії, функціональної діагностики, застосування металокераміки, імплантології. Сергієм Криштабом та його учнями впроваджено такі нові напрями досліджень, як уживлення імплантатів для фіксації зубних протезів, протезування суцільнолитими мостоподібними протезами, виготовленими на моделях із вогнетривкої маси, вивчено механізми адаптації до ортопедичних конструкцій та розроблено способи корекції висоти прикусу. Вагомий внесок професора Криштаба в розвиток ортодонтії відображено у роботах, присвячених комбінованим методам лікування зубощелепних аномалій з хірургічним втручанням на альвеолярному відростку.

 

 

ЗАВІДУВАЧ СЕРГІЙ КРИШТАБ

1969–1984 рр.

Сергій Криштаб – один із тих, чиє життя тісно пов’язане з Київським медінститутом. 1949 року він закінчив з відзнакою стоматологічний факультет цього вишу. Після закінчення інституту виїхав працювати на Чернігівщину на посаду лікаря-стоматолога й оториноларинголога, пройшовши спеціалізацію на курсах. А 1951 року був зарахований до клінічної ординатури на кафедру ортопедичної стоматології Київського медичного стоматологічного інституту. 1953 року був переведений на посаду асистента, потім доцента, а 1969 року став завідувачем кафедри.

Сергій Криштаб очолив кафедру, уже маючи науковий ступінь доктора медичних наук. 1971 року йому було присвоєно звання професора.

Дисертаційний потенціал

Під керівництвом С. Криштаба було захищено низку докторських і кандидатських дисертацій, тематика яких була надзвичайно актуальна на ті часи: «Вплив шкідливих звичок на виникнення зубощелепних аномалій та методи їх усунення» (Л. Грекова), «Про показання ортопедичного лікування пародонтозу» (В. Мороз), «Методи заміщення дефектів твердих тканин зуба» (В. Куриленко), «Методика виготовлення мікропротезів із швидкотвердіючої пластмаси» (Л. Ковбасюк), «Методика виготовлення непаяних мостоподібних протезів» (Г. Сидоренко), «Методи лікування хворих із вродженими дефектами піднебіння» (А. Позняк).

Методичні розробки

Професор С. Криштаб проводив велику навчальну та навчально-методичну роботу. За його участі й керівництва було розроблено низку методичних рекомендацій:

⚫ «Метод телерентгенографії» (Ю. Александрова, С. Дорошенко, С. Криштаб, 1968),

⚫ «Фонетична корекція знімних протезів» (З. Василевська, 1969),

⚫ «Виготовлення мостоподібних протезів із хромонікелевої нержавіючої сталі без використання припою» (С. Криштаб, Г. Сидоренко, 1975),

⚫ «Клініка і лікування зубощелепних аномалій, пов’язаних з над- комплектними зубами» (С. Криштаб, В. Володкін, С. Радочина, 1977),

⚫ «Профілактика та лікування зубощелепних деформацій у комплексі з видаленням зубів» (С. Криштаб, А. Мухіна, З. Василевська, 1978),

⚫ «Заміщення дефектів твердих тканин зуба порцеляновими коронками» (С. Криштаб, В. Куриленко, В. Міщенко, 1978).

 

Монографії, підручники, посібники

У цей період на кафедрі були відкриті кабінети функціональної діагностики, імплантації, зуботехнічна лабораторія металокераміки. Стало можливим більш глибоке та широке вивчення питань функціональноїдіагностики, використання кераміки в ортопедичній стоматології, впрова- дження імплантатів як штучних опор для фіксації зубних протезів. Відповідно така практика стала підкріпленням наукових досліджень і методичних розробок, що знайшла відображення в опублікованих монографіях, підручниках та посібниках.

 

⚫ «Зуботехнічне матеріалознавство» (Г. Сидоренко, 1971) – підручник, який було створено відповідно до програми зуботехнічних відділень медичних училищ із зуботехнічного матеріалознавства. У ньому відображено найбільш важливі дані про походження, склад і властивості матеріалів, застосування їх в ортопедичній стоматології, про їх правильне технологічне використання при виготовленні протезів і апаратів різних конструкцій. Тут уперше було описано основи лиття непаяних мостоподібних протезів, наведено характеристику найновітніших матеріалів на той час.

