НА СТОРОЖІ ЗАКОНУ ТА ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ. ДО 180-РІЧЧЯ КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ТА МЕДИЧНОГО ПРАВА
Кафедра судової медицини та медичного права відзначає своє 180-річчя. Витоки кафедри пов’язані із медичним факультетом при Київському університеті Св. Володимира.
Після закриття в 1841 р. Віленської медико-хірургічної академії та відкриття медичного факультету при Київському Університеті Св. Володимира самостійної кафедри судової медицини не було. Серед 10 кафедр, затверджених згідно зі статутом 1835 р. на медичному факультеті, кількістю дисциплін відрізнялася тільки кафедра державного медицинознавства, на якій викладали:
а) судову медицину;
б) медичну поліцію з гігієною;
в) медичне законодавство – коротке викладення ходу справ, порядку служби і устрою по медичному управлінню в державі, а також відомості про цивільну службу і правознавство в необхідному для лікаря обсязі;
г) ветеринарну поліцію з епізоотичними хворобами.
Очолив цю кафедру професор І.Ф.Леонов, який, крім курсу судової медицини, читав також гігієну і дієтетику, медичну допомогу, епізоотичні хвороби. В той час викладання судової медицини проводили на базі Київського військового шпиталю. Лише у 1853 р. у збудованому анатомічному корпусі (нині музей історії медицини) було виділено приміщення для викладання судової медицини, де і проводили учбовий процес аж до 1920 р.
Розташування кафедри державного медицинознавства в анатомічному театрі з 1851 р. (нині – вул. Б.Хмельницького, 37)
“Ведомость окончательного испытания студентов” – екзаменаційна відомість студентів медичного факультету X семестру, 1846 р., підписана деканом – В.А. Караваєвим:
- 8 колонка (справа наліво) результатів іспиту з теорії судової медицини,
- 3 колонка (справа наліво) результатів іспиту із судово-медичної практики
З викладанням судової медицини впродовж багатьох років пов’язані імена відомих учених – професорів Ф.Ф.Меринга та Ф.Ф.Ергардта. Так, професор Ф.Ф.Меринг очолював кафедру у 1853-1857 рр., але викладав гігієну та історію медицини. Власне кажучи, судова медицина на медичному факультеті Київського університету почала розвиватися самостійно з приходом у 1857-1885 рр. на кафедру державного медицинознавства Ф.Ф.Ергардта, який мав репутацію надзвичайно кваліфікованого судово-медичного експерта й у своїх наукових працях детально розглядав складні експертні випадки.
Він умів захопити своїми експертизами аудиторію. Завдяки впливові в Університеті, судовому та військовому відомствах професор Ф.Ф.Ергардт багато зробив для становлення кафедри державного медицинознавства, а потім і кафедри судової медицини.
Під час завідування Ф.Ф.Ергардтом кафедри державного медицинознавства у 1865 р. відбувся її розподіл на дві самостійні кафедри – кафедру судової медицини з епізоотичними хворобами та ветеринарною поліцією, яку очолив професор Ф.Ф.Ергардт, та кафедру гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики.
У 1899-1919 рр. кафедру судової медицини очолював вихованець Харківського університету професор М.О.Оболонський. За цей період було створено фундаментальний учбовий музей, який з часом набув широкої популярності не тільки за кількістю експонатів, але й, що найголовніше, їх високою цінністю, оскільки вони були унікальними . До речі, цей музей і зараз використовується в навчальному процесі.
Навчання із судової медицини при професорі М.О.Оболонському проходило на 4 та 5 курсах. Причому, на 4 курсі викладали теоретичний курс з демонстрацією музейних препаратів, а також проводили клінічні обстеження осіб, які підлягали експертизі. Практичні заняття були сконцентровані на 5 курсі і їх проводили після отримання студентами загальномедичної підготовки та ознайомлення з основами судової медицини на 4 курсі. Студенти 5 курсу проводили самостійно дослідження трупів, судово-хімічні та хіміко-мікроскопічні дослідження. Вони повинні були складати акти судово-медичного дослідження трупа та з обстеження живої особи.
Професор М.М.Оболонський одержав освіту за кордоном і був відомим вченим далеко за межами тодішньої держави, він був почесним членом багатьох наукових товариств. Написаний ним підручник – «Пособие при судебно-медицинском исследовании трупа и вещественных доказательств» – тривалий час слугував для кількох поколінь майбутніх лікарів.
З 1914 р. кафедру очолював професор В.А.Таранухін, який більшу частину свого життя присвятив вивченню питань патогенезу, імунології, лікуванню і профілактиці інфекційних хвороб. Серед його наукових робіт із судової медицини відомі «О легочной плавательной пробе на живорожденность» та «О фрагментации миокарда». В.А.Таранухін брав участь у багатьох експедиціях у Поволжі, Астраханських степах, Китаї та інших місцях, де в той час були епідемії чуми та холери.
