ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ. ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР, ПЕДАГОГ В ГАЛУЗІ ФАРМАЦІЇ — ДО 85 РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА ВОЛОХА ДМИТРА СТЕПАНОВИЧА

«ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Д.С. ВОЛОХА Є ВІДДЗЕРКАЛЕННЯМ ДОЛІ ГРОМАДЯНИНА, ВЕЛИКОГО ФАХІВЦЯ-ОРГАНІЗАТОРА, ПРИКЛАД ЧЕСНОГО СЛУЖІННЯ СВОЄМУ НАРОДОВІ», —  ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ФАРМАЦІЇ, ПРОФЕСОР К.Л.КОСЯЧЕНКО

29 січня виповнюється 85 років від дня народження  Дмитра Степановича Волоха (29.01.1936– 7.12.2020), видатного вченого, доктора фармації (1991), професора(2012), академіка міжнародної Академії Інформатизації при ООН(1998), заслуженого працівника Охорони здоров’я України (1977), першого декана фармацевтичного факультету у складі НМУ імені О.О.Богомольця (1997).

Розповідає  завідувач кафедри організації та економіки фармації, заслужений працівник фармації України, доктор фармацевтичних наук, професор Костянтин Леонідович Косяченко:

Уперше прізвище та ім’я Волоха Дмитра Степановича я зустрів на формах бланків до практичних робіт з організації фармацевтичної справи, навчаючись у кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття на фармацевтичному факультеті Запорізького медичного інституту. Дмитро Степанович вже тоді був керівником Головного аптечного управління МОЗ України – величина недосяжна і якась нереальна.

На той час, я, юний студент, навіть і уявити собі не міг, що через певний проміжок часу я зможу спілкуватися з ним, вчитися у нього і назвати його своїм старшим товаришем.

Наші шляхи перетнулися вже в 2000-х. Ми зустрічались на з’їздах фармацевтів, наукових конференціях, інших урочистих та робочих заходах.

Людина, що обіймала високі державні посади, була доктором фармацевтичних наук і професором, виявилася простою, щирою, з великим і відкритим люблячим людей серцем.

Творча особистість, що могла запалити юні уми студентів та мотивувати професорсько-викладацький склад фармацевтичного факультету Національного медичного університету імені. О.О.Богомольця. Мудрий вчитель та уважний науковий керівник або опонент. Науковець і практик, що мислив масштабно і творчо.

Відколи я став працювати в нашому Університеті, ми почали спілкуватися частіше. Наші наукові дискусії та «розмови за життя» з ним та з його учнем та послідовником Михайлом Луковичем Сятинею назавжди залишаться в моїй пам’яті. Адже їхній неоціненний досвід завжди давав змогу вибрати правильне рішення.

Усі, хто мав щастя спілкуватися з Дмитром Степановичем, назавжди збережуть у серці частинку його тепла. Адже він міг дарувати радість людям.

За багато років роботи у аптечній службі

Іще ні разу на своїм віку

Не завагалось дивне моє серце,

Що вибрав я професію таку.

А, навпаки, вистукує гучніше,

Підказує: «Ти правильно живеш!»

Бо, що в житті є дійсно важливіше,

Коли не лиш для себе, ай для інших

Частинку свого серця віддаєш!

(Волох Дмитро)

Дмитро Степанович Волох народився 29 січня 1936 року в селі Горобіївка Срібнянського району Чернігівської області в простій селянській родині. Після закінчення в 1959 році фармацевтичного факультету Львівського медичного інституту працював завідувачем Іваницької районної аптеки Чернігівської області (1959 – 1961), заступником начальника Чернігівського обласного аптечного управління (1961 – 1966), начальником Чернігівського обласного аптечного управління (1966 – 1979). Завдяки наполегливості Д.С.  Волоха збудовано перший в України п’ятиповерховий аптечний склад, 15 двоповерхових центральних, 7 міських і 40 сільських. Згодом він стає  заступником начальника, а потім й начальником Головного аптечного управління МОЗ України (1979 – 1992).

За час роботи на цій високій посаді Д.С. Волох разом зі своїми однодумцями домігся удосконалення аптечної мережі, створивши Республіканське виробниче об’єднання «Укрфармація». Було впроваджено нові методи управління, надано більше прав регіонам. Це дало змогу будувати близько 100 аптек щороку, вирішити питання забезпечення медикаментами населення віддалених сіл. Саме на період керівництва Дмитром Степановичем фармацевтичною галуззю України припала страшна Чорнобильська катастрофа. Д.С. Волох одним із перших прибув до Чорнобиля, де працював у Чорнобильській поліклініці, яка стала для нього не лише робочим місцем, а й домівкою на цей важкий час. Він очолював медичне забезпечення шахтарів та будівельників, які працювали в зоні реактора. У 1986 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1990 році – дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора фармацевтичних наук на тему «Наукові основи та шляхи підвищення соціально-економічної ефективності управління лікарським забезпеченням».

Багаторічний досвід роботи Дмитра Степановича на керівних посадах мав вирішальне значення при визначенні особи, гідної і спроможної організувати та забезпечити функціонування фармацевтичного факультету у складі НМУ.