 

⚫ «Ортопедичне лікування незрощень піднебіння» (С. Криштаб, А. Мухіна, О. Немчинова, 1973). У книзі на основі матеріалів наукової літератури й аналізу клінічних спостережень авторів представлено дані про частоту, етіологію та патогенез незрощень піднебіння, показано вплив цієї патології на організм дитини, наведено деякі антропометричні показники при вроджених незрощеннях піднебіння, відображено сучасні на той час погляди на ортодонтичне і логопедичне лікування дітей з незрощеннями піднебіння.

 

⚫ «Деформації зубощелепної системи у дітей» (З.Ф. Василевська, А.Д. Мухіна, 1970, 1975). У виданні описано аномалії та деформації зубо- щелепної системи у дітей, причини їх виникнення і супутня функціональна патологія. На основі останніх на той час досягнень науки подано загальну характеристику ортодонтичної апаратури.

 

⚫ «Аномалії нижньої щелепи» (С. Криштаб, 1975). У книзі викладено питання морфогенезу нижньої щелепи, описано вікові зміни й аномалії розвитку, подано рекомендації для диференційної діагностики аномалій прикусу, що розглядалися раніше як ознаки єдиної нозологічної групи. Це дозволило автору найбільш раціонально визначити принципи і межі ортопедичного, поєднаного і реконструктивного лікування деформацій нижньої щелепи з урахуванням вікових і конституціональних особливостей лицьового скелету.

 

⚫ «Ортодонтія та протезування в дитячому віці» (С. Криштаб, К. Стрелковський, Г. Варава, 1979, 1987). У виданні викладено основи виправлення прикусу в дитячому віці та описано методики дитячого протезування.

 

⚫ «Зубні протези» (А. Котляр, В. Куриленко, 1982). У виданні висвітлено основні дані про анатомо-фізіологічні особливості органів і тканин порожнини рота. Описано конструкції протезів та механізм звикання до них, а також ускладнення, що виникають при користуванні протезами.

 

⚫ «Ортопедична геронтостоматологія» (М. Заксон, М. Пясецький, В. Козлюк, 1986). У посібнику описано особливості ортопедичних втручань на зубощелепній системі в осіб похилого і старечого віку з урахуванням загальносоматичних захворювань і вікових змін тканин і органів порожнини рота. Наведено методи зубного протезування у людей цієї вікової групи. Викладено питання медичної одонтології в ортопедичній геронтостоматології.

Професор С.Й.   Криштаб із колегами кафедри ортопедичної стоматології

КМІ імені О.О. Богомольця

 

У колі стоматологів. У першому ряду С. Криштаб. Ю. Александрова, Н. Ляшенко, А. Мухіна, Л. Грекова, С. Дорошенко, Н. Хорєва, О. Лейбович, С. Рижков. У другому ряду: Ф, Логвинюк, М. Пясецький, В. Лось

 

Професор С. Криштаб читає лекцію: у першому ряду Г. Сидоренко, І. Сєдаков

 

 

IMG_3259

Із 1985 року кафедру ортопедичної стоматології очолює професор В. Неспрядько – відомий в Україні та за кордоном вчений-стоматолог, автор низки фундаментальних досліджень у галузі експериментальної та клінічної ортопедичної стоматології. Він зробив значний внесок у розвиток медичної науки, підготовку стоматологічних кадрів і підвищення рівня стоматологічної допомоги в Україні.

Неспрядько Валерій Петрович народився в 1940 році.

Після закінчення із відзнакою Київського медичного інституту, на шляху становлення Валерія Неспрядька як високопрофесійного фахівця були клінічна ординатура, аспірантура, робота асистентом, доцентом кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії КМІ. Далі був захист докторської дисертації, переведення на посаду доцента кафедри ортопедичної стоматології і призначення виконувачем обов’язків завідувача кафедри ортопедичної стоматології. А 1986 року його було обрано на посаду завідувача. Із того часу він є незмінним завідувачем кафедри й до сьогодні.

