ЕКСКУРСІЯ ІСТОРИЧНИМИ ШЛЯХАМИ ПОДІЛЛЯ ТА БУКОВИНИ

02.05.2019

Для співробітників нашого Університету 29-30 квітня була організована екскурсійна поїздка за маршрутом Хотин – Кам’янець-Подільський – Чернівці. Учасники екскурсії – пасажири комфортабельного автобусу мали змогу долучитися до сторінок історії Поділля та Буковини, помилуватися мальовничими краєвидами з молочним розливом садів Покуття. Побували у Хотинській фортеці, що височіє над рікою Дністер і входить до рейтингу «Сім чудес України». За наказом короля Данила Галицького, на місці дерев’яного форту, зведеного ще у 10 столітті Володимиром Великим, було побудовано кам’яну Хотинську фортецю, яка стала тоді однією з наймогутніших укріплень Східної Європи. Протягом усього свого існування Хотинська фортеця виконувала оборонну функцію.   Дістатися до внутрішнього замку можна було через підйомний міст, перекинутий через шестиметровий рів. Міст виконував важливу оборонну функцію. Особливо Хотинська фортеця прославилася тим, що під її стінами у 1621 році відбулася важлива битва між турками та об’єднаним козацько-польським військом. Хотинська битва 1621 року зупинила османську експансію на захід і врятувала Європу від турецького поневолення. Фортеця у різні часи була свідком і багатьох інших баталій, під час яких українські воїни героїчно захищали Україну від ворогів. Замок нині   користується популярністю серед кінематографістів: його можна побачити у  фільмах: «Захар Беркут», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Тарас Бульба», «Стріли Робін Гуда», «Ясса», «Стара фортеця», «Балада про доблесного лицаря Айвенго». Сьогодні серед молоді популярні середньовічні забави та квести, що відбуваються у фортеці, щорічно також проводиться фестиваль «Середньовічний Хотин».

Зовсім поруч за 20 кілометрів, знаходиться ще одна легенда – Кам’янець-Подільський – місто, що зберігає дух середньовіччя. Своєрідність і унікальність його полягає у гармонійному поєднанні ландшафту з містобудівною структурою. Під час забудови  військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, яка не має аналогів у Європі. Кам’янець-Подільський посідає третє місце після Києва та Львова за кількістю пам’яток культури. Кам’янецька фортеця складається з одинадцяти башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений   Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і діаметром 5 м, що видовбана у скелі з  відреставрованим величезним дерев’яним колесом – пристроєм для підняття води на поверхню. У підземеллях Замкового комплексу ми могли ознайомитися з експозиціями, що відтворюють сторінки його історії.

«Маленький Відень»  або «маленький Париж», як називають місто Чернівці, також з нетерпінням чекав на столичних відвідувачів. Перша письмова згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком. Величні пам’ятники архітектури, що залишила по собі доба панування Австро-Угорщини, старовинні площі, затишні вулиці, які на той час підміталися трояндами, розкішні храми всіх конфесій створюють неповторну атмосферу свята та доброзичливості. У місті бурно розвивалася торгівля, ремесла та культура представників п’яти національностей, які проживали на той час в місті. Кожна громада (німецька, румунська, польська, єврейська та русинська) мала свій культурний центр національностей.  Відвідання музею-квартири  поета і композитора Володимира Івасюка поглибило знання про життя та трагічну загибель автора «Червоної рути», долучило кожного до національних цінностей і нагадало про важкий шлях, що пройшла наша інтелігенція, виборюючи незалежність. Перлиною архітектурної спадщини  без сумніву  є Резиденція буковинських митрополитів, візитівка міста, в будівлях якої зараз розташовано Чернівецький національний університет. Краса червоної та блакитної зали для засідань Синоду з їх венеціанськими дзеркалами доповнюється зовнішньою величчю ансамблю споруд та прекрасним парком. Комплекс побудовано за проектом чеського архітектора Йозефа Главки.

Всі учасники екскурсійної поїздки вдячні профкому співробітників НМУ на чолі з Марією Лук’янець та Валентиною Лапко за організацію заходу і готові долучитися до нових цікавих і пізнавальних подорожей.

 

Раїса Бевз,  учасник подорожі