25 ТРАВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

25.05.2020

Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Всесвітній день щитоподібної залози (World Thyroid Day). Дата увійшла до календаря у 2009 році з ініціативи Європейської тироїдної асоціації. За статистикою, на ту чи іншу патологію щитоподібної залози страждає до третини всього населення планети. Щитоподібна залоза, маленький 25-30-грамовий орган, що розташований на шиї та за формою нагадує метелика, відіграє надзвичайно важливу роль в життєдіяльності організму. Вона виробляє гормони, які регулюють обмін речовин. Розповідає завідувач кафедри ендокринології, професор Юлія Ігорівна Комісаренко:

Ендокринологія – це один з найцікавіших розділів медицини. Гормони здійснюють регуляцію усіх систем організму. Тому ендокринологія завжди буде перебувати у фокусі інтересів різних медичних спеціальностей. Крім того, останніми роками коморбідність, тобто наявність двох і більше захворювань в однієї особи, постійно зростає і становить значний медико-соціальний і економічний тягар для суспільства. У структурі патології ендокринної системи дистиреоїдні стани останнім часом набувають дедалі більшої розповсюдженості. У загальній структурі випадків ендокринної патології в Україні захворювання щитоподібної залози становлять майже половину від усіх ендокринопатій, конкуруючи лише із цукровим діабетом. Вони спричинюють погіршення якості життя, працездатності та інтелекту. Залучення в патологічний процес усіх без винятку органів і систем, поліморфізм клінічної картини, разом з неспецифічними симптомами, обумовлюють актуальність медичного та соціального значення проблеми ранньої діагностики тиреоїдної патології.

  • Від чого залежить частота виникнення патології щитоподібної залози?

Ю.І.К.: Від низки причин, в тому числі, пов’язаних з екологічним станом і, насамперед, від рівня йодного забезпечення населення. Варто відзначити, що рівень захворюваності людей на тиреоїдну патологію у більшості областей західного регіону вищий за середньодержавні показники та показники північно-східних областей, як наслідок ендемічності цих регіонів з йододефіциту. В Україні, за даними скринінгового обстеження по екскреції йоду із сечею, наявний йодний дефіцит, ступінь якого варіюється залежно від регіону – медіана йодурії перебуває в межах від 50,08 до 114 мкг/л. У регіонах з дефіцитом йоду поширеність дифузного нетоксичного зобу у другій половині вагітності досягає 80%. У сучасних умовах населення залишається сам на сам з несприятливим впливом навколишнього середовища, оскільки ефективний досвід світової спільноти в боротьбі з йодним дефіцитом досі не впроваджений в Україні.

  • Відомо, що гормони щитоподібної залози відіграють важливу роль під час вагітності.

Ю.І.К.: Так, вони стимулюють функцію жовтого тіла, що важливо для нормального перебігу вагітності, активно беруть участь у формуванні основних структур мозку плода. У цей період під впливом тиреоїдних гормонів закладаються головні інтелектуальні можливості людини на майбутнє. Дефіцит тиреоїдних гормонів у другій половині вагітності і у ранньому неонатальному періоді призводить до порушення процесів мієлінізації, в подальшому тиреоїдні гормони беруть участь у формуванні адаптивних реакцій, впливають на нормальний ріст і фізичний розвиток дитини. В Україні частота вроджених гіпотиреозів складає 1:4200 новонароджених, причому понад 90 % випадків пізно діагностовано.

  • Яка патологія щитоподібної залози найбільше поширена в Україні?

Ю.І.К.: За кількістю захворювань, особливостями етіології, патогенезу та підходами до лікування – вузловий зоб. Поширеність цієї патології серед населення України суттєво зростає з кожним роком, частіше хворіють жінки. Кількість хворих на цю патологію збільшувалася щорічно майже на 10 % і за останніх 10 років зросла удвічі. Причиною зростання частоти випадків вузлового зоба в Україні є наслідки аварії на ЧАЕС, а також негативний стан довкілля у зв’язку з природним дефіцитом йоду, селену та інших мікроелементів. Діагностика вузлового зоба суттєво покращилась за останні роки завдяки сучасним ультразвуковим дослідженням, що і обумовлює частково загальне зростання захворюваності. Порівняно з іншою патологією, тиреотоксикоз спостерігають значно рідше, але кількість випадків також вимірюють десятками тисяч хворих. За 5 років приріст захворювання становив близько 8 %. Зокрема стрімко зростає поширеність тиреоїдитів на території України. Цей діагноз об’єднує гострі, підгострі, хронічні тиреоїдити, автоімунний тиреоїдит. Поширеність аутоімунного тиреоїдиту в Україні за 5 років зросла на 12,7 %, спостерігається тенденція до зростання аутоімунних тиреоїдитів у молодших вікових групах на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС.

  • Наскільки розповсюдженим в Україні є рак щитоподібної залози?

Ю.І.К.: Розглядаючи різні аспекти впливу захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) на загальне здоров’я  населення і тривалість життя, слід зазначити, що найзагрозливішою патологію є рак ЩЗ. Після аварії на Чорнобильській АЕС з 1990 року в Україні встановлено значне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози, особливо серед дітей та підлітків. Це зумовлено тим, що у перші дні після аварії на ЧАЕС в атмосферу було викинуто величезну кількість радіоактивного йоду. В Україні збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози вперше зареєстровано в 1990 році – через 4 роки після аварії на ЧАЕС. Відомо, що понад 80% радіоактивних ізотопів, викинутих в атмосферу після вибуху реактора, становили ізотопи радіоактивного йоду, який в організмі людини вибірково поглинається клітинами щитоподібної залози і спричиняє різні патології, насамперед рак. Переважна більшість тиреоїдних карцином (понад 90% випадків) у пацієнтів, які були дітьми та підлітками на час аварії, представлено папілярною карциномою. З часом, що минув після аварії, зростає вік опромінених, а також суттєво змінюються морфологічні характеристики папілярних карцином у бік поступового зменшення відсотка пухлин солідної будови, зниження інвазивних властивостей пухлин, збільшення інкапсульованих форм та «маленьких» карцином розміром до 1см, що в цілому свідчить про поліпшення характеру біологічної поведінки пухлин і підтверджується суттєвим зниженням відсотка випадків із ознаками екстратиреоїдного розповсюдження і наявністю регіональних метастазів. Останнім часом кількість випадків захворювань на рак щитоподібної залози  у дітей суттєво зменшилася. У багатьох областях випадки раку щитоподібної залози у дітей, як і в доаварійний період, відсутні. У загальній статистиці рак щитоподібної залози частіше зустрічається у жінок віком від 40 до 60 років. Часто він розвивається на тлі довго існуючого, переважно вузлового зобу, однак можливий розвиток раку і в незміненій залозі, рідко – на тлі дифузного токсичного зобу.

У цілому захворювання ендокринних залоз завдають великої соціально-економічної шкоди, що визначається витратами на медичне обслуговування та соціальне забезпечення, через втрату працездатності, інвалідність, передчасну смерть хворих, тому ґрунтовна підготовка лікарів різних спеціальностей для ранньої діагностики ендокринної і , зокрема тиреоїдної патології вкрай важлива.

 

Прес-центр