НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ. СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ – ПРОФЕСОРА КОСТЯНТИНА ІВАНОВИЧА КУЛЬЧИЦЬКОГО

23.02.2021

Напередодні 180–ї річниці від дня заснування Національного медичного університету імені О. О. Богомольця колектив кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії з великою вдячністю згадує свого вчителя, видатного вченого-морфолога зі світовим ім’ям, академіка Академії педагогічних наук України, заслуженого діяча науки України, Лауреата Державної премії України, дійсного члена Міжнародної академії інтегративної морфології, члена Нью-Йоркської академії наук, лауреата Державної премії України, Лауреата премії Академії наук України імені О. О. Богомольця, кавалера ордена України “За заслуги”, доктора  медичних  наук, професора Костянтина Івановича Кульчицького, все життя якого було нерозривно пов’язано з нашою Альма Матер.

К. І. Кульчицький народився 9 липня 1922 року в Миколаєві в сім’ї військовослужбовця, інженера авіації. З часом батька перевели на роботу до Києва, куди переїхала родина Кульчицьких. 1936 року в життя Кості Кульчицького  несподівано увірвався кінематограф, тоді він зіграв Тома Сойєра в однойменному дитячому пригодницькому фільмі за романами Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» режисерів Лазаря Френкеля і Гліба Затворницького.

Закінчивши київську середню школу, К.І. Кульчицький у 1940 році вступив до Київського медичного інституту. З того часу вся його подальша наукова і трудова доля тісно пов’язана з цим навчальним закладом. З початком Другої Світової війни студенти перших курсів, і в їхнім числі Костянтин Кульчицький, були мобілізовані на будівництво оборонних споруд навколо Києва. Через багато років він буде нагороджений медаллю  “За оборону Києва”.  Згодом викладачів і студентів Київського медінституту евакуювали до Челябінська, а в липні-серпні 1944 року основний їхній контингент повернувся до Києва. У 1944 році К. І. Кульчицький з відзнакою закінчив Київський медичний інститут і був призначений на посаду асистента кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії КМІ, яку очолював тоді професор С.Т. Новицький, досвідчений хірург і педагог, який підтримував усі починання молодого асистента. Вступивши до аспірантури при кафедрі оперативної хірургії, К. І. Кульчицький успішно закінчив її 1948 року і захистив кандидатську дисертацію на тему: «До хірургічної анатомії підшлункової залози». У 1952 році Костянтин Іванович обіймає посаду доцента кафедри. Поряд із науковими дослідженнями, викладає оперативну хірургію та топографічну анатомію студентам медінституту, бере участь у проведенні циклових курсів із військовими лікарями та лікарями швидкої допомоги Києва.

К. І. Кульчицький звернув увагу на зовсім нову галузь медицини, що стрімко розвивалась у ті часи, – кардіологію та серцево-судинну хірургію. Дослідницькі знання та навички, отримані у ході експериментальних робіт в аспірантурі та у подальшій роботі, стали підґрунтям наступної наукової діяльності Костянтина Івановича, і дали змогу започаткувати зовсім новий напрямок медичної науки, що з`явився на стику хірургії та анатомії – біологічне моделювання патологічних процесів з подальшою їх хірургічною корекцією. Дослідження в цьому напрямку лягли в основу докторської дисертації  К.І. Кульчицького  – «Кровоносні судини і нервові апарати серця в умовах експериментальної патології». Докторську дисертацію К.І.Кульчицького ВАК СРСР визнав найкращою дисертацією 1962 року.

1963 року Костянтин Іванович Кульчицький очолив кафедру оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського медичного інституту, завідувачем якої він був протягом 31 року. Йому вдалося створити новий науковий напрямок, який розвинув ідею М.І. Пирогова про необхідність поєднання знань та вмінь із клінічної анатомії та хірургії, а саме – експериментальне біологічне, а з часом і математичне, моделювання патологічних станів з наступною хірургічною корекцією та оцінкою ефективності проведених оперативних втручань. Результати наукових досліджень академіка К.І.Кульчицького викладено у понад 300 друкованих роботах, у тому числі 12 монографіях. Близько 20 робіт українського вченого видано за кордоном.