Наступний період існування кафедри судової медицини пов’язаний із Київським медичним інститутом, який було утворено шляхом об’єднання медичного факультету університету, жіночих курсів і одонтологічного інституту. Кафедру судової медицини з 1920 по 1935 р. очолювали професор Ю.О. Шепель та доцент В.І.Воскобойников. У цей період наукова робота майже не виконувалася. В архівних матеріалах збереглися лише деякі відомості про учбову роботу кафедри.
У 1920/21 навчальному році кафедру судової медицини було переведено в анатомічний корпус при місцевій лікарні ім. Жовтневої революції (зараз Олександрівська лікарня). Вона займала весь перший поверх.
Розташування кафедри судової медицини (1920-1965 р.р., з 2015 р.) в анатомічному корпусі по вул. Мечникова, 5 (Олександрівська лікарня)
Успішному викладанню дисципліни сприяв зібраний до того часу музей кафедри, який нараховував багато цінних, часом унікальних препаратів. Добре підібрана бібліотека давала можливість розгорнути і науково-дослідну роботу кафедри.
З ім’ям одного з найавторитетніших судових медиків – Юрія Сергійовича Сапожникова пов’язане життя кафедри протягом 34 років – з 1936 р. по 1970 р. Він одночасно кілька років був деканом лікувального факультету, завкафедрою кримінального права юридичного факультету Київського університету та 17 років очолював судово-медичну експертизу України. Крім того, він був директором Київського НДІ судової експертизи.
Вперше конкурс на заміщення штатних посад на кафедрі було оголошено у 1954 році.
У 1965 р. було побудовано судово-медичний корпус по вул. Оранжерейній, 9, де розташовувалась кафедра до 2015 р.
Розташування кафедри судової медицини у 1965 -2015 р.р. по вул.Оранжерейній, 9
В цьому будинку з 1965 року кафедра судової медицини КМІ на П поверсі отримала 9 кімнат і аудиторію загальною площею близько 520 м2. На кафедрі було облаштовано кабінет професора, дві кімнати викладачів, лабораторію для дослідження речових доказів, учбову кімнату з музеєм кафедри, лабораторію для медико-криміналістичних досліджень. Для практичних занять зі студентами почали використовувати 4 учбові кімнати. Крім того, на 1 поверсі будинку було виділено на базі танатологічного відділу міського бюро спеціально обладнану кафедрою секційну залу для проведення під час занять розтинів.
Розташування в одному будинку бюро судово-медичної експертизи і кафедри судової медицини КМІ сприяло успішній науково-практичній і педагогічній роботі кафедри.
З 1971 по 1991 р. кафедру судової медицини очолювала учениця професора Ю.С.Сапожникова – професор І.О Концевич, яка була фахівцем в галузі експертизи лікарських помилок та діагностики зажиттєвості і давності травми. Нею видано 5 монографій, зокрема, «Врачебные ошибки», «Долг и ответственность врача», низка посібників для студентів. Впродовж 15 років Іраїда Опанасівна Концевич очолювала Республіканську проблемну комісію, підготувала 7 кандидатів наук та 1 доктора медичних наук, які поповнили викладацький колектив кафедри.
З 1991 р. кафедру очолює вихованець КМІ та професора І.О.Концевич – професор Б.В.Михайличенко.
Традиційно судову медицину вивчали студенти лікувального, педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів, але з 1996 р. її почали вивчати і студенти 4 курсу стоматологічного факультету. У зв’язку із цим у 2004 р. професором Михайличенком було видано перший в Україні підручник „Судова стоматологія”, який увібрав у собі найсучасніші вітчизняні та світові досягнення в цій галузі.
Починаючи з 1996 р., на кафедрі судової медицини відбувається викладання нової дисципліни – „Основи права”, назва якої кілька разів змінювалась, і зараз студенти всіх факультетів вивчають «медичне (фармацевтичне) законодавство».
Які ж надбання кафедри судової медицини та медичного права? Кафедра як опорна серед профільних видала низку підручників 3-ма мовами, посібників та навчальних програм для забезпечення навчального процесу в державі та в університеті. Кафедра займає провідне місце в науковій та дослідницькій роботі, результати якої неодноразово було представлено на міжнародних наукових форумах. Зокрема, у співпраці з АН України після Чорнобильської катастрофи було проведено вивчення наявності радіонуклідів в організмі померлих осіб, що мешкали у 30-кілометровій зоні, та зафіксовані гарячі часточки у легенях, виявленні гістоавторадіографією та растровою електронною мікроскопією, а шляхом рентгенівського мікроаналізу гарячих часточок з’ясовно їх спектр. Гарячі часточки виявлялися у легеневій тканині навіть через 2 роки після аварії.
