НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

У СТОЛИЧНОМУ ГОТЕЛІ «ПРЕМ’ЄР ПАЛАЦ» З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КИШКІВНИКА (ЗЗК) В УКРАЇНІ УСПІШНО ПРОЙШОВ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ СИМПОЗІУМ

20.05.2019

Симпозіум, який відбувся 16-17 травня 2019 року і, попри національний формат, передбачав участь науковців із Польщі, Італії, Угорщини та Великої Британії, крім секційних засідань і панельних дискусій, включав у себе три воркшопи – науково-практичні семінари на базі Колопроктологічного центру України.

З вітальним словом до учасників симпозіуму звернулася проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та аспірантури НМУ імені О.О.Богомольця, професор Р.Л.Скрипник. Рімма Леонідівна наголосила на актуальності проблем, пов’язаних з поширенням у світі, зокрема в Україні, ЗЗК. На її думку, успішне подолання цих тяжких хронічних недуг прямо залежить від комплексного підходу в їх діагностиці і лікуванні, а також оперативного обміну новинками у цій сфері медицини.

Головну роль в організації форуму відіграла кафедра хірургії №1 НМУ імені О.О.Богомольця, Колопроктологічний центр України клінічної лікарні №18 на чолі з професором Л.С.Білянським. Леонід Семенович як голова оргкомітету симпозіуму  був одним із модераторів Секції №1 – «ЗЗК: від глобальних проблем до персоніфікованого підходу». Необхідність мультидисциплінарного підходу в діагностиці і лікуванні ЗЗК обґрунтував у своїй доповіді професор Мирослав Криворук. Погляд на проблему ЗЗК очима гастроентеролога довела до відома присутніх професор, член-кор НАМН України Н.В.Харченко. Вкрай важливими здалися питання, порушені наступним доповідачем – Наталею Кічею щодо того, що повинен знати про ЗЗК сімейний лікар.

Не обійшлося і без «метафор». Секція №2 «Проблемні питання діагностики та маски ЗЗК», модераторами якої були Ольга Голубовська і представник Польщі Анжей Мроз, образно кажучи, була присвячена зриванню… «личин». Так, основні запальні захворювання кишківника – неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона – цілком можна «сплутати» з такою інфекційною недугою, як амебіаз («Інфекційні коліти як маска ЗЗК», доповідач Ольга Голубовська ) або абдомінальним туберкульозом («Абдомінальний туберкульоз чи хвороба Крона?», Ольга Ніколаєва). Тему проблем морфологічної діагностики ЗЗК розвинули у своїх доповідях польські колеги Едита Загорович і Анжей Мроз.

Модераторами ще двох секцій №3 і №4 – «Терапія ЗЗК: доказова медицина та персоніфікований вибір» і «Хірургія ЗЗК: ефективний метод чи останній шанс пацієнта?» були колеги з далекого зарубіжжя – відповідно Паоло Ліонетті з Італії («Рецидивуючий і рефрактерний виразковий коліт у дітей та підлітків: презентація клінічних випадків») і Джаніндра Варусавітарне з Великої Британії («Періанальна та пенетруюча форми ХК: чи маємо ми стандарт лікування?»).

Окремо слід сказати про громадське об’єднання «Повноцінне життя», яке разом з НМУ імені О.О.Богомольця, ГО «Асоціація хірургів України» та ГО «Асоціація хірургів Києва і Київської області» стала співорганізатором симпозіуму. Його активісти – люди, які не з чуток знають про ЗЗК. Наталя, 40 років…, Олег, 58 років…, Владислава, 25 років…, Артем, 28 років… Всі вони свого часу почули діагноз: хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт. Хтось із них спершу не усвідомив, з якою напастю має справу. Інші сприйняли його як вирок… Але об’єднало їх те, що вони не занепали духом, знайшли дорогу до справжніх фахівців – Лікарів з великої літери, отримали ефективну допомогу і повернулися до повноцінного життя. Присутність і короткі виступи цих людей на симпозіумі були аж ніяк не зайвими і стали живою ілюстрацією того, що медична наука не стоїть на місці і ті недуги, які ще вчора вважалися невиліковними, відступають.

Отже, мета симпозіуму – підтримати людей, які живуть з ЗЗК, підвищити рівень обізнаності лікарів із ЗЗК, об’єднати фахівців різних спеціальностей для удосконалення мультидисциплінарного підходу до ЗЗК – успішно досягнута. Це й констатувала відповідна резолюція, прийнята його учасниками.

Прес-центр