8 ЛИСТОПАДА СВІТОВА ГРОМАДСЬКІСТЬ ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ РЕНТГЕНОЛОГА (РАДІОЛОГА)

8 листопада 1895 року професор фізики Вюрцбурзького університету Вільгельм Конрад Рентген (1845-1923) відкрив невідоме до того випромінювання, що за рішенням Першого міжнародного з’їзду з рентгенології було названо «промінням Рентгена».

Заради справедливості треба зазначити, що український фізик, професор Вищої технічної школи в Празі Іван Пулюй (1845-1918) за 7 років до Рентгена, досліджуючи катодну лампу, отримав Х-випромінювання, але, на жаль, не зрозумів його природи.

Вражає швидкість, з якою Х-промені з теорії ставали практикою. Так, у Києві прообраз рентгенівського апарату з’явився вже 1897 року в лікарні на території Покровського жіночого монастиря. А перший повноцінний рентгенівський апарат фірми «Зуетепз» почав функціонувати 1908 року в університеті святого Володимира.

1917 року в Університеті було ухвалено рішення про створення курсу рентгенології. Цю справу доручили приват-доцентові медичного факультету Євгенові Фердинандовичу Веберу (1875-1947), який згодом очолив і відповідну кафедру (1920).

Нині вона є однією з провідних в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця і має назву: Кафедра радіології та радіаційної медицини.

«Крім класичної рентгенології, – зазначив її нинішній очільник, професор М.М.Ткаченко, – науковці кафедри розвивають такі важливі сучасні напрямки радіаційної медицини, як комп’ютерна томографія, радіонуклідна комп’ютерна томографія, що поєднує ОФЕКТ і ПЕТ, магнітно-резонансна томографія, інтервенційна радіологія. Водночас ми працюємо над досягненням максимальної безпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань, для чого потрібна оптимальна система розміщення, планування, оснащення, вентиляції, каналізації і утилізації радіоактивних відходів. Адже свого часу відкривач радіоактивності французький фізик Антуан Анрі Беккерель (1852-1908) зауважив: «Я ці промені дуже люблю, але сердитий на них!»

Прес-центр