У 1988-1991 рр. під керівництвом професора Концевич та відповідального виконавця Михайличенка колектив кафедри судової медицини та інших кафедр нашого університету був залучений до виконання науково-дослідної роботи на тему: „Комплексне дослідження муміфікованих залишків, умов їх зберігання і експонування в Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику”. Ця робота проводилась відповідно до рішення Президії Ради міністрів УРСР (28.02.1985), Київського міськвиконкому (17.06.1985), і Бюро Президії Вченої Ради МОЗ УРСР (29.01.1988), які передбачали необхідність вивчення питання щодо методів збереження муміфікованих залишків, які являють собою унікальні експонати печерного інтер’єру Києво-Печерського заповідника, що мають світове значення.
Професор І.О.Концевич, професор Т.В.Топчій, доцент О.З. Лопушенко та доцент Л.І.Остапюк (другий ряд) під час обговорення результатів морфологічних досліджень мумій з Ближніх печер Києво-Печерської лаври (1989 р.)
Дослідницька група провела унікальне наукове вивчення 54 мумій та кісткових залишків Ближніх печер Києво-Печерської Лаври, серед яких були мумії, поіменовані як Агапіт-лікар, Ілля Муромець, Аліпій-іконописець, Никон Печерський та інші, а також дослідила параметри мікроклімату в печерах, їх бактеріальний, мікологічний, ентомологічний вміст, провела низку біохімічних досліджень тканин мумій та розробила рекомендації на основі природних засобів збереження цього нашого національного надбання.
Важливість і необхідність проведеного дослідження полягає в тому, що унікальні експонати – мумії багатовікової давнини вперше були досліджені комплексно і всебічно, що має цінне наукове, історико-культурне і просвітницьке значення.
У 1995 р. професором І.О.Концевич, д.м.н. Б.В.Михайличенком, доцентом кафедри анатомії нашого університету Л.І.Остапюк у співпраці з Київським міським бюро судово-медичної експертизи було проведено соматоскопічне вивчення черепів тисячолітньої давнини, виявлених під час розкопок на території України, що зберігаються у фонді інституту антропології АН України. Проведене дослідження дало змогу з´ясувати, що в наданих черепах є ушкодження травматичного характеру у вигляді дірчастих дефектів від дії тупого предмету та ушкодження від дії скоблячого предмету із гострим краєм, які нагадували трепанаційні отвори. Будь-яких ознак репарації кістки на ушкодженнях від дії тупого предмету виявлено не було. В той же час ушкодження кісток черепа, спричинені предметом із гострим краєм та гострим скоблячим краєм, мали ознаки репарації кістки. Це дало змогу за ступенем прояву репарації зробити висновок про тривалість життя людини після травматизації, яка могла складати як двомісячний термін, так і більший за 1 рік. Для дослідження було також надано 3 крем’яні ножі, знайдені під час розкопок, якими могло бути спричинено трепанаційні отвори у черепах. Цими ножами було зроблено експериментальні отвори-ушкодження на черепі за 15-20 хвилин.
Таким чином, люди далекого минулого могли робити у черепах трепанаційні отвори предметом із гострим або гострим скоблячим краєм, і ним міг бути звичайний крем’яний ніж.
У 1999-2000 рр. на кафедрі було виконано науково-дослідну роботу із з’ясування ефективності застосування аналізаторів алкоголю для визначення вмісту парів алкоголю у видихуваному повітрі.
Впродовж тривалого періоду кафедра судової медицини та медичного права вивчала особливості організації навчального процесу в умовах КМСОНП, аналізувала раптову та насильницьку смертність у мешканців м.Києва, з урахуванням революційних подій 2004 р. та 2014 р.р.
Цікавими були наукові дослідження вмісту саркофагу Ярослава Мудрого Національного заповіднику “Софія Київська”.
У вересні 2009 р. Національний заповідник “Софія Київська” почав проводити наукове дослідження залишків із саркофага Ярослава Мудрого у Софійському соборі. Для наукового керівництва цим дослідженням було запрошено професора Б.В.Михайличенка та доктора історичних наук професора С.П.Сегеду, які розробили наукову програму досліджень та створили науковий колектив для їх проведення, до складу якого входили і фахівці нашого університету. Висновки цієї дослідницької роботи дали змогу розкрити історичні таємниці саркофагу Ярослава Мудрого.
Члени комісії та представники Національного Заповідника “Софія Київська ” під час відкриття саркофагу Ярослава Мудрого 10 вересня 2009 р. Стоять зліва направо: Грузо С.М., Куковальська Н.М., Марголіна І.Є., Нікітенко Н.М., Сегеда С.П., Самойленко О.Г., Остапчук А.М.; сидять зліва направо: Кириленко В.В., Михайличенко Б.В.