Водночас з 1988 до 1998 року професор В. Неспрядько виконував обов’язки головного стоматолога МОЗ України.

За значні досягнення в галузі науки і техніки 1999 року Валерію Неспрядьку було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України»

 

ІМПЛАНТАЦІЯ

Стоматологічна імплантація у Радянському Союзі зазнавала певних обмежень, проте її розвиток все ж відбувався, зокрема, через наукові праці. Зокрема, ще, починаючи із 1977 року, у зазначеному напрямі працював співробітник кафедри ортопедичної стоматології Валерій Лось, що реалізувалося у кандидатську дисертацію з імплантології. Працюючи й далі у цьому напрямі, наукові дослідження втілилися у розробці вітчизняних наборів імплантатів. Така ініціатива не лишилася непоміченою з боку колег. Її підхопили у Литві (професор Олег Суров, керівник Каунаської лабораторії експериментальної і клінічної зубної імплантації), та й, власне, потім – на кафедрі ортопедичної стоматології НМУ імені О.О. Богомольця (доцент І. Сєдаков).

1983 року на кафедрі ортопедичної стоматології під керівництвом професора С. Криштаба була затверджена тема кандидатської дисертації «Заміщення малих дефектних зубних рядів у фронтальній ділянці та в ділянці премолярів протезами, на внутрішньокісткових імплантатах». За результатами дисертації її автором – Ігорем Сєдаковим – було отримано авторське свідоцтво та галузеві рацпропозиції.

 

І. Сєдаков на захисті власної дисертації

 

(ліворуч– титульна сторінка його дисертації, праворуч  – авторське свідоцтво та галузеві рацпропозиції)

Відповідно на кафедрі з’явився цілий осередок імплантологів, а тому не дивно, що була сформована наукова група (В. Лось, І. Сєдаков, А. Бешаров) під керівництвом професора В. Неспрядька, яка займалася питаннями імплантації спільно зі співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича.

Сьогодні Асоціація імплантологів України – це зареєстровані патенти на імплантати, велика кількість інструментальних досліджень, курси, на яких викладає В. Лось, щороку проводиться конгрес із проблем імплантації

 

Валерій Лось із директором клініки професора Лінкова Джоном Кремером (Нью-Йорк, 1992 р.)

 

1990-ТІ

Початок 1990-х у країні був складним. Великі соціальні зміни у державі накладали відбиток на всю професійну сферу, зокрема й на роботу стоматолога. Збій у фінансуванні відчув кожен вищий навчальний заклад, кожен факультет. Не винятком був і реорганізований у той час (1992 року) Київський медінститут в Український державний медичний університет імені О.О. Богомольця. Особливо гостро відсутність фінансування відчули на собі стоматологи, адже на відміну від багатьох інших спеціальностей стоматолог не може працювати без матеріалів.  Якщо ж немає матеріалів, то, наприклад, такий напрям, як ортопедична стоматологія, не може функціонувати взагалі, адже лише матеріали забезпечують роботу лікарів-ортопедів.

У ті часи складно було не лише фінансово. Відбувалася трансформація й на рівні свідомості. Це також торкалося усіх сфер життя, зокрема й професійних. 1990-ті – це час, який потребував переходу стоматологів на нове устаткування та нові матеріали. Адже саме тоді Україна відкрилася для Європи і Європа відкрила себе для України. В Україну стали приходити західні компанії. Однією з таких фірм, яка розпочала діалог зі стоматологами, був концерн Siemens. Викладачі кафедри відвідали Німеччину, побували на серйозних виставках у Кельні, побачили, якою може бути стоматологія в цивілізованому світі. Це був особливий етап у житті кафедри, оскільки до того з новими технологіями, устаткуванням та матеріалами зазвичай доводилося знайомитися через наукові праці. Тепер це можна було побачити на власні очі.  До слова, Міністерство охорони здоров’я закупляло таке устаткування, але воно надходило в Україну в незначних кількостях. За словами В. Неспрядька, на той час – головного стоматолога країни, вітчизняна стоматологія, окрім того, що потребувала переходу на нові матеріали та технології, повинна була змінити матеріальну основу для цієї професії