За видатні досягнення в медичній науці йому було присвоєно звання Заслужений діяч науки УРСР, а за монографію «Сравнительная анатомия и эволюция кровеносных сосудов сердца» Президія АН УРСР в 1986 присудила докторам медичних наук К.І.Кульчицькому та С.Ю. Роменському премію АН УРСР імені О. О. Богомольця.

Костянтин Іванович дбайливо ставився до добору кадрів для своєї кафедри та формування науково-педагогічного колективу. Під його керівництвом було виконано 41 кандидатську і 12 докторських дисертацій, а у колективі кафедри виросла та виховалась ціла плеяда видатних науковців – член-кореспондент АПН України, професор І. І. Бобрик (Київ), завідувачі кафедр багатьох медичних університетів України, професори Т.В. Семенова (Донецьк), М. П. Ковальський (Київ), Ю.В. Балтайтіс (Київ), В.С. Шевченко (Полтава), В.І.Талько (Київ), О.І. Пойда (Київ), а також професори Л.М. Бадаєва, Д.Л.Горбатюк, В.К. Теплий, М.Д. Кучер, Д.В. Дудко і В.Є. Чешук (всі – Київ). Його учні проявили себе як громадські діячі, організатори охорони здоров’я і провідні практики хірургії. Серед них народний депутат Верховної Ради України І скликання, заступник міністра охорони здоров’я України (2006-2008) кандидат медичних наук В.П. Івасюк, кандидати медичних наук Г.Д. Ковбасюк (Біла Церква), В.О. Жельман, Ю.В.Малиновський, М.Д. Бондаренко, Л.М.Баран, В.А. Бичек. Вихованці великого вченого досі працюють на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ та в інших медичних вищих закладах освыти. Це доценти Т.Т.Хворостяна, О.Б.Кобзар, І.Л.Первак, Н.Ю.Радомська, С.В. Дорошенко, М.В.Пархоменко, В.Б.Раскалей, М.Д.Бондаренко. Аспірантуру кафедри пройшли багато  талановитих іноземних фахівців – Дьюла Сабо (Угорщина), Джордж Джозеф Катеву (Сьерра-Леоне), ТойліНіяздурдиєв (Туркменія), Анна Міхневич (Польща), Абдель АзізХаліль (Ліван), М.Ботарашвілі (Грузія), АбдурахманУльд Ахмед (Марокко).

Така діяльність співробітників та аспірантів кафедри сприяла тому, що у 1970-1990 роках, кафедра перетворилась на потужний науковий центр експериментальних досліджень, оснащений унікальним науково-дослідним устаткуванням. За короткий час тут створено гістологічну, гістохімічну та нейрогістологічну лабораторії із сучасним устаткуванням та реактивами, фотолабораторію з передовим  на той час мікроскопічним та фотографічним обладнанням. Наявність такої потужної матеріальної наукової бази надихнула ініціативних студентів ІІ медичного факультету Валерія Івасюка, Ігоря Мельника та Станіслава Дорошенка до створення унікального студентського науково-дослідного закладу. Костянтин Іванович Кульчицькийне залишився осторонь такої цікавої ідеї і разом із професором М.П. Ковальським у 1984 році організував єдиний у СРСР Студентський науково-дослідний інститут проблем серцево-судинної хірургії. У цьому інституті, який працював на базі кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ, розроблялися наукові експериментальні напрямки проблем серцево-судинної патології, результати яких було відзначено дипломами та нагородами на всесоюзних конференціях у Дніпропетровську, Харкові, Львові.

Ще однією стороною багатогранного таланту професора К.І.Кульчицького, яку він проніс через все життя, булалюбов до студентства, намагання найкраще підготувати кожного студента до тяжкої лікарської діяльності. Він був прикладом творчого ставлення до процесу підготовки та виховання студентської молоді. Студенти, яким викладав професор, назавжди запам`ятали його лекції, насичені практичні заняття, життєві поради і мудрі настанови. А головне – ці заняття проводились невимушено, з усмішкою і гумором, завжди базувались на життєвому досвіді. Професора К.І.Кульчицького дуже поважали та любили студенти, навіть заздрили тим, у кого викладав «топочку»Костянтин Іванович.