Кандидат медичних наук А.М.Біляков та професор Б.В.Михайличенко під час опису вмісту ящика з саркофагу Ярослава Мудрого 11 вересня 2009 р.
Члени комісії з дослідження вмісту саркофагу Ярослава Мудрого (перший ряд зліва направо): професор Б.В.Михайличенко, професор В.Г.Черкасов, професор Т.В.Топчій під час обговорення перших результатів (2009 р.).
У 2009-2011 р.р. професор Б.В.Михайличенко співпрацював із науковцями м. Чернівці у вивченні лазерноспектрофотополяриметричних моделей внутрішніх органів людини у судово-медичному аспекті. Результати лазерної спектрофотополяриметрії об’єктів судово-медичної експертизи було представлено на міжнародних конференціях.
Судово-медичний фах та високий науковий рівень професорсько-викладацького складу кафедри судової медицини НМУ імені О.О.Богомольця обумовлює їх залучення до проведення судово-медичних експертиз у випадках резонансних справ. Так, професор Б.В.Михайличенко (2005 р. та 2009-2011 р.) та доцент В.А.Шевчук у 2009-2011 рр.) брали участь у державному комісійному вивченні резонансних справ.
Судово-медичні дослідження завжди цікавлять суспільство, особливо у наш час, коли судово-медична наука збагатилася новітніми даними, які використовують під час проведення судово-медичних експертиз. У зв’язку із цим викладачі кафедри судової медицини надають консультації правоохоронцям – слідчим, виступають на телеканалах (доцент С.С.Бондар, професор А.М.Біляков, асистент О.А.Федорова), надають інтерв’ю відомим та авторитетним виданням.
Не залишилась осторонь кафедра судової медицини та медичного права під час революційний подій 2014 р. Так, постраждалим травмованим надавали судово-медичну допомогу викладачі кафедри лікарі – судово-медичні експерти К.В.Варуха, О.А.Федорова, а також викладачі кафедри судової медицини НМАПО імені Ю.П. Шупика Г.А.Зарицький та А.О.Плетенецька, які впродовж 10 днів лютого – березня 2014 року провели майже 500 судово-медичних обстежень потерпілих осіб.
Асистент О.А.Федорова проводить судово-медичне обстеження постраждалого, лютий 2014 р.
З 2015 р кафедра судової медицини та медичного права повернулася до свого історичного приміщення – у патологанатомічний корпус нашого університету на вул.Мечникова,5, де відбувається викладання судової медицини, а викладання медичного права проводять фахівці-юристи у морфологічному корпусі по проспекту Перемоги, 34.
Колектив кафедри складають 15 науково-педагогічних працівників, зокрема 2 професори, 3 доценти, 2 старших викладачі, 8 асистентів та викладачів, серед яких 2 доктори та 8 кандидатів наук. Зараз співробітники кафедри працюють над 1 докторською та 3 кандидатськими дисертаціями. На кафедрі проводяться кристалографічні дослідження різних об’єктів (О.А. Федорова), вирішуються складні інноваційні науково-професійні питання щодо обґрунтування судово-медичних діагнозів, з дослідження речових доказів, з використанням об’єктивних біохімічних маркерів ( гістамин, серотонин, гепарин, простагландини, катехоламіни, глюкокортикоїди, холестерин, його ефіри та продукти його перетворення, МСМ – професор Б.В. Михайличенко, професор А.М.Біляков, доцент Н.М.Ергард, асистент О.І.Артеменко; PANI, спектр жирних кислот –К.В.Варуха), а також морфологічні дослідження (катехоамінові ураження міокарду, ліпідизація наднирників), за якими було захищено докторські (професор Б.В. Михайличенко, професор А.М.Біляков) та низка кандидатських дисертацій (доцент Н.М.Ергард, асистенти К.В.Варуха та О.А.Федорова). Викладачі кафедри допомагають практичній судово-медичній експертизі, беруть участь у просвітницькій діяльності з медичного права, щорічно організовують проведення науково-практичних конференцій на актуальні теми сьогодення.
Узагальнюючи діяльність кафедри судової медицини та медичного права, треба відзначити, що викладачі кафедри впродовж всього тривалого історичного періоду існування кафедри проводять не лише викладання дисциплін – судової медицини та медичного права, але й проводять значну наукову роботу, допомагають судово-експертній діяльності установ судово-медичної експертизи, що зумовлює поєднання науки і практики і створює добре підґрунтя для опанування студентами медичного університету основ судової медицини.
Кафедра судової медицини і медичного права