 

НОВІ ЗВ’ЯЗКИ

Відкривання кордонів дало можливість контактувати з колегами по професії з інших країн. Так, представники кафедри у той час відвідали виші Німеччини, зокрема у Франкфурті-на-Майні. Там була гарна навчальна база, студенти працювали з пацієнтами, на сучасному устаткуванні. Таке устаткування надавалося вишам безплатно. Так само як і матеріали. Спрацьовував принцип, завдяки якому компанія, що випустила нове устаткування чи матеріал, «привчала» до нього майбутніх фахівців висококонкурентного ринку зі зрозумілою метою.

Біля відомої фірми Degussa. Під час однієї зі стоматологічних виставок, 1995 рік

 

Виставкові заходи –  найкращий спосіб познайомитися з новими взірцями найновішого обладнання для стоматологічного кабінету.

 

НОВІ ПОЧИНАННЯ

Водночас чекати, доки з’явиться дефіцитне устаткування з-за кордону, на кафедрі не хотіли, та й творча думка не стояла на місці. У той час спільно із заводом ім. Артема було розроблено спеціальне устаткування для лікарів-ортопедів (серед авторів якого був В. Неспрядько) – кілька апаратів, які забезпечували виготовлення металокерамічних конструкцій. Сюди входила піч для опалювання кераміки, піскоструминні апарати, муфельні печі, автоклави для стерилізації. Ця техніка, незважаючи на те, скільки часу минуло з тих пір, функціонує й до сьогодні.

 

Із 2015 до 2017 рр. завідувачем кафедри був Павло Куц – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України.

П. Куц – випускник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця 1996 року. Після роботи ортопедом-стоматологом в поліклініці №1 Адміністрації Президента України 2001 року був зарахований за конкурсом до аспірантури за фахом ортопедична стоматологія на кафедру ортопедичної стоматології. У 2004 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Клініко-експериментальне дослідження факторів, які сприяють стабільності зубних протезів з опорою на імплантати», а 2003-го – докторську: «Прогнозування та профілактика ускладнень при дентальній імплантації (клініко-експериментальне дослідження)».

Проходив стажування у США, Швейцарії, Франції, Німеччині, Ізраїлі, Литві, Польщі. Член Асоціації імплантологів України та Європейської асоціації остеоінтеграції. Лікар вищої кваліфікаційної категорії.

Із 2010 року член редакційної ради журналу МОЗ «Лікарська справа» та Комісії з медичної біоетики при НМУ імені О.О. Богомольця. У 2012 році нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

 

СЬОГОДЕННЯ

Сьогодні кафедра виразно трансформувалась, що завдячується змінам, які відбулися в системі освіти, охороні здоров’я тощо:

⚫ завдяки ЗНО змінився порядок до вступу у виші;

⚫ з’явилися контрактні студенти;

⚫ збільшилася кількість студентів (стоматологічний факультет був ліцензований на 500 студентів прийому на перший курс);

⚫ з’явилися іноземні студенти із розвинених європейських країн – Німеччини, Польщі (загальна кількість іноземних студентів – близько 150 із 500 на курсі);

⚫ прийшла Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS), що дає змогу інтегрувати вищу освіту України до загально- європейського освітнього простору;

⚫ прийшли тести, кроки – система ліцензійних інтегрованих іспитів для діагностики рівня професійної компетентності;

⚫ відкрилося англомовне навчання;

⚫ виші отримали автономність;

⚫ завдяки істотному розвитку технологій спеціальність стоматологія ускладнилася;

⚫ відбулося ліцензування факультету.

Усе це сприяло і збільшенню кількості викладачів і власне розростанню кафедри.

 

Співробітники кафедри ортопедичної стоматології (2016 р.)

 

Сьогодні на кафедрі працюють 1 професор, 18 доцентів та 13 асистентів.

Об’єднані патріотичним духом – співробітники кафедри ортопедичної стоматології

 

Упродовж останніх часів на кафедрі опубліковано велику кількість наукових праць, отримано патентів на винаходи. Крім того, виконано цикл робіт зі створення стоматологічних сплавів металів, штучних зубів підвищеної твердості на композитній основі, керамічних мас, зразків обладнання для зуботехнічних ливарень та лабораторій із металокераміки, а також комплексу обладнання для стерилізації у стоматології. Серед кафедрального доробку понад 700 наукових праць В. Неспрядька, серед яких підручники, монографії, навчальні посібники, найважливішими серед яких є:

⚫ «Ортопедична стоматологія» (М. Рожко, В. Неспрядько, 2003);

⚫ «Зубопротезна техніка» (М. Рожко, В. Неспрядько В., 2006);

⚫ «Дентальна імплантологія. Основи теорії та практики» (В. Неспрядь- ко, П. Куц, 2009);

⚫ «Prosthetic Dentistry» (V. Nespriadko, Z. Zhegulovych, 2015);

⚫ «Ортопедична стоматологія» (М. Рожко, В. Неспрядько, 2020).

 

З-під наукового пера завідувача вийшло 10 методичних рекомендацій. Валерій Неспрядько – автор понад 40 винаходів та патентів, серед яких принципово нові методи діагностики і лікування захворювань; зубо- щелепної системи.

Підвищення наукового рівня викладачів – зокрема стажування – ще один рівень науково-педагогічної діяльності, у якому активно задіяні співробітники кафедри. Фахівці проходять стажування як в Україні, так і за кордоном.

Кафедра – важливий осередок освітньої роботи, про що свідчить активна робота науковців та методистів цього підрозділу стоматологічного факультету у підготуванні та виданні різноманітних навчальних програм для курсів у межах напряму ортопедичної стоматології.

 

 

КОНФЕРЕНЦІЇ

Конгреси, з’їзди та конференції – це заходи, на яких апробується свіжа думка, нова ідея, врешті власний метод. Тому такі заходи для науковців дуже необхідні, адже це нагода продемонструвати своє і навчитися чужому. Конгрес Європейського ортодонтичного товариства (EOS) – одна знакова подія для науковців. Зокрема, на 83-му конгресі Європейського ортодонтичного товариства EOS2007 у Берліні Україна була представлена двома доповідями, одна з яких – «Дисфункції ВНЧС у пацієнтів із зубоще- лепними аномаліями» – авторів професора В. Неспрядька та І. Скрипник й Ю. Клітинського.

Сьогодні географія міжнародних зв’язків кафедри – це розвинені світові держави. Зокрема, одним із важливих етапів у міжнародному житті кафедри стали телеконференції з Університетом Південної Каліфорнії, На яких модераторами були Ю. Клітинський та Х. Шмідт. Захід відбувався на території Посольства США, було задіяно супутник, підібрано час, щоб уникнути різниці в часі. Були доповіді з одного й другого боку. Це була одна з перших солідних міжнародних співпраць.

 

У рамках співпраці з Університетом Південної Каліфорнії (квітень 2004 р.)

 

Серед значущих заходів у середовищі науковців-ортодонтів можна вказати на Ортодонтичний конгрес. Наприклад, у вересні 2010 року Ортодонтичний конгрес проходив у Києві. На ньому були присутні ортодонти з різних країн.

 

На ортодонтичному конгресі у Києві. На фото: професори Ігор Токаревич (м. Мінськ), Валерій Неспрядько (м. Київ), Юлія Гіоєва (м. Москва), доценти Ірина Скрипник, Юрій Клітинський (м. Київ), професор Роман Фадєєв (м. Санкт-Петербург), заступник директора Стоматологічного медичного центру НМУ Марія Лук’янець

 

 

Асистент Назар Лисенко доповідає про нові технології у сфері ортопедії

 

Кафедра ортопедичної стоматології – це база для проведення секційних засідань наукових конференцій, її співробітники виступають на міжнародних науково-практичних конференціях у рамках міжнародних спеціалізованих виставок «Стоматологія». За ініціативи співробітників кафедри в науково-практичному навчальному центрі організовано роботу семінару «Сучасні технології в ортопедичній стоматології».

Із 2006 року проводяться щорічні наукові читання присвячені пам’яті професора С. Криштаба.

Серед переліку найважливіших заходів, які організовувала кафедра, або ж співробітники кафедри брали участь, такі: 10 Міжнародний конгрес Польської асоціації темпоромандибулярних розладів 2016 року (В. Неспрядько, Ю. Клітинський) та ін.

Міжнародна конференція «Ортодонтія сьогодні» у Киргизстані 2017 року; співробітники кафедри ортопедичної стоматології спільно з співробітниками СП «Промед» прочитали лекції та провели майстер-класи «Техніка прямої дуги та її конструктивні елементи»;

ІІ Міжнародна конференція стоматологів у Польщі 2015 року (В. Неспрядько, Ю. Клітинський, В. Шибінський, Д. Гуща); кафедра ортопедичної стоматології виступила співорганізатором конференції;

Міжнародна освітньо-практична конференція «Сучасні засоби діагностики та лікування сагітальних аномалій прикусу» 2018 року, який провела кафедра ортопедичної стоматології разом із СП «Промед» за участі представників України та Грузії.

 

На конференції в Ополі (квітень 2016 р.)

 

Кафедра постійно бере участь у Східноєвропейській конференції

На конгресі Європеріо9 (Амстердам)

 

На XI Міжнародному з’їзді Польського товариства суглобової дисфункції (2017 р., Воянівський замок)

 

Щороку за кордоном відбуваються різноманітні заходи, виставки, які відвідують представники кафедри. Наприклад, 2017 року співробітники кафедри ортопедичної стоматології взяли участь у Міжнародній стоматологічній виставці IDS2017, що проходила у Кельні, Німеччина. Відвідування виставки IDS дозволило отримати інформацію про новітні продукти і технології, які найближчим часом знайдуть широке застосування в багатьох країнах світу.

 

Конгреси, з’їзди та конференції – це заходи, на яких апробується свіжа думка (м. Кельн, 2019 р.)

 

На IX Східноєвропейській конференції у Львові (квітень 2019 р.)

А загалом співробітники кафедри ортопедичної стоматології брали участь у міжнародних заходах та стажуваннях у США, Німеччині, Франції, Австрії, Італії, Польщі, Ліхтенштейні, Молдові, Грузії, ОАЕ, Китаї, Туреччині.

 

Під час телеконференцій з Університетом Південної Каліфорнії

 

Грегор Славічек, директор Інституту біотехнологій у міждисциплінарній стоматології, який входить до складу Steinbeis Transfer Institute (Штутгарт), переконаний:

«Треба розвивати інноваційний потенціал стоматологічних клінік і зуботехнічних лабораторій, який сьогодні недооцінюють»

 

Останнім часом набуває поширення використання досвіду закордонних фахівців, які працюють на клінічній базі кафедри. Зокрема, 2010 року НМУ імені О. О. Богомольця відвідав всесвітньо відомий спеціаліст із гнатології австрійський професор Г. Славічек та прочитав лекцію з основ гнатології. 2016 року на базі Стоматологічного медичного центру НМУ відбувся майстер-клас «Basic options in dentistry» за участю представників кафедри ортопедичної стоматології НМУ та фахівців-стоматологів із провідних університетів Туреччини. А 2019 року представники вищої школи із іспанського міста Сан-Себастьян проводили тут практичні заняття – здійснювали курацію присутніх, демонстрували роботу із сучасними артикуляторами. Такий досвід важливий як викладачам, так і студентам, адже слухати, бачити, а надто спробувати повторити те, що роблять знані фахівці,– надзвичайно важливий рівень експертизи.

 

Зустріч українських фахівців із Домінго Мартіном, спеціалістом Центру функціональної оклюзії Рота-Вільямса, керівником приватної ортодонтичної практики у м. Сан-Себастьяні (Іспанія), керівником FACE Group

 

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КЛІНІЧНА БАЗА

Сьогодні клінічна підготовка студентів здійснюється на базі ортопедичного відділення Стоматологічного медичного центру МОЗ України при НМУ імені О.О. Богомольця.

Клінічна база обладнана 54 стоматологічними установками. На кафедрі успішно функціонують навчальні кабінети, оснащені найсучаснішим науковим та зуботехнічним обладнанням. Так, студенти мають можливість ознайомитися з сучасними методами діагностики, працюючи в кабінеті функціональної діагностики, з комп’ютерним ортопантомографом Planmeca, автоматизованим приладом для вивчення рухів нижньої щелепи Condylocomp, комп’ютерним електронейроміографом Esaotebiomedika. Створено навчальний кабінет для проведення занять із дентальної імплантології, який містить фантоми, відео- та фотоматеріали, макромоделі аксесуарів, необхідних при протезуванні на імплантатах, діагностичні моделі для відпрацювання студентами методик протезування з опорою на імплантати.

Лабораторні заняття з протезування незнімними суцільнолитими конструкціями зубних протезів проходять у спеціалізованих зуботехнічних лабораторіях, оснащених вакуумними печами для випалення кераміки та апаратами для полімеризації композитів, які обладнані мікрокомп’ютера- ми. У зуботехнічній ливарні, що обладнана муфельними печами та індукційною ливарною установкою з мікропроцесорним керуванням, студенти знайомляться з технологією литва.

Колектив кафедри постійно працює над упровадженням у навчальний процес новітніх технологій зубного протезування, що були розроблені як в Україні, так і за кордоном.

Вдосконалюється методика викладання окремих розділів із застосуванням відеотехніки, комп’ютерних навчальних програм. Заняття проводять під керівництвом досвідчених викладачів кафедри. Розширюється клінічна база кафедри – організовано додаткові кабінети з сучасним обладнанням. Такий підхід у підготовці лікарів дає змогу підвищити їх теоретичний рівень і рівень професійної майстерності. Лікувально-діагностичну та консультативну роботу проводять професори В. Неспрядько, доценти та асистенти кафедри, більшість з яких мають вищу та першу кваліфікаційну лікарську категорію.

На базі кафедри здійснюється підготовка висококваліфікованих наукових та педагогічних кадрів через докторантуру, аспірантуру, клінічну ординатуру.

У рамках підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих медичних закладів освіти України співробітники кафедри здійснюють рецензування дисертацій, беруть участь у роботі експертної комісії та апробаційної ради «стоматологія», у діяльності Асоціації стоматологів України.

 

КОЛЕКТИВ

Водночас кафедра – це не тільки наукова та педагогічна робота, а й колектив. Згуртовані навколо свого лідера, співробітники кафедри можуть виконувати й інші завдання. Так було, коли розпочалася російська військова агресія на Донбасі й військовослужбовці стали потребувати медичної допомоги. Тоді співробітники кафедри їздили в місце дислокації однієї з військових частин на Житомирщині й надавали там допомогу військовим. А один зі співробітників кафедри – Святослав Прохоров – брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей. Упродовж півтора року він проходив службу в медичному підрозділі Дніпропетровської 25 окремої повітряно-десантної бригади. Під час бойових дій надавав медичну допомогу пораненим та займався їх евакуацією до мобільних шпиталів, а в часи затишшя надавав бійцям стоматологічну допомогу. За час служби для своєї бригади за допомогою друзів та волонтерів обладнав два пересувні стоматологічні кабінети, які пройшли чимало воєнних доріг. Водночас пролікував 1258 бійців із різних бойових підрозділів. За відмінну службу Святослав Прохоров нагороджений відзнакою міністра оборони «Знак Пошани», двома грамотами від командувача ВДВ України за виконання бойового завдання в зоні АТО, медаллю від КМДА

«Честь. Слава. Держава».

7 вересня 2017 р. Святослав Прохоров виступив із промовою на посвяті першокурсників у студенти та вперше за 175-річну історію існування вишу підняв над університетом Державний Прапор України. Це стало університетською традицією. Проводить планування, організацію та здійснює виїзди співробітників університету для лікування військовослужбовців в Донецькій області та на військових полігонах. Організує збір та відправлення матеріалів та інструментів для військових стоматологів. Займається розробкою та обладнанням мобільних стоматологічних кабінетів для підрозділів ЗСУ, які ефективно працюють в зоні бойових дій на Сході України.

