НОВИЙ ЦИКЛ БЕЗПЕРЕВНОЇ НАУКОВОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ПРОДОВЖИВ СВОЮ РОБОТУ

26 січня 2018 року в Національному театрі ім. Лесі Українки відбулася друга лекція-тренінг циклу безперервної наукової освіти для молодих вчених та членів СНТ ім. О. А. Киселя при НМУ імені О.О. Богомольця з циклу “Біоетика у теорії і практиці біомедичних досліджень та впровадженні новітніх технологій“. Тема даної лекції: «Вплив соціально-гуманітарного контексту на практику вирішування біоетичних проблем». Лекцію проводив доцент Анатолій  Єгоренков ( відповідальний секретар Комісії з питань біоетичної експертизи при НМУ Богомольця). В лекції брали участь члени Комісії з біоетики при НМУ імені О.О. Богомольця, запрошені експерти (доцент кафедри нейрохірургії НМУ- В.В.Медвєдєв, доцент кафедри біоетики та філософії КМАПО ім. Шупика- Б. І. Остапенко, доктор біологічних наук, проф. НУФВСУ – Г.В. Коробєйніков). Заочним (у вигляді відео – презентації) учасником лекції був відомий історик медицини, д.м.н., проф. Глянцев С.П. Також у лекції- тренінгу прийняли участь співробітники театру ім. Лесі Українки. Змістом даного заходу було обговорення та аналіз біоетичних колізій. Для наочності та створення «наративу» спочатку учасникам були продемонстровані приклади проблемних біоетичних ситуацій у вигляді фрагментів відомих кінофільмів з медичним контестом («Ступень ризику» за романом академіка М. Амосова « Думки та серце», «Доктор Хаус», «Політ над гніздом зозулі», «Анатомія», «Морфій» – за творами М. Булгакова, «Життя як інфекційне захворювання», тощо). Такий піхід дав змогу лектору донести до учасників широко коло біотичних проблем і почати пошук рішень колізій на підставі сучасних біоетичних знань.

Для експертів, що прийняли участь у лекції, ще до проведення заходу були висунуті наступні питання для подальшого публічного обговорення: Які моделі взаємовідносин у системі “лікар-пацієнт” демонструються в представлених фільмах і виставах? Які біоетичні колізії пропонуються увазі глядачів і які біоетичні правила/принципи використовуються для рішення біоетичних проблем? Чи можемо ми безвідносно до соціального і історичного контексту говорити про “ідеальну модель” поведінки лікаря чи дослідника? Чи повинно бути у лікаря і вченого розвинене “етичне відчуття” на рівні з іншими професійними компетенціями?

Відповіді на ці питання були отримані вже під час лекції. В процесі цього біоетичного дискурсу студенти погодились з думкою, що біоетичні колізії торкаються широкого спектру проблем, що виходять за межі власне медицини. Вони прийшли до висновку, що для вміння лікаря розв’язувати такі колізії необхідний широкий спектр знань у сферах психології, юриспруденції, етики, історії медицини, філософської антропології та, у першу чергу, самої медицини.

Після лекції студенти висловили свої враження стосовно теми лекції і форми проведення. Наприклад, студентка 2-го курсу НМУ ім. О.О. Богомольця – Анастасія Галаган написала: «Гарна організація, творча атмосфера дискусії, що рідко побачиш на подібних заходах, та найголовніше – дуже добре донесені теми, що в сучасної медицині є важливими для професійного обговорення. Лектору та виступаючим експертам вдалося висвітлити проблему з цікавих та незвичайних сторін, спираючись на свій науковий досвід, на знання із різних галузей біомедичних та гуманітарних знань. З цієї лекції можна багато чого зрозуміти не тільки нам – студентам, але мабуть і професіоналу з конкретних галузей медицини. Я вважаю, що це свідчить про професіоналізм та творчий підхід, з яким організатори лекції підійшли до своєї справи. Велика подяка керівництву НМУ та СНТ імені О.А. Киселя за можливість краще дізнатися про світ біоетики у такій творчій театральної атмосфері, що сприяє нашому професійному розвитку».

Відділ наукової роботи студентів НДЧ

Рада СНТ імені О.А. Киселя