НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

28 ЛИПНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТОМ

27.07.2020

Запровадження Всесвітнього дня боротьби з гепатитом ініціював Світовий Альянс з проблем гепатиту (World Hepatitis Alliance). У 2010-му році  сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я прийняла рішення щорічно відзначати цей день 28-го липня. Всесвітній день боротьби з гепатитом є нагадуванням всьому людству про глобальну проблему поширення такого тяжкого захворювання, як гепатит.

Розповідає асистент кафедри інфекційних хвороб, кандидат медичних наук,  головний позаштатний інфекціоніст ДОЗ Київської обласної державної адміністрації Христина Омелянівна Пронюк:

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що починаються поступово, протікають без симптомів і не проявляються тривалий час, тому гепатит ще називають «лагідний вбивця».

Вірусні гепатити — глобальна проблема охорони здоров’я, бо близько 1 мільйона щорічних смертельних випадків спричинені вірусними гепатитами, кожна третя людина у світі, а це близько двох мільярдів, інфіковані вірусом гепатиту В, а кожен дванадцятий живе з хронічною інфекцією гепатиту В або С. Ця статистика перевищує показники за кількістю ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Більшість інфікованих людей не підозрюють про своє захворювання, на якому життєвому етапі у них може розвинутися важка або смертельна форма, і вони можуть передавати інфекцію іншим людям. На щастя, при своєчасній діагностиці та лікуванні гепатиту, з цією хворобою можна успішно боротися! Гепатит А – захворювання печінки, спричинене вірусом, яке на відміну від гепатитів В і С, не провокує розвитку хронічної хвороби печінки і рідко закінчується смертю. За даними ВООЗ, майже всі люди, уражені гепатитом А, повністю одужують і у них формується довічний імунітет до хвороби.

Шляхи передавання.

Гепатит А найчастіше передається через немиті овочі і фрукти, брудні руки, посуд, кров інфікованого донора та при тісному фізичному контакті з зараженою людиною. У домашніх умовах гепатит А найчастіше передається через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї. Гепатит А часто називають хворобою брудних рук.

Гепатит В — викликає вірус гепатиту В (ВГВ), який порушує роботу печінки, проте більша частина людей після інфікування одужує самостійно та позбувається вірусу. Інкубаційний період для гепатиту В становить від 2 до 6 місяців. Перші його ознаки з’являються, в середньому, на 12 тижні після зараження. Симптоми гепатиту В з’являються у 70% хворих, їх виявляють частіше у дорослих, ніж у дітей, це зокрема: втрата апетиту, жовтяниця, нудота, відчуття дискомфорту в правому підребер’ї, зміна кольору сечі (темніє) і калу (світлішає), болі в суглобах. Однак, інколи гостра фаза захворювання може пройти без симптомів.

Шляхи передавання: під час народження від матері до дитини; незахищені статеві контакти; небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо); використання наркоманами нестерильного ін’єкційного інструментарію. Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГВ — це вакцинація.

Гепатит C – це хвороба печінки, збудником якої є вірус гепатиту C (ВГС), який може викликати як гостру, так і хронічну інфекцію. Інкубаційний період гепатиту С становить від 2 тижнів до 6 місяців. Після початкового інфікування приблизно 80% людей не мають ніяких симптомів. Близько 15% осіб, інфікованих ВГС самостійно позбавляються вірусу без лікування, однак в більшості розвивається хронічна форма захворювання. Вірус гепатиту С, в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю.

Найпоширеніші шляхи передавання: небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо); використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо, що містять сліди крові); використання наркоманами нестерильного ін’єкційного інструментарію. В окремих випадках ВГС може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту С не існує, однак, за даними ВООЗ, сьогодні за допомогою сучасних противірусних препаратів прямої дії можливо вилікувати понад 95% людей з вірусом гепатиту С.

Гепатит D — це хвороба печінки, що протікає як у гострій так і у хронічній формі, яку викликає вірус гепатиту D (ВГD). Зараження вірусом гепатиту D відбувається лише за присутності вірусу гепатиту B. Коінфекція HDV-HBV вважається найбільш важкою формою хронічного вірусного гепатиту, яка призводить до швидкої смерті від хвороб печінки і гепатоклітинної карциноми. Єдиним способом попередження інфекції ВГD є вакцина проти гепатиту B. Вірус гепатиту D передається під час контакту з кров’ю або іншими фізіологічними рідинами інфікованої людини. Передавання від матері до дитини (вертикальний шлях) відбувається рідко.

Гепатит Е – хвороба печінки, яку викликає вірус гепатиту Е (ВГЕ).  Як правило, захворювання самовиліковується, але у деяких випадках може розвиватися у швидкоплинний гепатит (гостра печінкова недостатність). Вірус гепатиту Е передається через контаміновану воду, споживання недостатньо термічно обробленого м’яса або м’ясних продуктів, отриманих від інфікованих тварин, переливання інфікованих продуктів крові та вертикальна передача від вагітної жінки її дитині. Для профілактики зараження вірусом гепатиту Е розроблено вакцину, ліцензовану в Китаї, яка поки що недоступна в інших країнах.

Для прискорення подолання вірусних гепатитів, ВООЗ розробила Глобальну Стратегію сектору охорони здоров’я по вірусному гепатиту на 2016–2021 роки — «На шляху до ліквідації вірусних гепатитів». Ключові цілі Стратегії до 2020 та 2030 років: скорочення нових випадків хронічного гепатиту В та С на 30% до 2020 р. та на 90% до 2030 р.; скорочення кількості смертей на 10% та 65% у 2020 та у 2030 р. відповідно.

Досягнути зазначених цілей передбачено шляхом:

  • підвищення рівня охоплення дітей послугами імунопрофілактики ВГВ (три дози вакцини);
  • попередження передачі гепатиту В від матері до дитини, що включає охоплення вакцинацією, допологове тестування та використання противірусних препаратів у вагітних жінок з ВГВ;
  • забезпечення безпеки донорської крові та її компонентів, ін’єкцій та хірургічних втручань;
  • впровадження програм зменшення шкоди для осіб, які вживають психоактивні речовини ін’єкційно (забезпечення доступу до стерильного ін’єкційного інструментарію та ефективних методів лікування залежності від психоактивних речовин);
  • розширення доступу до діагностики та лікування вірусних гепатитів В та С із використанням сучасних та найбільш ефективних методів діагностики та лікарських засобів.

 

Прес-центр за матеріалами кафедри інфекційних хвороб