Величезний досвід викладання дав змогу авторському колективу під керівництвом К. І. Кульчицького у 1994 році створити перший в незалежній Україні підручник з оперативної хірургії і топографічної анатомії українською мовою, який став на багато років базовим підручником для студентів медичних факультетів, витримав багато видань і сьогодні залишається затребуваним. Цей підручник  було перекладено та видано в Грузії і Молдові. Всього за редакцією К.І. Кульчицького було видано 4 базових підручники, 25 навчальних посібників та довідників. Заслуженим визнанням педагогічної майстерності та розвитку педагогіки вищої медичної освіти було обрання К.І.Кульчицького дійсним членом Академії педагогічних наук України.

Костянтин Іванович багато часу і зусиль присвятив визнанню української морфології на світовому рівні, брав участь у роботі Всесвітніх та Європейських конгресів морфологів, нагороджений почесними дипломами товариств морфологів Мексики, Чехословаччини, Росії, Японії, Австрії, Швейцарії, Болгарії. Визнанням наукових досягнень професора К.І.Кульчицького та всієї спільноти українських морфологів було його обрання головою делегації морфологів СРСР на Х Міжнародному конгресі анатомів (Токіо, 1975 р.).

Костянтин Іванович Кульчицький, дотримуючись традицій М. І. Пирогова, широко популяризував історію морфології, як базисної науки для хірургів. Історії морфології присвячено три монографії професора – «М.С.Спіров» (разом з Л. В. Чернишенко), «В.П. Воробйов» (разом із С.В.Бобіним і М.П. Бурих), «М.І. Пирогов у садибі Вишня» (разом з П.А.Кланца і Г.С.Собчук). Під керівництвом академіка АМН СРСР С.С.Дебова К.І.Кульчицький брав участь у ребальзамації тіла видатного хірурга М. І. Пирогова та у відновленні Музею М. І. Пирогова у садибі «Вишня», що у Вінниці. За участь у ребальзамації тіла М.І. Пирогова та оновленні Музею-садиби «Вишня» К.І. Кульчицького разом із групою фахівців удостоєно звання лауреата Державної премії УРСР за 1983 рік в галузі науки та техніки.

К.І. Кульчицький багато часу і сил віддавав організації наукових досліджень. Він був членом Президії Всесоюзного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів. Морфологи України ще у 1964 році обрали К.І. Кульчицького головою Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів, яке він беззмінно очолював протягом 33 років. Наукові товариства Болгарії, Грузії, Молдови обирали його своїм почесним  членом.

Академік К. І. Кульчицький багато років входив до складу редколегій журналів «Клінічна хірургія» та  «Архів анатомії, гістології, ембріології», головного морфологічного журналу Радянського Союзу.  Протягом ряду років працював членом експертної Ради ВАК СРСР, був заступником голови Спеціалізованої Ради «Морфологія» із присудження вчених ступенів, протягом шести років працював проректором з навчальної роботи Київського медичного інституту.

Костянтин Іванович був чудовою, високоосвіченою людиною, інтелігентом у найкращому значенні цього слова, взірцем поведінки для своїх учнів і співробітників, в яких він виховував працьовитість, велику порядність та почуття соціальної відповідальності. За неоціненний вклад в розвиток медичної науки та підготовку медичних кадрів Рішенням Київської міської ради К. І. Кульчицькому встановлено меморіальну дошку на будинку, де він мешкав, по вул. Тургенєвській, 83/85.

«Завжди підтягнутий, елегантний, Учитель нас учив, що дисципліна зовнішнього вигляду, поведінки і праці – єдина. Всі, хто працював на кафедрі під керівництвом К.І.Кульчицького, завжди могли розраховувати на його підтримку з будь-яких питань. Усі ми несемо у своїх серцях велику вдячність Вчителеві та трепетну любов до своєї дисципліни – оперативної хірургії та топографічної анатомії, яка поєднує висоти медичної науки та практичної лікарської діяльності, а відтак виховує гордість за досягнення української медицину», – зазначають учні і послідовники Л.І.Кульчицького  – О.Б.Кобзар, Т.Т.Хворостяна, М.В.Пархоменко, С.В.Дорошенко і М.Д.Бондаренко.

                 

Прес-центр за матеріалами кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії