ЗАСІДАННЯ ШКОЛИ-СЕМІНАРУ «ПРОБЛЕМИ БІОЕТИКИ ТА ФІЗИКИ ЖИВОГО» НА БАЗІ ЛІКАРНІ ІМЕНІ І.П.ПАВЛОВА

4 березня 2020 року відбулося чергове засідання школи-семінару «Проблеми біоетики та фізики живого» для студентів-медиків. Воно проходило на території  Київської міської психіатричної лікарні № 1 імені І. П. Павлова.. Цього разу розглядалася тема «Професійний подвиг лікаря-психіатра М. Танцюри та фельдшера А. Мазура під час німецько-фашистської окупації  міста  Києва у 1941 – 1943 роках («Гідна поведінка в негідній професійній ситуації”)». У засіданні взяли участь студенти першого курсу НМУ імені О.О. Богомольця. Проводив захід науковий керівник школи-семінару, доцент  Анатолій Єгоренков.   Він розповів про те,  що нацистська псевдонаукова та антигуманна  ідея «остаточного рішення» (“endlosung”) стосувалася й фізичного знищення (або стерилізації) психічно хворих людей. Під час доповіді було наведено дані про загальну кількість стерилізованих психіатричних пацієнтів у нацистській Німеччини, що, за різними оцінками, сягала від 200 до 350 тисяч.

Лікар М. Танцюра і фельдшер А. Мазур працювали у психіатричній лікарні імені  Павлова міста Києва до і під час німецько-фашистської окупації Києва (1941-1943 рр.). Ризикуючи життям, вони рятували психічно хворих від фізичного знищення. Всього під час окупації Києва було розстріляно 752 пацієнти лікарні. У наш час Асоціація психіатрів України та Асоціація медичних психіатричних сестер України заснували премії імені М. Танцюри та А. Мазура.  Мотивом вручення цих премій є «гідна поведінка у негідній професійній ситуацій».  Під час семінару учасники торкнулися теми сучасних біоетичних  викликів для медиків, пов’язаних з проблемою розповсюдження коронавірусної інфекції.

Студентка Олександра Завальнюк поділилася своїми враженнями від семінару: «При згадці про події  1941-1943 рр. не можна  стримати сліз. На цьому семінарі ми відвідали місце, де  нацисти безжально вбили понад 750 пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова. Особисто мене вразила інформація про  лікаря і медбрата, які не залишили своїх пацієнтів і навіть допомогли декому з них уникнути смерті від рук німецьких загарбників. Я зробила висновок, що для майбутнього лікаря на першому місці має бути здоров‘я і благо пацієнта, а вже потім власні інтереси». (Див. фотозвіт: https://www.youtube.com/watch?v=FG1dHTmP4YA)

Прес-центр за матеріалами школи-семінару «Проблеми біоетики та фізики живого»