У серпні 1997 року в зв’язку зі створенням фармацевтичного факультету в складі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Д.С. Волоха було обрано за конкурсом на посаду декана та завідувача кафедри фармації. Професор казав тоді, що наявність у НМУ навчальної, наукової та матеріальної бази, які відповідають вимогам сьогоднішнього стану розвитку медико-біологічних та фармацевтичних наук, дає змогу здійснювати підготовку висококваліфікованих фармацевтичних кадрів для аптечної мережі та фармацевтичної промисловості. «Фармація – для тих, хто хоче мати глибокі і всебічні знання в медицині», – професор Д.С.Волох, котрий пройшов шлях від сільського аптекаря до видатного вченого. Його мрія: щоб більше у нас було порядних і працьовитих людей, справжніх патріотів України.

Він – блискучий аналітик, прекрасний педагог, чудовий організатор навчального процесу, висококласний фахівець. Перші кроки на викладацькій ниві були нелегкими, але він вирішував питання пов’язані, пов’язані з університетським життям. Ініціативність професора Д.С. Волоха надихала колег, студентів та послідовників. Декан Дмитро Волох вважав факультет, що очолював, своєю сім’єю. Він думав не тільки про міцні знання студентів, але й про здоров’я викладачів, розумів їхні проблеми. Піклування про студента, про добрі взаємини між викладачами у нього на першому місці: «Треба підвищувати навчальну і методичну базу, треба показати студентам, що є піклування про них, щоб вони розуміли своїх викладачів, які докладають багато зусиль, аби майбутні фахівці були кваліфікованими, професійно грамотними.

Життєвий досвід професора Д.С. Волоха його уміння долати труднощі допомагали передбачати події,ситуації, бути готовим вийти з будь-якого становища.

Цвітуть гаї, ясніють небеса 

І сонце світлом землю гріє всюди 

І бавиться веселкою роса 

Там, де мене ніколи вже не буде.  

(Дмитро Волох)

Високий талант вченого, педагога, організатора розкривався протягом усього життєвого шляху. За Наказом Міністерства освіти і науки України він очолював комісію з акредитації фармацевтичних факультетів різних медичних ВЗО України, брав участь у розробці інструктивно-методичних рекомендацій з організації та підготовки акредитації підприємств, установ та організацій, що здійснюють роздрібну та оптову реалізацію лікарських засобі в та виробів медичного призначення, в опрацюванні матеріалів щодо змін та доповнень до Закону України «Про лікарські засоби».

Під керівництвом Д.С.Волоха підготовлено понад 30 кандидатів і докторів наук серед яких співробітники кафедри організації та економіки фармації доценти В.В.Довжук, Л.О.Гала, а також сприяв та допомагав своїм науково-практичним досвідом у написанні та становленні молодого науковця доцента Л.В.Коноваловой. 17 із 55 років фармацевтичної діяльності Д.С.Волоха були тісно пов’язані з його педагогічною роботою. Загальноосвітня і професійна ерудиція вченого-фахівця в галузі фармації, великий практичний досвід, блискучі ораторські здібності, великі наукові досягнення, талант педагога приваблювали на його лекції не лише студентів, але й численних практичних фармацевтів, провізорів та лікарів.

 

 

Професор Д. С. Волох є автором понад 200 наукових праць, зокрема 5 монографій, 3 довідників та низки навчальних посібників. Серед його наукових праць у співавторстві: «Довідник аналогів лікарських засобів», «Довідник провізора-аналітика», «Лікарські засоби та їх аналоги», «Історія фармації України» тощо. Наукові дослідження, присвячені удосконаленню організаційної структури фармацевтичної галузі та впровадження в практику науково-методичних розробок по створенню та модернізації аптечної системи України.

За значний особистий внесок у розвиток фармацевтичної служби України Дмитра Степановича нагороджено орденами: «Трудового Червоного прапора» (1986), «Знак Пошани» (1971), «За заслуги» ІІІ ступеню (2006), медаллю «За відзначення 1500-річчя Києва» (1984), почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1976), почесним званням «Заслужений працівник охорони здоров’я України» (1977), Почесними Грамотами МОЗ України та Верховної Ради України (1996, 2011), за заслуги з відродження духовності України, утвердження Помісної Української Православної церкви орденом «Святого Юрія переможця» (2011) тощо.

 

 

Не тільки науковими надбаннями відзначається діяльність Д.С. Волоха, а й глибиною творчої краси. Він мав прекрасний голос і не раз бентежили душу пісні у його виконанні. А ще п’янять жагучим почуттям рідності, його вірші, що проникають у саму душу:

То ж плачте, смійтесь через горе,

Віддайтесь радості буття

Бо ж мить його – безкрає море,

Що називається життя.

Живіть, кохайтесь, хай Вам світить

Опівночі ясна зоря:

Хай в днину літню промінь мітить –

В безсмертя Вас благословля.

(Дмитро Волох)

Земля Чернігівщини сприяла формуванню в нього якостей талановитого поета, любові до народної пісні в поєднанні з чудовим голосом. Висока духовність цієї людини благотворно впливала на формування молодого покоління та співробітників кафедри організації та економіки фармації.

На 85-му році життя професор ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ ВОЛОХ пішов у вічність. Світлий та незгасний спомин про добрі земні справи його назавжди залишиться у пам’яті та серцях усіх, хто його знав, любив та шанував.

 

Кафедра організації та економіки фармації