Пішов з життя професор ЧЕКМАН ІВАН СЕРГІЙОВИЧ

У 1951 році вступив у Кам’янець-Подільське медичне училище, яке закінчив 1955 року, в 1961 році – Тернопілький медичний інститут.

Працював головним лікарем дільничної лікарні у Волочиському районі Хмельницької області (1961-1963).
Від 1966 року працював у Київському медичному інституті (нині – Національний медичний університет імені Олександра Богомольця). Аспірант (1963-1966), асистент (1966-1969), доцент (1969-1972), завідувач (від 1974) кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, водночас від 1987 року – директор Київського науково-дослідного інституту фармакології та токсикології. Кандидат медичних наук (1966), доцент (1970), доктор медичних наук (1973), професор (1976), член-кореспондент НАН (1991) і НАМН (1993). Державна премія України (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Один із засновників фармацевтичного факультету НМУ імені О.О. Богомольця (1998–1999).

Напрямки його наукових досліджень були присвячені вивченню загальної, спеціальної, клінічної та радіаційної фармакології, фармації, а також токсикології і фітотерапії. Проводив дослідження з нових напрямків науки: фізико-хімічна фармакологія, квантова фармакологія і нанофармакологія. Вперше встановив провідну роль комплексоутворення лікарських засобів з компонентами біомембран, як тригерний механізм первинного фармакологічного ефекту, що дозволило вирішувати фундаментальні питання загальної і клінічної фармакології серцево-судинних, нейротропних і метаболітних препаратів.

Вивчав фармакологію препаратів рослинного походження. Встановив, що ефірні олії рослин мають властивість утворювати комплекси з ксенобіотиками, зменшувати їх токсичність та виводити з організму. Розробив композиції ефірних олій рослин і запропонував їх для застосування в клінічній практиці. Отримав оригінальний препарат рослинного походження — карбюлозу, що виводить радіонукліди, нітрати і солі важких металів з організму. Препарат було рекомендовано МОЗ України для широкого застосування в клінічній практиці. Дослідженнями з квантової фармакології встановив, що специфічна активність медикаментів зумовлена наявністю та особливістю розміщення реакційних центрів їх молекули від чого залежить лікувальна активність медикаментів. Суспензія високодисперсного кремнезему зменшує токсичність як ксенобіотиків, так і лікарських засобів. Оксиди наноміді та наносрібла проявляють більш виражену протимікробну дію, ніж звичайні сполуки даних металів. Проводив пошук антидотів проти хімічних речовин аліфатичної структури, фосфорорганічних похідних та ін. На основі біокисних метал-силікатних сполук розробив оригінальні препарати, що не мають аналогів в світі, які можна застосовувати для дезінфекції, дезактивації та ідентифікації різних хімічних речовин.

Автор понад 1075 наукових праць, у т.ч. 42 монографій, 14 довідників, 24 підручників, 7 посібників для студентів, 3 словників, 27 методичних рекомендацій, 79 патентів. Підготував 23 доктори і 51 кандидата медичних наук.

Колектив Університету глибоко сумує з приводу смерті свого колеги та висловлює щирі співчуття родичам, друзям, співробітникам, учням, усім, кому дорога пам’ять про Чекмана Івана Сергійовича.

Вічна пам’ять.