ГАЗ-66 з номерним знаком «Дантист» було обладнано стоматологічною установкою та всім необхідним для ведення стоматологічного прийому (ліворуч). Із прапором alma mater (праворуч)

 

 

МАЙБУТНЄ

 

Кафедра ортопедичної стоматології, як і стоматологічний факультет загалом, має вікову історію. Упродовж 100 років тут завжди тримали наукову, освітянську, професійну планку на високому рівні. Так буде й надалі.

Про майбутнє дисципліни ортопедична стоматологія й подальший розвиток стоматології ділиться завідувач кафедри ортопедичної стоматології, доктор медичних наук, професор Валерій Неспрядько.

 

Валерій Неспрядько

завідувач кафедри ортопедичної стоматології, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Сьогодні одна з головних проблем у розвитку стоматології – це організація системи стоматологічної допомоги. Зокрема, раніше, коли цим керувало Міністерство охорони здоров’я, то стоматологія ішла разом із медициною. Потім стоматологію відділили від медицини. Відповідно сьогодні ця галузь суттєво перейшла у приватні руки, а державною вона залишилася у дуже невеликій кількості (мабуть, тому хвалена медична реформа аж ніяким боком не торкнулася стоматології). До того ж сама стоматологія досить дорога, зокрема, обладнанням, матеріалами. Усе це накладає відбиток на ціну стоматологічних послуг, тому-то вони й не дуже дешеві.

Водночас для того щоб було краще, варто звернути увагу на підготовку кадрів. Тільки у Києві 5 чи 6 стоматологічних факультетів, які випускають велику армію лікарів-стоматологів. Але якщо іноді треба гарного лікаря, то знайти його досить важко. На жаль, ми не знаємо, куди діваються лікарі. Та коли я буваю за кордоном, то зустрічаюся з нашими випускниками, які там  досить успішні лікарі, зі своїми клініками. Там вони організовано працюють і мають високий авторитет серед колег.

Найважливішими складниками успішного розвитку стоматологічної галузі в майбутньому є позитивний досвід інших країн, державна підтримка цієї професійної сфери, належна матеріальна база для навчанняі для роботи лікаря-стоматолога. А ще повинен бути багатим народ.

Ще одна проблема – можливості упровадження наукових знань у практику.  Безпосередній приклад – упровадження дисертаційних досліджень у життя. Тут, як казав хтось із професорів-стоматологів, із карієсу є стільки дисертаційних робіт, що, якби всі ці рекомендації, які дають дисертанти, були б упроваджені в системі охорони здоров’я, то карієс ліквідували б на 126%. Тобто тематика наукових досліджень адаптована до сучасного життя, до сьогоднішнього пацієнта, проте все те, що пропонують дисертанти, треба ще реалізувати. Тому-от у нас все дуже непросто.

І якщо підвести риску, то виразно помітні чинники, які перешкоджають якісному наданню стоматологічних послуг у нас в країні:

⚫ люди невчасно приходять до лікаря, запускаючи хворобу;

⚫ люди не відвідують стоматолога тому, що в них немає грошей;

⚫ відсутня психологічна культура відвідування лікаря-стоматолога; адже навіть те, боїться пацієнт чи ні йти до лікаря, має важливе значення. І якби у цій царині допомагали стоматологам психологи, це дало б теж серйозний результат.

А от покращенню ситуації сприятимуть:

⚫ первинна профілактика стоматологічних захворювань;

⚫ активний розвиток дитячої стоматології, стоматології для дорослих, тобто системний підхід до проблеми;

⚫ якісна підготовка кадрів;

⚫ допомога людям – треба проводити організаційні заходи з тим, щоб стоматологічна допомога була ефективнішою й дешевшою для широ- кого кола населення.

Лише так майбутнє буде зовсім іншим – таким, про яке ми мріємо.